Виховний захід "Вечорниці на Андрія"

                                    Андріївські вечорниці.

 

Мета: Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та  обрядами ворожіння й  кусання калити. Виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди. Розвивати творчі  акторські здібності учнів.

 Обладнання: вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; коцюба; глиняний посуд та макітра; ваза з гілочками вишні; українська піч;  учні – в українських народних костюмах.

 

                                               Є в народу нашого чудові традиції,

                                               Колядки, щедрівки і вечорниці є

                                              Там хлопці й дівчата збираються,

                                              Тут знайомляться ще й залицяються.

 

Ведуча 1: Добрий день, шановна родино!!!

З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Одним із свят, яке завжди відзначали наші діди та прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія Первозванного. 

Ведуча 2.  Дівчата в цей вечір ворожили  на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.

   От і ми з вами ненадовго повернемося в минуле та завітаємо на андріївські вечорниці, щоб відчути красу та поезію стародавніх українських обрядів.

 Отже, ласкаво просимо до нашої хати!

(Звучить лагідна українська пісня.)

 

Ведуча І. Просимо всіх у нашу хату,

                  Превелику, пребагату,

                  Від зірниці до зірниці, 

                  Хай лунають вечорниці.

 

Ведуча ІІ. Гей на наших вечорницях

                   Хто сумний – розвеселиться!

                   Співи, танці, небилиці -

                   Гарні будуть вечорниці!

Обоє. Щиро просимо до нашої хати, На вечорниці завітати.

(Відкривається сцена)

Господиня.  (Порається біля столу) Уже вечір, та ні хлопців, ні дівчат нема. Як згадаю, коли ми дівували, та зачуєш де-небудь вечорниці, то так бігли, що аж тини тріщали. Господи, що я любила ті вечорниці, особливо Калиту.

Господиня. Так. А тепер… Чекають, поки ніч настане. Ні.., що не кажіть, а світ змінився. Ось хоч би хлопці, які ж бо вони тепер? Тьху на їхній хист, та й годі. Чи такі були колись? Як налетять, було, то що орли-соколи.

Господиня.    А зараз що? Потупоче на одному місці , повихиляється, покорчиться, ніби  його судороги схопили,а ти навіть не відчула, що з хлопцем танцювала.

Господиня. От незабаром треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-йо-йой. Куди це все поділося.

                                                                                                                                                                                                                                                                (Дівчата стукають у двері.)   

 

Голос за дверима.

Господарі, Чи пустите нас до хати?

Ми вміємо співати й танцювати!

 

Господиня. Та заходьте вже, дівчата!

   Дівчата.

 

1. Добрий вечір вашій хаті.

Уклін господині.

Чи веселі вечорниці

В нашій Україні?

 

2. Добрий вечір господині, славні молодиці.

Чули, що у цій хаті будуть вечорниці.

 

3. Аби щастя було в хаті:

Щоб усі були багаті;

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

 

4. Будем з вами добрі, щирі,

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Матір Божа.

 

5. То ж ходімо, дівчатонька,

Та до тітки в хатоньку.

Будемо гадати, долю закликати.

Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко.

Господиня:  Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки!

Д-на 1. Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас завітати на вечорниці? Де ваші ключі?

Господиня. На горищі  у вівсі , щоб заміж повиходили всі.

Дівчата. Спасибі з Калитою, будьте здорові.

 

Господиня.  Дівчатонька, спасибі . Будьте і ви здорові.

Дівчина. Чи допомогти вам, тітонько, вечерю приготувати?

Господиня.  Ні, дякую, любі, я вже сама впоралась. От лише

калиту замісити лишилося.

Всі дівчата (хором) . Так ми швиденько!

Господиня несе миску

Сипте борошно, цукор, кладіть мед, яйця, жир. Та незабудьте що кожна з вас повинна взяти участь у приготуванні цього солодкого коржа!

Дівчата по черзі місять калиту, потім ліплять коржа, старанно прикрашають його.

Дівчина: Ось і тісто готове , а перед тим, як поставити його в піч, оздобимо гарно його. Для цього візьмемо вишні, ізюму, щоб красивий був корж.

Господиня: Погляньте, яку калиту виробили, треба її в піч

посадити, щоб випеклася ( діти утворюють коридор).

Всі разом: Гори вогонь ясно,

Спечи нам калиту красну.

Щоб ми її кусали

І горя не знали .

Господиня: А я перед тим, як саджати калиту у піч, дорогу до неї

окроплюють водою приказуючи:

Водице-студенице,

Окропи калиті дорогу,

А від печі до стелі

Щоб були ми веселі. (Святою водою бризкає на всіх)

 

Садять калиту у піч . Тією ж водою господиня вмиває кожну

дівчину та примовляє :

Господиня. А тепер і вас вмию.

Аби всі були гарні та красні,

Як наша калита.

А поки калита печеться , ви б, дівчата, пісню заспівали .

Пісня «Ой є в лісі калина»

Дівчина. Тітонько, а як колись Андріїв вечір святкували?

Господиня. З давніх –давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі дівчата вірять, що «Андрієва ніч» допоможе їм пізнати свою долю. Дізнатися, чи вийдуть заміж, а чи доведеться дівувати цілий рік.

Ану, дівчатка, поворожіть на свою долю.

Дівчина 1.

А давайте поворожим

Що тут вдіяти ми зможем???

Дівчина 2.

Гілки з вишні ми поставим

І на них все загадаєм.

Господиня:

Як розпустяться листочки -

Заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець –

Через рік йде під вінець.

A зів’яне – то погано…

Але в нас все буде гарно.

Мерщій гілочки беріть

і за мною говоріть.

 Усі разом

Ух-ух-ух!!! Втікай з хати злий дух! (з рази)

Дівчина .

Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

Ух-ух! Ух-ух!

Хай тут буде добрий дух.

Дівчина .

Злий дух уступися!

Святий Андрію, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекатися.

(Махають гілочками навколо себе)

Господиня.

В воду гілочки вмокайте,

До Різдва тепер чекайте.

Дівчата ставлять гілки у посудину з водою і приказують:

Дівчата:  Святий Андрію,

      Маю на Тебе надію:

      Дай, щоб вишня зацвіла,

      А мою долю на поріг привела.

Господиня. Чия гілочка  розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива.

Дівчина:    А давайте ще  ворожити.

Дівчина:А мені бабуся казали, що колись ворожили на речах.

Господиня: Давайте дівчата перевіримо, кому яка доля судилася. (Проводиться ворожіння).

 (Дівчина, якій ворожили,відвертається. Тоді дівчата брали тарілки і ставили під них речі: хустку, склянку, ключ, квітку, ляльку, перстень. Котра витягувала хустку — буде щаслива, коли склянку — чоловік буде п’яниця, квітку — ще дівуватиме, ляльку - то зраду від коханої людини матиме, ключ - бути тобі господинею, перстень - скоро весілля).

Господиня:  - Дівчата, а ви пили сьогодні воду? Якщо ні, то неодмінно уві сні суджений дасть напитися, але спочатку потрібно з’їсти шматочок ось цього солоного коржа.  (Звертається до залу) 

Бажаючих дівчаток запрошую взяти участь у ворожбі.

Скуштуйте коржа, а вночі, коли вам захочеться пити то суджений подасть вам води. (Пригощає)

І ще раджу, лягаючи спати, поставте під ліжко миску або чашку наповнену водою, а через неї зробіть місток і промовте:

0 дай же , Боже , молодій мені ,
Щоб приснився мій суджений в сні .

Якщо присниться хлопець , який візьме за руку і переведе через міст , то він і є той самий суджений.

Господиня:  Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата, спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Іра, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

( Дівчата, сміючись, міряють чоботями підлогу. Поки вітають першу і другу „відданиць”, хлопці крадуть з порога перший капець).

Дівчина. О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? (Виглядає за двері, там хлопець ховає чобіт ).  Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в ноги змерзну.

1 хлопець: Може, ще й взути?

Господиня.  Що це ти тут робив? (Тримає хлопця)

 

Хлопець. Хотів підперти двері, щоб не відчинилися і прив’язати віник до стріхи.

Дівчата. (лають його).  Ох! Ти хотів нам шкоди наробити! Покараємо тебе! Давайте вкинемо його у воду!

Хлопець. (жалібно)Дівчатонька відпустіть мене.

Дівчата. Як відгадаєш наші загадки, тоді відпустимо.

                     Загадки

1.                 Ходять , ходять , а в хату не заходять. (Двері)

 

2.                 Людей годую, а сама голодна.

                   Часом гаряча, часом холодна.(піч)

 

3.                 На дірявім мості, танцювали гості. (Сито – мука)

 

4.                 Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. (Небо, зорі , місяць)

 

5.                 Пусти з гори   не розіб’ється,

                    Пусти на воду – розсиплеться . (Сніг)

 

6.           Сам не біжить , а стояти не дозволяє. (Мороз)

 

7.                 Як прийде зима й свята

                  Серед них і Калита.

                   В християнстві день – подія!

                  Адже свято це…..(Андрія)

( За те що не відгадав загадки , або не всі ведуть до відра з водою і вмивають)

 Хлопець. (просить,)Відпустіть, дівчата.

Дівчата. Не просись, все одно не відпустимо. Ми для вас , для хлопців стараємось, а ти заважаєш нам вечерю готувати.

Хлопець. Я більше не заважатиму, а як відпустите, веселих хлопців  повну хату приведу.

Дівчата . Насправді приведеш?!

Хлопець. Їй Богу приведу.

Хлопці! (Гукає)

(Виходить по хлопців. Хлопці співають пісню «Розпрягайте хлопці коні»)

Хлопці. Агов! Чи є тут хтось у цьому домі?

Господиня. Заходьте , заходьте, чекаємо уже вас.

(У хату заходять хлопці під пісню «Ой на горі та женці жнуть»)

 Хлопець. Добрий вечір тому ,

                 Хто у домі цьому!

                  Всім гостям оселі

                  І хазяєчці веселій!

Хлопець. Чи до пісні чи до танцю

                   В нас охота є здавна,

                 Наша славна Україна

                 Таночками славна.

 

Хлопець.  Хай квітне наш рідний край!

Гей, годі журиться!

Грай, музико , дужче грай -

Будемо веселиться.

Дівчина.

Що ж заходьте любі хлопці,

Просим до світлиці.

Може з вами веселіші

будуть вечорниці.

Хлопці.

Авжеж, будуть веселіші,

Бо ми на язик гостріші!

А ви. Мов ті миші,

Сидите у тиші.

Господиня : А що, хлопці,  затанцюєте?

 

Хлопці. Затанцюємо.

 (Танець «Гопачок»)

 

Хлопець : А мені пари не вистачило. Потанцюю з кочергою.(Танцюють)

Хлопець:  А що ви тут дівчата, без нас робили?

Хлопець: Я знаю, ворожили.

Хлопець. А ми теж хочемо знати свою долю!

Дівчина 1: Ворожімо! Хлопці, хто з вас дістане перстень, той і одружиться цього року.

Дівчина 2: Давайте сюди миски з водою. Кидайте туди персні! Нехай хлопці дістають!

Дівчата ставлять на столі (лаві) миски з водою, хлопцям зав'язують руки за спиною і ті починають ловити ротом персні. Це їм не зразу вдається. Дівчата глузують із них.

Дівчина 3: Добре хлопці пірнали! Дівчата, пригостимо їх пирогами. Їжте на здоров'ячко!

Дівчата пригощають, самі сміються.

1 Хлопець: О, у мене олівець!

Дівчина: Жінка у тебе буде художниця!

2 Хлопець: А у мене гроші!

Дівчина: А твоя наречена - банкир!

3 Хлопець: А у мене гайка!

4 Дівчина: На весілля тобі подарують машину!

4 хлопець:  А у мене пір’я .

Господиня.  А твоя наречена – лежебока , у подушках спати буде.

Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

Господиня.  А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).

Хлопці (вносять бублики.)А ну ж, дівчата, побачимо, котра з вас найсправніша, до тієї і сватів засилатиму.

(На нитці підвішені бублики. Потрібно відкусити без допомоги рук. Дівчата кусають.)

(Ігри , конкурси)

(Ворожіння на папірцях,

Хлопець.

Що ж, погралися і досить.

Мій живіт вже їсти просить.

Дівчина. Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти.

Вареники непогані.

Вареники у сметані.

Дівчина.

Вас чекають у макітрі.

Вареники дуже ситні.

Білобокі, круглолиці.

З української пшениці.

Дівчина.

Їжте, їжте, просим щиро.

Вареники наші з сиром.

(Діти співають пісню «А мій милий вареників хоче»)

Господиня. Спочатку скуштують дівчата вареників чарівних, із загадками та передбаченнями.

(Бере дівчина вареник і надкушує його.)

Дівчина 1.  Мій вареник із сиром!

 

Господиня. Будеш з чоловіком жити в злагоді та в мирі.

 

Дівчина 2.  А мені вареник із сіллю. Що це?

 

Господиня.  Будеш жити в достатку. Не будеш несолоного їсти.

 

Дівчина 3.  А мій з соломою.

 

Господиня.  Будеш гарною господинею.

Дівчина 4.  А мій вареник з монетою.

Господиня.  Багатою будеш.

Дівчина 5.  А мій вареник з обручкою.

Господиня.  Скоро вийдеш заміж.

Дівчина 6.  А мій вареник із квіткою.

Господиня.  Дівувати ще будеш.

Дівчина7.  А мій вареник з ізюмом.

Господиня.  Щаслива будеш.

Господиня. Ну й розвеселили ви мене, що я забула про калиту. (Заглядає в піч)

 (Витягує калиту)

Ой, та вона вже спеклася.
Рум'яна та ясна,
На весь світ прекрасна!
Господиня бере калиту і промовляє:
Добрий вечір! З калитою
Будьте здорові!
З калитою золотою,
З пресвітлим святом Андрія!

Діти. Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

Господиня. З жита сповита,

Сонцем налита,

 Для красного цвіту,

 По білому світу!

(передає калиту дівчатам)

Дівчина.  У небо наша калита, у небо,

А ти, сонечко,підіймись, та на нас подивись.

Дівчина.

Ми калиту  чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю - радість закликаємо.

(Дівчата прив’язують до калити червону стрічку, підвішують на палицю). 

Господиня.    Ось і почепили калиту – наше сонечко.  Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського.

Всі.  Нехай…Міша……… буде! У нього найкраще виходить.

Господиня. А хто буде першим кусати калиту?

Дівчата.  Андрій!

Господиня. Авжеж, адже у нього сьогодні свято, день ангела.

Гра «Калитинський, Коцюбинський» (кусання калити)

Пан Калитинський. А чи хоче хтось калиту кусати?

Хлопець. Я хочу.

Пан Калитинський. А ти хто?

Хлопець. Я – пан  Коцюбинський.

Калитинський.       А я – пан Калитинський. А  куди це ти  їдеш?

Коцюбинський.  Їду   калиту кусати.

 

 Калитинський.     А я буду по губах писати.

 Коцюбинський.           А я вкушу!

Калитинський.        А я впишу.

Коцюбинський.  А я сміятися не буду!

Калитинський.   Спробуй! Засмієшся — весь писок сажею вимащу!

(Завдання Калитинського розсмішити Коцюбинського. Якщо розсмішить, той кусати калиту не буде. Його вимажуть сажею. Якщо ні, то має право калиту кусати. По черзі до калити під’їжджають усі парубки.)

Дівчина.  Можна і мені калиту кусати.

 Дівчина бере коцюбу скаче, кусає калиту. Калитинський знімає калиту, дівчата роздають всім по шматочку).

Господиня.        Ну , всі скуштували нашої калити? На Андрія обов’язково треба відкусити шматок від сонячної калити, щоб на той рік стати здоровішими і сильнішими.

Всі разом.  Калита, калита, солодка була,

Тебе ми наїлися, від сонця нагрілися.

 Хлопець. Та, мабуть,  давайте люди,

За гостину дякувати будем.

І за те, що нас приймали,

І за те, що частували.

 Хлопець. А тепер хочемо вам побажати,

Щоб була багата ваша хата

І ділами, й пирогами,

І друзями, і гостями.

 Хлопець. Ще бажаємо дуже сили.

Щоб ніколи не хворіли.

Хай стежки встеляються квітом-рястом

Зичимо здоров’я, миру, щастя!

Господиня. Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились,

І здається, все пройшло .

Ведуча. Ні,так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про Андріїв вечір спогад

В нашім серці буде жить.

Всі разом. З красною вас калитою!

Пісня «І в Вас , і в нас все буде гаразд».

 

 

 

І в Вас , і в нас все буде гаразд

Скільки б не співали,

А кінчати час,

Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

 

І в Вас, і в нас хай буде гаразд!

Що б Ви, і ми    Щасливі були!    | (2)

 

Прощавайте, друзі,

Вам низький поклін,

Щастя Вам бажаєм

Всі ми, як один!

Мета заходу:

виховувати любов до українських народних традицій;

 

• розповісти учням про українські народні традиції та обряди, пов’язані зі святом Андрія Первозванного;

 

• розвивати інтерес до духовної спадщини наших пращурів;

 

• поширювати знання народних традицій;

 

• познайомити дітей із традицією збиратися на вечорниці;

 

• привчати до господарювання і з повагою приймати гостей;

 

• навчити дівчат ворожити, як у давнину;

 

• ознайомити дітей з українськими народними піснями;

 

• виховувати любов до пісенних скарбів народу;

 

• надати дітям можливість виявити свої таланти, відчути себе справжніми акторами, музикантами, господинями;

 

• сприяти духовному розвитку юних особистостей;
• залучити дітей до святкування «Андрія» в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І в Вас , і в нас все буде гаразд

Скільки б не співали,

А кінчати час,

Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

 

І в Вас, і в нас хай буде гаразд!

Що б Ви, і ми    Щасливі були!    | (2)

 

Прощавайте, друзі,

Вам низький поклін,

Щастя Вам бажаєм

Всі ми, як один!

 

І в Вас , і в нас все буде гаразд

Скільки б не співали,

А кінчати час,

Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

 

І в Вас, і в нас хай буде гаразд!

Що б Ви, і ми    Щасливі були!    | (2)

 

Прощавайте, друзі,

Вам низький поклін,

Щастя Вам бажаєм

Всі ми, як один!

 

І в Вас , і в нас все буде гаразд

Скільки б не співали,

А кінчати час,

Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

 

І в Вас, і в нас хай буде гаразд!

Що б Ви, і ми    Щасливі були!    | (2)

 

Прощавайте, друзі,

Вам низький поклін,

Щастя Вам бажаєм

Всі ми, як один!

 

 

 

 

Господиня.  (Порається біля столу) Уже вечір, та ні хлопців, ні дівчат нема. Як згадаю, коли ми дівували, та зачуєш де-небудь вечорниці, то так бігли, що аж тини тріщали. Господи, що я любила ті вечорниці, особливо Калиту.

Господиня. Так. А тепер… Чекають, поки ніч настане. Ні.., що не кажіть, а світ змінився. Ось хоч би хлопці, які ж бо вони тепер? Тьху на їхній хист, та й годі. Чи такі були колись? Як налетять, було, то що орли-соколи.

Господиня.    А зараз що? Потупоче на одному місці , повихиляється, покорчиться, ніби  його судороги схопили,а ти навіть не відчула, що з хлопцем танцювала.

Господиня. От незабаром треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-йо-йой. Куди це все поділося.

                                                                                                                                                                                                                                                                (Дівчата стукають у двері.)   

 

 

 

Вчитель: 
ЩОБ УСЕ У НАС БУЛО, ТРЕБА ЩОБ ЖИЛО СЕЛО,
ТОДІ БУДЕМ ПАНУВАТИ, НЕ БУДЕМ ЛИХА ЗНАТИ,
БУДЕМО ЖІНОК ЛЮБИТИ, В ХАТУ ГРОШІ ПРИНОСИТИ,
СВОЇХ ДІТОК ДОГЛЯДАТИ І ОНУКІВ ПРИГОЩАТИ.
МОЛОДИМ ДАМО ДОРОГУ – ГАРНУ МАЄМО ПІДМОГУ.
СТАРІСТЬ ХАЙ БУДЕ БАГАТА, ВЕСЕЛОЮ – РІДНА ХАТА.
ХАЙ УСЮДИ КОЛОСИТЬСЯ ЖИТО І ОВЕС, Й ПШЕНИЦЯ.
ХАЙ ЗДОРОВІ БУДУТЬ ВСІ: І ДОРОСЛІ, І МАЛІ.
ПОБАЖАННЯ ЦІ ПРИЙМАЙТЕ,
НАМ ЩЕ ЛІПШЕ ПОБАЖАЙТЕ.

НА ЗАВЕРШЕННЯ ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ "РОДИНА"

 

 

Ведуча2: Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям.
Ведуча1: Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами гості розум, мудрість, щедрість нашого народу!
Дівчинка(мал.): Українські вечорниці
Починаємо вже не раз,
Хай сміх, і пісня ллється
В серці кожного із нас.
Хлопчик(мал.): Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас, на Україні?
Дівчинка(мал.): 
Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці.
Хлопчик(мал.): 
Гей, на наших вечорницях
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечорниці!

 

 

Дівчина6: А мені бабуся казали, що колись ворожили на речах. Дівчина, якій ворожили, виходила за двері. Тоді дівчата брали дві тарілки і ставила під неї речі: хустку, склянку, перли, нитки, вінок. Котра витягувала хустку – буде щаслива, коли склянку – чоловік буде п’яниця, коли перли – суджений буде добрий, нитки - чоловік буде зверхній, а вінок – швидко вийдеш заміж.
Дівчина1: А ще дівчата ворожили на чоботах. Дівчата кидали чоботи через хату. І в який бік повернеться чобіт, звідти буде чоловік. А хлопці знали, що дівчата ворожать, забирали чоботи і повертали в інший бік, сміючись.
Галя: (Танцюючи)
Чобітки веселі в мене,
Як піду гуляти,
Чобіточки тупотять,-
Хочуть танцювати.
Дівчина4:….
Дівчина3: Ану, дівчата, хто сміливіший?
Дівчина2: Я хочу.
Дівчина4: І я спробую
Дівчина5: Цікаво, якою буде моя доля?(стук у двері)
Дівчина6: Ой, хто там?
Галя: Мамо, я боюся.
Мати: Доню, засвіти світло.
Дівчина1: Та це ж Панько! І хлопці з ним.
Хлопці: Добрий вечір!
Панько: Слава Ісусу Христу. Помагай вам Бог!(дає хазяйці квіти)
Мати: Добрий вечір. Слава навіки. Дякую! Як же ви полякали нас. 
( прибирають свічки та дзеркало)
Панько: Справді?(усі сміються)А я і не хотів. Їй Богу не хотів.
Мати: Проходьте, та сідайте. Пора вас пригостити
Галя: 
Їжте, гості, просим щиро, 
Вареники наші з сиром.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
Мати:Панько, ану познайом нас з своїми друзями. Може, хто піде за жениха до моєї доньки?(сміються)
Панько: А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до само сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.
Хлопець3: Не хоче вона тебе, - ти роботящий, а вона хоче багатого. Мене звати…. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате, бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!
Хлопець : Не підходите ви їй! Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів вкупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, - і можна під вінець шкандибати! А цілуватися я й зараз готов.
Хлопець : Сидів би вже тихо!:)
Хлопець : Дякую, тітонько. Дуже смачні у вас пироги. Мабуть Галя робила.
Мати: Та всі дівчата допомагали.

 

 

 

Маруся. 
Дівчата вже пізня година, а ми ще не ворожили. Я знаю таку ворожбу. Для цього беремо дві тарілки з водою. В них кидаємо по листочку з барвінку. Коли листочки розійдуться у різні боки то не бути в цьому році з милим в парі, а коли зійдуться то бути.

2-дівчина. А я вмію так ворожити. Для цього треба 2 сірники. Взяти по одному сірнику в дві руки запалити їх. Якщо головки нахиляться одна до одної, то ми любимо один одного. А якщо ні то не любимось.
3-дівчина. Ой, подивіться, мої зійшлися. Бути мені цього року в парі 
4-дівчина. Дівчата, давайте поворожимо ще так. Для цього треба 4 тарілки, намисто, чарку, мотузку, книжку.

Книжка – розумний чоловік
Намисто – буде дівувати
Чарка – чоловік п’яниця
Мотузка – чоловік буде бити.

(хлопці розкладають речі під тарілку, дівчата ховаються, щоб не бачили тоді, заходять по одній вказують на тарілку, що вибрали. Сміються, жартують).