Виховний захід "Вечорниці на Андрія"

ВЕЧОРНИЦІ НА АНДРІЯ.  4 кл.

Вед. (за кадром) З давніх-давен наша Україна славиться святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Серед зимових свят виділяється, мабуть,  найцікавіше – день Андрія, чи як його ще називають у народі Калита. Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь, де хлопці та дівчата ворожили, жартували, шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.

Хлопець. В Запоріжжі є  у нас

Дружний і веселий клас.

В ліцеї класичному вчиться

І проводить вечорниці.

Хлопчик:                 

 Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас, на Україні?

Дівчинка:                 

Просим всіх на наше свято,

Превелике, пребагате,

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці.

Хлопець. Всіх шановних гостей

Щиро ми вітаємо

І годину вечорниць

Вже розпочинаємо

Хлопець. Зібрались ми на вечорниці

Назвемо їх «жартівниці»

Будем разом розважатись,

Ще й вечерею пригощатись.

Хлопець. За нашим звичаєм – це як годиться

Завжди вареники на вечорницях.

Стіл накритий рушниками,

Буде миска з пампушками..

Хлопець. Гей на наших вечорницях,

Хто сумний ‒ розвеселиться!

Співи й танці, небилиці – Гарні будуть вечор-

ниці!

Хлопець. Буде й смачна паляниця!

Ну ж бо, будем веселиться!

Зручніше ставайте

Танок починайте.

Хлопець. А чому б не танцювати?

Вечорниці – гарне свято!

В бубон буду бить гучніше,

Щоб танок був веселіше!

Дівчина. Танцюристи, ‒ черевики

Самі чують, де музики,

Самі в коло ідуть,

Наші ніжки несуть.  (ТАНОК)

Господиня. І коли вже я впораюсь біля печі.

Вже скоро звечоріє, гості прийдуть (повертаєть-

ся до залу). Ой, людоньки добрі, гості дорогії,

здрастуйте! Зі святом вас, будьте здорові з кали-

тою та святим Андрієм! Я рада, що ви завітали до

мене на свято.

Дівчина.1

Добрий вечір вашій хаті!

Дівчина.2

Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко!

Господиня.

Добрий вечір, дівоньки,

Ясні мої зіроньки!

Дівчина.3

Ти за нами сумувала,

Дівчаточок виглядала?

Господиня.

Звісно, любі, я чекала,

Вам вечерю готувала:

І варенички й узвар,

І чарівних трав відвар.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Дівчина.4

Зваримо вареничків

Біленьких, смачненьких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Дівчина.5

Щоб вони разом із нами

 Гарно погуляли,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Дівчата. І де ж хлопці забарилися? Може не

прийдуть? (прислухається)

Дівчата, чуєте? Це, мабуть, до нас

хлопці ідуть?

Давайте сховаємося від них, нехай

пошукають. (ховаються)

Хлопець. А де ж це дівчата? Куди вони поді-

лися?... А ааа, я бачу одну україночку.

Дівчина. Я дівчина з України, Коли хочете зна-

Ти, де дівчата, скажу, як відгадаєте мої загадки.

(Хлопці. Відгадаємо, відгадаємо!)

ЗАГАДКИ_______________________________________

Хлопець. Добрий вечір, щебетушки! Ви вже

тут.

Хлопець. Добрий вечір вам, дівчата,

Чи запросите до хати?

Разом погутаримо,

В «калити» пограємо.

(Дівчата разом. Заходьте!)

 

 

Частівки:

Хлопець. А дівчина – горлиця

До козака горнеться,

А козак, як орел,

Як побачив – так і вмер.

Дівчина. Ти до мене, ти до мене не ходи,

Куций коротенький,

Бо до мене, бо до мене ходить хлопець

Високий тоненький.

Хлопець. Штани мої шаровари,

Штани мої сині.

Чом до мене дівки липнуть,

Як до браги свині?

Хлопець. У селі в нас густо хати,

Вітер не повіє.

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Дівчина. Йой, хто ж то пішов понад вербами?

То наші хлопці

Світять ребрами.

Хлопці (разом).

Ой гоп, штани лоп,

Холоші діряві.

За те мене дівки люблять,

Що я кучерявий.

Дівчина. Вареники з маком їла,

Чорнявого полюбила.

Хлопець. По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний.

Подивися, дівчинонько,

Який я моторний.

Хлопець. Оце зустрічають нас дівчата, так зу-

стрічають.

Дівчина. Самі винні. До пуття ще й не приві-

талися, а вже почали залицятися. А так не гоже

робити таким поважним парубкам.

Хлопець. Ну що ж, тоді ще раз: добрий вечір,

дівчата – голуб’ята.

Дівчина. Україночки ‒ дівчата

Гарні та веселі.

Ми, як квіточки, зростаєм

У кожній оселі.

Хлопець. А ми, хлопці – козачата,

Дужі та завзяті,

Підростаємо й Батьківщину (Країну)

Станемо захищати.

Дівчина. Є в нас дівчина хороша: і рум’яна,

і пригожа.

Дуже любить працювати, Не встигає й спочивати.

Хлопець. То тебе Оксанка звати? Як таку не

покохати?

І весела й жартівлива, У роботі не лінива.

Мене ж кличуть Опанас...

Дівчина. Йшов Панас, Впав у квас.

Перекинув діжку, Замурзав доріжку.

Хлопець. Годі з нас насміхатися,

Час вже справою займатися.

Ми не ледарі, не диваки!

І доведемо вам, таки.

 

Хлопець. Мене звати Степан. Я хазяйський

син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа

на одне око, друга не несеться, зате бачить добре.

Маю землі видимо – невидимо. Скільки не при-

дивляйся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки,

і гусінь, і мухи ‒ світу божого не видно!

Господиня. Не хочуть тебе дівчата! їм треба

роботящого!

Хлопець. Чим я не жених! Чим не роботящий!

Як візьмусь за роботу, то за вуха не відтягнеш.

Спати можу до обіду. Обідав би до вечері, ве-

черяв би до сніданку.

Вибере мене – горя не знатимеш!

Господар. Не треба нам такого роботящого.

Ми хочемо гарного та розумного.

Хлопець. Мати кажуть, що я такий розумний,

як п’ять писарів вкупі. Ти не дивись, що я такий

замурзаний... Ти мене вмий, причеши, і можна

під вінець. А цілуватися – то я готов і зараз!

Господар. Та які вони козаки. Щоб козаками

стати, треба бути вмілими, спритними, веселими.

 

Гриць. Ото, хлопці, розбудили! А мені варени-

ки снилися! Ох і люблю ж я їх!

 

Дівчина. Будуть тобі, Грицю, вареники, але

спочатку розкажи щось смішне.

Гриць. Гаразд, слухайте!

Їхав я конячкою на базар. А вона ж у мене по-

ганенька. Їхала, їхала та й стала. Так я сам запріг-

ся, а її прив’язав до воза та й кажу:

– Не хотіла їхати, то йди пішки!

 

Дівчина. Ой ти, гарний, Семене,

іди сядь коло мене.

І курочка в мене є,

Сватай мене, Семене.

 

Семен. Нащо мені тая курка, Бо ти сама як та

курка.

А я візьму в одній льолі, Аби мені до любові.

Дівчина. Ой ти гарний, Семене, Іди сядь коло

мене.

І ягниця в мене є, Сватай мене, Семене.

Семен. Нащо мені та ягниця, Бо ти сама, як

мазниця.

А я візьму в одній льолі, аби мені до любові.

Дівчина. Ой ти гарний, Семене, Іди сядь коло

мене, І корова в мене є, Сватай мене, Семене.

Семен. Нащо мені та корова, бо ти сама, як

ворона, а я візьму в одній льолі, аби мені до лю-

бові.

Дівчина. Досить жартів, прийшов час гадання.

Гілки з вишні ми поставимо і на них погадаємо:

Як розпустяться листочки –

Заміж вийде чиясь дочка.

Дівчина. Якщо пустить пагінець –

Через рік йде під вінець.

Дівчина. А зів’яне ‒ то погано...

Але в нас все буде гарно,

Мерщій гілочки беріть

І за мною повторіть

Дай, Боже, вишні зацвітати. А мені долі доче-

кати. У воду гілочки вмочайте, до Різдва тепер

чекайте.

 

Дівчина. Ото, дівчата, я вчора ворожила!

Стала під вечір від воріт стовпці рахувати.

Вдівець, молодець, вдівець, молодець.

Раптом чую – хтось іде. Я заховалася під ку-

щем та й думаю:

Раз не вдалося поворожити на стовпцях, то

хоч дізнаюсь, як судженого звати буде.

Та як заверещу:

– Дядьку, як вас звати?

А дядько з переляку аж присів.

Втікав швидше вітру;

Дівчина. Дівчата, а давайте на хустках пога-

даємо. От чия хустка випаде першою, та й вийде

швидше заміж. (гадають)

Дівчина. А бабуся мені говорила, що вони в

молодості так гадали.

Підходиш до тину і починаєш рахувати кілки.

До 9 доходиш і придивляєшся, який кілок, такий

суджений. Кривий – старий, рівний – молодий,

з корою – багатий, без кори бідний.

Дівчина. Ой, як цікаво! А ще як ворожили.

Дівчина. А ще гадали на чоботях. Ставили в

рядочок і крокували до печі. Чий перший, той

швидше заміж вийде.

 

Хлопець. А зараз ми похвастаємося своїми ді-

вчатами.

Моя Одарка – добра господиня, Хуру дров

спалила – каші не зварила.

Хлопець. А моя Віруня пішла каченят пасти.

Двох загубила, трьох задавила.

Хлопець. А моя Солоха – гарна господиня.

Три снопи нажала, та й тих не зв’язала.

Хлопець. А моя Хівря проста, наїлася проса,

Туди – сюди повертається, а з неї просо виси-

пається.

 

Господиня. Ой, розвеселили ви мене, що й

про калиту забула! (заглядає в піч)

Ой, та вона вже спеклася! Рум’яна та ясна, на

весь світ прекрасна!

Добрий вечір! З калитою будьте здорові!

 

Дівчина. Народне повір’я говорить: якщо в

цей день з’їсти шматочок калити, то весь рік і все

життя будете здоровими та щасливими.

Хлопець. А наша калита нам набила живота.

А ми її з’їли, і за паром полетіли.

Дівчина. Наші хлопці – пустуни, цілий рік

збиткують,

Лиш на свято, раз у рік, трішки попрацюють.

Хлопець. А дівчата – небожата, люблять лиш

хвалитись,

Одна одну обмовляють, бо не вміють битись.

Дівчата. Наші хлопці – ледацюги, не вміють

робити,

Тільки хочуть біля печі свої боки гріти.

Хлопець. Годі, годі вже сваритись.

Нумо, дівчатонька, миритись.

Дівчина. Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будемо.

І за те, що гарно приймали,

І за те, що смачно частували.

Хлопець. Наше свято – вечорниці. Відбулось,

як жартівниці. Залюбки пошуткували,

Танцювали та пограли.

 

Дівчина. Гоп, гоп, веселе свято! Ще й варени-

ків багато

Вечорниці ж бо такі – І веселі, й гомінкі!

 

Хлопець. Ще й варенички готові? Ой, які вони

чудові!

Варенички непогані, варенички у сметані!

______________________________________________________

Хай в нас і в вас все Буде гаразд»

Нехай наша хата всім буде багата:

І хлібом, і сіллю, й великим добром,

Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям.

І піснею й сміхом, й сімейним теплом.

І ще вам бажаємо, щоб ви не хворіли

Душею і серцем були молоді.