Виховний захід «Від революції гідності - до гідного життя»

Відділ освіти Старовижівської районної державної адміністрації

Навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня - гімназія»

смт. Стара Вижівка

 

 

 

 

 

   

 

                                 

                                     Підготувала

  Класний керівник 10 – А класу

                                                             Фесенюк Л Б.

2017 р.                                      

 

Від Революції Гідності – до гідного життя.

 

.

Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!

 

             « Шлях звільнення кожної нації від поневолення

густо кропиться кров’ю ворожою і своєю».

                                                                                             Симон Петлюра

 

Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору,  прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

( На сцену виходять ведучі ).

 

Ведучий 1. Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

Ведучий 2. Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

Ведуча 1. Сьогодні ми відзначаємо вже  тринадцяту річницю Помаранчевої революції та  четверту річницю Євромайдану. Ми  зібралися тут, щоб схилити низько голови перед пам’яттю людей, яких було вбито у мирний, цивілізований  час двадцять першого століття і вшанувати пам’ять героїв різних історичних подій: битви під Крутами, Бабин Яр.

Ведуча 2. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче  -  життя: присвячується!

( На сцену виходять четверо учнів молодших класів ).

 

Учень 1: Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розпуко вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Учень 2: Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, ненько, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Пісня  (Н.Бужинська «Це моя Україна»)

Учень 3: І знову, в котрий це вже раз

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’янути славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

 Учень 4:Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вітчизні не забути.

(  Відео про події на Майдані.)

Ведуча 1: Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки - України.

Ведуча 2: Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи.

Ведуча 1: Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

(  Відео про події під Крутами.)

Ведуча 2: Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише триста і лише молодь.

Ведуча 1: Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік. А наймолодшим – 14-16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва… І полягли … Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.

( Виходять четверо дітей наперед, а ведучі стають позаду. )

Учень 1:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять хлопців-українців,

Славних, молодих.

Учень 2:

 На Аскольдовій могилі

Український цвіт!

По кривавій, по дорозі

Нам іти у світ.

Учень 3:  

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, – грає вітер

І Дніпро - ріка.

Учень 4:  

На кого завзявся Каїн?

Боже! Покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

( Пісня «Мальви». )

Ведуча 1: Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.

(  Відео про події на Майдані.)

Ведуча 2: І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, вибираючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви.

Ведуча 1: Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

 

( Виходять 4 учні ).

(Відео про події на Майдані.)

Учень1. Для чого люди вийшли на Майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

 

Учень 2. Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

ЇЇ «Європою» ми гордо назвемо,

Бо вона гідна статус такий мати.

 

Учень 3. У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі – від юних до старих –

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

 

Учень 4. Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

(По боках стають ведучі).

Ведуча 1: На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю боролися далі. Ніхто не думав відступати.

Ведуча 2: Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який розстрілював її на короткій дистанції. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею».

 (Відео «Білі лебеді».)

Учень1:

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза

А батько сина ще не відпускав!

Учень 2:

 Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій

І вчитель літній – сивий-сивий.

Учень 3:

 І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

Звучить пісня «Пливе кача».

Сценка «Зустріч» (Сергія Нігояна та Героя Крут)

Учень 1. Я -  Сергі́й Га́гікович Нігоя́н.  Народився та проживав у селі Березнуватівці Солонянського району Дніпропетровської області. Батько та мати — вірмени, був єдиною дитиною в сім'ї. Загинув 22 січня 2014 року у віці 21 року  від поранення, спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Європейської революції в Україні.

 

 

Учень 2.Я - Микола Георгійович Ганкевич (народився у 1900 р, у с. Юзефівка, Васильківський повіт, Київська губернія (тепер – с. Йосипівка, Білоцерківський район, Київська область). Народився у родині священика Георгія Автономовича Ганкевича. Під час бою під Крутами 29 січня 1918 року потрапив у полон і був розстріляний більшовиками у віці 18 років. 19 березня 1918року похований на Аскольдовій могилі у Києві.

 

 

Ведуча 1.

Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах Микола й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

Герой Крут

“За що тебе? ”

Сергій Нігоян

“За Україну, друже мій.”

Герой Крут

Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?”

Сергій Нігоян

“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”

Герой Крут

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Більшовики готовились до бою,

Я йшов на смерть… а жити так хотів.”

Сергій Нігоян

“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни – син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин.”

Ведуча1.

… Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

Разом

” За Україну нас вбивають, брате мій.”

 

( на сцену виходять ведучі ).

 

Ведуча 2: Ми, українці - свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, шо спроможна на захист своєї свободи, є велике серце і високий дух.

Ведуча 1: Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною - ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя.

Ведуча 2: І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану  розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.

Ведуча 1: Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, оголошується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Ведуча 2. Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти агресора. Багато чоловіків та жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів.

Ведуча 1. Про захисників нашої держави пишуть і  писатимуть книги, знімають і зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили  свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Ведуча 2.  Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і  якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Руслана «Молитва за Україну»

 

( Виступ гостя. )

Пісня «Не спи, моя рідна земля»

Ведуча1. Хотілося б сподіватися, що про гідність і свободу українського народу ми згадуватимемо не лише 21 листопада, а будемо відстоювати ці найвищі цінності у своєму повсякденному житті і праці на благо кожної української сім’ї і всього українського народу.

Слава Україні!

(Звучить Гімн України. )