Виховний захід "Йде Святий Миколай"

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

ІДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Мета: розказати про доброчинні справи святого Миколая; виховати в учнів любов до ближнього, почуття доброти й милосердя; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру, здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів.

Обладнання: Сцена декорована під святкову вбрану українську хату, стіл, лави, дитячі ліжечка, іграшки, фонотека пісень про Миколая.  Біла книга та Чорна книга.

(на задньому плані сцени вікно, через яке випромінюють місяць і зірки. Сцена декорована під святкову вбрану українську хату)

1. За горами, за лісами

Їдуть, їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним набиті,

Метеори вогняні.

2. Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії,

Тут для кожного дари є.

3. Є на світі свят багато

Урочистих, визначних,

Але Миколая свято

Найприємніше із них.

4. Миколай Святий не казка,

Це не Дід Мороз, о ні!

Миколайчику, будь ласка,

Ти приходь до мене в сні.

5. Під подушку я загляну,

Рано – вранці посміхнусь.

Подаруночки дістану,

Миколаю поклонюсь.

Пісня «Святий Миколай»

Грудень за вікном, тож готуйсь, чекай.

Скоро прийде в гості Святий Миколай.

Неодмінно прийде Святий Миколай.

Ти своє бажання йому загадай

Подарунки дітям він приготував.

Що в листах просили  –все з собою взяв.

Темна нічка, темна, ще й мороз тріщить.

У цей час до діток Миколай спішить.

Всім приготував він подаруночки.

Лиш для неслухняних в нього різочки

Тільки неслухняних серед нас нема!

Про це йому скаже  матінка – зима.

Зіроньки сріблясті в небі мерехтять.

Зустріть Миколая діти всі хотять.

Бо якщо здійсниться ця казкова мить,

В нього можна безліч щастя попросить.

І для себе й друзів, а також рідні.

Він про всіх згадає, не забуде – ні!

(мати сидить з дітками сидять за столом)

Мати: Любі мої діточки, цієї зимової ночі до кожної хати, де є чемні діти,

 завітає Миколай.

1 дитина: Матусю ми ще ніколи не бачили Святого Миколая, розкажіть нам

  про нього, будь ласка!

2 дитина: Так, так. Розкажіть. Непевно це дуже цікаво.

Мати: То слухайте мої дорогенькі. Існує легенда про Святого Миколая: «Святий Миколай – Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям допомагає… Пішов якось Святий Касьян до Бога жалітися на людей за те, що його не шанують і не люблять, а Миколай серед бідняків і сам як бідняк, а люди його люблять, у церкві йому свічки ставлять. Покликав Бог янголів, щоб привели до нього Миколая. А янголи кажуть:

• Нема його, пішов на Чорне море моряків рятувати!

Через деякий час знову кличе бог Миколая, а янголи відповідають:

• Нема Миколая, він на Землі від пожежі людей рятує!

Утретє покликав Бог Миколая. А він і втретє не прийшов, бо гостинці бідним дітям розносив до свята.

• Ось за що його люди люблять, бо він добре діло людям робить.

Розсердився на людей Касьян і став за людьми слідкувати та в Чорну книгу всі їх недобрі справи записувати, щоб довести Богові, що немає за що людям допомагати.

      З тих пір так і повелося: Святий Миколай зі своїми помічниками – янголами – добрі людські справи записують до Білої книги, а Касьян з чортиками – злі справи до Чорної книги…

       А в ніч на 19 грудня кожен отримує по заслузі. За добрі вчинки – ласощі, подарунки, а за погані справи – різочку під подушку, щоб знали, чого робити не слід…»

Діти: Дякуємо, матусю! Дуже цікаво. Тепер ми будемо знати, хто такий

 Миколай.

Мати: Я дуже рада, що ви чемно слухали мою розповідь. А тепер моліться і

 лягайте спати.

1. О, Боже мій милий! Пошли мені розум!

Пошли мені серце, пошли мені душу,

Щоб добре любила і коїть не вміла ніякого зла!

2. Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров’я на довгі літа.

3. Святий владико Миколаю,

Тебе я прошу і благаю –

Ти нашим родичам дай силу,

4. Щоб виховати нас могли

І до тієї втіхи щоб дожили,

Коли і внуки підросли.

5. Так хочеться дочекатися Святого Миколая. Щось він забарився. Спати хочеться, але сон переборемо, тільки щоб побачити Миколая.

Мати:  Я ж вам розказувала, що Святий Миколай ходить потайки…

Як настане тиха ніч,

Як почорніє ліс та гай,

Тоді із неба тихо сходить

Наш добрий Святий Миколай.

Прийде він тихенько у хату,

Усмішкою всіх привітає, і найкращі подарунки

Він під подушку заховає.

Діти: Цікаво, що він принесе у своїй торбинці?

Мати:   Багато гарних забавок несе чемній дівчинці.

     А всім нечемним жмут різок.

Діти: Матусю, ми чемні у тебе і татка були?

 Чи заслуговуємо на гарний подарунок?

Мати:   Так. Ви хороші діти. Добрі, щирі, привітні.

    Навчились Бога шанувати, батька і матір поважати.

(здалеку чути дзвіночки)

   Діти, чуєте дзвонять дзвіночки? Все, пора лягати спати!

(діти виходять із кімнати)

Мати:   У віконце ми заглянемо

   До іншої хати

   І там побачимо, як дві сестрички

   Готуються Святого Миколая зустрічати.

Маруся: Мартусю, сестричко, послухай

  Сьогодні наснилось мені,

Ангелики в небі на хмарках,

Дарунки несли дітворі.

А зіроньки їм помагали,

Яскраво світили в горі

Щоби Миколай і ангели

До діточок чемних прийшли.

Мартуся: Тобі це наснилось насправді?

До столу хутчіше ходи,

І ми до святого напишем,

Щоб і нам подарунки були.

У мене бажань є багато,

Все краще я хочу собі,

Неси Миколайко дарунки,

Хай бачать і заздрять усі.

Маруся: Ну Мартусю, ти подумай,

Чи потрібно це тобі,

Чи піде воно на користь

У духовному житті.

Може хтось є поруч тебе

У потребі, чи в біді,

І йому потрібно більше

Допомоги, ніж тобі.

Матруся: Ти роби собі що хочеш,

Та мене ти не повчай,

Йди проси собі дарунків.

І мені не заважай.

«О, мій отче Миколаю,

Прошу те, чого бажаю,

Плеєр мій вже застарілий,

Флешку хочу і побільшу,

А джинси - найкрутіші,

Куртку, світер – наймодніший!

Прошу ще щось солоденьке,

«Кіндер», «Мілку», щоб смачненьке.

Я тебе дуже чекаю,

Подаруночків бажаю»

Маруся: Боже – Отче, я прохаю,

За провини жаль я маю,

Якщо кривду десь вчинила

Прошу вибачення щиро.

Святий Отче Миколаю,

Прошу я тебе, благаю,

Мою хату не минай.

Завітай до нас в ту днину,

Ми чекаємо гостинно.

Подарунків не прохаю,

Бо, що треба, я все маю.

Прошу лиш здоров’я мамі,

Таткові роботу дай.

Помагай мені в навчанні,

Про сестру не забувай.

Мартуся: Скільки будеш ти молитись?

Скоро зірочка зійде,

Як побачить, що не спиш ти,

Подарунків не буде.

(дівчатка вмощуються спати. Мартуся бере собі Марусину ляльку)

Маруся: Чому ти ляльку мою взяла?

І в мене навіть не спитала?

Матруся: У тебе ляльки красивіші,

Великі, гарні і модніші.

А в мене лиш м’які забавки,

Тому я взяла твої ляльки.

Маруся: То треба було попрохати,

І я тобі могла б їх дати,

Бери Мартусю мою ляльку,

А я візьму твою забавку!

(Мартуся відвертається від сестри – ображена. З’являється Антипко)

Антипко: До вас примчав я аж із пекла,

У вас зима – зима, в нас - хата тепла,

У вас – мороз, за хвіст щипа,

І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість.

Морозить, студить, як на злість.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки влізу десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти1

Ух, ух, ух, ух… Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся. Чортику, та й скач!

 Ой я чую суперечку,

 Дві сестрички, крики там,

Хтось нечемний, відчуваю,

Йду, поможу дітлахам.

(Антипко за спиною Мартусі, підказує їй, що говорити)

Антипко: Ти краща за усіх дітей,

Сестру не слухай, хай йде геть,

Бо Миколай лише тобі

Несе подарунки неземні.

Матруся: Я краща за усіх дітей,

І Миколай лише мені,

Несе дарунки неземні.

Я в Миколая попрохаю,

Найкраще він позалишає.

А ти, Марусю, йди собі,

Забавки не віддам свої!

Маруся: Мартусю, прошу, схаменись,

До Бога щиро помолись,

Бо Миколай спішить до того,

Хто добрий й любить всіх довкола.

Антипко: Чого вона тебе повчає?

Завжди тебе перебиває?

Ану на неї покричи.

Позлися трошки, побурчи!

Мартуся: Чи ти скінчиш колись повчати?

Чи можеш трохи помовчати?

Нестерпно слухати тебе…

Маруся: Мартусю, що з тобою стало?

Ти звідки злість таку дістала?

Куди поділась доброта,

І ніжність й лагідність твоя?

Антипко: Свого добився, ха – ха – ха!

І ця дитина вже моя.

Різки на них лежать на купі,

Криві, тонкі, сухі і грубі.

Ці діти слухають мене,

То ж Миколай їх омине.

Вони завзяті розбишаки,

Крикливі, злісні забіяки,

Вони молитись забувають,

І ближніх завжди ображають.

Батьки щось просять їх – бурчать,

Ще можуть їм і набрехати.

Я тих дітей у списку маю,

До них Святого не пускаю.

Маруся: Ах, невже тобі, Мартусю,

Щось Антипко шепотить?

Сестро, ти його не слухай…

В кого помочі просить?

О, наш Ангелику Божий, прошу, до нас ти прийди,

Порятуй мою сестричку і Антипка прожени.

(Чути дзвіночки. До кімнати забігають ангелочки)

1 ангел: Мир і спокій дому цьому,

Тут немає місця злому.

Забирайся Антипко з хати

Дітей досить спокушати!

А ти, Мартусю, злу не піддавайся,

І до Антипка ти не прислухайся,

Лише молися щиро ти до Бога,

Бо це в житті правдива є дорога.

Мартуся: Ой, мені аж легше стало

Злості ніби не бувало.

Сестро, ти мені прости,

Ось забавки, на, бери. (обіймаються)

О, мій отче Миколаю,

Прошу, жаль я щирий маю,

Подарунків не чекаю,

Лиш прийди, тебе благаю!

1 ангел: Ось так, діти, треба жити,

Щиро серцем всіх любити.

2 ангел: Сіяти в серця добро,

Відганяти всяке зло.

 

1 ангел: А тепер ідіть вже спати,

В снах святого зустрічати.

Пісня «нічка темна мерехтлива»

Нічка темна мерехтлива

Спочиває світ у сні

Лиш на небі світять зорі

І яскраві і ясні.

Ось в таку блаженну тишу

На Землі немов би Рай

До дітей усіх приходить

Із гостинцем Миколай.

Буде радість, буде втіха

То ж усякий пам’ятай

Про дітей цієї ночі

Не забуде Миколай.

Мати:   Сьогодні ми перевіримо, чи кожен із вас заслужив подарунки від

      святого Миколая, чи, можливо, хтось і різочку отримає під подушку.

(під звуки лагідної мелодії з’являється Ангел. В руках тримає «Білу книгу добрих людських справ)

Ангел: Я трудився цілий рік,

Добрі вчинки підмічав,

Імена дітей хороших

В Білу книгу записав.

Чи когось я не забув?

Краще ще раз подивитись,

Щоб жодній дитині

Без гостинця не лишитись.

Допоможіть мені. Хлопчики і дівчатка,

Всі добрі вчинки пригадати.

Скажи мені, дитино мила,

Що в цім році доброго зробила?..

(діти називають свої добрі справи, а Ангел перевіряє чи все записано до «Білої книги»)

• Все! Робота закінчилась… передам цю книгу Святому Миколаю!

Антипко: А я маленький чортик

Прибіг, мов хортик.

Усюди я встигаю

І плутаю людей.

На шкоду підбиваю

Гарнесеньких дітей.

Чекаєте гостинців? Годі! Край!

Не принесе вам подарунків Миколай!

Ангел: Ти хто?

Антипко: Я Антипко – чортик. І у мене теж є книга для Миколая. До цієї

  книги я всі погані вчинки записав. Нехай Миколай побачить, які

  ці діти неслухняні! Он Оленка не мила руки! А Микола штовхав

  Дениса! Марічка не вчила уроків. Я все знаю, всіх примічаю… І

  за такі «добрі» справи різочки під подушку підкладаю.

Ангел: Ні! Антипко, діти не такі. Хороших вчинків вони зробили

  більше, а погані вони виправлять. Розкажіть, діти. Чого ви більше

  не будете робити?..

(діти розповідають чого не слід робити і як вони будуть виправляти помилки)

(чути дзвоники. До залу забігають ангелочки)

1 ангел: У дитячий край щасливий

Я приніс веселу вість:

Коником білогривим

Їде з неба гість.

2 ангел: Їде, їде гість той скоро,

Щоб бути на час,

Та до чемних лиш діточок

Чи всі чемні тут у вас?

Діти:  Так, всі ми чемні!

3 ангел:  Їде, їде гість багатий

У дитячий край.

Хто цей гість – ви раді знати?

Діти: Святий Миколай!

Пісня «Коли замерзла річка»

Коли замерзла річка

І став біленький гай,

Прийшов темну річку

На Землю Миколай.

Від хати і до хати

У темнім кожушку

Приніс усім гостинці

В чарівному мішку

Святий Миколай!

Всім нам помагай!

(Ангелочки біжать назустріч Святому Миколаю, дзвонять у дзвоники)

Св. Миколай: Слава Ісусу Христу!мир цьому дому.

Любі мої діти, шановна громадо!

Нині свято в нашім домі, і я вас вітаю.

Гараздів, здоров’я і доброї долі. Щиро вам бажаю.

Саме сьогодні рік минув, як школі цій я був,

Дарунки дітям роздавав, до праці всіх вас закликав.

Наказував вам чесно жити, від зла тікати, а добро творити.

На порозі рік Новий і Різдво Христове,

А чи кожен з вас ці свята стрічати готовий?

Як живете, мої любі діточки кохані?

Чи вчились добре в школі, чи були слухняні?

(Короткі відповіді дітей. Ангелочки дзвонять у дзвоники)

Мама: Сині дзвіночки молитву дзвонять

Зложимо в молитві щирі долоні,

Ніч промайнула, сонечко світить,

Вислухай, Миколаю, що просять діти.

1. На колінцях я молюся,

Всі гріхи мої прости,

Від лихого захисти.

2. Просвіти моє серденько,

Щоб учився я гарненько,

Щоб у школі у дома

Не робив я зла нікому.

3. Щоб татуся поважали

І матусі помагали.

4. Щоб були ми всі здорові

Завжди в мирі і любові.

5. Святий Отче Миколаю!

«Білу книжечку» тобі від дітей вручаю

В ній - дитяче добро

І справа чудова –

Саме про це у «Білій книжечці» іде

Мила серцю мова.

Св. Миколай: Переконуюся, знов недарма до вас прийшов.

   Заслужили ви дарунки, вже витягую дарунки.

(Миколай роздає подарунки)

Ось, слава Богу, все роздав,

Що міг і що з собою взяв.

А вже за рік я знов прийду,

То може більше принесу.

Засидівся я у вас

Іти мені прийшов вже час

Інші дітки ще чекають

І мене теж виглядають.

Будьте здорові і слухняні,

Помагайте вдома мамі,

Слухайтесь, як вам велів,

І батьків і вчителів.

До побачення!

(всі присутні співають пісню)

Пісня «Ой, хто. Хто Миколая любить»

Ой Хто, хто Миколаю служить

Тому Святий Миколай повсякчас допомагай

Миколаю!

Ой глянь, глянь на Вкраїну милу,

Ой, дай, дай спокою і сили,

Ми тебе й всі люди молим,

Проси в Бога ти їй долі.

Миколаю!