Виховний захід " З Великоднем"

Свято « З Великоднем!»

 

Великдень – одне з найголовніших православних свят і один з найулюбленіших. Цей день хочеться провести радісно, світло, але без метушні, просто, душевно і по-домашньому.

 

Христос Воскрес! Усе радіє

Сміється сонечко з небес

Прозора річечка аж мліє

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

Пташки співають в полі, в лісі

І дзвонить дзвін аж до небес

Де білі хмарки розпливлися –

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

                                                      Великий день! Великий день

Ясний  Великдень   на землі

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі

Весняні діти хороводять

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить

А сяє й сяє із небес.

 

ПАСХАЛЬНА РАДІСТЬ

Дійові особи:
Маша – старша сестра
Настя
Єгор
Прочанин
Микитка
Від автора (дівчинка або хлопчик)
На сцені стоїть стіл, навколо три стільці. За столом сидять Маша, Настя і Єгор. Діти готуються до Великодня – фарбують яйця, на столі стоїть паска.

 

Настя: Машенька, а чому на Великдень фарбують яйця?

Маша: Коли Христос воскрес, Марія Магдалина прийшла до правителя Тиберію повідомити цю звістку. Той не повірив і сказав: «як це біле яйце не може стати червоним, так і не може воскреснути людина». І тут же звичайне яйце стало червоним. Ось таке чудо явив Господь. Тих пір на Пасху завжди фарбують яйця.

 

Єгор: І Тиберій тоді повірив?

 

Маша: Звичайно!

 

Настя: Ось як виходить: людям, для того щоб повірити, потрібні чудеса… А чому тоді ми їх фарбуємо не тільки червоним?

 

Маша: Традиції з роками змінюються, нічого не поробиш. Але так навіть краще: різнокольорові, з веселими картинками і розписними візерунками наші крашанки і писанки ніби теж радіють весні, оновленню, відродження нового життя. Тому що Великдень – це час радості і тріумфу.
Маша відрізає половину паски, загортає його у вузлик, туди ж кладе кілька яєць.

 

Єгор: А це кому?

 

Маша: бабусі Лизаветі, яка на краю села живе. Вона старенька, ні паски пекти, ні яйця фарбувати вона не може. Їй потрібно допомогти підготуватися до Світлого свята. Єгор, сьогодні їй і віднесеш.

Лунає стук у вікно. Діти виглядають у віконце, дивляться на двері
То паломник запізнілий.
Паломник, з’являючись на порозі: Збережи Господь усіх вас!

Паломник: Мир вашому дому! Втомився я, сил немає, а йти ще далеко. Дайте, будь ласка, води напитися.

 

Маша: Звичайно, дідусь! (Наливає воду в кухоль). А куди ви прямуєте?

 

Паломник: В монастир на пасхальне богослужіння. Ну, я піду – пора! Дякую вам, добрі діти!

 

Маша: Ой, далеко ще йти. Візьміть! (відрізає половину залишився паски і дає кілька фарбованих яєць)
Паломник дякує і йде.

 

Єгор: Ну ось… найкрасивішу крашенку йому віддала! Та від паски тепер тільки четвертинка залишилася.

 

Маша: Невже тобі шкода? Людина здалеку йде, втомився, зголоднів, а ми його порадували, чим змогли.

В світлицю заходить маленький хлопчик Микитка, вітається.

 

Маша: Здрастуй, Микитка! Щось трапилося? Чому ти такий сумний?

 

Микитка: А у нас мама захворала. Я прийшов попросити у вас сушеної малини і меду – мама сильно кашляє.

 

Настя: А ви вже спекли паску?

 

Никита: Та яке там! Мама весь день лежить, каже, що зараз встане і спечет.

 

Настя: Мамі зараз не можна вставати! Значить, у вас свята не буде? Як же так можна?

(перезирнувшись зі старшою сестрою, загортає залишки паски у вузлик, Єгор кладе туди ж залишилися фарбовані яйця, Маша приносить баночки з медом і малиною)

 

Маша: Нехай мама скоріше видужує! Уклін їй від нас!

 

Єгор і Настя: Світлого Свята вашій родині!

 

Микитка дякує і йде.

Маша (дивлячись на порожній стіл і посміхаючись): Ну ось тепер нам і розговітися нічим!

 

Настя: Ну і що? Мені чомусь зовсім не шкода, навпаки, радісно

Єгор: І мені теж!

Маша (обіймає дітей): Ну і славно тоді! Робити добро людям – це найбільша радість.

Всі разом: Христос Воскрес!

 СЦЕНКА «ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК – МАНДРІВНИК»

     Під музику виходить з кошиком господиня.

 

                     «Великодня казка»

                   Ось мій кошик – мандрівник

                   Він ходить багато звик:

                   влітку ягідки збирав,

                   восени гриби шукав,

                   цілу зиму він стояв,

                   трохи порохом припав,

                   а на весну він умився,

                   зіллячком причепурився

                   і почав гостей чекать.

                   А вони не забарились,

                   і, як в казці, появились.

                   Пишнобока гарна паска,

                   і худенькая кобаска,

                   а за нею бурячки,

                   славнозвісні своячки.

                   Тут дівчаток йде гурток,

                   Писанок і крашанок,

                   але шинка йде сама,

                   бо багач, бач, вона.

                   Ось компанія іде:

                   сир і масло, хрін бреде.

                    Так його боки печуть,

                    але вирядився в путь.

                    Хотіла сіль насолити,

                    та не вдалося це зробити.

           Господиня кладе кошик і відходить.

Дійові особи:  Яйце, Хрін, Ковбаса, Шинка,  Паска, Сир,

                          Свічка, Масло, Писанка.

                   

                                       Виходять

(Дія відбувається в кошику який стоїть на столі)

ЯЙЦЕ      

         Хтось тисне що хвилини,

         Не чую рук вже й ніг,

         Затерпла всенька спина

         Й болить вже правий бік!

         Гей, хто тут? Озовися!

         Наліг, що все трещіть.

         Ти чуєш?.. Піднімися,

         Не можу більш терпіть!

 

ХРІН

 

         Хто ниє біля мене?

         У цей святковий день?

 

ЯЙЦЕ

 

         Це я, яйце свячене…

         Хтось душить, наче пень

ХРІН  (підвівшись)

 

         То шинка, друже милий,

         Обабіч розляглась…

         Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсовує Шинку)

 

ШИНКА (прокинувшись)

 

         А вам до того зась…

 

ЯЙЦЕ (радісно)

 

         Тепер уже вільніше,

         Та й біль вже не такий…

 

ХРІН

 

         І вигляд веселіший!

 

ЯЙЦЕ

 

         Ти добрий – хоч гіркий…

 

ХРІН (вихваляється)

         Що за такого мають –

         Мені не дивина.

         Проте всі поважають,

         Як прийде лиш весна;

         Сьогодні свято – Пасха.

         Я незамінний й тут.

         Який смачний я з м’ясом…

 

КОВБАСА (обережно)

        Хвалько ти, шалапут!

         Смачніша всіх на світі

          І найситніша – я.

         Мене їдять і діти,

         І вся людська сім’я.

         Беруся радо в боки –

         Гей, гоп са – са! Са – Са!

         Червоні в мене щоки, –

         Танцює ковбаса.

(Танцює).

 

МАСЛО

           Я теж потрібне людям,

         Їм ситності даю.

         Мене і в страві люблять,

         І хворі з медом п’ють.

         Без мене свято Пасха

         Не може обійтись.

 

 

СИР

         Скажи мені, будь ласка,

         Чи гірший я, ніж ти?

         До мене дай сметани –

         Хоч пальці облежи!

         Й вареники із мене

         Чи ж не смачні, скажи?

 

ПАСКА (пишаючись)

         Та що там говорить!

         Важливіша я тут,

         Без мене вас святити

         До церкви не підуть!

         Я – голова над вами,

         Мій рід йде з давнини.

         Шанують нас віками

         І славлять щовесни.

         Та й Пасхою Великдень

         Звуть люди на землі…

         Тоді і день великий,

         Як Пасха на столі.

         До того ж я багата

         Родзинками, медком…

         Їдять мене на свято

         І з м’ясом, з молоком…

ПИСАНКА 1

 

         Я – Писанка – красуня,

         Вся в рисках і квітках.

         Красу митців несу я,

         Їх славлячи в віках.

         Мене кладуть у свято

         На пишному столі,

         Щоби моїм убранством

         Втішалися малі.

 

 ШИНКА

         «Краса», «любов» – всі трублять.

         Давно я знаю вас!

         Однак мене всі люблять

         Без всяких там прикрас.

ПИСАНКА 2

         Без мене наше свято

         Не буде тим, чим є

         Бо писанка багато

         Всім радості дає.

ХРІН (додаючи)

         В цій писанці вкраїнська

         Душевна глибина:

         Жива блакить барвінка

         Й хода весни красна.  

    

СВІЧКА (до всіх)

         О, знати ми повинні

         Ціну собі й другим,

         Любов, як ту святиню,

         Нести до серця всім.

         Свята – це дні єднання.

         З родиною родин.

         Єднаймося під прапор, –

         Так нашому народу

         Франко давно казав.

         Будуймо ж дім із згоди,

         Бо слушний час настав.

         Розмову припинімо…

         Вже йдуть господарі.

         «Христос Воскрес!» – скажімо

         У мирі і добрі.

 

            Виходить господиня      

       Ось, нарешті, всі зійшлись,

       і до церкви подались.

       Кошик вбрався в вишиванку –

       Це було неділю зранку.

       Коло церкви дівочки

       Водили гаївочки.

       Покропили всіх їх рясно,

       Стало нам свячене все.

       Засіяло сонце ясно!

      Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

        

Вірш «Великодні дзвони»

Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,
Срібний голос вітер зносить до небес.
Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,
Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес!

По садах квітучих, по траві зеленій
Срібло передзвонів вилилось на світ.
Докотилось в села – у хатки різьблені,
Радістю вгорнуло білий дивоцвіт.

Воскресіння Боже – Милосердя Боже –
Українську душу зцілює сповна.
І стоять дівчатка, мов прекрасні рожі,
В оченятах чистих розцвіла весна.

Слухають, як дзвони великодні дзвонять –
Світанкові гімни Богові й весні,
І, як ніжні рожі пелюсточки ронять,
Личенька їх ронять усмішки ясні.

 

Діти співають пісню « На тарілці крашанка»