Використання буктрейлера в шкільній літературній освіті як засобу пожвавлення читацької активності учнів

Використання буктрейлера в шкільній літературній освіті як засобу пожвавлення читацької активності учнів

 Анотація. У статті порушується проблема зниження читацької активності й шляхи її вирішення. Досліджено можливості застосування ІКТ під час викладання шкільного курсу «Українська  література». Освітній буктрейлер розглянуто як один із ефективних засобів підвищення читацької активності підлітків, що впливає на формування літературознавчих та ІКТ -компетентностей.

Відомий мандрівний філософ Г.С.Сковорода вважав, що людина протягом життя має шукати й знайти щастя. Звичайно, школа не знає, де воно знаходиться, але її завдання – підготувати дитину до пошуків, тобто випустити у самостійне доросле життя із належним багажем знань.

Нинішнє  покоління дітей зростає в епоху науково-технічного прогресу, у цифровому інформаційному середовищі, у якому змінюється роль учителя – джерела й носія інформації. Натомість збільшується важливість формування в школярів умінь і навичок здобувати інформацію й застосовувати її за призначенням.  На сучасному освітньому етапі учень виступає не як поглинач інформації, а як здобувач. Роль педагога при такому підході полягає  в тому, що він створює умови для самостійної роботи школярів, скеровує учнів у русло цієї роботи, координує її й дає змогу самим приймати рішення, шукати варіанти та обирати найкращий, допомагає побачити свої досягнення та виявити й подолати труднощі. Іншими словами, навчає їх творчо мислити та творити, формує високі навчальні компетенції.

 Сучасна школа має формувати інтелектуальну, творчу та ініціативну особистість, яка вміє жити в нових умовах, є успішною в  обраному видові діяльності та сприяє розвитку суспільства. Шлях до цього лежить через інформаційно-комунікаційні технології, інтернет як надійне та суттєве джерело інформації.

 Найбільшою проблемою при вивченні літератури (української та зарубіжної) в школі є те, що діти ХХІ століття недостатньо виявляють цікавість до читання художніх творів, які є неоціненним джерелом для формування морально-етичних норм, пізнання історії й культури народів світу та національної зокрема. Саме  вчитель не просто може, а зобов’язаний зацікавити дитину до читання, для якої звичнішим є сприйняття аудіовізуальної інформації, ніж друкарської.

 Аналіз останніх  досліджень і публікацій дає підстави стверджувати, що проблеми нечитання як дорослою, так і дитячою аудиторією широко обговорюються серед науковців, бібліотекарів, учителів, видавців книжок в Україні й у світі загалом. Про це говорять як різноманітні соціологічні опитування, так і заголовки інтернет-видань. У вітчизняних дослідженнях окреслюється негативна тенденція щодо читацької активності юнацької аудиторії, що підтверджує низка публікацій від провідних українських інтернет - видань: «Криза нечитання. Половина українців не читає книжок і щороку кількість байдужих до читання зростає» [9], «Сучасні діти не читають… Як бути?» [13], «Україна в еру нечитання» [14] тощо. Водночас серед причин зниження читання у наукових та освітніх колах, зазвичай, називається мережа інтернет і комп’ютер. Проте сучасний зарубіжний досвід засвідчує, що інтернет і читання можуть продуктивно поєднуватися, а весь процес є закономірним явищем в інформаційному поступі суспільства.

На сьогодні  питання залучення учнівської аудиторії до читання за допомогою ІКТ є надзвичайно актуальним. Викладачі -  словесники звикли до традиційних способів зацікавлення книгою: книжкові виставки, переказ сюжету тощо. Але час вимагає змін. Сучасному суспільству потрібен учитель нової генерації, який також досконало володіє педагогічними та інформаційними технологіями, вміє організовувати учнів на здійснення навчально - дослідної роботи, залучити їх до інноваційного процесу. Зараз неможливо уявити сучасний урок літератури без презентацій, відеофрагментів, стислих конспектів, опорних схем, малюнків тощо.

Тож аби привернути увагу учнів, користуючись якраз сучасними технологіями, можна запропонувати їм знайомство з буктрейлерами, які повинні виявити в дітях зацікавленість до того чи іншого твору. Буктрейлер — це невеликий відеоролик (до 3 хв.) за мотивами книги, що є формою заохочення учнів до читання. Основні завдання буктрейлера:

— відрекламувати твір за програмою;

•    виявити зацікавленість в учнів до читання та подальшого аналізу твору;
•    розповісти про твір, його основний зміст та автора.

Метою даної статтіє ознайомлення з можливостями створення та використання буктрейлера як засобу підвищення читацької активності учнів у ході вивчення української літератури.

Готуючись до уроку літератури, ми часто задумуємося, як уникнути одноманітності на уроках, як реалізувати ключовий принцип успішності, за якого кожен учень зможе знайти для себе ту сферу діяльності, котра імпонує найбільше і в якій можна якнайкраще проявити творчі здібності?У даному випадку буктрейлер вирішить кілька завдань: приверне увагу до книги та створить читацьку аудиторію, оскільки буктрейлер – новий жанр рекламно - ілюстративного характеру, який поєднує літературу, візуальне мистецтво, а також електронні та інтернет - технології.

«Урок повинен проходити не для учнів, а з учнями», – не втомлювався повторювати В.Сухомлинський. Утілювати цей принцип у життя на уроках літератури допомагає використання або створення буктрейлерів. Адже без прочитання художнього твору якісний урок провести неможливо. У такому разі, можливо, робити рекламу книзі?

Буктрейлер  покликаний  просувати  книгу,  сприяти  доведенню її змісту до  читача, залишити слід у його свідомості. Водночас  він  має  інтригувати,  викликати  бажання  самостійно прочитати книгу. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі. Насамперед буктрейлер є медіаресурсом, що покликаний привабити читача до бібліотеки,функція ж буктрейлера в навчальній діяльності трохи відмінна. Тому цілком доречно було б охарактеризувати його терміном «освітній буктрейлер». Оскільки буктрейлер передбачає яскраву розповідь-презентацію про книжку, то в його основі лежить інтрига. Тому, з одного боку, освітній буктрейлер має на меті зацікавити книжкою, а з іншого – підвищити читацьку активність, спонукаючи до читання цієї книжки.

Основні проблеми, які підштовхують учителя до роботи над створенням (або використання готової продукції) буктрейлерів:

  -  низька читацька активність;

  -  відсутність мотивації до читання.

За видами освітні буктрейлери розподіляються на:

  - фактографічні — розповідають про основну думку сюжету твору. Їх завдання  подібно до анотації, через музику, ілюстрації, ознайомити учнів, тобто читачів, із сюжетом, щоб після перегляду ролика потенційний читач забажав дізнатися, з чого історія починається й чим завершується. Зазвичай саме за «сюжетним» і розповідним принципом побудовано більшість буктрейлерів;

  -  емоційно-чуттєві — розповідають про основний настрій книги та очікувані від неї емоції. Ілюстративний відеоряд покликаний передати читачам настрій та емоції героїв;

 -  ідейні — передають ключові ідеї й загальну змістову спрямованість тексту.Вони засновані на рекламі нереальної ідеї твору, на світогляді автора й цікавих думках, які він хоче донести до читача, на змістовному навантаженні книги.

Учителю літератури слід пам’ятати, що вплив буктрейлера на учнів є надзвичайно глибоким та різнобічним. За специфікою сприйняття існують такі буктрейлери:

 -  цікаві (несподівані, незвичайні);

 -  нейтральні (очікувані);

 -  нав'язливі (вольові, спонукальні).

Вирізняють буктрейлери за формою:

 -  ролик з акторською грою;

 -  комп'ютерна графіка або мультиплікація;

-  колаж.

Незважаючи на те, що буктрейлер є самостійним твором, автори використовують як запозичені матеріали так і свої, авторські.

За виконанням розрізняють відеоролик та слайд-шоу.

        Для створення буктрейлера учням рекомендую таку методику, що складається з кількох етапів [3]:

1.Вибір книги та її прочитання.

2.Обдумування сценарію до буктрейлеру (сюжет і текст). Сюжет складає основу буктрейлера. Анотація - сценарій не повинна перевищувати 10-15 речень, має зацікавити читача, спонукати його до бажання прочитати книгу. Головною передумовою сюжету є інтрига. Варто побудувати композицію у такий спосіб, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, як все завершиться. Слід урахувати, що відеоролик не повинен тривати більше трьох хвилин, бо це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача – потенційного читача.

 3.Добір необхідних картинок, малюнків, сканування ілюстрацій із книжки, пошук відео за тематикою в інтернеті або знімання власного відео ( насамперед необхідно винести у заголовок буктрейлера основну ідею книги, знайти відео за тематикою). Важливо дотримуватися одноманітності ілюстрацій: якщо мальовані ілюстрації – то всі мальовані,якщо аніме – то аніме, якщо фото – то фото. При цьому бажано врахувати стилістику музики й відеоряду.

4. Запис озвученого тексту, передбаченого сценарієм. Для запису й редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

 5.Вибір програми. Для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео ми з учнями застосовуємо програму Windows Movie Maker, у якій можна обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти й склеювати їх, створюючи наразі ефектні переходи від фрагмента до фрагмента.

6.Відеомонтаж. Вирізати або склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.

         Буктрейлери створюються учнями  як повноцінні відеоролики. За видом вони належать до відгуків. Перефразовуючи С. Патру, буктрейлер - відгук – це ролик, у якому його автор ділиться враженнями від прочитаної книжки, розповідає про письменника, твір, коротко– про його сюжет, використовує уривки з твору, цитує митця [12].

 Тим самим, освітній буктрейлер передбачає формування таких компетентностей, як літературознавчі й інформаційно-комунікаційні, адже набуті знання використовуються на практиці. У процесі підготовки буктрейлера учням пропоную програмові  твори з української літератури.  Цей вибір не спонтанний. Кожна  книжка твориться  письменником за вимогами часу. Тому й проект зумовлений конкретними завданнями, що реалізуються через інтернет:

 - здійснити пошук відомостей про книжку й письменника на онлайн-ресурсах;

 - проаналізувати тематику твору;

 -  виготовити буктрейлер й презентувати його не лише на уроках української літератури, а й  у мережі.

        Як бачимо, на кожному етапі підготовки буктрейлера учень звертається до інтернет-ресурсів і сервісів. Результатом виконаного проекту вважається самостійно підготовлений відеоролик, що готовий для використання в навчальній діяльності на уроках  української літератури. На першому етапі підготовки буктрейлера учні  здійснюють пошук відомостей про книжку й письменника. Власне робота над виготовленням освітнього буктрейлера – це основний і тривалий етап проекту. У процесі підготовки ролика учні  виходять з розуміння етики інформаційної безпеки з урахуванням авторського права й інтелектуальної власності. Презентація проектів освітнього буктрейлера відбувається на практичному занятті.

На уроках літератури технологія освітнього буктрейлера допомагає у цікавій, динамічній формі розповісти про художній твір, спонукає учнів прочитати книгу, формує інтерес до української літератури.

Буктрейлер дозволяє зробити урок цікавішим, формувати творчі здібності учнів, якщо запропонувати їм створити власний буктрейлер улюбленого твору. Коли учень виконує самостійно таку роботу, він може дізнатися про новинки світу книги, при цьому зекономити час на читання оглядових статей чи анотацій. Він таким чином пробує себе в ролі режисера, звукооператора, художника-мультиплікатора тощо.

Утім, за формою учнівські освітні буктрейлери різноманітні. Їх можна класифікувати так:

  - акторська постановка (наприклад, буктрейлер на твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка- Карого , «Мина Мазайло»  Миколи Куліша),

-  мультиплікація ( на драму- феєрію «Лісова пісня» Лесі  Українки)

-  колаж («Зачарована Десна» Олександра Довженка),

-  відеопрезентація («Земля» Ольги Кобилянської, «Україна в огні» Олександра Довженка)тощо.

  Вибір аудіовізуальних засобів під час створення буктрейлера залежить від віку читацької  аудиторії, на яку розрахований художній твір. Так, у створенні буктрейлера для учнів середнього віку використовуються анімації, уривки з мультфільмів, грайлива музика (наприклад, буктрейлери на повісті «Захар Беркут» Івана Франка, «Місце для дракона» Юрія Винничука). Для буктрейлера, розрахованого на учнів-підлітків, твори для яких мають переважно ліричне чи психологічне спрямування, використовуються зворушлива, мінорна музика й психологічні образи (як приклад, буктрейлери  на роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», новелу Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»),а для пригодницьких, історичних жанрів, творів про видатних постатей – героїчна музика (буктрейлер на пригодницький роман «Тигролови»).

        Варто зазначити, що психологічний вплив буктрейлера на користувача є надзвичайно глибоким та різнобічним. Отже, він є надзвичайно корисним для вчителя української літератури, тому що дозволяє у цікавій та динамічній формі розповісти потенційному читачеві про твір літератури, поруч із традиційними засобами реклами – статтями – анонсами чи анотаціями у друкованих виданнях, буктрейлер – новий засіб,який дозволяє створити повноцінну рекламу, в даному випадку на уроці для учнів; якісно виготовлений буктрейлер спонукає учня прочитати книгу, формує інтерес як до самого твору, так і до автора, теми чи проблеми.

 Використання набутих знань на практиці під час підготовки освітнього буктрейлера сприяє підвищенню читацької активності учнів і відтворює органічне поєднання літературознавчої та ІКТ компетентностей. Формування першої, літературознавчої компетентності, є зростанням творчої особистості, здатної до самостійного пошуку необхідних відомостей, їх інтерпретації та аналізу. Натомість друга компетентність  реалізується на кількох рівнях: пошук відомостей, робота з інтернет-ресурсами видавництв, читалень і власне створення  мультимедіапродукту. Як засвідчує  практика, учні охоче виконують буктрейлери й планують застосовувати навички з його створення у майбутній своїй діяльності. Буктрейлер можна вважати  інноваційною інформаційно - когнітивною  технологією, що покликана не лише зробити уроки літератури більш ефективними й цікавими для учнів, а й спонукає їх читати у вільний  час. Перспективним убачається  обговорення й взаємооцінювання  учнями власних проектів буктрейлерів на літературні твори українських письменників не лише на уроках, а й у мережі. Переконана, що це сприятиме подальшому розвитку літературознавчих та ІКТ компетентностей підлітків, оскільки освітня функція буктрейлера спрямована на популяризацію літератури серед учнів, яким варто допомогти відчути задоволення від  читання, навчити їх сприймати за допомогою слова «розумне, добре й вічне», зробити так, щоб потреба у читанні була складовою їхнього духовного життя.

Чи можливо зацікавити читанням через буктрейлери - велике питання. Але вхопитися за цю ниточку все ж варто. Адже наша спільна справа - пробуджувати інтерес і любов до книг.

Література:

1. Базиль Л. Формування літературознавчої компетентності вчителя-словесника шляхом інтеграції історико-літературних курсів. URL: http://gisap.eu/ru/node/717 (дата звернення: 08.11. 2019).

 2. Бессараб А.  Буктрейлер як нове явище у сфері соціальних комунікацій. Держава та регіони. Соціальні комунікації, № 1-2 с.159-163, 2014. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2014_1-2_33 (дата звернення: 07.11. 2019).

3.Буктрейлер – сучасна форма реклами книги.  Веб - сайт: Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара. URL: http://biblio.lib.kherson.ua/buktreyler.htm( дата звернення: 25. 04. 2019).

4. Варданян М. В. Буктрейлер як засіб підвищення читацької активності майбутніх учителів початкової школи у навчанні дитячої літератури.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2018_64_2_6 (дата звернення: 08. 11. 2019).

5. Водолазька С. Інноваційний вплив книжкових соціальних мереж на популяризацію читання в країнах східноєвропейського регіону. URL:http://social-science. com.ua/article (дата звернення: 25.04. 2019).

6.Воронкова С. М. Буктрейлер як один із шляхів підвищення читацької активності. URL: http://timso.koippo.kr.ua/hmura12/2016/10/17/voronkova-svitlana-myhajlivna-buktrejler-yak-odyn-iz-shlyahiv-pidvyschennya-chytatskoji-aktyvnosti/ (дата звернення: 24.04. 2019).

7. Давидова К.С. Освітній буктрейлер як технологія популяризації читання на уроках української літератури.URL:https://naurok.com.ua/stattya-osvitniy-buktreyler-yak-novitnya-tehnologiya-populyarizaci-chitannya-na-urokah-ukra-nsko-literaturi-64535.html (дата звернення: 08. 11. 2019).

8. Заїченко Т. Бібліотечний буктрейлер.  Вісник Книжкової палати, № 4, с. 52, 2014. URL:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2014_4_18 (дата звернення: 07.11. 2019).

9. Коваленко Н.,  Лащенко О.  Криза нечитання. Половина українців не читає книжок і щороку кількість байдужих до читання зростає.URL: https://www.radiosvoboda.org/a/1184299.html (дата звернення:  08.11. 2019). 

10. Котляр Т.В. Буктрейлер як засіб підвищення читацької активності учнів в процесі вивчення української літератури. URL: https://vseosvita.ua/library/buktrejler-ak-zasib-pidvisenna-citackoi-aktivnosti-ucniv-v-procesi-vivcenna-ukrainskoi-literaturi-110607.html(дата звернення: 25. 04. 2019).

11. Маранська І. А. Буктрейлер як сучасний інструмент учителя літератури. URL: http://timso.koippo.kr.ua/hmura12/2016/10/16/maranska-iryna-andrijivna-buktrejler-yak-suchasnyj-instrument-uchytelya-literatry/ (дата звернення: 25.04. 2019).

12. Патра С. Буктрейлер як засіб реклами книговидавничої продукції.  Веб - сайт: Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». URL: http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd   (дата звернення: 08.11. 2019).

13. Сучасні діти не читають… Як бути?URL: https://vesti.dp.ua/suchasni-diti-ne-chitayut-yak-buti-i-shho-robiti/ (дата звернення: 08.11. 2019).

14.Щур М. Україна в еру нечитання.  URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28166311.html (дата звернення:  08.11. 2019).