«Використання групових форм роботи під час проведення уроків-заліків з фізики у 8 класі»

 «Групові форми роботи, як засіб розвитку здібностей учнів на уроках фізики.»

«Використання групових форм роботи під час проведення уроків-заліків з фізики у 8 класі»

У сучасному світі освіта є соціальною і духовною опорою життєдіяльності людини. Швидкий розвиток науки і техніки з кожним роком збільшує об’єм знань, необхідних людині у сучасному суспільстві. Культура освіти у сукупності з наукою, суспільно-політичними інститутами,засобами масової інформації виступає важливим фактором створення в Україні високоефективної економіки на принципово новій технологічній основі, ключовим засобом формування громадянського суспільства й забезпечення свобод, формування і виховання високоморальної, інтелектуально та фізично розвинутої особи. В Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. зазначається , що школа повинна:

 1)навчити дитину мислити, вміти віднайти у великому потоці інформації необхідне і     опрацювати отриману інформацію;

1.  готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінювати минуле і творити майбутнє.  

В контексті євроінтегрованих освітніх процесів особливої актуальності набуває питання щодо застосування методів навчання, що за­безпечують організацію пошукової діяльності, розвиток самостійності мислення, формування відповідних компетенцій учнів.

В умовах розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства в Укра­їні посилилася необхідність підви­щення якості та пріоритетності природничо-математичної освіти, яка є одним з основних чинників розвитку особистості. Тому фун­даментальна природничо-математична освіта потребує оновлення свого змісту, практич­ної реалізації особистісно орієнтованого на­вчання, наявності варіативних програм, під­ручників, навчально-методичних комплексів, удосконалення інформаційного аспекту на­вчального процесу, зміни підходів до вивчення тих чи інших тем, упровадження в навчальний процес сучасних педагогічних технологій, зо­крема інформаційно-комунікаційних техноло­гій (ІКТ) навчання.  «Класична фізика» не змінила своїх основних законів, але змінилося середовище, користувачі сучасної інформації, темп життя, змінилася концепція навчання.  Удосконалення методики проведення уроку - це один із найважливіших напрямів підвищення якості навчання і виховання підростаючого покоління. Навчальний процес повинен відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів - це покладено в основу інтерактивного навчання. Реальний світ вимагає співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), колективного розв’язування проблем.

Сучасне викладання вимагає  поєднання експериментального і теоретичного методів вивчення фізики, виявлення суті фізичних законів на основі доступних школярам понять.  Серед прийомів, що істотно підвищують якість навчання, щільне місце посідає організація групової навчальної діяльності учнів.  Заняття  учнів в колективах сприяють глибокому вивченню матеріалу, розкриттю можливостей кожного учня, виробленню певного стилю роботи. 

Питання про групові форми навчальної діяльності в психолого-педагогічній літературі посідає важливе місце тому, що вони відкривають для дітей можливість співпраці та самостійне пізнання довкілля. Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим традиційним формам навчання. Під груповою формою навчання розуміють таку організацію навчальних занять, при яких групі ставлять єдину пізнавальну задачу, а для рішення необхідне об'єднання зусиль всіх її членів і тісне співробітництво. Таке колективне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко за рамки їх нинішнього рівня знань і вмінь. Учні прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Групова діяльність учнів в умовах  класно-урочної системи співвідноситься з іншими формами організації викладання.

Використовується ця форма занять на уроках групового вивчення нового матеріалу за підручником, побудованих на взаємонавчанні учнів в групах; уроках поглиблених знань; розв'язання задач (перш за все тих, що піддаються алгоритмізації та використанню структурно-логічних схем); уроках – ділових чи дидактичних іграх; уроках-змаганнях, прес-конференціях, семінарах; уроках, які ведуть учні; творчості; заняттях типу:»Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг»; уроках-консультаціях, заліках, екскурсіях.

Комплектування навчальних груп може здійснюватись вчителем, або проводити за принципами добровільності.  Групи   можна а) формувати  з учнів, які мають різні, чи однакові навчальні можливості (кожний спосіб має свої недоліки чи переваги); б) формувати тимчасовими чи постійними.  Тобто, в окремих випадках вчитель може зберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кілька занять у постійному складі. Треба тільки пам'ятати, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов'язкового залучення учнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між учнями і вчителем на всіх етапах навчально-виховного процесу. Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідних матеріалів, часу заняття. Оптимальною можна вважати групу з 3-4 учнів.

 Звичайно, постійність навчальних груп відносна: при зміні навчальних можливостей учень може переводитись в іншу групу чи стати керівником. На першому етапі вивчення предмета не варто зберігати склад груп постійним.

Ефективність групової навчальної діяльності підвищується, якщо її здійснювати цілеспрямовано і систематично. При груповій роботі педагог залишається центральною фігурою, що організовує навчальний процес. Головна його функція – створення атмосфери співробітництва учнів. Він формулює мету уроку, розподіляє завдання між групами, допомагає налагодити роботи в них, регулює хід виконання завдань, підводить підсумки.

В умовах класно-урочної системи групова навчальна діяльність виступає  одним із засобів диференціації, індивідуалізації навчання. Вчитель звільняється від ряду контрольних оцінюючих і навчаючих обов'язків, які передаються учням і може багато уваги виділити організації навчального процесу. Навчання в групі реалізує діяльний підхід до викладання і цим підвищує інтерес до занять, сприяє розвитку творчих здібностей і пізнавальної активності школярів.

 Таким чином, діяльність навчальних груп інтенсифікує процес навчання, виховує працелюбність, почуття взаємодопомоги і вміння працювати в колективі.

Переваги групової роботи:

Розширення пізнавальних можливостей учнів; формування навичок самостійної роботи; виховання почуття відповідальності за виконану роботу окремого учня і за результат діяльності групи ; демократичне й рівноправне партнерство педагога та учня призводить до більшої ефективності засвоєння знань  останнім; зазвичай високий рівень знань, формування стійких умінь і навичок; можливість переносити набуті вміння, навички та способи діяльності на інші сфери діяльності; школярі стають більш  організованими: ретельно виконують завдання, зібрані,  вчаться розподіляти роботу в групі,при обговоренні матеріалу кожному учню надається можливість коротко і чітко висловити свою думку,але при цьому необхідно вибирати найголовніше – єдина правильна відповідь від групи; так як обговорення або виконання певної роботи здійснюється паралельно в декількох групах, то це дозволяє економити час на уроці і розглядати більшу кількість питань.

Негативні фактори:

Вимагають ретельної попередньої організації підготовки і з боку учнив , і з боку вчителя  ( витрати часу на підготовку дидактичних матеріалів)неповний контроль вчителя за обсягом та рівнем засвоєння знань кожного учня;  для організації роботи і підтримання робочого стану груп використовуються заохочувальні або стимулюючі картки, або відбувається нарахування штрафних балів;  недостатній обсяг методичної літератури з даної питання; не розроблені чіткі інструкції для учня по кожному виду діяльності; необхідно в подальшому коригувати знання, уміння і навички учнів.

 Зупинимось детальніше на проведенні уроків з фізики з використанням групової форми роботи.

Консультант (бригадир, капітан) групи – важлива фігура. Його права та обов'язки такі: організація роботи при виконанні групового завдання на уроці; перевірка якості ведення довідкового розділу в робочих зошитах; прийом заліку з теорії у тих, хто не отримав його автоматично; проведення у випадку необхідності консультації (сам чи разом із вчителем); заповнення відкритого листа обліку знань для своєї групи. Кожен член групи піклується про авторитет консультанта і виконує його вказівки. Консультант повинен рішуче відстоювати інтереси всієї групи, сміливо звертатись до вчителя і вимагати роз'яснень, як в урочний, так і позаурочний час.           Перед уроком  на дошці чи на екрані, вчитель готує план ходу уроку, а також умови роботи груп у відповідності з попередньою бесідою, в якій даються рекомендації про збереження таких моментів під час уроку:

   Групова робота під час проведення заліку.  Після закінчення вивчення теми для визначення досягнень кінцевих результатів навчання з теми кожним учнем виникає необхідність в підсумковій масовій перевірці. Контроль  знань  за темою можна провести на уроках-заліках. Такої перевірки потребують наступні знання та уміння:

•                  уміння описувати хід фізичних явищ, дослідів;
•                  знання окремих фактів історії фізики;
•                  знання фізичних теорій;
•                  знання і розуміння фізичних законів;
•                  уміння застосовувати  теорію для пояснення явищ;
•                  вміння розв'язувати якісні та розрахункові задачі ;
•                  вміння користуватися лабораторним обладнанням та проводити вимірювання  фізичних величин;
•                  розуміння взаємозв'язку, взаємозалежності різноманітних ознак, що характеризують однорідні явища.

До заліку за допомогою фізичних диктантів перевіряються знання визначень, формул, характер залежності між величинами, що входять до формули.

Заліки можуть бути письмовими або усними. Проведення письмового заліку зумовлюється такими особливостями: великою кількістю математичних висновків, формул, можливістю вираження фізичних закономірностей словесно, математично, графічно, невеликим числом питань, потрібних для викладу довгої зв'язної розповіді.

Залік слід проводити тільки в урочний час. Для проведення його доцільно залучати асистентів, які краще за інших засвоїли матеріал залікової теми. Склад асистентів протягом року може змінюватись, що сприяє більш швидкому навчальному зростанню учнів, їх самоутвердженню в класі. Число асистентів неоднакове на різних заліках і залежить від особливостей теми. Дуже важливо визначити коло питань, які будуть перевіряти асистенти на залікові. За декілька днів до заліку він, відповівши учителю на питання всієї теми, дізнається, що і як він буде перевіряти у учнів  на заліку.

Урок-залік з теми : «Електричні явища».

Брейн- ринг «ЦІКАВА ЕЛЕКТРИКА».

Мета уроку:   Узагальнити й систематизувати вивчений матеріал про електричний струм, показати                               взаємозв’язок між величинами, що його характеризують; звернути увагу на  

використання струму в повсякденному житті та техніці. Підготувати учнів до   тематичного оцінювання знань.

Тип уроку:   Урок систематизації і перевірки знань.

План уроку: 1. Організаційний момент.

         2. Оголошення теми , мети уроку.

                      3. Оголошення правил  проведення Брейн-рингу «Цікава електрика»: присутні учні в

                         класі діляться на дві команди по 6 учнів , решта учнів складають групу підтримки.

                         Обидві команди  обирають капітана та придумують назву й девіз  команди.  На столах

            перед учнями лежать розкриті  електронні конструктори «Знаток» для складання

            електричних  кіл та схем. На дошці висять портрети відомих вчених, із закритими

            прізвищами  та  іменами. Вчитель е ведучим брейн-рингу, задається питання або

            оголошується завдання.  Хто швидше з команд виконає завдання або відповість на

             питання, той  отримує відзнаку у вигляді маленької паперової монетки. При

              підведенні підсумків рахуємо кількість монет і визначаємо переможця гри,

              оцінюється робота всіх учнів  в класі.

                        4. Проведення гри.

                        5. Підведення підсумків, визначення  команди переможця.

                        6.Оцінювання роботи учнів на уроці.

                        7.Оголошення домашнього завдання.  

                                    Питання гри:        

Перевірка знань біографій вчених , що зробили вагомий внесок у розвиток фізики.

На дошці розвішені портрети вчених:

1.       Ім’ям якого вченого названа одиниця сили струму?
2.       Хто з вчених  вважав , що атом має планетарну модель будови?
3.       Хто з вчених у 1913 р. розробив постулати, які в подальшому були названеі на його честь?

4. Ім’ям якого вченого названа одиниця опору?

5. Ім’ям якого вченого названа одиниця напруги?

6. Ім’ям якого вченого названа одиниця кількості теплоти?

7. Ім’ям якого вченого названа одиниця сили взаємодії між двома зарядами?

8. Хто з представлених вам  вчених отримав Нобелівську премію?

9. Назвіть імена двох вчених , які працювали над впровадженням закону  Q=Rt

10. Хто  з представлених вам вчених відкрив електрон?

Перевірка знань з теорії :

Рівень початковий

1. Як взаємодіють між собою два заряджені тіла або два заряди?
2. Які два  види зарядів існують у природі, як їх азивають?
3. Що існує в просторі навколо заряджених тіл?
4. Що таке електрон? Який його заряд ?
5. Чи може існувати заряд в 1,5 чи 2,3 рази більший від заряду електрона?
6. З яких частинок складається ядро атома?
7. Яка будова атома?
8. Що таке електричний струм?
9. Що являє собою електричний струм у металевому провіднику?
10. Для чого потрібні джерела струму?

Рівень середній

11. Які дії електричного струму ви знаєте?

12. Що прийнято  за напрям струму? Що таке сила струму, яка дорівнює 1 А?

13. Якими одиницями вимірюється сила струму? Як називається прилад для вимірювання сили    струму?

14. Що показує напруга  та як її визначити?

15. Що таке електричний опір та в яких одиницях він вимірюється?

16. Сформулюйте закон Ома для ділянки кола.

17. Для чого служать реостати?

18. Питомий опір провідника. Одиниця вимірювання.

19. Закон Джоуля-Ленца. Математичний вираз, фізичний зміст.

20. Потужність електричного струму. Одиниці потужності.

Рівень достатній

21. За яким законом визначається сила струму при послідовному з’днанні провідників?

22. За яким законом визначається напруга при послідовному з’днанні провідників?     

23. За яким законом визначається опір при послідовному з’днанні провідників?  

24. За яким законом визначається сила струму при паралельному з’днанні

              провідників?   

25.  За яким законом визначається напруга при паралельному з’днанні провідників?

26. За яким законом визначається опір при паралельному з’днанні провідників?   

27. За яким законом визначається сила притягання між двома зарядами?  

28. Назвіть одиниці вимірювання сили струму    Які умови потрібні для збудження

            електричного струму?

29. Чим пояснюється наявність опору струму в провідниках?

30 Що таке електрична напруга та як її можна визначити?

Рівень високий

31 Закон Ома для ділянки кола. Вольт-амперна характеристика (графік).

32 Q=I2Rt; Q=U2t/R. Як залежить кількість теплоти, яка виділяється в провіднику

                            під час проходження в ньому струму, від опору провідника?

33 Вольт-амперна характеристика провідника (графік). Який фізичний зміст tg α,

                            де α - кут нахилу вольт-амперної характеристики резистора з додатнім

                            напрямом осі напруг?

34 Який фізичний зміст поняття "питомий опір"?

35 Який головний недолік послідовногоз'єднання?

36 Робота і потужність електричного струму.

37 Як проявляється закон збереження і перетворення енергії в електричному

                            колі?

38 Що означає вираз "25-ватна, 60-ватна, 100-ватна електролампа"?

39 Що вимірює вольтметр, з'єднаний з клемами джерела електричної енергії?

40 Як розрахувати вартість витраченої електроенергії?

Питання по черзі зачитуються  вчителем, учні команд, які знають відповіді намагаються як найшвидше  відповідати для зарахуваня балу команді.

Перевірка уміння застосовувати знання на практиці .

Завдання виконується за допомогою електронних конструкторів «Знаток». На залік виносяться деякі елементи лабораторних робіт з деякими доповненнями.

Рівень середній

1. Складіть електричне коло за схемою:

2. Замініть опір на лампочку.

3. Побудуйте коло, в якому будуть послідовно з’єднані 2 лампочки.

4. Побудуйте коло, в якому будуть паралельно з’єднані 2 лампочки.

5. Визначте ціну поділки шкали приладів, лежать перед вами (амперметр, вольтметр).

Рівень достатній

6. Розрахувати  потужність струму  в лампі  та її опір.(використати схему 2 завдання.)

                             Виконати розрахунки

Рівень високий

7. Розрахувати і порівняти потужність струму у двох резисторів опором 2 Ом кожен, при їх послідовному і паралельному з'єднанні, при силі струму 1 А?

Перевірка уміння розв’язувати задачі.Всі типи задач на залікові у вигляді графічної схеми.

                                    А                                 2 Ом

 

                                                             6B   V

                              А             4 Ом

                                                                     V

                                                                           4 Ом       

                                                   4 Ом  

                                                                          V

                            2А                                                 

 

                                                             

 

                        4А               3 Ом

 

                                                    3 Ом   

Список використаної літератури

1. Бутз М.  Робота в групах і демократичний процес . //Робота в групах.    Вибрані статті./  Пер. з польськ. – Варшава, 1994.
2. Єрунова Л.І.  Урок фізики та його структура при комплексному розв'язуванні задач навчання.  Кн. для вчителя. – М.: Освіта, 1988.
3. Зуєва Л.О. Групові форми роботи як засіб реалізації нового змісту  фізичної освіти. //інформаційно-педагогічний альманах №3 /  Дніпропетровськ, Видавництво ДДУ – 1994.
4. Кузьмінський А.І.  Педагогіка: підруч. / А.І. Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – Київ: Знання, 2007.
5. Лейбик Л.  Використання інтерактивних технологій навчання як засіб формування ключових  компетенцій студентів.  //Стаття.  «Фізика та астрономія в рідній школі» -№1  2014.
6. Пометун О., Пироженко Л.  Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – Київ, 2002.
7. Пометун О.,  Пироженко Л.   Сучасний урок.  / за ред. О.Пометун /– Київ, 2004.
8. Разумовський В.Г.  Розвиток творчих здібностей учнів в процесі навчання фізики. Посібник для вчителів.   М.,  Освіта. -1975