Підсумкова випускна робота, в якій розкриті теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Використання тестових технологій для перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти»
Слєпцова Маргарита Дмитрівна
викладач спеціальних дисциплін інформаційних технологій,
Назва роботи: Використання тестових технологій для перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти.
У даній підсумковій випускній роботі розкриті теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Використання тестових технологій для перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти».
Опрацьовано літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.
У практичній частині роботи надано практичне використання тестових технологій для перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти.
Робота може бути цікавою для викладачів професійно-теоретичної підготовки закладів професійної (професійно-технічної) освіти у контексті вдосконалення їх науково-методичної компетентності.
ВСТУП…………………………………………………………………. 4
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………….. 6
1.1 Теоретичні засади тестового контролю знань майбутніх
фахівців………………………………………………………………….6
1.2 Визначення та класифікація тестових завдань……………….. 9
1.3 Структура тесту. Коефіцієнт засвоєння знань………………... 12
1.4 Методика конструювання тестових завдань різного рівня
складності………………………………………………………………..14
1.5 Переваги та недоліки тестового контролю знань та умінь
майбутніх кваліфікованих робітників………………………………… 17
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………. 19
2.1 Розробка тестових завдань різних видів для проведення
тематичного контролю…………………………………………………. 19
2.2 Методична розробка уроку теоретичного навчання із
застосуванням тестового контролю знань……………………………. 21
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…………. 26
Актуальність роботи. Складовою частиною навчального процесу є контроль навчальної діяльності здобувачів освіти, призначений для визначення успішності навчання кожного учня, аналізу отриманих результатів та корекції подальшого процесу навчання. Тому важливим і відповідальним при проектуванні навчального процесу є етап розробки системи контролю результатів навчання. Навіть при використанні оптимальних методів і організаційних форм навчання, найсучасніших засобів подання інформації неможливо зробити навчальний процес керованим і цілеспрямованим, якщо не налагоджено систему контролю його перебігу, своєчасну перевірку та оцінку знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відсутній зворотний зв'язок.
При проектуванні навчального процесу перед викладачем постає завдання вибору методів і форм контролю навчальних досягнень. Необхідність забезпечення перевірки й оцінювання не тільки результату, а й процесу навчання сприяє пошуку оперативних та об'єктивних методів контролю знань. Об'єктивний підхід до оцінювання полягає в тому, що для виявлення знань необхідно використовувати адекватний інструмент. Сучасна методика пропонує тест як інструмент вимірювання рівня знань, за допомогою якого можна як об’єктивно виявити якість навчання, так і оптимально керувати навчальним процесом.
Об’єктом даної роботи є система контролю навчальних досягнень здобувачів освіти.
Предмет роботи – тестовий контроль оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
Мета роботи – визначення сучасних підходів до конструювання змісту тестів успішності різного рівня складності для забезпечення об’єктивного контролю знань та умінь здобувачів освіти.
Завдання роботи:
-проведення аналізу сучасних літературних джерел за темою роботи та підготовка теоретичної частини роботи;
-використання різних технологій для створення тестів та різного рівня складності для поточного та вихідного контролю знань здобувачів освіти, що навчаються за професіями комп’ютерного напрямку.
Практична значущість роботи полягає у тому, що впровадження її результатів дозволяє об’єктивно проводити вимірювання рівня знань здобувачів освіти за допомогою використання різних технологій створення тестів різного рівня складності та оптимально керувати навчальним процесом.
Зміна змісту, форм та методів навчання, упровадження нової системи організації навчального процесу істотно змінюють підходи до контролю результатів навчальної діяльності як здобувачів освіти, так і роботи викладачів. Під контролем слід вважати виявлення, встановлення та оцінку знань здобувачів освіти, тобто визначення об’єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичках окремих здобувачів освіти і всієї групи для внесення необхідних коректив в процес навчання, встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання. Контроль є складовою частиною системи навчання здобувачів освіти з різних предметів. Метою контролю є визначення та оцінювання рівня сформованості знань, умінь та навичок. Як складник системи навчання контроль має свої функції, види, форми, засоби та об'єкти. [3]
Успішна реалізація функцій контролю впливає на ефективність як контролю, так і всього процесу навчання. Виділяють такі функції контролю:
- функції зворотного зв'язку, оціночну, навчальну і розвиваючу.
Функція зворотного зв'язку є основною функцією контролю, яка забезпечує керування процесом навчання всіх дисциплін. Зворотний зв'язок діє у двох напрямах: на викладача і на здобувача освіти.
Оціночна функція реалізується в ході оцінювання результатів виконання здобувачам освіти навчальних завдань. Оцінка вказує на певний рівень знань з предмету, є орієнтиром для здобувачів освіти (та їх батьків) у подальшій навчальній діяльності .
Навчальна функція контролю реалізується на основі синтезу набутих навичок і вмінь в оперуванні засвоєним матеріалом, які актуалізуються у процесі виконання контрольних завдань.
Розвиваюча функція контролю передбачає розвиток індивідуальнопсихологічних особливостей здобувачів освіти, які функціонують під час виконання контрольних завдань: оперативна слухова або зорова пам'ять, гнучкість мислення, пластичність артикуляційного апарату та ін.
Для того щоб ці функції успішно реалізувались у практиці навчання, контролю мають бути притаманні такі якості як цілеспрямованість, репрезентативність, об'єктивність та систематичність.
Цілеспрямованість контролю полягає в тому, що контроль має бути спрямованим на певні навички і вміння, рівень досягнення яких визначається та оцінюється.
Репрезентативність контролю означає, що контролем має бути охоплений весь той навчальний матеріал, засвоєння якого перевіряється. Об'єктивність контролю забезпечується застосуванням об'єктивних способів оцінювання відповідей здобувачів освіти. Систематичність контролю реалізується за умови його регулярного проведення у процесі вивчення дисциплін на всіх етапах навчання.
Сучасний підхід до освіти потребує пошуку більш ефективних засобів контролю. Природно, що пошук іде в напрямку забезпечення оптимальної організації та моніторингу якості навчального процесу. Реалізація цих вимог на практиці може бути досягнута на сучасному етапі лише при застосуванні методів, які не передбачають значних витрат навчального часу на виконання завдань здобувачами освіти та часу викладача на їх перевірку. На думку багатьох теоретиків і практиків найбільш відповідає цим вимогам проведення контролю у формі спеціальних тестів. [4]
Слід зазначити, що тест як інструмент вимірювання використовується в більшості країн світу і там накопичено великий досвід використання тестів в різних сферах людської діяльності, включаючи і освіту. Із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання тестування та рейтинги стали чи не основними засобами педагогічного контролю і оцінювання. На думку багатьох організаторів освіти, саме така форма контролю може покращити якість навчання, удосконалити навчальну, методичну, виховну та управлінську діяльність.
Проте, як показує аналіз підходів щодо оцінювання успішності здобувачів освіти в умовах впровадження тестового контролю знань є одним з найбільш дискусійних. До тестів ставляться по-різному: частина науковців і практиків сприймають їх як дійовий засіб контролю за навчальними досягненнями освітян, пропагують як засіб боротьби з корупцією, інша частина називає такий підхід деструктивною технологією масового впливу на інтелектуальний та духовний розвиток здобувачів освіти, яка нав’язана нашому суспільству ззовні.
Але за останні роки тести набули широкого використання як одна із основних форм перевірки засвоєння навчального матеріалу. І хоч науковці вважають, що однією з найбільш важливих переваг тестового контролю вважається висока ступінь об’єктивності виставлення оцінок, так як надається можливість точного підрахунку правильних і неправильних відповідей, широке розповсюдження тести набули з-за можливості в обмеженому часі провести вивчення рівня знань. Як правило викладачі використовують посібники (різноманітні робочі зошити з друкованою основою). На жаль, більшість з них не мають експертної оцінки фахівців і тестові завдання часто охоплюють далеко не основні питання навчальної програми. Саме по цій причині говорити про об’єктивність оцінки знань здобувачів освіти чи про результативність роботи викладача не завжди можна.
Ідеальним вбачається самостійне створення тестів викладачем, що є мало реальним, оскільки для складання треба мати відповідну підготовку і час. Аналіз створених тестів часто показує, що їх авторам не вдається подолати труднощі формулювання варіантів відповідей на питання при їхньому складанні. Якщо відповіді викладачем підібрані без достатнього логічного обґрунтування, то більшість здобувачів освіти дуже легко вибирають необхідну відповідь, виходячи не з наявних у них знань, а тільки лише з життєвого досвіду. Слід зазначити, що некоректна підготовка тестів чи організація тестування стає дуже небезпечним інструментом, що дозволяє тиражувати виключно репродуктивні знання. Тестові завдання і технології тестування повинні проходити кваліфіковану перевірку. [4, 5]
Основним недоліком тестового контролю, наприклад, з предметів природничо-математичного циклу є те, що тестові завдання дають можливість перевірити обмежену область знань і умінь здобувачів освіти, залишаючи осторонь діяльність по відтворенню конкретних ситуацій, що відповідають науковим фактам. За результатами виконання тестів викладач не може перевірити уміння слухачів вирішувати комбіновані задачі, здібності грамотно і логічно висловлювати свої думки мовою науки. Не завжди у тестах, які пропонують альтернативні варіанти відповідей, можна з’ясувати, як було знайдено правильний варіант. У ході тестування істотну роль відіграє рівень математичної культури здобувачі освіти.
У зв’язку з цим багато науковців пропонують після проведення тестового контролю перевіряти, наскільки правильно здобувачі освіти можуть усно обґрунтувати відповіді, що вони дали в тестових завданнях.
Тестове завдання – це складова тесту, що відповідає рекомендаціям до формування тестових завдань, з якими здобувач освіти (під час виконання тесту) виконує певну дію, а його результат реєструється у формі окремої відповіді, що оцінюється встановленою кількістю балів.
Тести можуть бути класифіковані за такими підставами з виділенням відповідних видів:
За процедурою можуть бути виділені стандартизовані і нестандартизовані тести. Стандартизація розуміється в двох аспектах: стандартизація процедури і умов проведення тестування, способів обробки і інтерпретації результатів, які повинні привести до створення рівних умов для випробовуваних і мінімізувати випадкові помилки і похибки, як на етапі проведення, так і на етапі обробки результатів та інтерпретації даних; стандартизація результатів, тобто отримання норми, шкали оцінки, яка служить підставою для визначення рівня оволодіння тим, що з'ясовує даний тест, при цьому не важливо, якого роду норми виходять і які шкали використовуються.
Багато фахівців взагалі не вважають за можливе розглядати так звані нестандартизовані тести як вид тестів, так як на їх погляд, стандартизованість є необхідною особливістю, яка визначає сутність тесту, як діагностичної методики, його характеристикою.
Існує певна класифікація тестових завдань.
За призначенням:
загально діагностичні;
професійної придатності;
спеціальних здібностей, досягнень.
За засобами, які використовуються в процесі тестування: бланкові (тести «папір і олівець», в яких використовуються тестові зошити або бланки, в яких відзначають або вписують правильні відповіді); предметні (в яких необхідно маніпулювати матеріальними об'єктами, результативність виконання цих тестів залежить від швидкості і правильності виконання завдань); апаратурні (тести з використанням пристроїв для вивчення особливостей уваги, сприйняття, пам'яті і мислення); практичні (що з'явилися відносно недавно, ці тести схожі з відомими нам лабораторними роботами - з хімії, фізики, біології та ін.); програмні (тести з застосуванням програм ЕОМ).
За кількістю одночасно обстежуваних людей: індивідуальні; групові (більшість стандартизованих анкет, які оцінюють основні характеристики особистості).
За формою відповіді тести діляться: усні; письмові; із застосуванням ЕОМ.
За провідною орієнтацією: тести швидкості, що містять прості завдання, час вирішення яких обмежена настільки, що жоден випробуваний не встигає вирішити всі завдання в заданий час; тести потужності або результативності, які включають важкі завдання, час вирішення яких або зовсім не обмежена, або м'яко лімітовано. Оцінці підлягає успішність і спосіб вирішення завдання. Прикладом такого роду тестових завдань можуть бути завдання для письмових підсумкових іспитів за курс школи; змішані тести, які об'єднують в собі риси двох перерахованих вище. У таких тестах представлені завдання різного рівня складності: від найпростіших до дуже складних. Оцінкою в даному випадку служать як швидкість виконання завдань (кількість виконаних завдань), так і правильність рішення. Ці тести найбільш часто застосовуються на практиці. [4]
За ступенем однорідності завдань: гомогенні, що мають, як правило, одну шкалу, які дозволяють оцінити одну властивість або якість особистості і включають завдання, подібні за характером, але різняться конкретним змістом; гетерогенні, що мають кілька шкал, які дозволяють оцінити різноманітні характеристики особистості і включають завдання, що відрізняються як за характером, так і за змістом.
За характером дій: вербальні (пов'язані з необхідністю твори розумових дій - словесно-логічні тести, запитальники на перевірку знань, встановлення закономірностей і ін.); невербальні (пов'язані з практичним маніпулюванням предметами - картками, блоками, деталями).
Також існують тесові завдання за спрямованістю, тобто по тому, що саме мається на увазі вивчати за допомогою даного тесту.
По виду нормування: орієнтовані на статистичні норми - тести, підставою для порівняння в яких служать відповідним чином обґрунтовані статистично отримані значення виконання даного тесту репрезентативною вибіркою досліджуваних; критеріально орієнтовані - тести, призначені для визначення рівня індивідуальних досягнень випробуваного щодо деякого заданого критерію, існуючого в реальній практиці і заздалегідь відомого рівня знань, умінь, навичок, необхідних для виконання певного виду діяльності. Критерій може бути визначений на підставі експертної оцінки або практичної діяльності випробовуваних.
За характером відповідей на питання: відкритого типу (з вільними відповідями - коли випробуваному необхідно самостійно дописати слово, словосполучення, пропозиція, знак, формулу і т. п.); закритого типу (з запропонованими відповідями - коли випробуваному необхідно вибрати із запропонованих варіантів відповідей той чи інший варіант).
Крім класифікації за наведеними вище ознаками, можна виділити, так звані, «Об'єктивні» тести - тести, об'єктивність оцінки результатів яких обумовлюється тією обставиною, що в процесі обробки результатів тестування не передбачається використання їх суб'єктивних тлумачень тестирующим.
Нині існує достатня кількість педагогічних програмних засобів, призначених для здійснення контролю знань та умінь здобувачів освіти. Найбільш поширеними та перспективними для використання в навчальному процесі є програми - оболонки, які дозволяють створювати тестові завдання та методичний супровід до них, формувати набори запитань і використовувати їх при проведенні контролю знань.
Як правило, тестове завдання складається з чотирьох частин:
1. Інструкція. Містить вказівку - де і як робити позначки, записи при виконанні завдання (обведіть кружком правильну відповідь, впишіть пропущене слово, зробіть обчислення і т.п.). Можливе використання однієї інструкції для групи однотипних завдань.
2. Текст завдання. Питання, що вимагає однозначної відповіді, твердження, що вимагає підтвердження істинності чи хибності, завдання, передбачаючи певну дію (підстановка пропущеного слова, визначення відповідності послідовності і т.п.).
3. Варіанти відповіді. Передбачаються при виконанні завдання, як правило, для тестових завдань першого рівня.
4. Правильна відповідь, еталон. Без еталона завдання втрачає сенс, стає контрольним завданням.
Тест складається із завдання та еталону відповіді – зразка повного й правильного виконання дій.
Тест без еталону – це традиційне контрольне завдання. Оцінювання тесту без порівняння з еталоном перетворює об'єктивну процедуру контролю на суб'єктивну з усіма властивими для останньої недоліками.
Зіставлення відповіді учня з еталоном робить тестування якості знань об'єктивним.
За еталоном визначається кількість суттєвих операцій, необхідних для вирішення тесту. При тестуванні операцією називають нерозподілену дію учня, яку він виконує відповідно до завдання. Суттєві операції – це операції, що відображають засвоєння знань та умінь відповідно до навчальних елементів, які підлягають контролю. [7]
Порівняння відповіді учня з еталоном за кількістю правильно виконаних ним операцій тесту дає можливість визначити коефіцієнт засвоєння:
де n – кількість правильно виконаних суттєвих операцій тесту; р – загальна кількість суттєвих операцій у тесті.
За допомогою коефіцієнта засвоєння вимірюється якість засвоєння знань.
Тестування дозволяє об'єктивно оцінити знання й уміння здобувачів освіти, оскільки оцінювання виконується на основі точно визначеного еталона. При цьому роль викладача змінюється: замість носія вимог до якості знань здобувачів освіти він стає консультантом у процесі тестування.
1.4. Методика конструювання тестових завдань різного рівня складності.
Теорія педагогічних вимірювань оперує трьома основними поняттями, які відповідають етапам створення педагогічного тесту: завдання в тестовій формі, яке після перевірки якості змісту, форми і системотвірних властивостей набуває статусу тестового завдання. Тестові завдання, у свою чергу, у сукупності з іншими тестовими завданнями утворюють власне педагогічний тест як системну композицію завдань, підпорядковану визначеним цілям тестування.
На першому етапі конструювання тесту насамперед визначається мета тестування залежно від типу педагогічного контролю – вхідний, поточний, тематичний чи підсумковий. Під час вхідного контролю з’ясовується, наскільки здобувачі освіти підготовлені до сприйняття навчального матеріалу, і не ставляться цілі оцінювання їхніх досягнень. Поточний контроль виявляє хід засвоєння знань і вмінь на визначеному рівні і найчастіше виконує діагностуючу функцію для внесення коректив у навчальний процес. Тематичний контроль передбачає рубіжне (проміжне) оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з певного фрагменту предметної галузі знань і має прогнозуючу спрямованість в остаточному оцінюванні освітніх результатів конкретного кожного з них. Підсумковий контроль має на меті оцінювання освітнього результату, здобутого здобувачами освіти в процесі навчання, і характеризує досягнення цільових вимог до оволодіння змістом предмета. [3]
Далі, після визначення мети тестування, обирається вид тесту та визначаються підходи до його створення. Наприклад, у випадку підсумкового тестування визначається, який з підходів краще запровадити – нормативний (добір завдань за рівнями навчальних досягнень) чи критеріальний (добір завдань за вимогами до підготовки здобувачів освіти ЗП(ПТ)О, наприклад, сформованості предметної чи ключових компетентностей).
Після цього необхідно здійснити аналіз (декомпозицію) змісту навчального предмета чи окремої його теми, виокремивши ті елементи знань і вмінь, досвіду пізнавальної діяльності здобувачів освіти, ціннісних ставлень, які підлягатимуть оцінюванню. На підставі такого аналізу визначають структуру тесту і стратегію розміщення завдань – за рівнями засвоєння, за тематичним принципом відображення змісту, за трудністю виконання (на основі статистичних показників) тощо.
Далі визначають тривалість виконання тесту, його довжину (орієнтовна кількість завдань у тесті) і розробляють специфікацію тесту, тобто визначають кількість завдань для того чи іншого елементу знань чи теми з урахуванням рівня його засвоєння або стосовно інших чинників обраної стратегії тестування.
Після розроблення специфікації тесту починається робота над створенням самих завдань у тестовій формі. У їх конструюванні викладач може скористатися вже виданими збірниками тестів або самому підготувати їх, спираючись на власний досвід створення тестів. Добір завдань до педагогічного тесту та їх розміщення в ньому здійснюється відповідно до обраної заздалегідь стратегії подання завдань з урахуванням апріорних оцінок трудності їх виконання, зроблених на підставі власного досвіду викладання предмета.
На другому етапі конструювання педагогічного тесту відбувається його експериментальна апробація з метою визначення статистичних характеристик завдань, завдяки яким завдання в тестовій формі набувають статусу тестових завдань із заданими параметрами (валідність, трудність, диференційна здатність тощо). Цей етап починається з опрацювання методики апробаційного тестування та підготовки необхідних інструктивних матеріалів для здобувачів освіти і викладачів, які здійснюватимуть апробацію. На цьому етапі визначається також методика оцінювання педагогічного тесту та здійснюється вибір шкал для інтерпретації одержаних результатів. Далі власно відбувається саме апробаційне тестування, збір і статистична обробка одержаних результатів, на підставі яких тестові завдання і сам тест у цілому одержують статистично значущі психометричні характеристики тесту: мінімальне, середнє, і максимальне значення одержаних здобувачами освіти балів; середнє квадратичне відхилення σ; похибка вимірювання ε за заданим рівнем значущості; коефіцієнти валідності для кожного тестового завдання окремо і тесту загалом тощо.
На третьому етапі конструювання педагогічного тесту відбувається поліпшення якості самого тесту за результатами попереднього етапу. З тесту вилучаються ті завдання, які не відповідають критеріям якості за статистичними параметрами, змінюються або додаються нові завдання для встановлення заданого значення трудності тестового завдання, змінюється у разі потреби порядок розміщення завдань в тесті, уточняється довжина тесту і час його виконання за результатами спостережень на апробаційному етапі тощо. Конструювання тесту завершується вибором способів інтерпретації результатів тестування та побудовою шкали для оцінювання здобувачів освіти. Від обраної методики оброблення та інтерпретації результатів тестування багато в чому залежить об’єктивність і результативність його висновків. Удосконалення педагогічного тесту є перманентний процес, який продовжується після кожного його здійснення. Виникає своєрідний цикл поліпшення якості тесту, завдяки якому розробник доводить його до необхідної досконалості. [7]
Тест, як правило, складається з двох частин - інформаційної та операційної. Інформаційна частина має включати чітко і просто сформульовану інструкцію (що і як слід виконувати учаснику тестування). Операційна частина тесту складається з певної кількості тестових завдань. У текстології розрізняють різні види завдань у тестовій формі.
Широке впровадження тестового контролю пояснюється тим, що воно підвищує ефективність навального процесу, оптимально сприяє більш повній самостійності роботи кожного здобувача освіти. Порівняно з іншими формами контролю знань, тестування має свої переваги і недоліки.
Переваги:
- Оцінка, яка виставляється за підсумком тестування є більш об’єктивною і незалежною від можливого суб’єктивізму вчителя, ніж оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди суб’єктивна, оскільки базується на враженнях викладача, не завжди відокремлених від його особистих симпатій чи антипатій по відношенню до того чи іншого здобувача освіти;
- Об’єктивність результатів тестування надає кількісну інформацію про якість засвоєння навчального матеріалу. При цьому тестування надає змогу викладачу перевірити значний об’єм засвоєного матеріалу малими порціями та діагностувати ступінь оволодіння цим матеріалом більшої частини здобувачів освіти;
- Тести це об'ємніший інструмент, оскільки він може включати в себе завдання з усіх тем курсу, у той час як на усний іспит, зазвичай, виноситься 2 – 4 теми, а на письмовий – 3 – 5. Це дозволяє виявити знання здобувача освіти по всьому курсу, виключивши елемент випадковості при «витягуванні» екзаменаційного білета. За допомогою тестування можна встановити рівень знань здобувача освіти з предмету в цілому і з окремих його розділів.
- Методично грамотно організоване тестування дозволить викладачу досягти важливий зворотній зв'язок, який забезпечує управління навчальним процесом, можливістю удосконалювати його, здійснювати диференційований підхід до здобувачів освіти. Можливість внесення в тестову методику елементу змагання буде стимулювати та підтримувати у здобувачів освіти інтерес до вивчення самого предмету. [2]
- Тестування ефективніше з економічної точки зору. Основні витрати при тестуванні припадають на розроблення якісного інструментарію, тобто мають разовий характер. Витрати ж на проведення тестування значно нижчі, ніж при письмовому або усному контролі. Проведення тестування і контроль результатів у групі з 25 чоловік займає півтори–дві години, усний або письмовий іспит – не менше чотирьох годин.
Недоліки:
- Дані, отримані викладачем в результаті тестування, хоча й містять у собі відомості про прогалини в знаннях з конкретних розділів, але не завжди дозволяють судити про причини цих прогалин;
- Тест не дозволяє перевіряти й оцінювати високі, продуктивні рівні знань, пов'язані із творчістю, тобто ймовірнісні, абстрактні та методологічні знання;
- Широта охоплення тем у тестуванні має і зворотній бік. Здобувач освіти під час тестування, на відміну від усної або письмової відповіді, не має достатньо часу для глибокого аналізу теми;
- Забезпечення об'єктивності і справедливості тесту вимагає спеціальних заходів щодо забезпечення конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажаним є внесення змін до завдань.
- У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, здобувач освіти, не відповівши на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка в першому запитанні, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тестування і призводить до необхідності обліку ймовірнісної складової при їх аналізі.
Відомі різні сервіси (засоби і схеми) побудови тестів, які відрізняються способом формування питань і відповідей, доступністю і зручністю.
У своїй роботи я використовую зазвичай сервіси, які поділяються на два види: on-line і мобільні.
До on-line сервісу відноситься:
Google Форми - це частина офісного інструментарію Google Drive, для створення текстових форм. Особливістю його є необхідність установки плагіну Flubaroo для автоматичної перевірки та виставлення оцінки за заданими критеріями. Сервіс безкоштовний, але необхідний аккаунт в Google
Рисунок 2.1 – Приклад тестового завдання за допомогою Google
Liveworksheets - це платформа за допомогою якої можна створювати інтерактивні робочі аркуші на будь-якій мові. Також на даній платформі розміщена велика кількість вже готових інтерактивних аркушів, з різних предметів.
Рисунок 2.2 – Приклад аркуша робочого зошиту, створеного за допомогою Liveworksheets
Також при створенні тестових завдань мною застосовується один з мобільних сервісів, такий як:
Kahoot! - це сервіс не тільки для створення різноманітних форм тестів, але і для проведення онлайн вікторин за допомогою спеціального клієнта, що встановлюється на смартфонах учнів (Android, iOS, Windows Phone).
Дозволяє викладачеві діагностувати відповіді здобувачів освіти.
Рисунок 2.2 – Приклад тестових завдань створених за допомогою Kahoot!
Методична розробка уроку теоретичного навчання
Навчальний предмет: Основи програмування
Тема уроку: Робота з графічними об’єктами
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення вивченого матеріалу.
Вид уроку: узагальнюючий урокМета уроку:
освітня:
вивчення можливостей середовища програмування PascalABC під час роботи з графічною інформацією;
практичне застосовування теоретичних відомостей під час написання програм;
закріплення щодо оформлення та запису на мові програмування;
набути практичних навичок щодо використання команд
малювання при створенні геометричних фігур; виховна:
розвиток логічної та емоційної складової;
правильне застосовування понять та призначень команд; розвиваюча:
розвиток творчого мислення та самодисципліни.
1. Організаційний момент.
Привітання здобувачів освіти, відмітка відсутніх на уроці здобувачів освіти. Повідомлення теми уроку.
Сьогодні у нас заключний урок по темі «Робота з графічними об’єктами». Ми повторимо, узагальнимо вивчений матеріал по даній темі. На уроці Ваша задача показати теоретичні знання основних понять, команд, які використовують при написанні програм для створення (малювання) графічних об’єктів. Сьогодні на уроці вам доведеться також виконати декілька тестових завдань.
2. Актуалізація знань.
Для перевірки засвоєння теоретичних відомостей перейдіть за посиланням та виконайте завдання:
https://www.liveworksheets.com/fe3383202ft
(Виконане завдання прикріпити до звіту в якості скріншота)
3. Основна частина
Потрібно використовуючи раніше отримані знання виконати певні завдання. Перше завдання (тренерувальне), в ньому наведена структура програми та очікувані результати. Друге завдання передбачає незалежну роботу над особистим завданням.
Завдання 1. Використовуючи набуті раніше знання, написати програму, яка рисує прапор України.
1. Запустити програму (PascalABCNET).
2. Написати, використовуючи мову програмування, наведену програму за зразком.
Зразок: uses GraphABC; begin
Rectangle (50,70,250,150);
FloodFill (100,100, clBlue);
Rectangle (50,150,250,230); FloodFill (170,170, clYellow); end.
3. Запустити програму, натиснувши або кнопку F9.
4. Результат виконання програми:
Завдання 2. Використовуючи примітивні фігури, написати програму, яка створює Державний прапор країни (згідно варіанту за номером в журналі):
Варіант |
Країна |
Прапор |
Варіант |
Країна |
Прапор |
||
1 |
Данія |
|
11 |
Венгрія |
|
||
2 |
Литва |
|
12 |
Габон |
|
||
3 |
Німеччина |
|
14 |
Ісландія |
|
||
4 |
Фінляндія |
|
15 |
Конго |
|
||
5 |
Швеція |
|
16 |
Румунія |
|
||
6 |
Бельгія |
|
17 |
Франція |
|
||
7 |
Латвія |
|
18 |
США |
|
||
8 |
Польща |
|
19 |
Чехія |
|
||
9 |
Швейцарія |
|
20 |
Болгарія |
|
||
10 |
Люксембург |
|
21 |
Японія |
|
|
|
|
Завдання 3. Для закріплення отриманих знань та навичок пройдіть тест, для цього перейдіть за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdW930P7OYNSTr_pjUBk1Gj
Mc6Kw99Iq0JUNMfpN4IQ5BUoRA/viewform?usp=sharing
4. Підведення підсумків.
Підбиття підсумків.
Ви сьогодні працювали добре, впоралися з поставленим перед вами завданнями і показали набуті знання з теми «Робота з графічними об’єктами». За роботу на уроці ви отримуєте певні оцінки, але перед цим Вам потрібно оформити звіт виконаних завдань та здати на перевірку.
Звіт повинен містити:
1. Назву і мету роботи.
2. Умови завдання.
3. Скрішоти або програмний код завдання.
4. Висновки.
Після цього за результатами тестування та виконаних завдань будуть виставлені певні оцінки.
Дякую всім за увагу та гарну роботу.
Підібрано і опрацьовано 7 джерел педагогічної та методичної інформації з теми підсумкової випускної роботи.
Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи.
Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання - це складові частини професійно-теоретичної підготовки, без яких неможливо уявити педагогічну взаємодію між здобувачем освіти і викладачем. Підвищення ефективності уроків з професійно-теоретичної підготовки є можливим за умови застосування контролю знань здобувачів освіти. Це завжди є важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін.
Створено методичну розробку уроку, який проводився із застосуванням тестового контроля. Тип уроку обрано як «урок систематизації та узагальнення вивченого матеріалу», вид уроку – «узагальнюючий урок». Методика проведення цього уроку зорієнтована на розвиток здатностей здобувачів освіти до самостійного виконання певних завдань, вирішенню тестових завдань різних типів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Жигірь В.І. Професійна педагогіка: Навчальний посібник. К.: Кондор-Видавництво, 2015. 336 с.
2. Заславська С.І. Контроль навчальних досягнень учнів з професійно-практичної підготовки: Методичні рекомендації. Біла Церква: БІНПО УМО НАПН України, 2017. 46 с.
3. Майорова І.Г. Тестовий контроль навчальних досягнень учнів
ПТНЗ: Методичні рекомендації/ І.Г.Майорова. Донецьк: ІПО ІПП УМО.
2012. 42 с.
4. Наумова В.Ю. Розробка тестових завдань і тестів: основи технології. К. 2006. 24 с.
5. Паращенко Л.І. Тестові технології у навчальному закладі: Методичний посібник /Л. І. Паращенко, В. Д. Леонський, Г. І. Леонська. К.: Майстерня книги, 2006. 216 с.
6. Шевчук С.С. Навчально-методична діяльність педагога ЗП(ПТ)О на засадах компетентнісного підходу: навчально-методичний посібник. Біла Церква: БІНПО ДЗВО «УМО» НАПНУ, 2021. 73 с.
7. Щербак О.І. Теорія і практика оцінювання навчальних досягнень: Навч.-метод. Посібник /за ред. О. І. Щербак. Івано-Франківськ, «Лілея-НВ».
2014. 136 с.