ВИПУСКНА РОБОТА на тему: «Творчий розвиток учнів в позакласній діяльності у системі модернізації змісту і структури освіти»

Про матеріал

Міністерство освіти і науки України

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Кафедра теорії та методики виховання

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:	«Творчий розвиток учнів
	в позакласній діяльності у системі модернізації
	змісту і структури освіти»

Виконала

слухач курсів підвищення

кваліфікації за програмою

заступників директора з

виховної роботи,педагогів

організаторів та класних

керівників освітніх закладів

04.06.-15.06.2018

Шинкаренко Олена Сергіївна

^{Прізвище Ім'я По батькові слухача}

Науковий керівник:

Сібіль Олена Іванівна,

кандидат педагогічних наук,

доцент

Запоріжжя

2018

ЗМІСТ

I. Вступ ……………………………………………………………………3

II. Основна частина

2.1. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості - прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності…………………………….5

2.2. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи …………8

2.3. Ефективність загальношкільного конкурсу «Кращий клас року» в розвитку творчої особистості ……………………………………………… …17

III. Висновки …………………………………………………………… ….24

ІV. Список використаних джерел ………………………………………….. 25

Будьте самі шукачами,дослідниками.

Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших.

В.О. Сухомлинський

Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій - усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість - це позитивно спрямована діяльність. Протягом тривалого часу творчі здібності вважалися притаманними лише обранцям долі. Проблемами творчості з давніх-давен цікавилися Платон, Аристотель, Августин, Гегель, Й.-Г. Песталоцці, та ін.

Так В. Сухомлинський писав: “Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням”.

Актуальність теми

Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу. У Законі України «Про загальну середню освіту», Національній програмі «Освіта України XXІ століття», Концепції загальної середньої освіти наголошується, що система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості, розвиток у дітей і молоді творчих здібностей.

Головна мета української системи освіти згідно Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті — «Створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянської освіти» ([7]).

Актуальність полягає в тому, що кожен сьогодні може якимсь чином реалізуватись на ринку праці, адаптуватись до життя в суспільстві.

Обґрунтування вибору теми

Для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного.

II. Основна частина

2.1. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості - прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності.

Я працюю над проблемою «Творчий розвиток учнів в позакласній діяльності у системі модернізації змісту і структури освіти». Вважаю, що в кожній дитині природно закладений певний творчий потенціал. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думку.

За словами В.О Сухомлинського: «Творчість - це невід'ємні ниточки, що з'єднують серце. Щоб людина благотворно впливала на людину, затверджуйте в духовному житті колективу й особистості творчість».

Для створення сприятливих морально - психологічних умов навчання, виховання, розвитку здібних та творчо обдарованих дітей необхідна відповідність вимогам до вчителя:

- педагогічна майстерність;

- педагогічна тактовність;

- науково - методична діяльність;

- висока теоретична підготовка;

- власна педагогічна концепція;

- толерантність, доброзичливість;

- творчі здібності.

Учень повинен у вирішенні проблеми:

- розвивати пізнавальні інтереси;

- збагачувати новими враженнями, розвивати власні спостереження;

- розвивати інтереси у певній галузі знань, які можуть бути джерелом професійних інтересів;

залучати до участі в:

- інтелектуальних заходах;

- позакласній діяльності.

Досягти професійної майстерності можна, якщо основуватись на таких принципах:

- принцип віри - учитель повинен вірити в дітей, їх здібності, талант. Дітей завжди треба підтримувати.

- принцип розвитку особистості. Розвиток творчих здібностей - справа непроста, але потрібна. Головне, на мою думку, у цій роботі – це пам'ятати, що кожна дитина - індивідуальність, талановита особистість.

- принцип цілепокладання. Обговорення цілей навчання учнями, а згодом успіхів і невдач, сприятиме не тільки вироблення вмінь і навичок, а й усвідомленню її важливості й потрібності.

Професійна позиція вчителя:

- я хочу, щоб школа для дітей стала рідним домом і намагаюсь усе зробити для цього;

- я хочу, щоб мене любили, тому ставлюсь до дітей так, як би хотіла, щоб вони ставилися до мене;

- я - людина, можу помилятися, тому терпляча до помилок дітей;

- майже всього, що я знаю, я навчилася на особистому досвіді, через це дозволяю дітям набувати особистого досвіду;

- намагаюсь розвинути в дітях почуття справедливості.

Працюючи над проблемою розвитку творчих здібностей, ставлю перед собою такі завдання:

- розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння знаннями, навичками, вміннями;

- формування досвіду творчої діяльності учнів, емоційно - ціннісного ставлення до світу;

- виховання свідомої особистості з громадянською позицією, здатної до толерантності в спілкуванні, готової до професійного самовизначення,

конкретного вибору свого місця в житті;

- створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.

Ще Конфуцій говорив: «Жити - значить мати проблеми, вирішувати їх, значить рости інтелектуально».

Під час навчального процесу творчі здібності учнів можна розвивати використовуючи: метод проектів, урок-мандрівку, створення ситуації вибору, постановка проблемних питань і організація дискусій, завдання з елементами дослідження тощо.

Відомо, що у позакласній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби школярів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школяри можуть задовольняти особисті потреби в самоперевірці, самооцінюванні власного “Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час - умова для розширення світогляду школярів, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття сучасного життя.

2.2. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи

Позакласна робота, за Б.С. Кобзарем, дозволяє поширити і поглибити знання школярів, зміцнити набуті на уроках навички та вміння, розвинути здібності дітей, задовільними їх, різнобічні інтереси, сформувати самостійність, організувати практичну суспільно корисну діяльність, дозвілля дітей. Позаурочна робота дозволяє збільшити час цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів.

Провідне місце в організації позаурочної виховної роботи відіграють принципи виховання, які розглядаються в єдності із загальними принципами народної освіти. Принципи виховання, то є вихідні положення, що випливають із закономірностей виховання й визначають загальне спрямування виховного процесу, основні вимоги до його змісту, методики та організації. Вони мають об'єктивний характер.

Сучасна педагогічна наука переглядає традиційні принципи виховання, переосмислює їх під кутом зору сучасних вимог до національного виховання в Україні. При визначені принципів виховання, їх характеристики вчені намагаються поєднати традиційні досягнення з новими ідеями в теорії виховання.

Так, учені В. Лозова, А. Троцко пропонують, як керівництво до дій такі основні принципи виховання:

- принцип гуманізму виховання;

- принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;

- принцип цілісного підходу до виховання.

Розкриття сутності позаурочної виховної роботи не буде повним, якщо не враховувати виведених їх практичної виховної діяльності суттєвих закономірностей, які одночасно виступають і принципами процесу виховання: виховання особистості відбувається тільки у процесі включення її в діяльність; виховання, неможливе без стимулювання активності особистості, що формується; у процесі виховання необхідно проявляти високий гуманізм і повагу до дитини в поєднані з високою вимогливістю; необхідно розкривати перед учнями перспективу їхнього росту, допомогти їм добиватися успіху; необхідно враховувати вікові та індивідуальні особистості учнів; виховання має здійснюватися у колективі і через колектив.

Розкриття сутності процесу в позаурочний час потребує знання не тільки його закономірностей, а й його специфіки. Учені (В. Лозова, А. Троцко) розкривають специфіку позаурочного виховання таким чином:

- загальна мета виховання, яка визначається об'єктивами факторами розвитку суспільства, конкретизується виховними установами, вихователями з урахуванням національно-регіональних, статево-вікових, індивідуально-особистих особливостей;

- специфіка позаурочного виховання полягає в тому, що це процес багатофакторного впливу на особистість;

- процесу виховання властива певна віддаленість результатів, нерівномірність їх, прояву;

Основним системоутворюючим елементом виховного процесу виступає педагогічна взаємодія.

При цьому зміст, методи й організаційні форми позаурочної роботи, зауважує О. Худяков, менш регламентовані ніж у навчальному процесі. Учитель початкових класів можливість побудувати позакласну роботу цікаво, задовольнити потреби кожної дитини в активності, самодіяльності, у спілкуванні з однолітками, що не завжди є можливим на уроках.

У позакласній роботі реалізується загальна мета і завдання процесу виховання. Система виховної роботи в нинішній школі базується на ідеї гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає низку основних аспектів:

- ідею реалістичних цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на здібностях та обдаруваннях;

- ідею самовизначеності учня - процес інтеграції окремих позитивних якостей в єдине ціле;

- ідею спрямування особистості - центр усієї виховної роботи повинен бути спрямований на учня, а не програми виховання;

- ідею добровільності, щоб учитель допомога вся вияву в учнів інтересу, прагнення до саморегуляції природних сил, власної ініціативи й творчості у виконанні дій.

На думку вчених - А. Нісімчук, О. Падалка, І. Смолюк, Т. Шпак - основними закономірностями виховної роботи в позаурочний час є:

- обумовленість виховання суспільними потребами та умовами життя;

- взаємозалежність виховання, навчання, освіти та розвитку особистості;

- залежність виховання від вікових та індивідуальних особливостей учня.

Визначити закономірність, за А. Підкасатним, означає виявити основу ідеального плану педагогічної практики, одержати регулятори виховної практики. Нехтування закономірностями завідомо прирікає професійну діяльність педагога на низьку продуктивність. Учений виділяє такі його суто педагогічні закономірності:

- виховання дитини здійснюється лише шляхом активності самої дитини;

- зміст діяльності дітей у процесі їхнього виховання обумовлений потребами дітей і від того є варіативним і визначається на кожний даний момент розвитку актуальними потребами;

- розвиток особистості через діяльність вимагає від педагога відчуття меж міри особистості участі в діяльності дітей;

- вирішальним для сприятливого розвитку особистості є внутрішній стан дитини, що визначає його ціннісне ставлення до об'єктів діяльності;

- діти не повинні відчувати себе об'єктом професійних зусиль.

Слід зазначити, що закономірності педагогічного процесу діють у гармонійній єдності із законами природи та законами розвитку людства. Закономірності виховного процесу описують внутрішні його суттєві суперечності, зв'язки та взаємозв'язки.

Так, учені В. Лозова, А. Троцко пропонують, як керівництво до дій такі основні принципи виховання:

- принцип гуманізму виховання;

- принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;

- принцип цілісного підходу до виховання.

- виховання особистості відбувається тільки у процесі включення її в діяльність;

- виховання, неможливе без стимулювання активності особистості, що формується;

- у процесі виховання необхідно проявляти високий гуманізм і повагу до дитини в поєднані з високою вимогливістю;

- необхідно розкривати перед учнями перспективу їхнього росту, допомогти їм добиватися успіху;

- необхідно враховувати вікові та індивідуальні особистості учнів;

- виховання має здійснюватися у колективі і через колектив.

- специфіка позаурочного виховання полягає в тому, що це процес багатофакторного впливу на особистість;

- процесу виховання властива певна віддаленість результатів, нерівномірність їх, прояву.

Основним системоутворюючим елементом виховного процесу виступає педагогічна взаємодія.

У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і поведінка методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов'язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення школяра, багатстві вражень, ставленні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності. Тому принципове значення має розгляд позашкільного педагогічного процесу як цілісної системи безперервної освіти, формування її у специфічних умовах життєдіяльності - у сфері дозвілля.

Найхарактернішими особливостями цієї сфери є невимушене, неформальне спілкування і самовираження, вільний вибір форм і засобів діяльності, використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами.

Крім того, сама організація дітей, їхньої діяльності у позашкільному закладі досить різноманітна. Уся позашкільна виховна робота спрямована на розвиток творчої особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Внаслідок саме такої організації діяльності дітей у позашкільних закладах виникає можливість зацікавити їх творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та засобів, які визначають нестандартність, оригінальність.

Система позашкільного виховання покликана забезпечити кожній дитині можливість у вільний час всебічно розвинути власні творчі здібності. Однак, в сучасних умовах ще не завжди педагогічний процес у позашкільних закладах спрямований на виховання всебічно розвиненої особистості з урахуванням її духовно-творчого потенціалу.

Позашкільні установи мають яскраву виражену специфіку впливу на особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять, різноманітність і альтернативність спілкування як з однолітками, так і з педагогами, керівниками гуртків та секцій, диференційованість за інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення особистості.

Незважаючи на те, що позашкільні заклади є складовою державно-суспільної освіти та виховання дитини, вони мають певну автономію і становлять самостійну систему виховання, навчання та освіти школярів у вільний час.

У ряді досліджень доведено, що у позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. Зокрема, як зазначає Т. Сущенко, виховний потенціал позашкільного закладу зумовлений такими факторами і обставинами:

- особливі відносини, які найкращім чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;

- гарантія і забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей;

- вільний вибір будь-якого виду діяльності;

- наявність технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації сил і здібностей.

Таким чином, творчі здібності школярів ми розглядаємо як сукупність властивостей і якостей особистості, які дозволяють здійснювати пошук, використовуючи при цьому нестандартні засоби, здогадку розв'язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового, невідомого для себе. До того ж, здібності до творчості - універсальна здібність особистості. Універсальність її полягає в тому, що сформовані її компоненти в будь-якому виді творчості, наприклад, художньому, ігровому тощо, можуть проявлятися й здобувати свій подальший розвиток в інших видах творчої діяльності.

Навчально-виховний процес слід насичувати такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей школярів, надавала їм максимальну свободу для творчого просування, побудувала прагнення цікаво провести дозвілля, тобто він повинен передбачати органічне поєднання професійної діяльності організаторів позашкільного виховання з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі. Переживання успіху, в той же час, викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, більш чіткого усвідомлення загальної і часткової цілі. Внаслідок цього з'являється свідоме прагнення до самоосвіти, самовдосконалення, самоаналізу, набуття відповідних вмінь та навичок щодо творчого розв'язання проблем, не зупинятися на півдорозі, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчих здібностей особистості.

Для більш раціонального здійснення роботи щодо розвитку творчого потенціалу особистості у позашкільних закладах, слід спиратися на досягнення сучасної психологічної науки. Як зазначає академік В. Маляко, саме розвиток творчої особистості можливий лише за умови, коли буде забезпечена “психолізація” всього навчально-виховного процесу, тобто коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної особистості. Важливо допомогти школяреві пізнати себе, свої здібності, нахили. І саме впровадження ідей гуманізації в практичну діяльність позашкільних закладів з орієнтацією на творчу обдарованість дитини - основний шлях вирішення цього питання. Тому поряд із формуванням національної самосвідомості, оволодінням дітьми засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народних традицій і звичаїв ,у центр уваги педагогічних працівників позашкільних закладів повинна бути поставлена проблема розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої і поетапної діагностики, використання стимулюючих засобів щодо розвитку їхніх творчих потенційних можливостей.

Ефективність роботи щодо розвитку творчої особистості значно підвищується при дотриманні таких психологи-педагогічних умов:

- коли створюється емоційна, доброзичлива атмосфера у процесі виконання учнями будь-яких творчих завдань;

- коли організація діяльності учнів з розв'язання творчих завдань здійснюється з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні можливості, здібності тощо;

- коли вирішення творчих завдань пробуджує в кожного школяра дослідницьку активність, поглиблює інтерес до творчої діяльності, спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети.

Важливим показником, який свідчить про те, що учень виявляє творче ставлення до виконання завдань, є наявність усвідомленого спонукання до творчості, потяг суб'єкта до оволодіння знаннями, вміннями а навичками, які сприяють ефективному здійсненню творчого пошуку. Під усвідомленістю ми розуміємо поняття особистістю значущості творчості у процесі життєдіяльності, наявність потреби займатися творчою діяльністю.

Наступним показником, який показує, що особистості притаманне творче ставлення до виконання будь-якого завдання, є її спрямованість, бо вона, як доведено в ряді досліджень, детермінує поведінку учнів, є мотиваційним ядром особистості. Тому, саме визначення даного показника дозволить виявити, наскільки глибинною є ступінь даної спрямованості.

Про сутність розвитку творчості у дітей свідчить також яскраве виражене бажання займатися творчістю (активно-вольові дії, спрямовані на досягнення мети: творчий пошук прийомів і засобів неординарного вирішення проблемних ситуацій, які виникають у процесі діяльності).

І нарешті, ще один показник - емоційна забарвленість процесу творчого пошуку при розв'язанні різних творчих проблем, наявність позитивних емоцій при досягненні кінцевої мети, відчуття впевненості в собі, у своїх можливостях і здатність знайти вихід з проблемних ситуацій.

Головними факторами, які визначають цілеспрямоване керування процесом розвитку творчої особистості є передусім наявність досить стійких інтересів саме до творчості. Тому дуже важливо мати уявлення щодо спрямованості інтересів школярів, ступеня їх стійкості.

Іншою важливою складовою, яка сприяє розвитку творчої особистості, є наявність мотивації щодо досягнення успіху у процесі творчого розв'язання будь-яких проблем. Саме мотивація досягнень є однією з важливих складових, від якої залежить ефективність поведінки індивіда.

Позакласна та позашкільна діяльність спрямовані на виховання вільної особистості. Ця діяльність заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, можливість почуватися вільно. Позакласна діяльність сприяє розвитку незалежного мислення, розробці прийомів співтворчості й інтелектуальної напруги, передбачає експериментування дітей, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.

Одна з особливостей позакласної діяльності як педагогічного процесу полягає в тому, що дитина не боїться отримати незадовільну оцінку. Спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини, педагог має розвинути отримані знання, перетворити їх у соціальний досвід. Педагогічний процес у позакласній діяльності сприяє формуванню у дітей почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих ідей. Діяльність педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю дітей, їх, настроєм і внутрішнім станом.

Головна особливість творчої особистості - потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Суттєвим для педагогіки є розуміння дитячої творчості як процесу засвоєння матеріальних і духовних цінностей, що накопичені людством. Саме за таких умов і формується якості творчої особистості. Орієнтація в якостях творчої особистості дає змогу своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку, застерегти їх від згасання.

2.3. Ефективність загальношкільного конкурсу «Кращий клас року» в розвитку творчої особистості

Саме цю тему я реалізовую в школі й через виховну роботу, як педагог-організатор , в рамках загальношкільного конкурсу «Кращий клас року».

Відомо, що конкурси та змагання краще за все може спонукати дітей до діяльності та творчості. Кожен учитель знає із свого досвіду, що вдало використаний на уроці ігровий момент викликає додатковий інтерес до предмета, допомагає зосередити увагу, дає можливість зняти втому та напруження чи навіть стрес. А все це спрямовано на збереження здоров'я дитини – і фізичного, і психічного.

Принципом роботи кожного педагога мають стати слова: «На уроці виховувати і навчати – граючи. Після уроку грати – виховуючи і навчаючи!»

Провідна ідея виховної технології полягає в створенні умов для організації та проведення багатоетапного загальношкільного конкурсу «Кращий клас року» як ефективної умови розвитку виховної системи роботи Запорізької загальноосвітньої школи № 49, що відповідно спрямована на формування особистості учнів націлених на досягнення життєвого успіху.

Ідеологія багатоетапної комплексної гри «Ключі до успіху" спирається на наступні концептуальні положення:

-успішність учнів - необхідна умова психологічного благополуччя школярів, основа їх здоров'я;

-успішність школярів - необхідна умова включення учнів в діяльність;

-успішність дитини - необхідна умова соціалізації людини, розвитку духовно-ціннісної орієнтації;

-успішність вихованця як соціально-психологічний механізм виховання пов'язана з опорою на вчорашній успіх, з переживанням успішності сьогодні, очікуванням, прогнозуванням, проектуванням завтрашньої радості;

-успішність - гуманістичний стиль взаємин педагога і що вчиться, спілкування підлітків один з одним, вчителів один з одним;

-успішність школяра - результат реальних досягнень учня в різних видах діяльності (спорті, творчості, праці), а успіх - спосіб самоствердження, самовираження;

-успішність - контекст культури школи, норма повноцінного життя дитини, школа виступає для дитини першою і основною моделлю соціального світу, моделлю світу успіху або неуспіху;

-успішність - це атрибут учня, і вчителя як окремої особи, так і групи, всього шкільного співтовариства;

-успіх це підведення підсумків діяльності, основа самооцінки,самопізнання;

-мрія про майбутнє досягнення.

Провідна ідея проведення конкурсу «Кращий клас року» полягає у технологізації системи виховної роботи, що спрямована на формування та розвиток особистості учня, націленої на досягнення життєвого успіху.

Суть багатоетапної гри «Кращий клас року» - моделювання ситуації успіху через реалізацію творчого потенціалу як кожної особистості учня так і класного керівника.

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення загальношкільного конкурсу

«Кращий клас року» (2016-2017н. р.)

Мета конкурсу:

- формування активної життєвої позиції учнів;

- розвиток класного та шкільного самоврядування;

- моніторинг навчальних досягнень учнів;

- підвищення престижу знань, інтелектуального і творчого потенціалу учнів;

- активізація різних форм позакласної та позашкільної роботи з учнями;

- виховання ціннісного ставлення до сім'ї, родини, людей,суспільства, природи, рідного краю, відповідальності за свою поведінку;

Загальні положення

Шкільний конкурс «Кращий клас року» проводиться щорічно з метою:

•активізації роботи класних колективів у діяльності школи;

•підвищення авторитету і престижу шкільної Учнівської ради;

• вироблення активної громадської позиції щодо діяльності класів, самокритичної оцінки до неї.

Завдання конкурсу:

•утвердження активної життєвої позиції учнів;

•розвиток класного і шкільного самоврядування;

•підвищення престижу знань, інтелектуального і творчого потенціалу учнів;

• стимулювання класних керівників, активів класів до реалізації творчого підходу в роботі і навчанні.

Організація і проведення конкурсу:

Конкурс проводиться як підсумок діяльності класів у таких номінаціях:

► «Класний куточок»;

► «Морально-етичний рейтинг класу» ;

► «Академічний рейтинг» ;

► «Ми маємо таланти» ;

► «Спортивний клас» ;

► «Юні натуралісти» ;

► «Шкільна форма».

«Класний куточок». Конкурс проводиться в жовтні

Оцінюється: оформлення куточку, план роботи класу, розподіл обов`язків, фотографії класу з коментаріями;

«Морально-етичний рейтинг класу», проводиться щомісячно.
а) загальна поведінка класу;

б) дотримання учнями класу правил поведінки для учнів;

в) якість чергування класу по школі;

г) відвідування уроків.

«Академічний рейтинг», який передбачає такі показники:

а) середній бал навчальних досягнень учнів (щомісячно);

б) зайняті призові місця у Всеукраїнських олімпіадах з базових та спеціальних дисциплін (за підсумками року);

в) зайняті призові місця у районних та міських творчих та інтелектуальних турнірах і конкурсах (за підсумками року);

«Ми маємо таланти».

а) організація, участь та проведення шкільних заходів;
б) участь у міських, обласних конкурсах художньої самодіяльності;
в) участь в конкурсах на кращий виріб (сувенір), випуск газет ( участь 5 балів).

«Спортивний клас», на якому оцінюється участь та перемога учнів протягом навчального року в

а) шкільних спортивних заходах та змаганнях,

б) міських, обласних та всеукраїнських спортивних змаганнях.

«Юні натуралісти»

Оцінюється за таким критерієм: активна участь і призові місця в наукових роботах МАНу, різноманітних акціях, виставках, конкурсах екологічного напрямку, суботниках, прибирання території, робота на пришкільних ділянках, збору макулатури.

Підсумки та нагородження

Підсумки конкурсу проводяться в травні поточного року за вищезазначеними критеріями в балах за наступною схемою:

У номінації «Академічний рейтинг» якість знань учнів оцінюватиметься наступним чином (бали нараховуються за % показником якості знань):

І місце – 30 балів

ІІ місце – 20 балів

ІІІ місце – 10 балів

Участь у загальношкільних виховних та спортивних заходах, конкурсах, виставках, декадах і місячниках.

І місце – 8 балів

ІІ місце – 7 балів

ІІІ місце – 6 балів

Участь – 2 бали

Участь у виховних заходах, конкурсах, фестивалях, виставках інших рівнів за умови підтвердження грамотою, дипломом тощо.

місце	Районного рівня	Міського рівня	Обласного рівня	Всеукра-їнського рівня	Міжна-родного рівня	Колосок, Кенгуру, Соняшник, Пазл, Бобер
І	10 балів	12 балів	14 балів	16 балів	18 балів	5 балів
ІІ	9 балів	11 балів	13 балів	15 балів	17 балів
ІІІ	8 балів	10 балів	12 балів	14 балів	16 балів
участь	2 бали	3 бали	4 бали	5 балів	6 балів

У номінації «Класний куточок» оформлення оцінюється - І місце – 15 балів , ІІ місце – 10 балів, ІІІ місце –7 балів. Участь – 3 бали.

У номінації «Юні натуралісти» збір макулатури оцінюється наступним чином:

І місце – 20 балів ІІ місце – 15 балів ІІІ місце – 10 балів Участь – 3 бали

Бонуси нараховуються:

- за проявлену ініціативу – до 50 балів (в залежності від обсягу та якості проведеної роботи);

- участь у шкільних олімпіадах для 5 – 7 класів оцінюється за шкалою районних олімпіад;

- за участь учнів у секціях, гуртках по 3 бали за кожну дитину;

- за активну участь учнів (чергових класів) у підготовці загальношкільних заходів – від 1 до 10 балів ( за кожного), в залежності від видів наданої допомоги;

-активність батьків у роботі батьківських зборів та, у формуванні фонду господарської підтримки школи - 10 балів;

-читацька активність учнів протягом навчального року - 10 балів.

Штрафні бали нараховуються:

Результатами рейдів:

-«Змінне взуття» - за кожного учня без змінного взуття -1 бал з скарбнички класу;

-«Запізнення на урок» - за кожного учня , що запізнився на урок -1 бал з скарбнички класу;

-«Зовнішній вигляд» - за кожного учня, що прийшов не у шкільній формі -1 бал з скарбнички класу;

-«Паління на території школи» -10 балів зі скарбнички класу;

-Повна відмова взяти участь у загальношкільному заході -20 балів.

За злісне порушення правил для учнів, правил внутрішнього розпорядку -10 балів за кожного учня.

Переможці загальношкільного конкурсу «Клас року» нагороджуються:

І місце – диплом (або кубок), екскурсійна поїздка; ІІ місце – диплом, солодощі ; ІІІ місце – диплом, солодощі.

На мій погляд, ця технологія має свої переваги:

Перегляд файлу