Випускний бал учнів 4 класу

Звучать фанфари

Мама

Цвіте калина під вікном і незабудки стиха мріють,

А травень квапиться до нас, несе прощання нашим дітям.

Вже подоросліли вони, вже рвуться з-під крила на волю,

- Учителько, благословіть,  своїм орлятам добру долю!

Доброго дня, наші гості!

За вікном літо. Хмари затягнули небо, а в школі буяють цвітом півонії. Сьогодні 4 клас прощається з початковою школою. На родинному святі зібрались близькі рідні нам люди: батьки, сестрички і братики, бабусі, вчителі, представники адміністрації та всі, хто допомагали нам долати цей цікавий, непередбачуваний, сповнений пригод і чудових подій шлях довжиною в чотири роки.

 Тож  дозвольте запросити тих, кому присвячується це свято.

Мелодія

До батьків він добрий, чуйний,
Виріс щедрий вже хлопчак.

Широкоплечий, світлоокий –

Справжнісінький тобі козак

Зустрічаємо Альошу!

Любить маму, любить квіти,
До людей добра, і привітна.
Ось іде вона така

НАТАЛКА мила й дорога

 

Як слово найкращого друга надійна

Вона життєрадісна і спокійна.

Працьовита наче бджілка

Та й красуня, як бузкова гілка.

Зустрічайте   це наша Ірка

 

Даник – товариш благородний,

Добрий, чесний, гарний, модний.

Має здатність до навчання.

Прикладає максимум старання.

Каріна   жвава і рухлива
До того ще і жартівлива

Брови темні вона має
Та й учитись полюбляє.

 Зустрічайте оплесками

 

Саша  чесний  і стрункий, 
Ніби явір молодий.
А його прекрасні  очі
Будуть снитися дівчатам серед ночі.

 

Світланка  тихенька , скромна, непримітна,

І має все природне, все своє.

Краса її чарівна так розквітла.

Що думаєш: «Весна іде»

 

Ігор артист і футболіст,

він до всього має хист

Загадковий, проворненький,

модний хлопець і гарненький

 

 

Богдан  хлопець дуже скромний
І то того ж благородний .

Він до спорту  талант має

У футболі завжди перемагає

 

Невинний погляд, чистий і відкритий,

Що добротою й ласкою сія,

Цього сліпий хіба що не помітить,

Він душу гріє й серце окриля.

Зустрічайте  наш Вадим

 

Розв'язати складну задачу -
Це для нього лиш забава. 
Математик вищий клас
Він і в спорті просто ас .

Оплесками зустрічаємо Ростика 

 

Чорноокий і стрункий
Милий, славний, чепурний.
Вірний друг і добрий брат
У нього до всього найдеться море порад

Гучними оплесками  Адріана  привітайте.

 Владу  Бог талантом наділив,
Слух і голос їй чудовий він вручив.
І вона на всіх святах і вечорах
Танцювала і співала - просто «Ах»!

 

Валік – футболіст проворний

 гарний, модний і задорний

Має здатність до навчання.

Ох, якби ж іще й старання!

 

День чудовий, день чарівний

В залі посмішок багато,

Зал прикрашений на диво,

Бо у нас сьогодні свято.

 

У нас у всіх прощальний настрій,

Ми схвильовані вкрай:

Скажем разом:

Старша школо, здравствуй!

Початкова школо, прощавай!

 

Хай музика лунає дзвінко
 І тоне в квітах урочистий зал
 Ми починаємо наш перший –
 Всі. Випускний бал.

Вчитель

Як же час пролітає швидко!
Наші діти так скоро ростуть.
пишні сукні, як крила лебідки,
Їх у вальсі легкому несуть. 
У вальсі кружляють чудово
І наповнився щастям зал.
Перший раз, перший вальс,
Діти сьогодні танцюють для вас.

                                                                       Вальс

Вчитель: А так кажуть вони самі про себе. Четвертий клас  Бузовицької школи - це...(Діти по черзі вигукують репліки)

• -Любителі поговорити з сусідом.

• -Візьмемося за справу - справі не минути лиха.

• -Сваримося і тут же миримося.

• -Обожнюємо писати записки на уроці.

• Дівчинка: пишаємося балакучою половиною нашого класу, то...хлопчиками.

• Хлопчики: (обурено) ага, дівчатами!

• -Самий шумний клас на перерві.

• -Сліди на стелі після вереску радості.

• -На уроках галасуємо, що шарудять листя.

• -Головний біль і радість Світлани Іванівни

 - Середній вік - 10 років, а загальний - далеко за сто

• -Знак Зодіаку - Діва: колектив був створений 1 вересня 2011 року.

• -Улюблений день тижня - неділя.

• Ну, пару раз посварилися і не один раз побилися...

• Всі: А так ми просто чудові діти!

Вчитель:  Веселий!

  Дружний!

  Пустотливий!

 Трішечки галасливий!

Але вже успішно засвоївший всі науки початкової школи.

Разом: Четвертий клас!

Учень.

Роки швидко промайнули,

Ми їх не забудемо.

І деньки оці минулі

Згадувати будемо.

 

Мов на голках, на уроках

Спершу не сиділося

І розв’язувати задачі

Зовсім не хотілося.

 

Нас не слухали букви,

Потім орфограми,

Над щоденниками часом

Сумували мами.

 

Від усього серця

Дякуємо щиро,

Ми усім учителям,

Що мудрості учили

Пісня «Ми маленькими були»

Звучить пісня про дитинство 1 куплет і приспів

Вчитель

На світі багато є різних країн

На березі моря, між гір і долин.

Та як не шукай, ти не знайдеш ніде

Країну, де тільки малеча живе

Я намалюю синє небо

У небі сонце золоте

І очі любої матусі

І вишню, що в саду цвіте.

 

Я намалюю тепле літо

І сміх веселий дітвори

Це дивний світ мого дитинства

Немає кращої пори.

 

Щасливе дитинство і радісний сміх

Хай буде шасливою доля усіх.

Щасливе дитинство - мій зоряний світ

Я зичу вам щастя на тисячу літ.

Звучить музика. Сміх Заходять діти садочка

Привітати хочем вас

З переходом в п’ятий клас.

І як менші дошкільнята

Вам даєм такий наказ.

 

Просим вас – запам’ятайте –

Нам в усьому приклад ви.

Не лініться, не пустуйте,

Не втрачайте голови.

 

Ми вам бажаєм

Доріг щасливих і легких.

А школа радо зустрічає

П’ятикласників нових.

Ми вас всіх не підведемо,

В перший клас сюди прийдемо.

Обіцяєм гарно вчитись,

З вами радістю ділитись.

А якщо нам буде туго –

До вас прийдем, як до друга,

Ви нас завжди захищайте,

Малюкам допомагайте.

Пісня про дитинство    з іграшками, дітям дарують кульки із смайликами

На приспів-  хлопці дують бульки, а дівчата граються м’ячиком у горошок

                                                Дарують кульки дітям

Вчитель

Дорогі діти, сьогодні ви попрощалися із своїм дитинством, подорослішали. Ви вже зробили свій перший крок – здали іспити , промайнули вже всі екскурсії . Тепер ви маєте повне право називатися випускниками . Отже. настав урочистий момент вручення самих важливих документів – дипломів випускників початкової школи .

Цю почесну місію виконає директор НВК  Марчук Ніна Дмитрівна.

Вручення дипломів

Учень

Дорогі наші рідні батьки і матусі,

Вчителі, любі гості і добрі друзі,

Вас зібрали, щоб радість свою розділити,

Ми доросліші стали, майже великі.

У кожного з нас є своя заповітна мрія. Якщо її прикріпити до дерева бажань, то вона обов’язково здійсниться.

Де ж знайти це дерево незвичне?

Всі:   не знаємо

А давайте запитаємо Світлану Іванівну.

Діти кричать: Світлано Іванівно!

Чи не чули ви про дерево бажань?

-Звичайно, чула.

-А де воно росте?

Росте воно, діти, в школі

Там простору для нього доволі.

Коріння його – це ваші старання та плідна праця,

Гілки – це ваша уважність та вдача.

Листочки – відмінні та хороші бали.

Що на уроках вчителі вам клали.

А дасть плоди воно лише тоді, коли будете щоденно його поливати допитливістю, наполегливістю, мудрістю.

Ми згідні  виконувати всі ваші вказівки.

Давайте прикріпимо свої мрії на дерево бажань.

Звучить музика. Діти прикріплюють листочки.

Ну от і все.

А як хочеться дізнатися чи , дійсно,  це дерево чарівне.

                                                    Звучать позивні

Ведучий

 Ви чуєте?! Це позивні нашого села – села, в якому ми народились і виросли. Сьогодні воно знову милує наше око весняними барвами і дарує неповторні пахощі квітучих акацій. Це село напували творчістю і натхненням видатні вчені, письменники і поети, композитори і музиканти, кіномитці і актори.

Ведуча

До того ж, лагідне сонце, хвилі теплого повітря, чудовий гумор спроможні створити людей не тільки веселих і талановитих, але й дуже красивих.

Ведучий

Саме тому всі конкурси краси мають відбуватися тільки в Бузовиці.

От уявіть собі: Міс Початкова школа, Міс Бузовиця, Міс Україна, Міс Всесвіту.

Ведуча

 Цікаво, а якими ми будемо у майбутньому?

 От якби в нас була машина часу і ми, хоч на годину, змогли б опинитися, скажімо, у 2035 році.

Фея:

Ви мрієте зазирнути у майбутнє? Будь ласка, у цей святковий, надзвичайний день усе можливо. Я завжди мріяла стати чарівницею і зараз покажу вам свої здібності. Не тільки Ігор Кіо і Девід Коперфілд явити можуть диво. З`явись, автомобіль! (з`являється автомобіль – машина часу). Завдяки цій машині часу, ви можете опинитися у 2035 році.

Звучить музика

Учень: Отже, ми у 2035. Рідна школа, знайомий клас. А за столом наша перша вчителька. Вона прийшла на зустріч з випускниками – четвертокласниками 2015 року.

Перша вчителька:

Любі хлопчики й дівчатка!

 Рада бачити вас.

 Ви завжди бажані в школі.

Як же склались ваші долі?

Модельєр:

 Модельєр відомий я,

ось колекція моя.

Всім землянам, марсіанам, міжпланетним громадянам

шию одяг залюбки.

Тут усі мої зразки.

Мій колишній любий клас,

де замовлення від вас?

Адвокат:

А я працюю адвокатом,це

усім відомо.

 Ось служу тепер закону.

Дуже чесно і завзято.

 Шахраїв немає майже.

 Всі за розум вже взялись.

Можна тільки в Єралаші

 з них доволі посміятись.

Перша вчителька:

Хто ж тобі допомагає?

 Це така нелегка справа.

Міліціонер:

Та невже ви не впізнали?

Перша вчителька:

 Сашко, ти? О,Боже правий!

А чому, моя дитино, ти обрав таку стежину?

Міліціонер:

 Бо в нас була одна

дівчина симпатична та завзята

і мене постійно намагалася відлупцювати .

Перша вчителька: Через що?

Міліціонер:

Її я смикав за косичку. Що є сили.

 Це робив лише з поваги та вона не зрозуміла.

(Входить міністр культури)

Міністр:

Впізнали?

Перша вчителька: Як же можна не впізнати?!

В усіх газетах бачу твій портрет.

Міністр:

Мене призначив президент культуру нашу підіймати.

Вчителька

З кого хочеш ти почати?

Міністр:

 Із немовляти.

 Йому скажу:

Дитя, неси з собою мову барвінкову

 і ніжну пісню колискову,

 і світ духовної краси.

(Вбігає актор, за ним журналісти)

Журналістка: Чи мріяли ви стати актором?

Актор: Так, усе життя!

Журналістка: Ваша перша роль?

Актор: Джеймс Бонд 4 класу.

Журналістка: Чи докучали вам учителі?

Актор: На жаль,на уроках вони постійно відволікали мене проханнями не займатися акторськими справами.

(Музичний супровід. Гамір.)

Перша вчителька: А що за гамір там несеться?

Актор:

За мною преса вся женеться,

 я щойно Оскара посів.

До вас приїхав з Голівуду.

Тепер я в школі грати буду,

у фільмі « Щастя вчителів».

Вчителька

Про що цей фільм?

Актор:

Про вас і нас, увесь улюблений наш клас.

Звук машини

 А ось і Влада з Каріною приїхали .

 Вони стали відомими співачками.

 Їх запросили співати у майбутньому фільмі.

Заспівайте нам, дівчата!

(Звучить  пісня «Ми вже не малята»)

Мелодія (з`являється власниця магазинів)

Перша вчителька:

Ти приїхала так вчасно. Справи як ідуть?

Власниця магазинів:

 Прекрасно! Я відкрила магазини в Києві,

 в Москві, у Римі,

у Парижі і Варшаві.

 Всіх запрошую ласкаво,

бо у мене продавці люди чемні, молодці.

І Юдашкін із Карденом одягаються у мене.

А пояснюю це так: маю вишуканий смак!

Звучить мелодія   Звук швидкої

Лікар 1 :

А ми працюємо в лікарні.

 Ця лікарня - справжнє диво.

Як тут затишно і гарно!

 Всі усміхнені, щасливі.

І дорослі, і малята.

Залишають нас здорові

 й ідуть до нас немов на свято,

 і живуть по 300 років,

всі забули про хворобу,

 про чуму і пневмонію.

Лікар 2:

Тож старіють лиш нероби,

 ну, а інші молодіють.

 Відтепер юнак столітній

 і дівчисько в 90

на рекорд підуть всесвітній.

 І його здобудуть просто.

 Будуть люди жить без болю,

закалятись і трудитись,

 а у початковій школі

хоч 100 років можна вчитись.

                                                       Звучить мелодія

Вчений-хімік:

 Коли я йшов до школи,

 вас тут мало не тіпало,

 бо хлопчина я рішучий,

що сказав, той бути мало.

Але вас любив я ніжно,

бо не гримали до мене.

Навіть сердилися ніжно

і я став відомим вченим.

Я для вас зробив вакцину,

щоб хвороб усіх не знали,

були сильні, енергійні,

так чудово виглядали.

Звучить мелодія

Біолог:

Ви пам`ятаєте такий випадок:

 про бактерії, мікроби мова йшла у класі,

 на закріплення учитель запитав у Сашіі:

 «Перед тим як з`їсти груші,

 треба що зробити?»

Саша смачно посміхнувся:

 « Звісно… натрусити!»

Я- покращу генофонд,

збережу для вас озон,

хай шумлять сади й поля

 і радіє вся земля.

 Хай травичка зеленіє,

 ясне сонечко блищить,

 вітерець чистенький віє,

 божа пташечка летить.

Звучить мелодія

Астроном:

Скільки в нас  хіміків, біологів!

А от я завжди мріяв про зоряне небо,

скажу вам по секрету ,

Великому секрету,

найбільшому секрету,

як крутиться Земля,

відкрив я планету,

небачену планету ,

і саме цю планету назвав «Школою» я.

На цій планеті діти,

 живуть неначе квіти,

чудові, гарні квіти,

 осяяні теплом.

І двері тут відкриті ,

для всіх, хто хоче вчитись,

для всіх хто може вчитись,

з натхненням і добром.

Перша вчителька:

Храм науки і навчання…

ми його вже й не впізнали.

Учениця:

Завдяки проекту  хлопців,

так його відбудували.

Перша вчителька:

Отже, ти в нас архітектор? А чому скажи нам ?

Архітектор:

Дуже часто на уроках,

виглядав я у віконце,

там пливли не тільки хмари,

 величезні та й примхливі.

Уявляв я школу храмом,

 і мої здійснились мрії.

Перша вчителька:

 Мабуть, пробачиш ти мене, за те ,

 що сварила я тебе.

 Кудись постійно підганяла.

Архітектор:

Те, що було, давно пропало.

 Я, дійсно все робив по волі,

але ж здобув знання у школі.

 І ось усім учителям

мої найкращі побажання,

 а ще…автограф на прощання!

А цей вже особисто Вам.

Мелодія(Входить археолог, тримаючи в руках скелет)

Перша вчителька: Хто це? Його не пам`ятаю.

Археолог:

 Спокійно, зараз нагадаю.

Як відомий археолог,

 я відкрию вам секрет,

 що знайшов я біля школи

 предка-неука скелет.

 Вчився дуже він погано

 і без грамоти помер,

 бо мабуть, була програма

 нездоланна, як тепер.

Перша вчителька:

 Щось ми трохи зголодніли.

Кухар:

Нема проблем,

вас запросити смію

в свій ресторан

під назвою « У Вадима».

Прошу, сідайте.

Перша вчителька: Дякую, яка краса!

Кухар:

Страви, мої страви.

Страви - мої діти.

Скільки вас приготував я,

де ж мені вас діти?

Що будете замовляти?

Перша вчителька: Щось таке,що нагадує школу.

Кухар: Тоді можу запропонувати ось це: паштет «Освітянський», оселець під двійкою, а на десерт – торт «Відмінник».

Перша вчителька:

 Мені, якомога більше таких десертів.

(входить письменник)

Письменник:

Усіх вітаю, трохи запізнилась.

 Приїхала щойно з видавництва.

 Виходить зараз мій роман,

оце привезла примірник вам.

Перша вчителька:

Так, пам`ятаю.

Ще в школі ти нам поезії писала.

Письменник:

 Про вчителів, про їхню долю

 у книзі цій я розказала.

У фільмах всі вони невдахи,

 забудькуваті та нудні,

 у клас ідуть, ніби на плаху,

 не розуміють школярів.

 Але у іншому обличчі

в романі змалювала їх я

. Їх чесний труд живе сторіччя,

 на них тримається Земля.

Учениця:

Для школи все важливо:

дизайн, архітектура,

 і тільки неможливо,

 без вчителя і друга,

який нас розуміє

 і дуже добре знає,

 про наше щастя мріє

 і любить, і навчає.

Учениця

Комп`ютери чудові, нам жить допомагають,

але людської мови,

 на жаль, вони не знають.

 Вони не розуміють,

що вчитель відчуває,

коли малий школярик розумним виростає.

Учениця:

 Вони не уявляють,

 що для дитини вчитель

– і лікар, і наставник,

і янгол, і спаситель.

Учениця:

 Прийшли колись до школи

дівчатка і хлоп`ятка,

маленькі, безпорадні

 і взялися завзято

 вивчати рідну мову,

 писати і лічити,

а що найголовніше – людину розуміти.

Учениця:

 І завуч, і директор

нас дуже добре знали.

Приходили, з любов`ю,

 і нам допомагали.

Учениця:

Бажаємо всім щастя,

 бо наші педагоги

 для нас усіх найкращі

на довгі,довгі роки.

Ведуча:

Щойно в Бузовиці  випустили нову валюту і називається вона «Мільйон талантів». Банкір:

 Валюту я привіз «Мільйон талантів».

 Вона у Бузовиці починає хід,

бо село це відоме на весь світ.

Ось ці купюри з підписами багатьох видатних людей. Незабаром на них з`являться автографи моїх однокласників. Сьогодні вони вже відомі люди. А в далекому 2015 році 29 травня ми всі закінчили початкову школу.

  Але всі дівчата мріяли про хлопців, які мають круту машину та дачу, а хлопці – про саправжні моделі.                                 

                                            Пісня солодка парочка

Фея:

Пропоную на машині часу знову повернутися у 2015 рік.

Машину часу на сцену!

(звучить музика)

Ведучі:

Скоро на наше село тихо спадуть сутінки. Незабаром засвітить чарівним сяйвом блідий місяць, а на небі з`явиться безліч яскравих зірок. Але на зміну ночі прийде наступний день, перший день нашого нового, проте, сподіваюся щасливого життя.

  пісня про маму                                                     

 До батьків

Шановні татусі та матусі, сьогодні ваші діти стали випускниками початкової школи. Звичайно, до цього дня ви йшли разом з ними. Ви писали перші букви, читали перші слова, слідкували, щоб всі домашні завдання були охайно виконані. За це вам сьогодні моя велика вдячність і  слова подяки від ваших дітей.

Який сьогодні день? Сьогодні день подяки мамі!

Цей день завжди святий, коли б він не прийшов.

Для тебе, дорога, стелю стежки піснями,

Тобі дарую я і ніжність, і любов,

 

Я дякую тобі, ріднесенька матусю,

За ласку і повчальнії слова.

І, щоб б там не було, до тебе я горнуся,

Щоб ти завжди щасливою була.

 

Спасибі Вам тато, за щедре тепло,

За людяність Вашу, безмежне добро,

За руки робочі, безсонні ті ночі

За те що зростили, за хліб на столі

Хай Бог Вам здоров'я та силу дає

 

Любі! Ми обіцяєм учитись, дружити,

Гарні оцінки до дому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.

                                                 Танець з батьками

Пісня про бабусю  куплет

Чи пам’ятаєте ви, діти, бабусину казку, смачні пиріжки та лагідне слово. Так , сьогодні ми щиро дякуємо за підтримку бабусям та дідусям. Без них не обійшлося жодного нашого свята. Це вони хвилюються за вас щоденно та люблять вас безмежно.

Люба бабусю і матінко мила,

Велике спасибі, що Ви нас зростили.

Ми просимо з глибин сердець,

Щоб добрий Бог, щоб Бог-Отець

Вам щирого здоров'я дав

І щоб сто літ він Вас оберігав!

 

Спасибі вам за руки робочі,

За довгі, нелегкі й недоспані ночі,

 

Наш славний та рідний, найкращий у світі,

З вами нам завжди затишно й світло,

Ви гарний господар і дідусь чудовий,

Даруєте  турботу і море любові.

 

Спасибі за ласку, за руки умілі,

Що вмієте  підтримати словом і ділом,

Щоб в рідному домі нам було надійно та щиро.

 

Живіть нам на радість у щасті та мирі,

Хай Бог посилає здоров*я і сили,

У дружній родині усі ми щасливі.

                                           Танець для бабусь і дідусів

Мелодія до незабудки

До нас закралося прощання,

Непрохано в травневий день,

Малюють діти незабудки,

Малює серце перший сум...

 

Чіпає травень незабудки,

На піджачки і на блузки,

- Не квапся місяцю, не треба!

Ми ще малі, лиш підросли.

 

А місяць з неба споглядає,

Співає з нами залюбки,

Бо незабудка – добра пам’ять,

На все життя, на всі роки...

 

Вже незабудка розцвіла,

Прощання перше принесла,

На все, на все, на все життя

Ви – перша вчителька моя!

 

Пам’ятаєте, вчителько наша,

Скільки свят Ви для нас провели,

Ми співали пісні, танцювали,

Наче справжні артисти були!

 

То ж згадаємо радощі наші,

Заспіваємо рідних пісень,

Затанцюємо дружно разом,

Порадієм в заплаканий день.

                Діти підбігають до вчительки, виводять її за руки на середину .

Учителько, несу сьогодні смуток

Зажурених, заплаканих очиць,

Несу блакить тендітних незабудок

І крик душі у цю прощальну мить.

 Несу слова, громам травневим рівня

Учителько, моя найперша, рідна,

Збагнути, як мені, що це востаннє?

І як повірити мені в прощання?

 

Благословіть учителько на долю

Благословіть четвертий рідний клас!

Щоб доброю і мудрою ходою

Ми йшли в нове, стрімке життя!

 

Благословіть учителько сьогодні,

Бо вже чекає й кличе 5 клас,

Усе нове і вчителів багато

І як ми будемо, учителько, без вас!

                                                   Заключне слово першої вчительки:

Благословляю вас, милі діточки:

Грає мелодія вальсу

Я ту квіточку ростила,

Тулила діток до грудей,

Я вас і вчила, і любила

Як мама рідна - кожен день.

моє життя - то незабудка

Що скромно квітне все життя,

А в серці пам’ять добра й вічна,

Про синю квіточку добра.

 

Дорогі діти, сьогодні у вас велике свято. А яке свято обходиться  без смачного, пресолодкого  торту?

Завозять торт і запалюють свічки , загадують бажання.