Випускний вечір для учнів 11 класу "Когда уйдем со школьного двора"

Про матеріал
Випускний вечір у рідній школі. До участі у заході залучені учні 9-11 класів, учителі та гості заходу. Дійство відбувається на шкільному подвір'ї
Перегляд файлу

 

Випускний вечір 2016р.

Пісня «Когда уйдём со школьного двора…» Звучать фанфари. Ведучі заходять на сцену.

Ведучий:Червнева ніч у зорянім намисті.

Ще поруч казки і дитинства береги.

Та манять загадковістю величною

Дорослості яскраві маяки.

Ведучий 2

Усе повторюється - радість і печаль,

У вас в житті усе ще може бути –

Від перших «Здрастуй» до гірких «Прощай»,

І лиш дитинства світ не повернути.

Ведучий 1

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

I  тільки випускний, святковий бал

У кожного із вас один - єдиний.

1 ведучий Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! Щиро вітаємо вас на нашому святі. Вже пролунав останній дзвоник, позаду – напружена пора іспитів, і ось – випускний бал, до якого 11років, як по східцях, довелось підійматися нашим випускникам.

2 ведучий А в промайнулій різнокольоровим хороводом 11-річній шкільній історії було скільки всього пам’ятного: цікаві уроки, справжня   дружба, яскраві перемоги, перше кохання, ніжний поцілунок…

1 ведучий Як безкінечно дорогі ті люди, з ким пережиті ці миті! І ось вона – найяскравіша, хвилююча і незабутня подія – випускний бал.Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя. У цей особливий та незабутній вечір всі присутні, безперечно, щасливі та горді, що виростили, виховали, навчили таких прекрасних дітей. Справді, зі швидкістю блискавиць пролітає наше життя. Тож давайте сьогодні спробуємо запам’ятати кожну мить, кожну посмішку, кожне слово.

Організатор:

Тож дозвольте запросити  тих, кому присвячується сьогоднішня подія, заради кого всі ми тут зібралися, для кого цей вечір – перша сходинка у   самостійне життя, - запросити випускників разом з класним керівником. Вітаймо їх!(Звучить музика, заходять випускники)

    Класний керівник 11 класу Панич Оксана Миколаївна та її вихованці.

Веселі і дотепні. Завжди можуть знайти вихід із будь-якої ситуації.У їхніх очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія.

      Серйозні і кмітливі, відповідальні і допитливі – різні.Погляньте на ці знайомі обличчя, які ніби подорослішали за один день, адже саме сьогодні вони переступають межу дитинства…

Тож зустрічайте!!!

  1.                Емоційний, енергійний, красивий юнак, любить гостре слово, здібний до навчання, непередбачуваний, зі своєрідним почуттям гумору. Кмітливий і спритний хлопець, що вирізняється швидким математичним мисленням, комп’ютерною грамотністю, технічними нахилами. Знає, що він хоче і що буде робити далі, прекрасний спортсмен, працелюбний і уважний син. (Ємельяненко Денис)
  2.                «Золотий голос школи». Емоційна. Завжди відстоює власну думку. Ввічлива й привітна, серйозна та старанна, завжди зберігає оптимізм. Свій вільний час дівчина проводить у колі друзів, мріє про професію медика. Має надійного особистого охоронця – собаку Жужика, який всюди її супроводжує. (Шевченко Інеса)
  3.                Невичерпне джерело інформації для однокласників. Вразлива. Небайдужа до чужих проблем. Упевнено йде до своєї мети. А її наполегливість допоможе подолати будь-які труднощі, які стануть на  шляху. Людина, яка дивиться з оптимізмом у завтрашній день, у неї свої погляди на життя, свій стиль, має мету і докладає зусиль, щоб вона здійснилася. (Красненко Руслана)
  4.                Правдивий і відвертий юнак, який вміє коректно поводитися у будь-якій ситуації, трішки лінивий до навчання, проте досить активний по життю, вміє веселити і співпереживати, може проявити наполегливість і працелюбність, довіряє і вірить людям, особливо своїм близьким, любить правду і не терпить обману, цінує дружбу і вірить в любов,а ще – це чутлива і вихована людина, гарний брат і люблячий син. (Чорний Руслан)
  5.                Емоційна, чутлива, приємна дівчина, яка любить подорожі, свободу та не боїться змін у своєму житті. Завжди вирізнялася оригінальністю мислення і світобачення, достатньо доросла, самостійна, і, як всі, вірить у щасливе і гарне майбутнє. (Панасенко Світлана)
  6.                Спокійна, скромна дівчина з дорослим поглядом на життя. Має хороше почуття гумору. Безвідмовна у виконанні доручень. Неповторна, артистична, активна учасниця художньої самодіяльності. Має титул «Міс коса школи». Мріє, щоб її іменем назвали зірку. Зустрічайте  (Жидченко Юлія).
  7.                Скромна. Відповідальна. За 10 років навчання в школі один раз порушила дисципліну. Активна учасниця шкільних і районних олімпіад з усіх предметів. Безвідмовна у виконанні доручень. У неї завжди все добре виходить: пече, танцює, співає.  Вміє схилити людей до себе, вірить у ніжні та щирі почуття, у те, що якщо дуже хотіти – можна добитися у житті багато.   (Сивко Каріна)
  8.                Хлопець веселий, безтурботний, любитель пригод і сучасної музики, впевнений у собі, винахідник дотепного гострого слова. Має багато друзів, без нього життя в класі було б спокійним і невеселим. Прекрасний спортсмен, знавець футболу і гри у футбол  (Шапаренко Руслан)
  9.                Тендітна і вродлива, ніжна і доброзичлива  дівчина, з вишуканим смаком і чарівною усмішкою. Завжди в потоці шкільного життя.  Цілеспрямована і має серйозні плани на майбутнє. (Кісільова Тетяна)
  10.            Кажуть, що хороших людей має бути багато. Це дійсно так. Скромна, тиха дівчина, яка, чемно відвідувала школу, була уважною до однолітків та вчителів, є  слухняною і доброю дитиною, яка розуміє і підтримує свою сім’ю. Отож зустрічайте до­бросердну, поступливу, безвідмовну, чуйну, завжди готову допомогти. (Чернякова Вікторія)
  11.            Хлопець із «золотими руками». І хоч до навчання він байдужий, але  відремонтувати, прибити, зробити краще нього не зможе ніхто. З технікою та механізмами завжди на ти. Турботливий люблячий син і брат, добрий і сором’язливий  (Кучковой Владислав)
  12.            Приваблива. Небагатослівна (особливо під час відповіді на уроці). На уроках сором’язлива. Однокласники кажуть, що їй можна присвоїти титул «Міс Пасивна активність класу». Не любить виділятися. Заповітну мрію тримає в секреті.  Зустрічайте Олейнікову Інну
  13.            Емоційна. Запальна. Артистична. Красива дівчина, яка має чарівну усмішку, завжди в потоці життя. Активна учасниця художньої самодіяльності школи. Розумна,  з тонким почуттям прекрасного. Упевнена у собі, весела та порядна, щира і доброзичлива. Чепуркова Діана.

Вихід випускників, шикування   (на фоні мелодії )

Перша випускниця

Щоденник закрито назавжди.

Портфель спорожнів без книжок.

Прощальну пісню для нас особисто

Уже проспівав наш дзвінок.

Другий випускник

І ось настав прощання час,

А в серці радість, смуток і тривога.

Сьогодні школа проводжає нас

У самостійну нелегку дорогу.

Третя випускниця

Від шкільного порогу

Ми підем у далекі світи,

Освіти нам дорогу,

Школо рідна, як зоря, освіти!

Вед2..- Ми проводжаємо випускників
На радість і славу.
Рівняйтесь! Струнко всі! Звучить
Славетний Гімн держави!
(ЗвучитьГімн України)

В 1. На наше свято  завітали гості. Вітаємо їх оплесками.

1. __________________________________________________________________

 2.__________________________________________________________________

 3. __________________________________________________________________

 4.___________________________________________________________________

 5.___________________________________________________________________

В 2. А зараз дозвольте привітати найближчих, найрідніших для наших випускників людей - їх батьків. Для них сьогоднішній день – також свято. Але дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, вони згадують, напевне, і свій випускний, і свою юність. А від того стають красивішими і, навіть, молодшими.                       

 Вітаємо батьків оплесками!

Вед1. Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз в житті. Згодом стежина до тієї країни заростає дорослими турботами та проблемами.

Вед2.І скільки б не шукали ви цю країну на карті – даремно, бо не знайдете.

Лише приємні щирі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути вас у дитинство.

Випускник:Місто “Дитинство”.

Де ти є на карті?

Звідкіль шляхи до тебе пролягли?

Живеш у мріях ти,

Чи може в казці?

А по землі до тебе як пройти?

Випускниця: Я знаю: не автобус і не поїзд

До станції “Дитинство” не везуть.

А лиш чарівний корабель летючий

У снах завжди туди долає путь.

Випускник:Світ перед нами ширше відкривається

Берем його, як серце на долоні.

І слухаєм, і в небосхил вдивляємось

Де скачуть нашого дитинства коні.

Випускниця:Скільки знаєм тепер!

Скільки вмієм! А час невпинно сплива.

І прощально кружляє дитинство

Над нами, над школою.

І щемлива й весела хвилина оця –

У дитинство тепер завітаєм лиш в спогадах.

Ведуча1

Ще крок … І все… Вам вручать атестати

І перед вами майже 100 доріг

Та з них завжди ви будете вертати

На дорогий шкільний поріг

Ведуча2

Атестат – документ про освіту,

Перепустка в нове життя

Посміхайтеся ж, друзі, привітно

Кличе юність вперед  в майбуття.

Ведуча1

Слово для привітання та вручення атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2016 року надається директору школи Мороз Ганні Андріївні та заступнику директора Журенко Світлані Леонідівні.

(Вітальне слово директора, вручення атестатів)

Подяки батькам . Вручення квітів директору та заступнику ДНВР

Ведучий. Слово для привітання надаєть­ся…

 

2 вед. Дорогі випускники. Радіємо за вас. Радіємо за нас. Співчуваємо вам. Співчуваємо нам.
1 вед. Вітаємо з цим веселим і сумним святом. Прощаючись зі школою, ви зустрічаєтесь з таким звабливим, таким непростим дорослим життям.
2 вед. Ви одержали атестати і на вас звалилося стільки прав, що ви можете просто розгубитися.
1 вед. Наприклад, ви можете зовсім не дивитися в бік рідної школи.
2 вед. А можете приходити сюди щодня.
1 вед. Маєте право вчитися далі.
2 вед. Або не вчитися зовсім.
1вед. Виходити заміж і женитися – хоч завтра.
2 вед. Прийти в перший клас рідної школи, тримаючи за руку власного сина чи доньку.
1 вед. Але на жаль, уже ніколи не зможете:
2 вед. Дістати сердитий запис у щоденнику.
1 вед. Вислухати, що гірших учнів за вас, у школі немає і ніколи не було.
2 вед. Прогуляти урок чи отримати двійку.
Але зараз, дивлячись на вас всі впевнені, що ніколи не бачили відкритіших, чарівніших облич.
1 вед. І кожного разу  вчителям здається, що саме ці випускники досягнуть у житті найбільшого, найкращого.

Ведуча1. Шановні випускники, ви почули без­ліч привітань на вашу адресу, отже, настав час сказати і вам своє слово.

Випускник:Найбільш в юначу пору

Ми думаєм про вись.

Та перш, ніж глянуть вгору

Під ноги подивись.

Випускник: Будь уважним щохвилини.

Щоб побачить світ правдиво,

Бо з найменшої щілини

Може виглянути диво.

Випускник: Щоб сонце щедро сяяло

Потрібно чисте небо.

Красу любити - мало, її творити треба.

Випускник: Спрямуй думок своїх потік

В подій нестримний плин,

Щоб день прожить, неначе вік,

А вік - мов день один.

Випускник:Чия там юність відшуміла полем?

Моя ще тільки стука у вікно

Коханням першим, радістю і болем

 І щастям, що хмільне, як те вино.

А ще рясними сходами на ниві,

Що сили набирають від землі.

Випускниця: А ще цвітіння першого розливом

В садах на молоденькому гіллі.

Та піснею, що в серці задзвеніла,

Та простором несходжених доріг.

Чия там юність полем відшуміла?

Моя ступає тільки на поріг!

Пісня.

Ведучий 2. Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Ведучий1.  Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й  досі вважає їх такими.

Ведуча2. Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих красенів і красунь, що вони колись були маленькими.

Ведучий1. Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.

Ведучий 2. Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2005 року? Одягнену новеньку  шкільну форму, величезні букети квітів з-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.

Ведучий 2. Знов аркушик прожитого життя 
У пам’яті відновлена картина 
Підперши ручками голівку 
У букварі задумливо читає щось дитя 
Ведучий 2.Учителька найперша вчила Вас 
Виводили ви палички невміло 
І відкривали дивну книгу знань 
Сторінку ту життя для вас закрило 
Ведучий 2. 11 років пройшло з того першого шкільного ранку , 11 разів кружляли над школою хуртовини, 11 разів зацвітав білим цвітом шкільний сад. А як же воно було вперше? 
Ведучий 2.Найкраще знають про це перші вчителі та вихователі: суворі і водночас ласкаві. 

Ведучий2. Слово першій вчительці Казбан Наталії Іванівні.  (Виступ )

Ведучий 1  У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер".

Ведучий 2  У спорті того, хто готує команду - тренер.

Ведучий 1  . На підприємстві його ім'я – начальник.

Ведучий 2  У дитячому садочку - няня.

Ведучий 1   А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.

Ведучий 2   Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про того, хто за всі роки навчання був  найближче до всіх випускників – про класного керівника.

Ведучий 1

Жінка ця у нашій школі 
Має добру силу волі. 
Клас її неординарний 
Думають, що елітарний. 
Артистичні і красиві, 
До роботи не ліниві. 
В руках добре їх тримає, 
Віжки їм не попускає. 
Зранку вже на телефоні 
І до учнів своїх дзвонить. 
Будить, вчитись закликає 
Завжди клопіт з ними має. 
З нею мирно повсякчас 
Весь живе 11 клас! 

Ведуча2. Слово класному керівнику Панич Оксані Миколаївні.

Пісня «Класному керівнику»

Ведучий1.  Випускний клас.  Це не просто певна кількість учнів, які готуються отримати атестати і які 11 років йшли до цієї мети під керівництвом вчителів.

Ведучий.2 11 років -  разом! 5, а то й 6 днів в тиждень!

Ведучий1. 7, а той 10 годин в день!

Ведучий2. 11 років, проведених... ні! – прожитих поряд!

Ведучий1.  Все це не проходить даремно.

Ведучий2. Все це дорогого коштує ...

Ведучий1. Все це варте  того, щоб відчути себе справжньою шкільною родиною!

Ведучий2. Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжаючи їх на дороги самостійного життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання.

Ведучий1. Ті, хто вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі. Це – вчителі.

Випускник:Бувало біля дошки ми німіли,

Забувши теорему чи вірші,

Спасибі, що ви лагідно сварили,

Шановні, дорогі учителі!

Випускник:Скажіть, хто може розлюбити школу.

Цю Альма-матір на усе життя?

Учителів - наставників і друзів

Які вели нас в майбуття!

Випускниця: Ми переходимо від фінішу до старту:

Школу закінчили - стартуємо в життя.

І мабуть всім прислухатися варто

До вчительського слова напуття.

Випускник:Дзвенять дзвіночки сумно і бузково,

Неначе кличуть в мандри по землі,

Нам оберегом буде Ваше слово

Велике й світле, наші вчителі!

Випускник:Уклін Вам всім, спасибі за прекрасне,

За мудрість і суворість водночас,

За Вашу працю – вічне та незгасне,

За віру в краще і за віру в нас.

Випускник:Ви вчили до зірок зміряти відстані,

Зважати на секунду і на мить,

Знаходить завжди величини істинні,

Любити правду і людей любить.

Випускник:Байдужості минати й мимобіжності,

Збагнути мудрі правила оті,

Шукати тільки мінімум розбіжності

І свої власні формули в житті.

Випускник:Не загубитись в прозі побутовій,

Не стать рабом кишені і речей.

Вивчали з вами книги вічні й нові.

Красу і силу людяних ідей.

Випускник:Не просто вам – терново й калиново,

Бо кожен з вас науки храму жрець!

Воістину, найперше було слово,

А ви ж його несете до сердець!

Випускник:Воно зродило лицаря й мислителя,

Подало нам хлібину і меча,

Благословенне буде слово вчителя,

Благословенне діло сіяча!

Ведуча.. Любі друзі, а чи не задумувалися ви, що таке справжній учитель? І чи не здається вам, що для вчителів нашої школи сьогодні треба знайти якісь особливі, тремкі слова, які налаштували б на ліричний лад, викликали б світлі спогади, подарували б святковий настрій?

Випускник. Звичайно, і для цього спочатку всіх вчителів школи ми запрошуємо …..

Звучить музика. Вчителі піднімаються на сцену

Випускник. Шановні вчителі! За нашим проханням відомий музей воскових фігур мадам Тюссо відкрив нову залу експонатів під назвою «Вчителі Новосічанської школи». Запрошуємо Вас на екскурсію до цієї зали.

Експонат перший. Ганна Андріївна - директор школи – координатор рухів, дій думок. Вона слідчий — одного лише запитає – і відразу все про всіх вона знає.Її фігура поставлена в залі за тотальний контроль за всім, що відбувається в школі, за взаєморозуміння з підлеглими і дітьми, а також, як вчителю математики за вміння вколотити інтеграли, косинуси і бісектриси в голови випускників, не зіпсувавши при цьому їх форми, за веселий настрій на всіх уроках і любов до всіх учнів школи.

Світлана Леонідівна. Як завуч школи – Богиня правосуддя – Феміда з усмішкою Монни Лізи, яку годі вловити, але помітити може лише той, хто зумів усе вчасно вивчити.За забезпечення безперебійного руху учнів з кабінету в кабінет, за феноменальну пам'ять на прогули і, як вчитель української мови, за мужність і героїзм при перевірці наших зошитів, як швидкий словник і гучномовець, і рідний мовний науковець.

Оксана Миколаївна. За виховання справжніх синів і доньок України. Як вчитель географії , що стає вулканом від вогню в її очах, який виникає, коли ми шукаємо на політичній карті України річку Ніл. За здатність розібратися в тому, що таке тестування й анкетування і куди з ним бігти і, як вчитель хімії, за навчання таємницям алхімії і підривним роботам та  позитивну реакцію на вибухи настрою школярів, що трапляються внаслідок різнобарвних хімічних сполучень.

Віра Миколаївна. Як вчитель історії, який гармонійно поєднує у часі минулий кам'яний вік з бурхливими революційними подіями, і лише інколи застосовує до нас методи інквізиції середньовіччя. За перемогу в усіх шкільних баталіях і революціях місцевого масштабу і за стійкий опір масі опозиційно налаштованих учнів.

Олена Володимирівна. За чисте озонове повітря і милуючі око краєвиди в вашому кабінеті.За переконання учнів, що не всяка мавпа може стати людиною, не все, що літає – птах, і не все, що повзає – вуж, а також за формування основ безпеки під час уроків біології, наближених до екстремальних.

Сергій Миколайович. За наполегливі намагання перевести невгамовні бажання учнів з площини комп’ютерних ігор в площину виконання задач з інформатики і за титанічну працю в зоні підвищеної напруги при хаотичному русі і змінному опорі учнів, за наполегливі намагання прищепити нам любов до Бєлки, Стрєлки, американців на Місяці і українців у космосі і за відчуття ліктя у будь-якій справі.

Юлія Леонідівна. Як інопланетянка, що прилетіла з іншої планети і по цей день дивує нас своєю напрочуд мелодійною, але малозрозумілою мовою.За безцінну допомогу в розумінні глибокого філософського змісту пісень Бритні Спірс, за передачу навиків правильного читання написів на турецьких майках і китайських жуйках.

Наталя Василівна. За наполегливі і часто марні зусилля загнати нас на уроки, за вечори, свята, походи і дні народження, за знання, хто такий Нестор-літописець і за все-все-все, що тільки можна сказати про наше шкільне життя.

Олександр Миколайович. За розвиток навиків стрімкого бігу по слизькій підлозі разом зі стрибками в сторону від уроків, а також в висоту з наступним приземленням без мата.

Вадим Олександрович. Як спадкоємець кота Леопольда, наш шкільний психолог завжди керується принципом «Ребята, давайте жить дружно». Постійно перебуваючи між «млотом і наковадлом» - адміністрацією школи з одного боку та учнями з іншого, завжди знаходить з усіма спільну мову. А його чоловічі якості відразу були оцінені прекрасною половиною нашої школи.

Олександр Віталійович. Після закінчення уроків, потрібен всім моральний спокій. На ГПД його  знаходили, до нього кожен день приходили. А як учитель   основ здоровя є хранителем безпеки в нашій школі, бо завжди встигне вчасно кинути клич «Рятуйся, хто може!».

Експонати наступні – Наталя Іванівна, Світлана Михайлівна, Інна Миколаївна, Олеся Сергіївна. За витрачену не одну зарплату на носові хустинки для своїх вихованців і висушене море сліз зляканих першокласників, за відвагу і героїзм при взятті «Букварика» і таблиці множення і за вміння навчити читати не менше 50 слів за хвилину все безграмотне населення школи.

Випускниця. На згадку про відвідування музею мадам Тюссо і про наш клас прийміть від нас ці буклети, теплі слова і, звичайно, пісню!!!

Випускник:Тож юність хай прославить Вас ділами,

В час кризи, потрясінь, дешевих слів

Схиляємось в пошані перед вами,

            Шановні, бережіть учителів.

Випускник: І в день такий: урочистий, святковий,

Дозвольте вашу працю вшанувати.

 І квіти всі, принесені сьогодні,

Від всього серця Вам подарувати.

Музика. Випускники дарують квіти


 


Ведучий1. Знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?

Ведучий2. Директора?

Ведучий1. Зовсім ні. Спробуй ще вгадати.

Ведучий2. Тих, кому не вистачило стільчиків, і хто змушений стояти ціле свято?

Ведучий1. Знову ні. Я не хотіла б бути сьогодні на місці батьків. Думаю, батькам випускників зараз найважче.

Ведучий2. Випускники! Попереду — незвідана даль. Позаду — батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці…

Ведучий1. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.

Ведучий2. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. Друзі, погляньте на своїх батьків! Які вони молоді, красиві і горді сьогодні!  Але за цими сліпучими усмішками і щасливими поглядами ховається стільки пережитих болей, виплаканих сліз, переборених труднощів.

Ведучий1. Погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.

Ведучий2.Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино».

 А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.


Вірш ( до матері):

Ну что ты не спишь и все ждешь упрямо?
Не надо. Тревоги свои забудь.
Мне ведь уже не шестнадцать мама!
Мне больше! И в этом, пожалуй, суть.
Я знаю, уж так повелось на свете, и даже предчувствую твой ответ,
Что дети всегда для матери дети,
Пускай им хоть двадцать, хоть тридцать лет.
И все же с годами больше средства
Как — то меняться уже должны
И прежний надзор, и контроль, как в детстве
Уже обидны и не нужны!
Ведь есть же, ну личное очень что — то?!
Когда заставляют: «Скажи, да скажи…»
То этим не редко помимо охоты
Тебя вынуждают прибегнуть ко лжи,
Родная моя, не смотри устало!
Любовь наша крепче еще теперь,
Ну, разве ты плохо меня воспитала?
Верь мне, пожалуйста, очень верь!
И в страхе пусть сердце твое не бьется,
Ведь я, по-глупому не влюблюсь,
Не выйду навстречу, кому придется,
С дурной компанией не свяжусь.
И не полезу, куда-то в яму.
Коль повстречаю в пути беду, 
Я тотчас приду за советом, мама,
Сразу почувствую и приду.
Когда-то же надо ведь быть смелее,
А если порой поступлю не так,
Ну что ж, значит буду потом умнее,
И лучше синяк, чем стеклянный колпак.
Дай твои руки расцеловать, самые добрые в целом свете!
Не надо мама меня ревновать,
Дети, они же вечно дети!
И ты не сиди у окна устало,
Готовя в душе за вопросом, вопрос.
Мне ведь уже не шестнадцать, мама,
Пойми. И взгляни на меня в серьез.
Прошу тебя: выбрось из сердца грусть,
И пусть тревога тебя не точит.
Не бойся родная, я скоро вернусь!
Спи, мама! Спи крепко! Спокойной ночи!
Вірш (посмотри как я выросла, папа)


  1. Папа, посмотри, как я выросла,
    Куклы брошены, нет косичек,
    Слезы первой любви несчастной
    Я смахнула с густых ресничек.
  2. Мамочка, школа окончена,

И уроков учить не нада.

Сколько ж нервов было испорчено…

Как я рада, мамочка! А ты рада?

  1. Папа, посмотри, как я выросла,
    За плечами уже 11 классов,школа,
    Но к тебе за советом и помощью
    Я, как в детстве, идти готова.
  2. Мама, посмотри, как я вырос,
    Я с тобой всё реже бываю,
    СМС-ки я шлю девчонке,
    О тебе иногда забываю.
  3. Папа, посмотри, как я выросла,
    Вечерами спешу на свиданье,
    Но по-прежнему только ты
    Для меня — самый, самый, самый.
  4. Мама, посмотри, как я выросла,
    Но к тебе я все так же привязана
    И всем лучшим, что есть в моём сердце,
    Лишь тебе я, родная, обязана.
  5. Папа, посмотри, как я выросла,
    Я бываю резка и вспыльчива,
    Но в душе я по-прежнему
    И ранима, и очень обидчива.
  6. Да, мы выросли, стали выше
    Сильнее, мудрее.
    Но все так же в минуты трудные
    В вашу помощь, родители, верим.
  7. Чувства ваши не меркнут от времени,
    Нежность ваша с годами лишь множится.
    Сколько б зим ни сменилось веснами,
    Так же сердце за нас тревожится.

10.Мы бываем порой невнимательны,
Непростительно равнодушны,
Независимость мы отстаиваем
И никак не хотим быть послушными.

11.Но, поверьте, все это бравада,
Нет для нас никого вас дороже.
Мы вас любим, мы очень вас любим,
И без вас ни минуты не можем.

12. Пусть улыбка всегда вам сопутствует,
Пусть слеза не туманит взора.
Да, мы выросли, но по-прежнему
Вам мы верить во всем готовы.

13. Вам спасибо, поклон вам низкий
За любовь, доброту и терпенье,
Мы вас любим, мы очень вас любим,
Прочь гоните из сердца сомненье!

14.Спасибо вам за пролитые слезы,

За ночи, что сидели вы без сна,

Оберегая наш покой и грезы

Над детской колыбелью допоздна.

15.За первый вздох, за первую улыбку,

За первый шаг, который мы прошли.

За дни рождения, за первую ошибку,

За все сюрпризы, что преподнесли.

За то, что помогали нам подняться

И отыскать связующую нить.

16.И в трудный час от жизни не сломаться,

Что не стоял вопрос: «Как дальше жить?»

Вы помогали грызть гранит науки,

Нас направляли твердою рукой.

Спасибо вам за все: за боль, за муки,

За наше счастье, мир над головой.

17.Мы здесь сегодня с вами в этой школе

Собрались на рождение взрослых лиц,

И, как когда-то в детстве обещали

Мы, свой поклон приносим до земли.


Пісня «Батькам»


Привітання для випускників від батьків.

Дорогі діти! Життя є надто складна і захоплива мрія. В ньому не стеляться рівні стежки та широкі бруковані шляхи. Вас чекає тяжка життєва наука. Лише велике прагнення до ідеалу зробить вас щасливими, добрими, привітними, чуйними до свого і чужого горя. Не ставайте скупими і черствими. Любіть, шануйте батьків своїх, поспішайте жити і творити добро, бо роки не повільно йдуть, а біжать як весняні води зі стрімкої гори.

МАТЕРІ: 
1.СИПЛЕМО НА ВАС ЖИТО, ЩОБ ДОБРЕ БУЛО ВАМ ЖИТИ 
2.СИПЛЕМО ЩЕ Й ОВЕС, ЩОБ ВАМИ ПИШАВСЯ РІД НАШ УВЕСЬ 
3.ЩЕ Й ХМІЛЬ І КВІТИ, ЩОБ БУЛИ ВИ ЩАСЛИВІ,НАШІ ДІТИ 
4.БУДЬТЕ Ж БАГАТІ. ЯК ЗЕМЛЯ. А ЩАСЛИВІ. ЯК ВЕСНА 
5.ЧАСТІШЕ ПРИЛІТАЙТЕ ДО ШКІЛЬНОГО ТА БАТЬКІВСЬКОГО ГНІЗДА 
6.З УСЬОГО ВАМ ЩАСТИ: ІЗ РОСИ. ІЗ ВОДИ 
7.ЩОБ З ТОЛКОМ ТА ДО ПУТТЯ ВИ ПРОЖИЛИ УСЕ СВОЄ ЖИТТЯ 

Батьки

Зійдіть з дороги кривди і печалі,

Зійдіть з путі невпевненість і сум.

Випускникам дорогу заквітчаймо

На щастя, долю, на добро й красу !

Батьки

Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,

Ідіть в життя, що сповнене чудес,

Ідіть, і хай вам доля допоможе,

І мамина молитва до небес.

Привітання для вчителів школи від батьків:

З давніх-давен у нашого народу є гарний звичай справляти обжинки. Сьогодні своєрідні обжинки у всіх нас. І ми хочемо вручити  не обжинковий сніп, а цей коровай, який є символом зібраного урожаю, своєрідним підсумком певного життєвого етапу . І найбільше його заслуговує педагогічний колектив школи. Завдячуючи вашому вмінню, натхненню…. сьогодні ваш колектив має добрий врожай випускників.

 Хай же у майбутньому і сьогоденні і у випускників, і у всіх нас буде хліб  і до хліба. Хай усі ми


будемо багаті на людяність, на мудрість. На добро.

Шановні вчителі, гарних вам врожаїв кожного року!

Батьки вручають коровай директору.


 Ведучий 1         Прекрасна юність манить за поріг.

   Мине цей вечір, ніч ясна пролине.

   Та у безмежжі обраних доріг

   В житті вас рідна школа не покине.

Ведучий 2    Вам побажати хочеться багато:

   Хай буде світлим шлях, життя – як свято.

   Нехай цей день – прощальний бал чарівний

   На серце ляже спогадом нетлінним.


Ведуча 1.


Десь за горизонтом вже надія зріє.

Там, за горизонтом, наше майбуття,

Там нові дороги, там жагучі мрії,

Там на нас чекає і нове життя!

2 вед. Тож щасливим хай буде ваш обраний шлях,

 Хай вам добре у світі живеться,

 А цей вальс випускний у ваших серцях

 Добрим спогадом хай озоветься.

Шкільний  Вальс


1 вед. Шановні випускники. Ось і пролунали останні акорди нашого випускного.
2 вед. Жадана мить! Тривожна мить!

В житті у вашім хай щастя шумить.

Хай ваші долі зазнають утіх, уста ваші квітчає сміх.
1вед. Всміхніться небу, вклоніться землі
Радійте сонцю, ідіть по росі,
Шануйте рід свій і свій оберіг.
 


Моліться на матір, на рідний поріг
Директор.Урочистий вечір присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2015 року, оголошується закритим.
( Звучить державний гімн України)

 

 

ЗДВР

За доброю традицією, що склалася у нашій школі, наші випускники залишать свої імена на алеї зірок.

Класний керівник (Дарує кульки, діти маркерами пишуть на них свої імена і загадують бажання )

Ведучий 1. Дорогі випускники! Мабуть, кожен, хто знаходиться зараз на нашому святі, подумки бажає вам насамперед здоров’я, успіхів, щастя. Ми приєднуємося до цих побажань.

Ведучий2.

Білокрилими птахами пролітають роки,

За світанками нові стають небокраї,

Відлітають у вирій малі дітлахи,

Вільним птахом у небо високе злітають.

Чи високо злетять? Тільки час їм суддя.

На світанку чекають їх нові дороги.

Зустрічай, Україно, нових громадян

Їм іти у життя на твої перелоги!

(Звучить пісня «Небо выбрало нас», діти запускають повітряні кульки.)

 

docx
Додано
24 січня 2019
Переглядів
593
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку