Віруси - неклітинні форми життя

Тема : В І Р У С И - неклітинні форми життя

Мета : Сформулювати поняття про віруси як неклітинні форми життя; Ознайомити з особливостями будови, життєдіяльності та розмноження вірусів; Вивчити різноманітні вірусні захворювання рослин, тварин і людини; Дати поняття про бактеріофаги.

Обладнання: Мультимедійний комплект; Підручники “ Загальна біологія” 10 клас

План заняття: Історія відкриття вірусів. Віруси – неклітинна форма життя. Механізми проникнення вірусів до клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна. Значення вірусів у природі та житті людини.

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності: Які ознаки мають живі організми? - обмін речовини і енергії; - ріст; - розмноження; - поширення; - подразливість; - саморегулювання.

Що таке нуклеїнові кислоти? Нуклеїнові кислоти - це складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Види нуклеїнових кислот : ДНК і РНК

Назвіть форми життя ? 1. клітинні : еукаріоти і прокаріоти; 2. неклітинні : віруси.

Що таке клітина ? Клітина – елементарна структурно – функціональна одиниця живого.

Головна органела еукаріот? Ядро.

Назвати інфекційні хвороби: Грип, віспа, кір, ентерит, ящур, гепатит, енцефаліт, СНІД та інші.

Історія відкриття вірусів 1892р. Д.Й.Івановський (рос.) відкрив віруси

1898р. Ф.Леффлер і П. Фрош(нім.) довели фільтрівну природу збудника ящура

1899р., М. Бейєринк (нідерл) нововідкриті істоти з властивостями речовин назвав вірусами ( від лат. “ virus “ – отрута).

1917р.,Дерелль(канад.) відкрив вірусних паразитів бактерій - бактеріофагів

1946р., У.Стенлі(амер.) отримав Нобелівську премію ; 1935р. ізолював і кристалізував вірус тютюнової мозаїки. 1956р. розділив вірусну частинку на її основні компоненти – білок і нуклеїнову кислоту і потім знову з'єднав їх з утворенням активного вірусу.

Місце вірусів у системі живої природи Жива природа імперія Неклітинні форми життя царство ВІРА ДНК – вмісні віруси РНК - вмісні віруси

Вірусологія – наука, яка вивчає віруси

Розміри і форми вірусів: Вірусні частинки мають розміри від 15 до 450 нанометрів( 1нм=10 -9 м), наприклад: збудник природної віспи -450 Форма:

Життєвий цикл вірусу Позаклітинна фаза (фаза вірусних частинок) утворює кристалічні скупчення з характерними для кожного вірусу формою і величиною. Не втрачають здатність ушкоджувати живі клітини. Внутрішньоклітинна – утворення комплексу “ вірус – клітина” під час розмноження вірусу.

Будова вірусних частинок : Молекула ДНК або РНК ; Оболонка, яка оточує нуклеїнову кислоту.

Групи вірусів: Прості віруси – оболонка складається тільки з білкових субодиниць. форма: паличкоподібна, куляста, ниткоподібна. Складні віруси – мають ліпопротеїдну поверхневу мембрану і глікопротеїди (віспа, гепатит В, поліомієліт).

Механізм проникнення до клітини - хазяїна Поверхня клітини – хазяїна має особливі рецепторні ділянки, які “ впізнають” відповідні білки оболонки вірусу. Віруси вражають певний тип клітин. Якщо вірус прикріплюється до інших ділянок поверхні клітини, зараження може і невідбутись.

Шляхи проникнення вірусу до клітини – хазяїна: Вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною ( вірус грипу); Вірусна частинка проникає шляхом піноцитозу; Проникнення вірусу до бактеріальної клітини ( наприклад, бактеріофаг Т4 )

Будова бактеріофага Т – 4 (від грец.бактеріон – паличка і фагос).

Схема проникнення бактеріофага в клітину:

Розмноження вірусів: Проникнувши до клітини – хазяїна, молекули нуклеїнової кислоти подвоюються, утворюючи нові вірусні частки, які “одягаються” в оболонку із синтезованого клітиною вірусного білка. Звільняються віруси з клітини – хазяїна або руйнуючи її, або “відбруньковуючись”, тоді клітина – хазяїн може тривалий час зберігати свою життєдіяльність.

Походження вірусів. Гіпотези: Віруси – нащадки бактерій, що виникли в результаті їх регресивної(спрощеної) еволюції. Віруси – клітинні “заблукалі” органели(рибосоми, фрагменти хромосом). Віруси збереглися з прадавніх часів як одна з первісних форм матерії.

Інфекція (від лат.інфіцере-заражати) – комплекс процесів, які відбуваються під час взаємодії інфекційного агента ( вірусу, бактерії, гриба) з організмом хазяїна.

Вірусні інфекції: Гострі – як правило, після утворення нового покоління вірусів клітина гине. Хронічні – нові покоління вірусних частинок утворюються в клітині протягом тривалого часу.

Віруси викликають такі хвороби: Грип, віспа, кір, які проникають повітряно-краплинним шляхом до організму хазяїна.

Ентерит, ящур проникає разом з їжею

через шкіру через шкіру Сказ, віспа, герпес через шкіру

Гепатит, СНІД через кров

Енцефаліт, жовта лихоманка за допомогою переносників

Герпес, СНІД статевий

Імунітет ( з латин.вільний,захищений) – це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо. Загалом - здатність організму підтримувати нормальне функціонування під впливом зовнішніх факторів.

Поняття «імунітет» з’явилося завдяки рос. вч. І.І.Мечнікову і франц. мікробіологу Луї Пастеру.

Види імунітету: Вроджений імунітет передається спадково, як і інші генетичні ознаки. Набутий імунітет (може бути активно або пасивно набутим) виникає внаслідок перенесеної хвороби або вакцинації і спадково не передається. Спадкоємний імунітет обумовлений вродженими здібностями організму. В хребетних і людини є здатність набувати активний імунітет як відповідь на інфекцію або введення вакцин. Він обумовлений функцією клітин імунної системи, центральне місце серед яких займають лейкоцити. Набутий пасивний імунітет передається дитині з молоком матері або при штучному введенні антитіл.

Значення вірусів у природі: Регулюють чисельність своїх хазяїв і тим самим підтримують рівновагу. Відіграють певну роль в еволюції прокаріот, тому що вбудовуючись в генетичний матеріал клітини – хазяїна, можуть передавати спадкову інформацію, як в межах одного виду, так і між різними видами.

Значення вірусів в житті людини: Вірусні хвороби рослин( більше 1000): мозаїчна хвороба тютюну, гороху. Вірусні хвороби тварин: ящур, сказ, інфекційний гепатит. Вірусні хвороби людини: кір, грип, сказ, поліомієліт, віспа, СНІД. Бактеріофаги – зручний, дешевий об'єкт для дослідження питань вірусології і біології. Біологічні методи боротьби зі шкідниками.

Інкубаційний період Початковий період Проникнення вірусу Період проявів Період видужування Іноді вірусоносійство Це необхідно знати:

Інкубаційний період - це період від того моменту, коли збудник потрапляє в організм, до появи первинних ознак захворювання( від доби до кількох тижнів і навіть місяців).

Вірусоносійство - перебування збудника в організмі людини або тварини при відсутності ознак захворювання. При деяких інфекціях відіграє важливу роль у поширенні захворювання.

Це потрібно пам'ятати: Хворі люди і свійські тварини повинні бути ізольовані від здорових до видужування ( карантин ). Лікар повинен визначити, за допомогою якого антивірусного препарату лікуватися. Бажано знищити кровососних і паразитичних членистоногих – переносників вірусних захворювань. Велике значення мають профілактичні щеплення. Зміцнення імунітету сприяють свіже повітря, вітаміни, повноцінне харчування.

Узагальнення, систематизація і контроль знань: Неклітинні форми життя ? Які віруси називаються складними, які простими? З яких фаз складається життєвий цикл вірусу? Як називаються віруси, що вражають бактерії? Які вірусні захворювання ви знаєте? Назвіть способи поширення вірусних хвороб людини?

ізоляція Краплинна інфекція Лихоманка, враження залоз ПАРОТИТ ізоляція Статевий контакт, кровообмін Пошкодження імунітету СНІД ізоляція Через переносників Головний біль, висока Т Енцефаліт ізоляція через шкіру та слизові покриви Лихоманка,зуд,висипи на шкірі Герпес ізоляція Продукти, контакти із хворими тваринами Головний біль, слиновиділення, висока Т Ящур ізоляція Хворі тварини Головний біль, висока Т Сказ ізоляція Краплинна інфекція Уражаються глотка, кишечник, рухові нейрони спинного мозку поліомієліт ізоляція Краплинна інфекція, через шкіру Уражаються дихальні шляхи, потім шкіра віспа ізоляція Краплинна інфекція Уражаються дихальні шляхи Грип профілакт. поширення прояв назва Заповнити таблицю:

Домашнє завдання: 19, 20 підручника (с.85 – 91), конспекти.