Цитати про письменників
Іван Вишенський
«Наближається до кращих взірців барокового стилю» (Д. Чижевський)
Григорій Сковорода
«український Сократ», «український Горацій», «український Езоп»
Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози.
Тарас Шевченко
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» (І. Франко)
Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. (М. Костомаров)
Пантелеймон Куліш
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» (І. Франко)
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння» (Юрій Шерех).
Марко Вовчок
«Основоположниця дитячої української прози»
І.Нечуй-Левицький
"Великий артист зору", "Всеобіймаюче око України" ( І. Франко)
Панас Мирний
«Корифей української прози»
"Перший симфоніст української прози" (О. Гончар)
"В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста" (О. Гончар)
М.Старицький
"Батько українського театру"
Леся Українка
"Дочка Прометея"
"...єдиний мужчина" (І. Франко)
"...геніальна жінка" (М. Павлик)
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства» (П. Тичина).
Ольга Кобилянська
"Гірська орлиця"
"Пишна троянда в саду української літератури" (М. Старицький)
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» (В. Земляк)
Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови. (О. Кобилянська)
Михайло Коцюбинський
"Великий сонцепоклонник"
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» (П. Кононенко)
В. Стефаник
"Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом" (І. Франко)
"Як коротко, сильно і страшно пише ця людина" (Максим Горький)
Олександр Олесь
"Бард національного відродження" (Максим Горький)
В.Винниченко
"Майстер психологічного аналізу"
"І відкіля ти взявся у нас такий" (І. Франко)
Павло Тичина
«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» (О. Гончар)
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної». (М. Зеров)
М. Рильський
«Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя». (М. Стельмах)
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам». (М. Зеров)
Володимир Сосюра
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» (М. Стельмах)
М. Хвильовий
"Основоположник української прози ХХ ст."
Є. Маланюк
"Поет залізних строф"
Ю. Яновський
"Поет людської чистоти" (О. Гончар)
"Яновський у прозі був поетом" (Юрій Смолич)
В. Підмогильний
«Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих—тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав: — Валер’яна Підмогильного». (Ю. Смолич)
Остап Вишня
«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський
Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Ніякі найстуденіші вітри тяжких часів не могли остудити в його душі жар любові — невгасимої любові до народу, до Вітчизни, до краси життя й мистецтва. (О. Гончар)
Ліна Костенко
«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності». (В. Симоненко)
А. Малишко
"Солов'їне серце України"
Іван Драч
«Сонячний поет»
В. Симоненко
"Витязь молодої української поезії" (О. Гончар)
"Поет з горніх Шевченкових вершин" (В. Захарченко)
Василь Стус
"Різьбяр власного духу" (І. Дзюба)
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» (Ю. Тевельов)
«Цільність і всеохопність… патріотизму» (М. Коцюбинська)
Григір Тютюнник
"Один із найвидатніших наших новелістів" (В. Шевчук )