Реалізація компетентісного підходу на уроках української мови та літератури
Завдання педагога в тому, щоб підвести дітей до дверей життя, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. В. Сухомлинський
Сьогодні в Україні компетентнісний підхід визнано одним із пріоритетних у модернізації освіти. Реалізація такого підходу полягає в тому, що вчитель не тільки передає знання учням, а формує вміння адаптуватися в нових життєвих умовах. У зв’язку з цим змінюються акценти діяльності вчителя: з викладацької діяльності — на навчальну діяльність, засновану на ініціативі та відповідальності здобувачів освіти.
Неабияк змінюється і роль учня: пасивне сприйняття й відтворення знань трансформується в дослідницьку та самоосвітню діяльність. Дитина починає розуміти, що запорукою успішності є сумлінність, прагнення до саморозвитку і позитивна мотивація. Потрібно не лише мати ґрунтовні знання з предметів, а й уміти навчатися протягом життя та ефективно застосовувати набуту інформацію. Саме на це орієнтована сучасна освіта.
Компетентність наразі стає новим мірилом людської освіченості, коли перше місце надається не процесу навчання та обсягу вивченого матеріалу, а кінцевому результату, втіленому в здатності діяти у різних умовах і обставинах.
Учитель, який обирає компетентісний підхід перетворюється на організатора освітньої діяльності з безліччю можливостей.
Компетентісний підхід допоможе вирішити завдання навчити здобувачів освіти вчитися, виробити потребу у навчанні впродовж життя, навчити використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності – професійній, побутовій тощо. Цей підхід має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в них ключових, базових, основних і предметних компетентностей, а також допоможе нарешті з’єднати навчання і життя.
Вважаю, що процес навчання більш ефективний, коли діти застосовують свої знання та здібності відповідно до реальних життєвих ситуацій, виконуючи певні соціальні ролі, створюючи проекти, портфоліо тощо. На уроках української мови та літератури не лише даю дітям знання, а й навчаю бачити головне, робити висновки, самостійно здобувати знання, відкривати для себе щось нове, щоб потім адаптуватися в суспільстві та творчо працювати.
Кілька ідей для втілення принципів компетентісного підходу на уроках.
Формування творчої компетентності.
Формування творчої компетентності сприяє використанню елементів рольової гри під час аналізу літературного твору. Наприклад:
Такі завдання допомагають розвивати творчі здібності учнів і спонукають їх глибше усвідомити зміст твору.
Для формування творчої компетентності здобувачів освіти застосовую методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, розвивати нестандартне мислення. Серед таких методів є:
Метод “Фанфік”:
• Придумайте власну версію закінчення твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я”.
• Як склалася подальша доля Марії та Хоми (за новелою І. Франка «Сойчине крило»)?
• Напишіть чи продовжилося б кохання Івана і Марічки, якби вони обоє залишилися живі (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”).
• Напишіть розповідь про те, що могло б статися з героями твору через багато років.
Написання робіт у формі листа, есе, інтерв'ю тощо.
Критичне оцінювання здобувачами освіти інформації.
• Ознайомившись із життєвим і творчим шляхом В. Винниченка, скажіть, яке з визначень, даних йому сучасниками, найбільш відповідає дійсності:
1. “Літературний геній України”.
2. “Старий вовк української контрреволюції”.
3. “Художник, розіп'ятий на хресті політики”.
• Скласти піраміди життєвих цінностей Павла Тичини, Миколи Зерова та Максима Рильського. У кого життя змістовніше, духовно багатше?
• Прокоментуйте висловлювання відомих людей про М. Рильського. Яке з них найбільше співпадає з вашим уявленням про поета?
Пропоную здобувачам освіти створити віртуальний музей В. Симоненка. Для цього вони мають, по-перше, ознайомившись із матеріалами, які є в Інтернеті, вступними статтями до збірок поета, проаналізувати життєвий та творчий шлях митця. По-друге, оцінивши події в його житті, відібрати для музею ті експонати, які найбільше розкажуть про поета. По-третє, синтезувати новий продукт — уявний музей В.Симоненка.
Для компетентності саморозвитку характерне уміння самостійно здобувати інформацію з різноманітних джерел, різними способами виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці для власного розвитку, прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля для його досягнення. Тому намагаюсь формувати завдання, що допомагають самозаглибитися, зрозуміти себе:
Інтерактивна вправа «Займи позицію» під час вивчення творчості Є. Плужника:
спонукають до висловлення власної думки:
Звичка ставити запитання «Чому?» та «Навіщо?» знадобиться не лише під час навчання в школі чи університеті, а й у повсякденному житті. Тому це не просто дієва навчальна стратегія, а й навичка людини 21-го століття.
Вивчення літературної спадщини малої батьківщини спрямоване на озброєння здобувачів освіти знаннями про свій рідний край, його мешканців, їхньої культури, на усвідомлення себе як частини рідного краю. Тому під час вивчення рубрики «Література рідного краю» ознайомлюю учнів із творчістю письменників, які живуть у районі, місті, області.
Інтерактивна вправа «Займи й обґрунтуй позицію».
1. За що читачі люблять книжки Сергія Гридіна? Чому він пише так цікаво і невимушено?
2. Чому вчать твори Макса Кідрука? Що найбільше приваблює в ньому як в людині?
3. Яким ви уявили Петра Велесика? Хто він? Що приніс на крилах своєї фантазії?
4. Поміркуйте і скажіть, чи може зовнішній портрет людини охарактеризувати її внутрішній світ? ( Життєвий та творчий шлях Анни Лимич (Войнарович)).
Література рідного краю має величезні можливості для становлення учня: і як особистості, і як читача. Уявімо, що відбудеться зустріч письменника та здобувача освіти, перетнуться їхні існування, якою могла б бути розмова:
- Ви амбітна людина? До чого Ви прагнете? Яке досягнення для Вас буде вершиною?
- Хто Ваші улюблені автори?
- Зараз в соціальних мережах популярна гра в 5 питань з "чи". Так от: 1) ранок чи вечір, 2) кава чи чай, 3) літо чи зима, 4) захід чи схід, 5) сонце чи місяць?
-Куди Ви ще хочете поїхати? Про Антарктиду не думали?
- Чого боїться Максим Кідрук?
- Як Ви пишете? Коли приходить натхнення - за одну ніч? Чи у Вас графік типу кожен день 20 сторінок і т.д.?
- Скільки мов Ви знаєте, і взагалі скільки їх треба знати, щоб багато подорожувати?
- Що Ви любите робити, крім подорожувати? Які ще пристрасті, хобі, захоплення є у Вашому житті?
- Які були Ваші улюблені предмети в школі?
- Ви любите куховарити? Чим смачненьким Вас балують?
На уроках української мови та літератури пропоную здобувачам освіти вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів :
- дописати віршовані рядки;
- «зазирни у словник» (у мову вчителя поступово вводяться незнайомі слова, значення яких учень розкриває сам);
- реклама прочитаної книжки (скласти рекламу на твір О. Кобилянської «Вальс меланхолійний»);
- написати твір за початком (наприклад, «Зрада – це порушення вірності стосовно кого-небудь…»);
- дібрати музику, яка б відповідала настрою літературного твору;
- на основі почутого змалюйте «психологічний портрет» В. Стуса;
- словесне малювання: якою ви уявляєте головну героїню твору О. Кобилянської “Фантазія- експромт”.
- Послухайте фрагмент музичної композиції «Фантазія-експромт». Ф. Шопена. Дайте відповіді на запитання:
На уроках української літератури чільне місце посідають такі види робіт, як створення асоціативних рядів («Асоціативне ґроно» чи «Асоціативний кущ»), формулювання запитань, що стимулюють дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським («Мікрофон» або «Я думаю так»): «Чого навчає цей твір (образ)?», «Як би ви вчинили, якби були на місці персонажа?», «Чи потрапляли ви в подібні ситуації?» тощо. Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.
• Робота в групах.
Клас об’єднується у дві групи, які ставлять запитання одна одній. Перша група до усмішки Остапа Вишні «Сом», друга — до усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки».
Інформаційна компетентність.
Показати вміння користуватися новими інформаційними технологіями:
• використовуючи програму Microsoft Office Publisher складіть візитну картку І. Я. Франка.
• організуйте фотовиставку «Довженко у колі своїх сучасників»;
• створіть буктрейлер до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
Сьогодні використання на уроці ІКТ стало звичною справою. Це ті засоби які дозволяють "осучаснити" уроки. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які я використовую на уроці, є не лише ілюстративним матеріалом. Найкращий ефект від таких уроків буде тоді, коли ти поєднуєш сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто демонструю навчальний фільм «Тигролови» за І.Багряним, а створюю проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомляю учням про те, що режисер фільму не врахував деякі деталі із тексту твору. Отже, щоб з’ясувати відмінності, учні повинні уважно подивитися фільм, прочитати сам твір, ознайомитися з додатковою інформацією про письменника і лише потім скласти «поради режисеру».
Отже, набуття здобувачами освіти необхідних життєвих (ключових) компетентностей протягом усього процесу навчання набуває великого значення. Компетентісний підхід допомагає досягти розумного балансу між академічними знаннями і прагматичними вміннями.
Досягнення мети – це важкий і довгий шлях, але це можливо зробити, якщо вірити в те, що робиш, крокувати в ногу із часом і бути сучасним, цікавим своїм учням педагогом.
Список використаних джерел
1. Біляєв О. Концепція навчання державної мови в школах України/ О. Біляєв, Л. Скуратівський, Л. Симоненкова, Г. Шелехова // Дивослово. - 1996. - № 1. - С. 16- 21.
2. Волобуєва Т. Розвиток творчої компетентності школярів/ Т. Волобуєва// Управління освітою.- 2007.- № 14.
3. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 287 с.