Виступ шкільної екологічної агітбригади на тему; "Збережи пташини любий спів!" 5-9 класи)

Виступ шкільної екологічної агітбригади Чернівецької ЗОШ І-ІІ ст. № 17 на тему:«Бережіть пташини любий спів!»  (5-9 класи)

Автор Харик О.М.                                                                                                                                                                                                                                           Учитель біології вищої категорії                                                                                                                       ЗОШ І-ІІ ст. № 17 м. Чернівці

Мета: - спонукати учнів бережно ставитись до птахів, берегти  неповторну красу нашого рідного краю;

•              cприяти відродженню в очах громадськості престижу культурно-природної спадщини, шани до довкілля;

•       виховувати в учнів співчуття та милосердя, вміння допомагати  тваринам і птахам;
•       формування екологічної свідомості в учнів.

Обладнання: плакати формату А3 про рідкісних птахів України та Чернівецької області та з макетами годівничок або шпаківень для птахів; плакат-емблема агітбригади; плакат з девізом «Дружньо треба жити на Землі та природу всім нам берегти!».

Хід дійства:

Всі:  Вас вітає екологічна агітбригада ЗОШ № 17 – « ЮПОД»                                                 Ю – юний    П – патруль    О – охорони    Д – довкілля!                                                   Всі: Наш девіз:                                                                                                                                 « Дружньо на Землі живемо,                                                                                                   Ми природу бережемо!»                                                                                                      1 – й  учень: Уся природа навкруги                                                                                            Чарує милою красою,                                                                                                                Та тільки гарний пташки спів                                                                                             Позбути може нас душевного спокою!                                                                                   Коли цієї пісні дзвін луна,                                                                                                 Природа ніби розквітає!                                                                                                                В душі вмить настає весна                                                                                                      А в серці музика казкова ніби грає!                                                                                          2 – й  учень: Та щоб нам, людям,  зрозуміти                                                                                       Чому весною пташка солодко співає,                                                                                          На мить потрібно у вирій відлетіти,                                                                                      Відчути тугу й сум за рідним краєм!                                                                                 Коли додому швидко ти летиш                                                                                                       І серце в нетерпінні аж кипить,                                                                                                Ось, ось, додому долетиш -                                                                                        Вже ріднеє гніздо тебе манить!                                                                                                         На мить ти нібі - то вмираєш                                                                                                                Як вдома ніде відпочить!                                                                                               Гнізда, хатини рідної немає!                                                                                                         Бо хтось чужий його розбив!                                                                                                      3 – ий учень: Все рідше й рідше нам                                                                                    Чомусь сумніший чути пташки спів.                                                                                         Там де раніше він лунав –                                                                                                 Звичайно, ми не винні з вами в тім!                                                                                                    Вам пропонуємо коротку сценку переглянуть,                                                                             І в ній знайти причини ці самим!                                                                                                                                                                                                (На сцену виходять птахи: соловей, грач, ластівка, сова, дятел)                                                                                              Соловей: Що сталося з вами любі друзі мої                                                                        Чому весь світ навколо онімів?                                                                                              Чому птахи затихли всі навколо                                                                                                                    Та їх чарівний вже не чути спів?                                                                                         Грач: Першим я повертаюсь додому!                                                                                        Ще біліють навколо сніги!                                                                                                              І від холоду серденько мліє                                                                                                        Бо ні їжі нема, ні води!                                                                                                                   А мені як ніхто не поможе –                                                                                                          То напевне я скоро загину                                                                                                        Хто ж тоді сповістити всім  зможе -                                                                                      Прилетіла весна в  Україну!                                                                                 Журавель: Як же бути зараз нам,                                                                                             Бідним, змученим птахам?                                                                                                         Ми додому прилетіли –                                                                                                                 Люди гнізда розорили!                                                                                                            Захотів поїсти я –                                                                                                                                В озері брудна вода!                                                                                                                Пір'я своє забруднив,                                                                                                                    Як по озеру ходив,                                                                                                                                    А збиравсь зловити жабку –                                                                                                        Боляче поранив лапку                                                                                                                  Об розбите мілко скло,                                                                                                                              У воді його повно!                                                                                                                             Сумно браття розуміти –                                                                                                           Вдома стало важко жити!                                                                                                         Ластівка: Ну а я як прилетіла                                                                                                         В свою рідну хату –                                                                                                                         Там гніздо торік я звила,                                                                                                                 У вишневому саду.                                                                                                                       То трохи не зомліла                                                                                                                                    Від болю і страху!                                                                                                             Хатиночки немає,                                                                                                                      Садок увесь зрубали!                                                                                                           Там хмарочос великий                                                                                                                                         Росте у висоту!                                                                                                                               І стріхи там немає                                                                                                                   Щоб звить своє гніздо,                                                                                                                           Як далі мені жити?                                                                                                               Чому ж це так, за що?                                                                                      

Соловей:  Всеодно не треба нам                                                                                       Крила зараз опускати.                                                                                                                   Та як далі бути всім                                                                                                                       В мудрої сови спитати!                                                                                                       Всі:Тітонько Сова! Тітонько Сова!                                                                                    Сова:Тихіше, тихіше! Чого репетуєте!                                                                                    Я солодко спала, а ви галасуєте!                                                                                              Поспати тепер неможливо вже стало                                                                                              У лісі так шумно, спокою так мало!                                                                                   Та знаю я добре яка в вас біда –                                                                                                     Повірте, страждала не раз і сама:                                                                                                          Дерева рубають – аж в усі свищить!                                                                                      Ще гірше буває коли ліс горить!                                                                                 Немає спокою ні в день ні в ночі                                                                                   Птахам лісовим, а не тільки мені!                                                                                              Та треба нам всім, перелітнім й осілим                                                                                     Разом згуртувати усі наші сили!                                                                               Ластівка: Співпраці ніколи між нами не буде                                                                              Коли непотрібними стали ми людям!                                                                              Сова: Потрібні, потрібні ми й людям, й природі                                                                            Тому що ми завжди були їм в нагоді!                                                                                  Тепер приклад взяти від дятла нам треба -                                                                               Він вперто доводить що є в нім потреба:                                                                                  Усіх шкідників нищить він при нагоді –                                                                             Лікує дерева на користь природі!                                                                             Дятел: Що з того що крила свої опустили?                                                                                    Невже свій край рідний покинуть схотіли?                                                                 Всі: Ні! Ні1 Ніколи!                                                                                                 Дятел: Природа страждає навкруг наша мила –                                                                              Вона нас благає, ми їй так потрібні!                                                                                 І рідний наш край, де земля серцю мила                                                                              Потрібен усім: і людині й тварині!                                                                         Соловей: Я знаю і серцем своїм відчуваю –                                                                                   Що є ще у світі місця,                                                                                                                       Де чисті озера й сади розквітають –                                                                                   Це ти Буковино моя!                                                                                                          Будем разом жити, співати, творити!                                                                             Хай все навкруги розквіта,                                                                                                              Це гарна, родюча, весела й красива                                                                                      Душі рідна й мила Земля!                                                                                                       ( Співають пісню « Соловейко» на мелодію пісні «Ой у вишневому садочку…»)                                                                                                                                 Ой, у вишневому садочку,                                                                                                                   Там соловейко щебетав!                                                                                                               Віть – віть- віть, тьох- тьох- тьох                                                                                                        Ай-яй-яй, ох-ох-ох!                                                                                                                                      На свою долю нарікав!                                                                                                                      Мої ви любі друзі й милі                                                                                                                 Жити в цім світі вже не сила!                                                                                                                   Віть – віть- віть, тьох- тьох- тьох                                                                                                                             Ай-яй-яй, ох-ох-ох!                                                                                                    Серденько так болить мені!                                                                                                   Ой соловейку, рідний брате                                                                                                   Перестань плакати й стогнати                                                                                                    Віть – віть- віть, тьох- тьох- тьох                                                                                                          Ай-яй-яй, ох-ох-ох!                                                                                                                     Треба нам всім разом співать!                                                                                    Дружньо у світі треба жити,                                                                                                              Мати природу не губити.                                                                                                   Віть – віть- віть, тьох- тьох- тьох                                                                                                                                 Ай-яй-яй, ох-ох-ох!  І рідну Землю берегти!                                                                           1 – й учень: Поможи в холод бідній пташині,                                                                                              І віддячить вона на весні -                                                                                                                  Заспіває, аж серце застине                                                                                                                         Як нагодуєш її у зимі!                                                                                                              2 – ий учень: Навесні шпаківницю зроби,                                                                                                 Та пташині в саду поклади!                                                                                       Прикріпи її до деревця –                                                                                                      І щасливою буде вона!                                                                                                         3 – ий учень: Не забудь ти дерева саджати                                                                                                         Щоб садок розквітав коло хати!                                                                                             Ось тоді, вже напевне, я знаю                                                                                                            Пташки спів навкруги залунає!                                                                                                            4 - ий учень: Вивчай птахів і рідкісних й простих                                                                                        Бо є чому всім нам повчитись в них:                                                                                                Велику користь всім вони приносять –                                                                                                  А натомість так мало у природи просять                                                                                           5 – ий учень: На захисті природи в нас яскраві ролі                                                                                 Агітлистів ми пишемо доволі.                                                                                               Щоб люди всі з нас приклад брали -                                                                                       Природу рідну захищали!                                                                                                 6 – ий учень: Наш девіз ми гордо виконуємо                                                                                         І вам повідомляємо:                                                                                                                           «Дружньо треба жити на Землі                                                                                                  Та природу всім нам берегти!»

Пісня Пташок ( Мелодія Пісні Віраси «Малинівка»)                                                                                                                      

1. Ми разом прилетіли з далини                                                                                                 На рідну нашу й любу Батьківщину!                                                                                       Перелітали ми моря й ліси –                                                                                      Вернулися до рідної хатини!                                                                            Приспів:  Прошу тебе, в ранковий час,                                                                                Тихенько заспівай -                                                                                                                  Про милий край, моє гніздо,         2 раза                                                                                       Співай, мені, співай!                                                                                                                2. А солов'я  почувши голосок,                                                                                                 У тебе любий друже серце мліє!                                                                                               Ти біля хати збережи садок -                                                                                                            Де пташка звить гніздо своє зуміє!                                                                       Приспів: