Витоки та ознаки держави

Резепа Анастасія Миколаївна 2 лютого 347 Відгуки відсутні

Про матеріал

Мета уроку

Розвивальна:

• розвивати аналітичне мислення, уміння порівнювати та робити висновки;

• навчити аналізувати історичні процеси та суспільні явища.

Виховна:

• виховувати повагу до держави та законів; формувати свідоме ставлення до прав і обов'язків громадянина

Перегляд файлу

Тема - Витоки та ознаки держави

Мета уроку

Навчальна:

  • ознайомити учнів із поняттям держави; пояснити причини виникнення держави;
  • розглянути класичні та сучасні теорії походження держави;
  • визначити ознаки  держави.

Розвивальна:

  • розвивати аналітичне мислення, уміння порівнювати та робити висновки;
  • навчити аналізувати історичні процеси та суспільні явища.

Виховна:

  • виховувати повагу до держави та законів; формувати свідоме ставлення до прав  і   обов’язків громадянина.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

 

Хід уроку:

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка відсутніх.

Мотивація: «Сьогодні ми дізнаємось, чому виникла держава та які її ознаки»

Вступне слово вчителя

Держава — це універсальна політична форма організації суспільства, яка забезпечує захист і узгодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.

Повідомлення теми, мети і завдання уроку

Записати тему і план уроку в зошити

  1. Передумови виникнення держави
  2. Ознаки держави

Отже, тема уроку: Витоки та знаки держави

  1. Актуалізація опорних знань

Питання:

  1. Що таке суспільство?
  2. Чи може існувати суспільство без правил?
  3. Які соціальні норми вам відомі?

Відповіді:

1.Суспільство — це група людей, які взаємодіють між собою.

2.Ні, правила потрібні для порядку.

3.Моральні, правові, релігійні, корпоративні, традиції та звичаї.

Висновок: Для організації життя людей потрібна держава.

 

 

 

3.Мотивація навчальної діяльності

 

Проблемне питання:

Чому держава з’явилася не одразу, а лише з розвитком суспільства?

Очікувана відповідь:

Суспільні відносини ускладнилися, з’явилися власність і нерівність, тому виникла потреба в організації і захисті порядку — державі.

Завдання №1

1. Заповніть пропуски у визначенні поняття «соціальні норми» : Соціальні норми – це правила (норми), _______ характеру, які регулюють   _______ в людському суспільстві та встановлені __________, суспільством, об'єднаннями __________ тощо.

2. Дайте визначення «право», «правило», «закон», «правові норми». 3. Визначити, у яких ситуаціях відносини між людьми врегульовуються правовими нормами.

Ситуація 1. Максим хоче запропонувати Віталієві стати його другом.

Ситуація 2. Елеонора бажає влаштуватися на роботу.

Ситуація 3. Харитон і Ельвіра бажають укласти між собою шлюб.

          Ситуація 4. Василина хоче охрестити свою новонароджену дитину.

 

Відповідь- 1. Заповніть пропуски у визначенні поняття «соціальні норми»

Соціальні норми – це правила (норми) загального характеру, які регулюють поведінку людей в людському суспільстві та встановлені державою, суспільством, об’єднаннями людей тощо.

Завдання № 2. Дайте визначення понять

Право — це система загальнообов’язкових, формально визначених норм поведінки, встановлених або санкціонованих державою, які регулюють суспільні відносини та забезпечуються силою державного примусу.

Правило — це вимога або припис щодо певної поведінки, яку необхідно виконувати в конкретній ситуації.

Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом державної влади (парламентом), який має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини.

Правові норми — це встановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові правила поведінки, дотримання яких забезпечується державним примусом.

Завдання № 3

У яких ситуаціях відносини між людьми врегульовуються правовими нормами

Ситуація 1. Максим хоче запропонувати Віталієві стати його другом.

➡️ Не врегульовується правовими нормами, оскільки дружба є особистими, моральними відносинами.

Ситуація 2. Елеонора бажає влаштуватися на роботу.

➡️ Врегульовується правовими нормами, адже трудові відносини регулюються трудовим правом.

Ситуація 3. Харитон і Ельвіра бажають укласти між собою шлюб.

➡️ Врегульовується правовими нормами, оскільки шлюбні відносини регулюються сімейним правом.

 

Ситуація 4. Василина хоче охрестити свою новонароджену дитину.

➡️ Не врегульовується правовими нормами, бо це питання релігійних норм і свободи совісті.

 

Завдання № 4. Співвіднесіть назви видів соціальних норм з визначеннями понять:

А. Релігійні

Б. Корпоративні

В. Норми моралі

Г. Норми права.

1) Система встановлених або санкціонованих державою загально обов’язкових правил поведінки (норм), які охороняються силою державного примусу і забезпечують регламентацію суспільних відносин у межах території всієї країни.

2) Забезпечуються схваленням або осудом громадськості, оказують вплив на принципи поведінки, передусім, формують уявлення про добро і зло.

3) Норми, які регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і світу.

4) Норми, що встановлюються і забезпечуються громадськими організаціями, політичними партіями.

 

Правильне співвіднесення таке:

А. Релігійні — 3

Б. Корпоративні — 4

В. Норми моралі — 2

Г. Норми права — 1

          Відповідь у вигляді пари:

А–3, Б–4, В–2, Г–1

 

 

Завдання № 5. З’ясуйте, які з наведених ситуацій є юридичними, а які моральними нормами:

а) викладач підійшла до учня, який сидів, і почала з ним розмовляти. Учень, продовжуючи сидіти, охоче відповідав на запитання

б) учень кинув недопалок на підлогу в коридорі школи

 в) учень запізнився на заняття на 30 хвилин без поважної причини

 г) учень не привітався з викладачем

 д) учениця 10 класу не поступилася місцем у трамваї похилому чоловікові

 е) група учнів після відбою бешкетувала в гуртожитку.

 

Відповідь:

а) Учень не встав під час розмови з викладачем

➡️ Моральна норма (порушення правил етикету, ввічливості)

б) Учень кинув недопалок на підлогу в коридорі школи

➡️ Юридична норма (порушення правил громадського порядку, санітарних норм)

в) Учень запізнився на заняття на 30 хвилин без поважної причини

➡️ Юридична норма (порушення правил внутрішнього розпорядку навчального закладу)

г) Учень не привітався з викладачем

➡️ Моральна норма (порушення норм етикету)

д) Учениця 10 класу не поступилася місцем у трамваї похилому чоловікові

➡️ Моральна норма (порушення норм поваги та гуманності)

е) Група учнів після відбою бешкетувала в гуртожитку

➡️ Юридична норма (порушення правил проживання, громадського порядку)

 

Висновок:

Моральні норми: а, г, д

Юридичні норми: б, в, е

 

4. Вивчення нового матеріалу

Використовуючи свої знання з історії та географії, з’ясуйте основні ознаки понять «країна», «держава», «суспільство». Життя людей протягом найдавніших часів істотно змінювалося. Стосунки між ними ускладнювалися, що призвело до появи держави.

Країна

Географічна ознака: Територія з визначеними географічними межами.

Етнокультурна ознака: Спільнота людей, об'єднаних мовою, звичаями, менталітетом та культурними традиціями (наприклад, Карпатський край, Кримський півострів).

Статус: Країна може бути суверенною (як держава) або залежною (наприклад, колонія, протекторат).

 

Держава

Суверенітет: Незалежність у зовнішніх справах та верховна влада на своїй території.

Публічна влада: Існування спеціального апарату управління (уряд, армія, поліція, суди), який діє від імені народу.

Правова система: Наявність законів (конституції, кодексів) та системи примусу для їх виконання.

Територіальна організація: Чітко визначена територія, що перебуває під її контролем.

Грошова система: Власна валюта та фінансові інститути.

Суспільство

Соціальна взаємодія: Сукупність людей, пов'язаних спільними інтересами, відносинами та організаціями (сім'я, громади, партії).

Культурні норми: Система цінностей, традицій, вірувань, які регулюють поведінку членів.

Історичний розвиток: Виникає раніше за державу, як результат еволюції спільнот, а держава є вищою формою його організації.

Форма співіснування: Може існувати в межах однієї країни чи охоплювати кілька, бути бездержавним (як у давнину).

 

Підсумок: Держава — це політичний інструмент управління суверенною країною, що виникає для врегулювання відносин у складному суспільстві, яке живе на певній території. Країна є ширшим поняттям, що включає географію та культуру, а суспільство — це люди та їхні зв'язки, що є основою як для країни, так і для держави.

 

План

1.Передумови виникнення держави

2. Ознаки держави

 

1.Передумови виникнення держави

Поняття держави

Держава — організація суспільства, що має: територію, населення, суверенітет, систему органів влади та закони.

Функції держави:

Функції держави - це основні напрями її діяльності на певних етапах розвитку, у яких виражається її сутність та призначення.

Конкретні функції держави, а їх досить багато, доцільно розглядати за видами. Загалом функції держави можна поділити на такі групи:

За соціальною значущістю - основні та неосновні.

Основні функції - найважливіші напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань, що стоять перед нею у конкретний історичний період. До них належать функції оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, гарантування екологічної безпеки, розвиток культури, організація освіти населення та ін.

Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном тощо.

Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До них належать: регулювання економіки, захист усіх форм власності, гарантування екологічної безпеки, охорона правопорядку та ін.

Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.

За часом здійснення - постійні та тимчасові.

Постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість функцій, здійснюваних державою, є постійними.

Тимчасові функції - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки в перехідний період, проведення антитерористичної операції (АТО).

За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні.

Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо. У міжнародній сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті довкілля; участь у міжнародному культурному співробітництві.

Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; організація виробництва на державних підприємствах; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв’язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо).

Політичні функції: створення демократичних умов для вільного волевиявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань; охорона і захист законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети.

Витоки держави (причини виникнення)

  • поділ праці та розвиток економіки;
  • поява приватної власності;
  • майнова та соціальна нерівність;
  • ускладнення суспільних відносин;
  • необхідність захисту території та безпеки;
  • потреба у централізованому управлінні.

Держава набагато пізніше утворилася, ніж первісне суспільство. Її створенню передував первісний лад - перша соціально-економічна формація, що існувала в цих народах на ранній стадії їх існування.

Первісний лад послідовно проходив у своєму розвитку декілька стадій, але тільки на певному етапі він став переростати в державно-організоване суспільство.

Стадії розвитку суспільства:

Дикість- Варварство- Цивілізація

У період дикості - здійснювалось присвоєння готових продуктів природи, які добували за допомогою примітивних знарядь праці.

У період варварства виникло домашнє тваринництво, почали вирощувати сільськогосподарські культури, удосконалювати знаряддя праці, нагромаджувався досвід виробничої діяльності. Стала іншою і суспільна організація - первісне стадо змінюється більш досконалим об’єднанням людей, виникає окрема родина. Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність обумовлюють таку організацію влади, як первісне народовладдя, первісне самоуправління. Найбільш важливі справи вирішували спільно на зборах членів роду, на яких обирали старійшину, вождя.

З переходом до цивілізаційної форми існування суспільство стає соціально неоднорідним. У ньому складаються відносно самостійні групи людей (страти): касти, стани, класи тощо. Стратифіковане суспільство завжди є внутрішньо суперечливе: інтереси раба прямо протилежні інтересам рабовласника. Світовий досвід свідчить, що саморуйнуванню такого суспільства в змозі запобігти тільки організована державна організація.

Поняття держава характеризує форму організації політичної влади в межах країни.

Виділяють економічні, соціальні, демографічні та політичні передумови виникнення держави.

дикість.jpg

 

Основні причини виникнення держави:

• потреба у більш досконалих формах керування суспільством у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зростання чисельності населення;

• підтримання суспільного порядку, що забезпечується за допомогою загальнообов’язкових соціальних норм;

• захист території та ведення війни;

• необхідність організовувати значні суспільні роботи.

Теорії походження держави :

  1. Теологічна
  2. Патріархальна
  3. Договірна
  4. Теорія насильства
  5. Органічна
  6. Психологічна
  7. Космічна

 

Теологічна теорія є найдавнішою. Ще у XVIII ст. до н. е. в законах царя Хаммурапі стверджувалося божественне походження Вавилонської держави та царів. В епоху Середньовіччя ідею богоствореності держави й права проповідували мислителі й учені Августин Блаженний (354-430) і Фома Аквінський (1225-1274). Ці ідеї підтримували й розвивали українські філософи та правники — Петро Могила, Феофан Прокопович, Стефан Яворський.

 

Патріархальна теорія (від грецьк. батько та влада) визначає державу як наслідок розвитку та перетворення сім’ї. Сім’я, яка виникла ще в первісному суспільстві з часом розширювалася, розділялася. Сім’ї об’єднувалися, утворювали більш численні спільноти, у яких традиційних для сім’ї важелів управління не вистачало. Саме тому поступово сімейна влада батька-патріарха перетворювалася на державну владу, а сім’я відповідно — на державу. Перетворення сімейної влади відбувалося поступово — від влади батька до влади старійшини роду, племені, а потім і до влади глави держави — монарха. Засновниками цієї теорії були давньогрецькі мислителі Арістотель (у праці «Держава») і Платон («Політика»).

Договірна теорія - відповідно до договірної теорії, держава виникає внаслідок досягнення певних домовленостей між людьми. Основні положення цієї теорії першим виклав давньогрецький філософ Епікур, пізніше серед її найактивніших прибічників і послідовників були Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо, На думку прибічників цієї теорії, життя суспільства підштовхує людей до усвідомлення спільних інтересів, досягнення певних домовленостей, які забезпечують взаємну вигоду, безпеку та загальну користь.

 

Психологічна теорія - автори психологічної теорії (Цицерон, Л. Петражицький) уважали, що причиною виникнення держави є особливості психіки людей, їхні відносини. На думку авторів цієї теорії, люди, відчувши негативні наслідки анархії, безвладдя в період відсутності державної влади, самі приходять до висновку про необхідність створення держави як механізму врегулювання міжлюдських відносин.

 

Теорія насильства сформувалася в другій половині XIX ст. На думку прихильників теорії, держави виникають унаслідок завоювань, коли з’являється потреба утримувати переможене плем’я, рід у покорі. Унаслідок завоювання племена перетворюються на класи — панівний (завойовників) і пригнічений (експлуатований). Для утримання пригніченого класу в покорі виникає необхідність у створенні апарату насильства, який і стає державою. Активними прибічниками теорії були К. Каутський, Є. Дюрінг та інші вчені.

 

2.Ознаки держави

У спеціальній науковій літературі існує чимало визначень поняття «держава», які розкривають такі аспекти:

• держава як організація політичної влади;

• держава як апарат влади;

• держава як політична організація всього суспільства.

Визначити загальне поняття держави, яке охопило б всі без винятку ознаки і властивості кожного з її періодів у минулому, сучасному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має низку таких загальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку.

image006.jpg

Цей перелік ознак держави не є вичерпним. Крім вищезгаданих, іноді виокремлюють:

 

• об’єднання населення за територіальною ознакою через громадянство;

 

• наявність фінансової системи та грошової одиниці;

 

• державна мова є законодавчо закріпленою тощо.

 

Держава - суверенна політико-територіальна організація суспільства, що має владу, яка здійснюється державним апаратом на основі правових норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів з опорою, у разі потреби, на легальний примус.

 

Філософські погляди на поняття

Англійський філософ XVII ст. Томас Гоббс порівняв державу зі своєрідним звіром (Левіафаном), що підкорив собі всі існуючі структури

Німецький філософ XVIII ст. Йоганн Готтліб Фіхте визнавав державу як найповніший вияв людського «Я», вищий емпіричний прояв людської особистості

Німецький філософ XIX ст. Артур Шопенгауер писав, що «держава - не що інше, як намордник для приборкання м’ясоїдної тварини, яка називається людиною, та надання їй частково травоїдного характеру»

Представник німецької класичної філософії XIX ст. Георг Гегель убачав у державі найдосконаліше втілення світової ідеї з притаманним їй саморозквітом. Для нього держава - це дійсність моральної ідеї, моральний дух, як явна, сама собі ясна субстанційна воля, яка мислить і знає себе, і виконує те, що вона знає, оскільки вона це знає.

Характерними особливостями державної влади є:

• публічність - виступає від імені всього суспільства;

• верховенство - юридично уособлює загальнообов’язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів;

• універсальність - поширює владні рішення на усе суспільство: вони є загальнообов’язковими для всіх суб’єктів;

• суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної тощо, від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;

• легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур під час проведення виборів або їх фальсифікація. Визнання законності походження і способу встановлення влади означає довіру з боку народу.

Конституція України

Стаття 5. Ніхто не може узурпувати державну владу.

5. Завдання для закріплення знань

Завдання 1: Тест

Що таке держава?

а) група людей без правил

б) організація суспільства з владою та законами

в) родина

Відповідь: б

Яка теорія пояснює виникнення держави через угоду людей?

а) Теологічна

б) Теорія насильства

в) Договірна

Відповідь: в

Яка ознака держави відображає незалежність?

а) суверенітет

б) населення

в) традиції

Відповідь: а

Завдання 2. Доповни визначення

Держава — це організація політичної влади, яка здійснює управління ____.

Однією з причин виникнення держави була поява ____ власності.

Територія держави має ____ кордони.

 

Відповіді

… суспільством на певній території.

… приватної власності.

… чітко визначені кордони.

 

Завдання  3. Встанови відповідність

Поєднай ознаку держави з поясненням:

Територія

Публічна влада

Суверенітет

Закони

А. Верховенство та незалежність державної влади

Б. Обов’язкові правила поведінки

В. Органи управління і примусу

Г. Простір з визначеними кордонами

 

Відповіді

1 – Г

2 – В

3 – А

4 – Б

 

Завдання 4   Вправа  «Так чи ні»

Познач ✔️ або ✖️

  1. Держава виникла через ускладнення життя суспільства.
  2. Родова община і держава — це одне й те саме.
  3. Закони обов’язкові для всіх громадян.
  4. Кожна держава має свою територію.

 

Відповіді

  1. Так
  2. Ні
  3. Так
  4. Так

 

6.Рефлексія

Завдання 5

Поясни, чому виникла потреба у створенні держави. (4–6 речень)

Зразок відповіді

Потреба у створенні держави виникла через ускладнення життя людей. З’явилася приватна власність і нерівність між людьми, що призводило до конфліктів. Потрібні були правила поведінки, обов’язкові для всіх. Також виникла необхідність у захисті території та підтриманні порядку. Саме тому з’явилася держава з публічною владою і законами.

Орієнтовна оцінка

10–12 балів — високий рівень

7–9 балів — достатній рівень

4–6 балів — середній рівень

 

Отже, сьогодні на уроці ми з’ясували, чому і як виникла держава. Людське суспільство поступово ускладнювалося: з’явилися приватна власність, соціальна нерівність і конфлікти. Для підтримання порядку та управління суспільством виникла держава.

Ми визначили основні ознаки держави:

наявність території з чіткими кордонами;

публічна влада (органи управління та примусу);

закони, обов’язкові для всіх;

суверенітет — незалежність і верховенство державної влади.

Держава є необхідною формою організації суспільства, яка забезпечує порядок, безпеку та регулювання відносин між людьми.

 

7.Домашнє завдання

Наведи один приклад з життя, який показує важливість законів у державі (2–3 речення).