5 Навчальні питання1) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками.2) Абсолютні і відносні висоти точок на карті.3) Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. 4) Зображення на картах об’єктів місцевості.5) Топографічна лінійка «Протрактор»..
71) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками. Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом місцевості, а вся решта розташованих на ній об’єктів як природного походження, так і створених людиною, – місцевими предметами. Всі ці об’єкти місцевості – рельєф і місцеві предмети прийнято називати топографічними елементами.
81) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками. Зображення рельєфу на картах повинно не тільки передати загальний характер рельєфу і місцеположення його окремих форм, але і дати можливість визначити з достатньою точністю взаємне перевищення точок місцевості і крутизну схилів. Для зображення рельєфу на картах і планах відомо кілька способів:1) перспективний (або картинний) спосіб;2) спосіб зображення рельєфу штрихами;3) зображення рельєфу горизонталями.
111) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками. Для того щоб усвідомити сутність зображення рельєфу горизонталями, уявимо собі модель гори, яка перерізана горизонтальними площинами, розміщеними одна над одною на рівних відстанях по висоті. Обводячи олівцем на папері основу гори і всі сліди перерізу її горизонтальними площинами, отримаємо ряд кривих замкнутих ліній, що з’єднують точки з однаковою висотою над основою гори. Ці лінії називаються горизонталями. На топографічних картах горизонталі друкуються коричневою фарбою.
151) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками. Крутизна схилу характеризується на карті відстанню між двома сусідніми горизонталями, яка називається закладанням. За умови однакової висоти перерізу (ВП) рельєфу залежно від зміни крутизни схилу (КС) змінюється і величина закладання (З). Закладання (З1), якому відповідає крутизна схилу КС1 100, у двічі більше закладання З2, якому відповідає крутизна схилу КС2 200. Звідси випливає: чим крутіше схил, тим менше закладання, і, навпаки, чим більш похилий схил, тим закладання більше. Тому під час зображення крутих схилів горизонталі на карті розміщують частіше, а похилих – рідше.
181) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками. Для визначення напрямку підвищення або пониження місцевості на деяких горизонталях, перпендикулярно до них, ставлять короткі риски – показники напрямку схилу. Вони завжди спрямовані у бік пониження схилу. Властивість горизонталей передавати крутизну схилу дозволяє відобразити на карті його форму. За своєю формою схил може бути рівним, випуклим, вигнутим або хвилястим
191) Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Масштаб карти Висота перерізу, м. Для рівнинної і пагорбкуватої місцевостіДля гірської місцевостіДля високогірної місцевості1 : 25 000 55101 : 50 000 1010201 : 100 000 2020401 : 200 000 2040801 : 500 000 50100100
232) Абсолютні і відносні висоти точок на карті. Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем моря. За початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря (нуль кронштадтського водомірного посту). Висоти в метрах над рівнем моря, підписані на картах, називають відмітками. Перевищення однієї точки місцевості над іншою називається відносною висотою; вона може бути одержана як різниця абсолютних висот точок.
242) Абсолютні і відносні висоти точок на карті. Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем моря. За початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря (нуль кронштадтського водомірного посту). Висоти в метрах над рівнем моря, підписані на картах, називають відмітками. Перевищення однієї точки місцевості над іншою називається відносною висотою; вона може бути одержана як різниця абсолютних висот точок.
252) Абсолютні і відносні висоти точок на карті. Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем моря. За початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря (нуль кронштадтського водомірного посту). Висоти в метрах над рівнем моря, підписані на картах, називають відмітками. Перевищення однієї точки місцевості над іншою називається відносною висотою; вона може бути одержана як різниця абсолютних висот точок.
293) Види умовних позначень та їх характеристика. Об’єкти зображуються на картах топографічними умовними знаками. Топографічні умовні знаки являють собою єдину систему позначення різних географічних об’єктів, яка у сполученні з горизонталями відтворює на карті дійсну картину місцевості.
303) Види умовних позначень та їх характеристика. Всі місцеві предмети під час зображення на топографічних картах розділяють на такі основні групи, для кожної з яких встановлена своя система умовних позначень: рослинне покриття і ґрунти; гідрографія; населені пункти; промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об’єкти; дорожня мережа; адміністративні кордони і огорожі; окремі місцеві предмети – орієнтири.
313) Види умовних позначень та їх характеристика. Всі місцеві предмети під час зображення на топографічних картах розділяють на такі основні групи, для кожної з яких встановлена своя система умовних позначень: рослинне покриття і ґрунти; гідрографія; населені пункти; промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об’єкти; дорожня мережа; адміністративні кордони і огорожі; окремі місцеві предмети – орієнтири.
323) Види умовних позначень та їх характеристика. Всі місцеві предмети під час зображення на топографічних картах розділяють на такі основні групи, для кожної з яких встановлена своя система умовних позначень: рослинне покриття і ґрунти; гідрографія; населені пункти; промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об’єкти; дорожня мережа; адміністративні кордони і огорожі; окремі місцеві предмети – орієнтири.
343) Види умовних позначень та їх характеристика. Масштабні, або контурні, умовні знаки застосовуються для позначення місцевих предметів, що виражаються у масштабі карти, тобто розміри яких (довжину, ширину, площину) можна виміряти по карті, наприклад площа лісу, болота, населеного пункту. Кожний масштабний знак складається з контуру, тобто межі площі даного об’єкту і однаковими за своїм малюнком знаками, що його заповнюють. Їх називають умовним знаками заповнення.
353) Види умовних позначень та їх характеристика. Позамасштабні умовні знаки застосовуються для зображення дрібних місцевих предметів, які не виражаються у масштабі карти, – окремі дерева, будинки, колодязі та ін. Під час зображення такого об’єкта в масштабі на карті отримаємо точку. Позамасштабний умовний знак включає цю якби головну точку, яка показує точне місцеположення даного об’єкта на карті, і своїм рисунком показує, що це за об’єкт.
363) Види умовних позначень та їх характеристика. Місцеві предмети, які зображені позамасштабними умовними знаками (стрілками показані точки, що відповідають місцеположенню предмета на карті): 1 – завод (фабрика) з трубою; 2 – колодязь; 3 – тригонометричний пункт; 4 – пам’ятник; 5 – окремий камінь; 6 – кілометровий стовп; 7 – покажчик доріг; 8 – окремо розміщене дерево; 9 – окремий кущ; 10 – дерев’яний міст
373) Види умовних позначень та їх характеристика. Така головна точка розміщена: у знаків симетричної форми (коло, квадрат, прямокутник, зірка) – у центрі фігури; у знаків, що мають в основі прямий кут, - у вершині кута; у знаків, які являють собою сполучення кількох фігур, – у центрі нижньої фігури.
383) Види умовних позначень та їх характеристика. Пояснювальні умовні знаки застосовуються для додаткової характеристики місцевих предметів і показу їх різновидів. Наприклад, фігурка хвойного або листяного дерева всередині лісу показує породу, яка в ньому переважає, стрілка на річці – напрямок течії. Пояснювальні підписи на картах. Крім умовних знаків, на картах використовують повні і скорочені підписи, а також цифрові характеристики певних об’єктів. Повністю підписуються власні назви населених пунктів, рік, урочищ, гір і т.п.
434) Зображення на картах об’єктів місцевості. Міста і селища дачного типу відрізняються від забудов селищного типу характером і розміром шрифтів, якими підписуються їх власні назви. Запам’ятайте, що підписи міст селищ міського типу друкуються великим шрифтом (великими буквами), а підписи назв населених пунктів селищного типу – малими буквами і більш дрібним за розміром шрифтом. Чим крупніше підпис, тим значніший даний населений пункт за своїм адміністративним значенням або за кількістю жителів у ньому.
444) Зображення на картах об’єктів місцевості. Міста і селища дачного типу відрізняються від забудов селищного типу характером і розміром шрифтів, якими підписуються їх власні назви. Запам’ятайте, що підписи міст селищ міського типу друкуються великим шрифтом (великими буквами), а підписи назв населених пунктів селищного типу – малими буквами і більш дрібним за розміром шрифтом. Чим крупніше підпис, тим значніший даний населений пункт за своїм адміністративним значенням або за кількістю жителів у ньому.
