Волинсько-Галицька держава за нащадків Данила Романовича

Тема- Волинсько-Галицька держава за нащадків Данила Романовича

Мета уроку:

• Ознайомити учнів із політичним, економічним і культурним розвитком Волинсько-Галицької держави після смерті Данила Романовича.
• Показати внутрішні й зовнішні проблеми держави.
• Розвивати навички роботи з історичними джерелами та хронологічними таблицями.

 

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

1. Хто такий Данило Романович і чим він відомий?
   Відповідь: Данило Романович (1201–1264) – князь Галицький і король Русі, засновник сильної централізованої Галицько-Волинської держави, захисник земель від монголо-татар та сусідніх держав, розвинув торгівлю й міста.

2. Які землі входили до складу його держави?
Відповідь: Галичина, Волинь, частина Поділля та Закарпаття, важливі міста – Галич, Володимир-Волинський, Львів, Холм.

3. Які були основні зовнішні загрози для держави за життя Данила?
Відповідь: Монголо-татарська навала, війни з угорцями, поляками та литовцями.

4. Що Данило зробив для розвитку міст і торгівлі?
Відповідь: За його правління зростало населення міст, розвивалася реміснича й торговельна діяльність, будувалися укріплення, дороги та ринки.

5. Кого Данило залишив спадкоємцями своєї держави?
Відповідь: Сина Лева I (правив у Галичині) та Юрія I (правив у Волині).

6. Які головні риси держави після смерті Данила?
Відповідь: Держава зберегла територію, але почала розпадатися на гілки, зросла внутрішня боротьба між князями, з’явилися загрози з боку сусідніх держав.

 

Гра «Швидкі запитання – влучні відповіді» / Графічний диктант

Учні ставлять «+», якщо твердження правильне, або «-», якщо помилкове.

Галицько-Волинське князівство було утворене у 1199 р. (+)

Після смерті Романа Мстиславовича князем став його син Мстислав. (-)

Данило Романович легко повернув собі всі землі Галичини. (-)

Данило переніс столицю князівства до міста Галич. (-)

Перша битва русичів з монголами відбулася у 1223 р. на р. Калка. (+)

Оборону Києва від монголів організовував Данило Романович. (-)

Батий припинив похід на Захід, бо не міг утримувати завойовані народи. (+)

Збір данини та облік податків в Галицько-Волинському князівстві здійснювали князі, а не ярлики. (+)

Золота Орда – новоутворена держава монголів. (+)

Після поїздки Данила до Орди хан Батий підтвердив його князювання. (+)

Данило Романович отримав корону від Папи Римського у 1253 р., а не 1264 р. (-)

Влада Золотої Орди не завжди сприяла піднесенню Галицько-Волинської держави. (+)

 

Параграф 20

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 134

Яку державу залишив Данило Романович у спадщину своїм синам?

Відповідь - Данило Романович залишив у спадщину своїм синам велике об’єднане королівство — Галицько-Волинську державу, яка охоплювала:

• Галичину з центром у місті Галич;
• Волинь з центром у Володимирі-Волинському;
• частини сучасних Поділля та Закарпаття.

Ця держава була сильно централізованою за життя Данила, мала потужну армію, розвинуту торгівлю та міста, але після його смерті через боротьбу між спадкоємцями почала розпадатися на дві гілки — Галицьку (під Левом I) і Волинську (під Юрієм I).

ДОСЛІДІТЬ  стр. 134

Які проблеми, на вашу думку, мусили розв’язувати нащадки короля Данила під час свого правління?

Відповідь - Внутрішня боротьба між князями

 

Після смерті Данила його сини Лев I і Юрій I розділили державу, що призвело до суперечок і конфліктів між ними.

 

• Захист держави від зовнішніх ворогів

 

• Постійна загроза з боку монголо-татар.

 

• Напади сусідніх держав: Польщі, Угорщини та Литви.

 

• Збереження єдності держави

 

• Потрібно було підтримувати централізовану владу, щоб Галицько-Волинська держава не розпалася.

 

• Економічний розвиток

 

• Підтримка торгівлі, розвиток міст і ремесел, збір податків.

 

• Культурний та релігійний розвиток

 

• Збереження православної церкви, будівництво храмів і монастирів, підтримка освіти.

3.Мотивація навчальної діяльності

«Діти, уявіть собі: великий король Данило Романович створив могутню державу — Галицько-Волинську, захистив її від ворогів, розвинув міста та торгівлю. Але він помер, і держава перейшла у спадок його синам.

І тут постає важливе питання: чи змогли нащадки Данила зберегти єдність держави та її могутність, чи почалися внутрішні суперечки і загрози ззовні?

Сьогодні на уроці ми спробуємо розібратися, з якими проблемами стикалися Лев I і Юрій I, і як їхні рішення впливали на долю Галицько-Волинської держави. Це допоможе нам зрозуміти, як спадщина великого правителя впливає на майбутнє країни.»

4. Вивчення нового матеріалу

1. Яким було правління Лева І Даниловича та Юрія І Львовича

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 134

За текстом визначте найважливіші риси внутрішньої та зовнішньої політики Лева І і його сина Юрія І.

Відповідь –  Лев I (Лев Данилович) розширив територію держави, приєднавши Закарпаття та Люблінщину, активно воював за Краківський престол та підтримував залежність від Орди (темника Ногая), водночас ініціювавши створення Галицької митрополії (1303 р.). Його син Юрій I Львович опікувався розвитком міст і торгівлі, обмежував вплив боярства, стабілізував відносини з Литвою.

Найважливіші риси політики:

Лев I Данилович:

Зовнішня політика: Активна територіальна експансія (приєднання Закарпаття з Мукачевом, Люблінської землі), боротьба за Краків, вимушена покора Золотій Орді (темнику Ногаю).

Внутрішня політика: Зосередження влади, створення окремої Галицької митрополії для духовної незалежності.

Юрій I Львович (син Лева):

Зовнішня політика: Стабілізація відносин із сусідами, зокрема Литвою.

Внутрішня політика: Сприяння розвитку міст і торгівлі, спроби обмежити свавілля бояр.

Розповідь вчителя  стр. 134

Після смерті Данила Романовича Волинсько-Галицьке князівство було поділене між трьома його синами та братом Васильком Романовичем. Василько, а згодом його син Володимир Васильович князювали в Західній Волині. В інших землях панували сини Данила: старший син Лев Данилович (Галицьке, Перемишльське та Белзьке князівства), Мстислав Данилович (Східна Волинь із Луцьком) і молодший син Шварно Данилович (Холмське князівство). Повернулися часи політичної роздробленості, але до війни не дійшло.

Поступово Лев І Данилович (правив у 1264-1301 рр.) узяв під контроль значну частину земель Волинсько-Галицької держави та у 1272 р. переніс її столицю до Львова. За Лева Даниловича у підвладних йому землях поширилися традиції європейського права, військової справи, архітектури.

Водночас Лев Данилович був активним учасником зовнішньополітичних справ, наприклад, долучався до міжусобної боротьби польських князів. Він здійснював успішні походи на Краків, Сілезію та повертався з великою здобиччю у свої володіння. Перебуваючи в Сілезії, Лев І уклав угоду з чеським королем Вацлавом II, за якою зобов’язався підтримати його в боротьбі за польські землі. Приєднав до своїх володінь частину Закарпаття з Мукачевом і Люблінську землю.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 135

1. Схарактеризуйте кордони Волинсько-Галицької держави за часів Лева І. Порівняйте їх із попередніми кордонами.

2. З’ясуйте, завдяки чому місто Львів процвітало й було знаним у Європі? Яким зобразив Лева І Даниловича художник? Порівняйте свої міркування з текстом документа та оцініть діяльність Лева І Даниловича.

Із твору М. Слабошпицького «З голосу нашої Кліо»

 

По смерті батька Лев... сказав братам — Мстиславові та Шварну: «Львів мені миліший, перенесу столицю з Галича до Львова». І молоде місто, засноване його батьком, стало рости та розбудовуватися. Багато гарних і величних споруд з’явилося тоді в ньому. І татари не перечили цьому — Лев умів підтримувати з ними мирні стосунки... На вулицях Львова вже чути було і німецьку, й польську, й угорську мови. А потім залунала й вірменська — з дозволу Лева тут оселилася ціла вірменська колонія.

Місто Лева швидко стало знаним на всю Європу. Це була столиця все ще сильної держави і важливий культурний центр. Князь спробував розширити свої володіння, здійснив невдалий похід на Польщу... і повернувся додому ні з чим. Тепер він більше дбав про мир та спокій у своїй державі, де процвітали всякі ремесла й науки, виростали церкви й монастирі — свідчення заможності краю.

Відповідь - 1. Кордони Волинсько-Галицької держави за часів Лева І і порівняння з попередніми

За Лева І (після 1264 р.) держава включала:

Галичину (з центром у Львові)

Волинь (з центром у Володимирі-Волинському)

Частину Поділля

Порівняно з часом Данила Романовича:

Держава трохи звузилася через боротьбу між спадкоємцями та загрози сусідів.

Столицю перенесено з Галича до Львова, що змістило політичний центр на захід.

Збереглася важливість ключових міст, але Лев більше уваги приділяв мирному розвитку та економіці.

Висновок: Лев І підтримав сильну державу, але її кордони були більш обмеженими порівняно з часами Данила, через внутрішні й зовнішні проблеми.

2. Чому Львів процвітав і був знаним у Європі?

Львів став столицею Волинсько-Галицької держави (Лев І переніс столицю з Галича).

Розбудова міста: з’явилися гарні й величні споруди, церкви та монастирі.

Торгівля і культурне життя: на вулицях Львова чути німецьку, польську, угорську та вірменську мови — оселилася вірменська колонія.

Лев І підтримував мирні стосунки з татарами, що забезпечувало безпеку для розвитку міста.

Місто стало важливим культурним центром і економічно заможним, відомим у Європі.

3. Образ Лева І Даниловича

Художній опис із твору М. Слабошпицького:

Лев І — мудрий, обережний і миролюбний князь.

Він прагнув не лише завойовувати, а й забезпечити мир і процвітання держави.

Акцент на розвитку ремесел, науки та культури.

Оцінка діяльності Лева І:

Перенесення столиці до Львова було стратегічним кроком.

Забезпечив розвиток економіки, культури та дипломатичних стосунків.

Невдалий похід на Польщу показав його прагматизм — він більше дбав про мир і добробут держави, ніж про розширення територій.

Розповідь вчителя  стр. 135-136

Складними за Лева Даниловича були відносини Волинсько-Галицької держави з Ордою, яка мала потужне військо. Формально князь вважався васалом ординців, однак часто заручався їхньою військовою підтримкою, організовуючи спільні походи на сусідні держави.

Зрештою, Леву І вдалося не тільки зберегти Волинсько-Галицьку державу, а й посилити її міжнародний авторитет. Правління князя Лева Даниловича відзначилося використанням печатки з історичним гербом Волинсько-Галицької Русі — «руським левом».

Сучасні історики вважають, що Лев І був однією з ключових політичних постатей Центрально-Східної Європи другої половини XIII ст., а його діяльність позначилася на історії польських, угорських, чеських, австрійських і литовських земель.

По смерті Лева Даниловича на трон Волинсько-Галицької держави зійшов його син Юрій І Львович (1301-1308 рр.). Він виявився талановитим політиком, який уміло використовував протиріччя серед ворогів Волинсько-Галицької держави. Князь зосередив у своїх руках владу над усією Галичиною й Волинню, а згодом, скориставшись послабленням Золотої Орди, підпорядкував територію Пониззя аж до межиріччя Південного Бугу та Дністра. Однак втратив Закарпаття та Люблін. Прагнучи убезпечити себе від опозиційного боярства й нападу монголів, Юрій І переніс столицю до більш спокійного міста Володимира. Внутрішня політика нового правителя була спрямована на зміцнення господарського життя.

Юрій Львович підтвердив торговельні договори з Тевтонським орденом, укладені його дідом і батьком, що гарантували волинсько-галицьким купцям безпечний шлях до Балтійського моря. Він установив тісні зв’язки з німецькими феодалами та вдало використовував їх у протистоянні з Литвою, зблизився з польськими правителями, шукав порозуміння з королем Чехії.

Успішною була релігійна політика Юрія І. 1303 р. йому вдалося досягти згоди Константинопольського патріарха щодо створення окремої Галицької митрополії, що посилило міжнародний авторитет Волинсько-Галицької держави у християнському світі.

Правління Юрія І вважають періодом розквіту Волинсько-Галицької держави. Характеризуючи його, польський історик XV ст. Ян Длугош писав, що він був «муж мудрий і добрий, до духівництва щедрий, під правлінням якого Русь славилася досягненням миру й достатку».

ДОСЛІДІТЬ  стр.  136

1. Як змінилися кордони Волинсько-Галицької держави за часів Юрія І? (Скористайтеся картою, с. 127.)

2. Як описує діяльність Юрія І Львовича поет? Як оцінюєте її ви?

Із поеми Олександра Олеся

Після Льва закняжив Юрій,

Внук Данила-короля.

І за його панування

Розгорнулася земля.

За Карпатами забрав він

Мукачів та Ужгород.

Знов зміцнилася держава,

Знов на ноги став народ.

Землі Галицьку й Волинську

В одне ціле Юрій злив

І корону королівську

Діда славного носив.

 

Відповідь - За часів Юрія І Львовича (1301–1308/1315) Волинсько-Галицька держава переживала період стабільності, об’єднавши Галичину та Волинь в єдине ціле, хоча втратила частину територій на заході (Люблінська земля). Поет описує Юрія як мудрого правителя-короля, що зміцнив державу, а в історії цей період оцінюється як час відносного спокою та економічного піднесення.

1. Зміни кордонів за Юрія І   (за картою стр. 127):

Об'єднання: Юрій І зміг об’єднати Галицьку та Волинську землі, які раніше часто управлялися різними князями, в єдине ціле.

Розширення: Підпорядкував Пониззя аж до межиріччя Південного Бугу та Дністра.

Втрати: Під час його правління було втрачено Люблінську землю, яку загарбали поляки. Також поет Олександр Олесь згадує про Мукачів та Ужгород, хоча це були переважно закарпатські володіння під впливом.

2. Опис та оцінка діяльності Юрія І:

Опис поетом: Олександр Олесь змальовує Юрія І як сильного правителя («Внук Данила-короля»), який приніс спокій («Розгорнулася земля», «Знов зміцнилася держава», «Знов на ноги став народ»). Він підкреслює наступність влади («І корону королівську / Діда славного носив»).

Оцінка: Діяльність Юрія І була позитивною для держави. Завдяки мирній зовнішній політиці (союз із Польщею та Тевтонським орденом), Галицько-Волинська держава уникала великих воєн, розвивала торгівлю та культуру, а сам Юрій титулувався як «король Русі».

 

3.Порівняйте атрибути влади Юрія І з атрибутами влади європейських монархів, відомих вам з курсу історії середніх віків. Обговоріть свої міркування з однокласниками/однокласницями.     стр. 137

1 — Юрій Львович (реконструкція з королівської печатки);

2 — геральдичний лев;

3 — печатки Юрія Львовича (сучасні реконструкції)

Відповідь - 1. Атрибути влади Юрія І

• Княжий трон — символ князівської влади у Волинсько-Галицькій державі.
• Княжа корона — носив як знак легітимності та престижу.
• Військова сила / дружина — основа влади князя, захист територій.
• Збір данини і податків — економічна основа князівства.
• Дипломатичні зв’язки — мирні стосунки з сусідами, зокрема з татарами.
• Покровительство церкви — підтримка православної церкви, будівництво храмів.

2. Атрибути влади європейських монархів (середньовічна Європа)

• Корона і скіпетр — символи королівської влади та легітимності.
• Армія / лицарі — основа влади, військова сила для завоювань та оборони.
• Податки та феодальна економіка — фінансування держави через данину і феодальні права.
• Дипломатія і шлюби — союзні зв’язки з іншими державами.
• Підтримка церкви (католицької) — легітимізація влади, коронації.

3. Порівняння

Атрибут	Юрій І (Волинь-Галичина)	Європейські монархи
Символ влади	Княжий трон, корона	Корона, скіпетр
Військова сила	Дружина, військо князя	Армія, лицарі
Податки	Данина, податки з населення	Данина, феодальні повинності
Церква	Православна церква, будівництво храмів	Католицька церква, коронації, монастирі
Дипломатія	Мирні стосунки з татарами, сусідами	Дипломатія, шлюбні союзи, альянси
Легітимність	Рід, династія Романовичів	Рід, династія, божественне право

 

Висновок

• Атрибути влади Юрія І були схожими на атрибути європейських монархів: корона, армія, податки, підтримка церкви.
• Відмінність у специфіці: Юрій І прагнув підтримувати мир із татарами та регіональними сусідами, тоді як європейські королі часто вели численні війни для розширення територій.

 

2. Як правили останні князі Волинсько-Галицької держави

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 137

З’ясуйте, у який спосіб волинсько-галицькі князі захищали підвладні їм землі.

Відповідь -  Військова сила князя (дружина)

Князі мали власне військо — дружину, яка складалася з воїнів-найманців та місцевої шляхти.

Дружина виконувала роль оборони держави та проводила військові походи проти ворогів.

Будівництво укріплень і фортець

В містах та на кордонах зводилися замки, фортеці та оборонні стіни.

Це допомагало відбивати напади монголо-татар, сусідів і розбійників.

Дипломатія і мирні договори

Князі вели переговори з сусідніми державами та Золотою Ордою, щоб уникнути війни або отримати час для підготовки.

Переміщення столиці та стратегічне управління

Наприклад, Лев І переніс столицю з Галича до Львова, де було легше контролювати західні кордони та торгівлю.

Використання союзників і колоній

В містах оселялися іноземні купці та колонії (німці, вірмени, поляки), що сприяло економічній стабільності та, опосередковано, захисту територій.

Висновок: Волинсько-галицькі князі захищали свої землі комплексно: поєднували військову силу, укріплення, дипломатію та економічну стабільність, щоб зберегти незалежність держави.

Розповідь вчителя   стр. 137-139

Наступними правителями Волинсько-Галицької держави були сини Юрія І — Андрій та Лев II, які правили спільно. Вони називали себе «князями всієї Русі», претендуючи на наступництво державницьких традицій Русі-України. Зовнішньополітичну діяльність Андрій і Лев II спрямували на союз із Тевтонським орденом та Польщею, бо в такому союзі князі-співправителі могли ефективно протистояти Литві, яка провадила агресивну політику щодо своїх сусідів.

Брати опікувалися розвитком торгівлі з польськими землями. Вони дозволили купцям з міста Торуня вільно приїжджати до волинсько-галицьких земель із різними товарами та вільно, без оплат, торгувати. Купцям було надано всі права, як при їхньому батькові, а в разі їх порушення гарантувалася компенсація втрат у подвійному розмірі. Краківським купцям було дозволено вільно приїжджати до міста Володимира й по сплаті мита в невеликому розмірі вільно купувати та продавати товари.

У 1315-1316 рр. литовське військо князя Гедиміна захопило дорогичинську та берестейську землі. За такої складної ситуації Андрій і Лев Юрійовичі намагалися заручитися підтримкою Риму. Однак папа Іоанн XXII головною умовою надання підтримки висунув навернення підлеглого братам населення до католицької віри, що було неможливим.

ДОСЛІДІТЬ  стр.  138

Які традиції провадив укладений князями Андрієм і Левом II союзний договір? Яка небезпека мотивувала князів до зближення з Тевтонським орденом?

Із грамоти князів Андрія і Лева II до Тевтонського ордену 9 серпня 1316 р.

Ми, бажаючи за прикладом наших предків бути з вами в щирій дружбі та прихильності до дружніх союзів від давніх днів поміж нами укладених узагалі нічим не зменшити, радше з Божої волі щедріше примножити, будемо, врешті, старатися надійно захистити ваші землі від татар і від будь-якого іншого ворожого нападника, як тільки це нам випаде. Крім того, перед вами і всім вашим народом ми є боржниками щодо всякої прихильності, сприяння та доброзичливості.

Відповідь - 1. Традиції, які продовжував союзний договір князів Андрія і Лева II

Союзний договір продовжував традицію дружніх стосунків між князями та іноземними державами, започатковану їхніми попередниками.

Мета договору: зберігати мир, взаємну підтримку та дружбу.

Договір передбачав спільний захист територій та допомогу один одному у разі нападу.

Дипломатична практика «боржництва щодо прихильності та доброзичливості» показує продовження звичаю укладати союзи для взаємного захисту.

2. Небезпека, яка мотивувала князів до зближення з Тевтонським орденом

Основна загроза — напади татар (монголо-татарська навала).

Крім того, існувала загроза від сусідніх держав і розбійницьких нападів.

Тому князі шукали союзників серед сильних європейських сил, таких як Тевтонський орден, щоб зміцнити оборону своїх земель.

Висновок

Союз князів Андрія і Лева II з Тевтонським орденом відображав:

Традицію укладення дипломатичних договорів для взаємного захисту, започатковану попередніми князями.

Реальну потребу захистити державу від зовнішніх загроз, особливо від татар і інших ворогів.

Розповідь вчителя  стр. 138-139

На початку 1320-х рр. правління князів ускладнилися відносинами з ординцями. Брати, хоч і платили їм данину, однак поводилися незалежно, намагаючись протистояти Орді силою власного війська. За припущеннями істориків, князі Андрій і Лев II загинули в одній із битв проти ординців. Оскільки жоден з братів не мав дітей, то з їхньою смертю в 1323 р. династія Романовичів по чоловічій лінії припинилася

Упродовж майже двох років волинсько-галицький трон був вільним, хоча претендентів не бракувало. У 1325 р. волинсько-галицькі бояри обрали главою держави князя Болеслава, племінника Юрія І. Новий правитель прийняв православ’я та ім’я Юрій II (на честь діда — короля) і правив протягом 1325—1340 рр. Про його наміри відродити часи могутності Волинсько-Галицького королівства свідчить, наприклад, той факт, що в документах Юрій II називав себе «Божою милістю князем і дідичем королівства Русі» або «Божою милістю уродженим князем всієї Малої Русі» та використовував королівську печатку Юрія І.

У зовнішній політиці він підтримував союз із Тевтонським орденом, а от відносини з Польщею були ворожими. За правління Юрія II покращилися взаємини з Литвою, насамперед завдяки шлюбу правителя з дочкою князя Гедиміна. Юрій II опікувався розвитком міст і торгівлі. Він намагався обмежити вплив боярства на життя суспільства. Місцева знать була незадоволена таким становищем, бояри змовилися і, ймовірно, отруїли князя. Його смертю скористалися західні сусіди, які прагнули приростити власні території українськими землями. Князем було визнано Любарта, сина литовського князя Гедиміна, дружина якого походила з родини волинсько-галицьких князів. Проте свою владу Любарт поширив лише на територію Волині.

1349 р. похід польського короля Казимира поклав початок війні за волинсько-галицькі землі. У результаті цієї війни Галичина із Белзькою землею та Холмщиною опинилася під владою Королівства Польського, Волинь — під владою литовської династії.

Печатка Юрія II Болеслава

ДОСЛІДІТЬ  стр. 139

1. Схарактеризуйте кордони Волинсько-Галицької держави за правління Юрія II. Зробіть висновки.

2. Про якого князя йдеться в пісні? Як наведені рядки характеризують становище волинських і галицьких земель за правління цього князя?

З народної пісні

Ти Волинь і гордий Галич

Від чужих обороняв,

Хоч ти литвин, але близький

За пролиту кров нам дав.

Але горе! Сил у тебе

На врага уже нема,

Через те під чужу владу

Впала рідная земля.

Відповідь -  1. Кордони Волинсько-Галицької держави за правління Юрія II та висновки

Кордони держави Юрія II (кінець XIII — початок XIV ст.):

Зберігалася Галичина та Волинь.

Держава контролювала частину Поділля, але була вже вразливою на західних і південних рубежах.

Крайні землі дедалі частіше піддавалися тиску сусідів (Польща, Литва) і монголо-татар.

Висновки: Юрій II успадкував державу, але через внутрішні конфлікти та зовнішній тиск її військова сила та території зменшилися.

Держава поступово ставала залежною від сильніших сусідів, що готувало її до втрати незалежності.

2. Про якого князя йдеться в пісні та що вона показує

Про кого йдеться: у пісні йдеться про Юрія II Львовича (останнього сильного князя Галицько-Волинської держави).

Характеристика становища волинських і галицьких земель:

Князь боронив рідну землю від ворогів (“Від чужих обороняв”).

Був мужнім і відважним, навіть якщо походив із Литви (“Хоч ти литвин, але близький”).

Військова сила виснажилася, держава більше не могла протистояти ворогам (“Сил у тебе на врага уже нема”).

Внаслідок цього землі Волині та Галичини впали під чужу владу — почалися втрати незалежності.

Висновок: Пісня підкреслює, що навіть відважний князь не зміг зберегти повну незалежність держави через зовнішній тиск та ослаблення військової сили.

5. Закріплення вивченого матеріалу

 

Таблиця   «Внутрішня та зовнішня політика наступників Данила Романовича»

 

Наступники Данила Романовича	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Лев І (1264-1301)	Королівство розпалося. Землі поділено між синами й братом Васильком та його наступниками. Бажання об'єднати землі батька. Переніс столицю до Львова.	Розширив свої володіння - приєднав Люб­лінську землю, частину Закарпаття.Допомога золотоординсь-ким військам у похо­дах на Литву й Польщу. Дипломатичні зв'язки з Тевтонським орденом, Чехією.
Юрій І (1301-1308)	Час розквіту держави, її спокою та економічного добробуту. Столиця - м. Володимир. Мав королівський титул (король Русі). 1303 р. створено окрему Галицьку митрополію.	Втрата Люблінської землі, частини Закарпаття. Розширив кордони держави до нижньої течії Дністра, й Південного Бугу.
Лев II Андрій (1308-1323)	Спільне правління «князів всієї Русі». Останні князі з династії.	Встановлення союзу з Тевтонським орденом і Польщею. Намагалися послабити свою залежність від Золотої Орди.
Юрій II Болеслав 1(1325-1340)	Іноземець, якого обрали бояри. «Божою милістю князь і спадкоємець королівства Русі». Боротьба з боярами, які його отруїли. Збільшення чисельності католиків у державі.	Тісні контакти з Тевтонським орденом, з Лит­вою. Намагався повернути Люблін.

 

1. Короткі відповіді

1.Хто були нащадки Данила Романовича, які правили державою?

Відповідь: Лев I, Юрій I, Лев II, Андрій, Юрій II Болеслав.

2.Яке місто Лев I обрав столицею і чому?

Відповідь: Львів, бо місто добре розташоване для торгівлі та контролю західних кордонів.

3.Які території приєднав Лев I?

Відповідь: Люблінську землю та частину Закарпаття.

4.Що зробив Юрій I для розвитку економіки та церкви?

Відповідь: Створив окрему Галицьку митрополію (1303 р.), забезпечував спокій, розвиток ремесел і міст.

5.Чому Лев II і Андрій уклали союз із Тевтонським орденом?

Відповідь: Щоб послабити залежність від Золотої Орди та захистити державу від ворогів.

 

2. Вибір правильної відповіді

1. Перша битва русичів з монголами відбулася:
   a) 1240 р.
   b) 1223 р. ✅
   c) 1253 р.
2. Корона Данила Романовича була отримана від:
   a) Папи Римського ✅
   b) Хана Батия
   c) Лева I
3. Союз Лева II та Андрія з Тевтонським орденом мав на меті:
   a) Поширення католицизму
   b) Захист від татар і Польщі ✅
   c) Напад на сусідні землі

 

3.Графічний диктант (ставимо «+», якщо твердження правильне, «-», якщо помилкове)

1. Галицько-Волинське князівство утворене 1199 р. +
2. Після смерті Романа Мстиславовича князем став Данило Романович +
3. Данило легко повернув Галичину -
4. Столицю князівства Данило переніс до Львова +
5. Перша битва русичів з монголами відбулася 1223 р. +
6. Оборону Києва від монголів здійснював Данило -
7. Батий припинив похід на Захід, бо не міг утримувати завойовані народи +
8. Збір данини здійснювали ярлики -
9. Золота Орда — новоутворена держава монголів +
10. Хан Батий затвердив князювання Данила після його поїздки до Орди +
11. Данило отримав корону від Папи Римського у 1264 р. -
12. Золотоординські володарі завжди сприяли піднесенню Галицько-Волинського князівства -

4.Творче завдання

• Уявіть, що ви історики і складаєте коротку новину:

«Князі Лев II та Андрій уклали союз із Тевтонським орденом, щоб зміцнити оборону держави та забезпечити мир на західних кордонах».

Висновок: Навіть останні нащадки Данила прагнули зберегти незалежність держави та безпеку своїх земель.

5.Запитання на порівняння

Порівняйте Лева I і Юрія II Болеслава за зовнішньою політикою.

Відповідь:

Лев I розширював території, мав дипломатичні зв’язки з Тевтонським орденом і Чехією, допомагав Орді у походах.

Юрій II Болеслав мав контакти з Тевтонським орденом і Литвою, намагався повернути втрачені землі (Люблін), але був більш залежним від сусідів.

6.Порівняйте Лева I і Юрія I за внутрішньою політикою.

Відповідь: Лев I намагався об’єднати розділені землі батька, переніс столицю до Львова.

Юрій I забезпечував спокій держави, економічний розвиток, розвивав церкви і міста.

7. Творче завдання

Уявіть себе мандрівником у Галицько-Волинській державі за Лева Напишіть 3–4 речення про те, що ви побачите у Львові.

Приклад відповіді: Я потрапив до Львова, столиці держави Лева I. На вулицях чути німецьку, польську та угорську мови. Місто велике й укріплене, тут ростуть ремісничі майстерні та торгівельні ринки. Високі церкви й монастирі свідчать про багатство і культуру краю.

8. Встановіть правильну послідовність подій

Перша битва русичів з монголами.

Коронація Данила Романовича.

Перенесення столиці Левом I до Львова.

Союз Лева II та Андрія з Тевтонським орденом.

Відповідь (послідовність): 1 → 2 → 3 → 4

9. “Так чи ні”

Данило Романович отримав корону від Папи Римського у 1253 р. Так ✅

Лев II зміг повністю об’єднати розділені землі батька. Ні ❌

Юрій I розширив кордони держави до Південного Бугу і нижньої течії Дністра. Так ✅

Юрій II Болеслав був місцевим князем з роду Романовичів. Ні ❌

10. Питання на доказування

Наведіть приклади того, як князі намагалися зберегти незалежність Галицько-Волинської держави.

Відповідь: Перенесення столиці Левом I до Львова для контролю західних кордонів.

Дипломатія з Тевтонським орденом і Польщею Лева II та Андрія.

Встановлення мирних стосунків з Орди для захисту від татар.

Спроби Юрія II Болеслава повернути втрачені землі та зміцнити владу.

11.Завдання “Заповни пропуски”

1.Після смерті Данила Романовича його держава була розділена між _______ і _______.

Відповідь: Левом I і братами (Мстиславом, Шварном)

2.Столицю держави Лев I переніс з _______ до _______.

Відповідь: Галича → Львова

3.Першою битвою русичів з монголами була битва на річці _______ у _______ році.

Відповідь: Калка → 1223

4.Юрій I отримав титул _______ Русі.

Відповідь: короля

5.Лев II і Андрій уклали союз з _______ і _______ для послаблення залежності від Орди.

Відповідь: Тевтонським орденом → Польщею

 

12. Завдання “Поясни значення”

1.Чому перенесення столиці до Львова було важливим для Лева I?

Відповідь: Це дозволило контролювати західні кордони, сприяло розвитку торгівлі і культури, зміцнило позиції держави.

2.Чому союз з Тевтонським орденом був стратегічно важливим для Лева II і Андрія?

Відповідь: Союз допомагав захистити державу від нападів, послабити залежність від Золотої Орди та зміцнити дипломатичні позиції.

13. Завдання “Хто сказав?”

Визначте, про кого йдеться:

1.“Ми будемо старатися надійно захистити ваші землі від татар і будь-якого іншого ворога.”

Відповідь: Лев II і Андрій (грамота до Тевтонського ордену, 1316 р.)

2.“Львів мені миліший, перенесу столицю з Галича до Львова.”

Відповідь: Лев I

3.“Ми, бажаючи миру та спокою в державі, підтримували розвиток ремесел, науки й культури.”

Відповідь: Юрій I

14. Завдання “Вірно чи неправильно?”

Лев I приєднав Люблінську землю. Вірно ✅

Юрій II Болеслав був останнім князем династії Романовичів. Неправильно ❌ (останній був Андрій/Лев II)

Союз Лева II та Андрія з Тевтонським орденом був спрямований на напад на Литву. Неправильно ❌

Юрій I розширив кордони до Південного Бугу і нижньої течії Дністра. Вірно ✅

Загальний висновок

Після смерті Данила Романовича його держава поступово розпалася на частини, якими правили його нащадки: Лев I, Юрій I, Лев II, Андрій та Юрій II Болеслав. Кожен князь намагався зберегти спадщину батька, розвивати економіку та культуру, укріплювати столиці та контролювати кордони.

Лев I переніс столицю до Львова, розвивав торгівлю та дипломатію, намагався об’єднати розділені землі. Юрій I забезпечив економічний спокій, підтримував церкву та розвиток міст.

Лев II та Андрій уклали союзи з Тевтонським орденом і Польщею, щоб захиститися від татар і Золотої Орди.

Юрій II Болеслав, іноземець на престолі, прагнув зберегти державу та повернути втрачені землі.

Волинсько-Галицька держава в цей період залишалася важливим політичним, економічним і культурним центром, але через внутрішні розділи та зовнішній тиск її сила поступово зменшувалася. Історія наступників Данила Романовича показує важливість дипломатії, об’єднання земель та розвитку культури для збереження незалежності держави.

 

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 20, напишіть 10 речень про те, як нащадки Данила Романовича (Лев I, Юрій I, Лев II, Андрій, Юрій II Болеслав) намагалися зберегти державу та її незалежність.