Волинсько-Галицька держава за Романа Мстиславовича

Історія України

Тема- Волинсько-Галицька держава за Романа Мстиславовича

Мета:

• ознайомити з історичною особою Романа Мстиславовича; охарактеризувати процес становлення  та зміцнення Галицько – Волинської держави за Романа Мстиславовича; розкрити напрямки його політики, дати оцінку діяльності Романа Мстиславовича;
• розвивати вміння аналізувати історичні події, спів ставляти історичні факти, вміння самостійно працювати з історичними джерелами.
• виховувати почуття гордості і відповідальності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні дати:

1199р. – утворення Галицько – Волинської держави;

1199 – 1205 р. Князювання Романа Мстиславовича;

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань.

Запитання

1.   Що таке політична роздробленість?

Відповідь- Політична роздробленість — це період в історії, коли єдина централізована держава розпадається на незалежні або напівнезалежні землі-князівства чи володіння, які втрачають єдину владу, але зберігають певні культурні та етнічні зв'зки, як це відбулося з Київською Руссю у XII-XIV ст.

2.   Коли постали Галицьке і Волинське князівства?

Відповідь- Галицьке та Волинське князівства об'єдналися в єдину Галицько-Волинську державу в 1199 році завдяки князю Роману Мстиславичу, який захопив Галич після смерті останнього галицького князя, створивши потужне об'єднання, що стало продовжувачем традицій Київської Русі, хоча пізніше його синам довелося знову боротися за відновлення єдності.

3. Мотивація навчальної діяльності.

    Розглянемо як відбулося становлення Галицько – Волинської держави, котру називають спадкоємницею Київської Русі? Яку роль в цьому процесі відіграв волинський князь Роман Мстиславович?  На ці запитання будемо шукати відповідь сьогодні на уроці.

§ 16  стр. 110

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ стр. 110

Де розташовані Волинське й Галицьке князівства? (Скористайтеся картою, с. 112.) Якими були особливості економічного й політичного розвитку цих князівств? Яких князів Волинського й Галицького князівств XII — першої половини XIII ст. ви знаєте?

Відповідь - Волинське князівство розташовувалося на Волині, а Галицьке — на Прикарпатті та Закарпатті, у верхів'ях Дністра, Бугу й Сяну; вони об'єдналися 1199 р. під владою Романа Мстиславича, утворивши Галицько-Волинську державу, що мала потужну економіку завдяки торгівлі та землеробству, а політично – сильні князівства з боротьбою бояр, відомі правлінням Данила, Василька, Лева, Юрія, а князі — Роман, Данило Галицький, Лев, Юрій І. 

Особливості розвитку:

Економіка:

• Вигідне географічне положення: Перетин торгових шляхів (шлях "із варяг у греки"), що сприяло розвитку торгівлі (сіль, хутра, мед).
• Розвинене землеробство завдяки родючим землям.
• Багаті соляні родовища (особливо в Галичині).
• Віддаленість від Києва зменшувала залежність від центральної влади, сприяючи місцевим князям.

Політика:

•                Сильна князівська влада: Особливо за Романа Мстиславича та Данила Галицького.
•                Боротьба з боярами: Особливо в Галичині, де бояри мали великий вплив.
•                Зовнішня політика: Активні відносини з Польщею, Угорщиною, Візантією, боротьба з кочовиками (половцями), а згодом – з монголо-татарами.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 110

Які з характеристик можна віднести до розвитку Волинського й Галицького князівств, а які — до Київського, Чернігівського та Переяславського князівств періоду роздробленості? Чому ви так думаєте? Підтвердьте свої припущення фактами. Які наслідки це мало для майбутнього розвитку Волинського й Галицького князівств? Чому?

 

Волинське князівство:

•      Віддалене від Києва й боротьби за київський престол
•      Потерпали від відтоку населення з південних регіонів.

Галицьке князівство :

•                  Розташовані на перехресті торговельних шляхів до Європи
•                  Мали родовища солі як джерело поповнення казни.

Ці князівства
Були об’єктом постійних набігів кочовиків	Були важкодоступними для кочовиків
Переживали занепад торгівлі через зміну світових торговельних шляхів	Розташовані на перехресті торговельних шляхів до Європи
На їх територіях точилися міжусобиці князів	Віддалені від Києва й боротьби за київський престол
Потерпали від відтоку населення з південних регіонів	Мали родовища солі як джерело поповнення казни

 

4. Вивчення нового матеріалу

1. Якими були передумови об’єднання Волинського й Галицького князівств стр. 110

ПОМІРКУЙТЕ

Чому, на відміну від інших князівств Русі-України, відбулося об’єднання цих територій? Визначте й запишіть передумови об’єднання Волинського та Галицького князівств.

Відповідь -  Об'єднання Волинського та Галицького князівств відбулося через спільні економічні інтереси, культурні зв'язки, віддаленість від Києва та спільні загрози з боку Польщі й Угорщини, що створило сприятливі умови для утворення потужної держави під владою Романовича, який об'єднав ці землі у 1199 році, ставши спадкоємцем Київської Русі та започаткувавши Галицько-Волинське князівство. 

Розповідь вчителя

Наприкінці XII ст. відбувалося зближення Волині та Галичини завдяки поширенню християнства, розвитку культури й освіти. Зростали міста й зміцнювалися економічні контакти, що допомагало взаємодії мешканців цих земель та пожвавленню торгівлі. Сприяли зближенню князівств і міжнародні торговельні шляхи. Перший із них — із Центральної Європи у Східну — пролягав через німецьке місто Регенсбург, столицю Чехії Прагу, польські міста, галицький Перемишль, волинські центри, а потім ішов на Київ. Другий шлях прямував від Балтійського моря до Чорного річками Західний Буг і Дністер (інколи його називають другим шляхом «із варяг у греки»).

Населення, виснажене усобицями, прагнуло покласти край князівським чварам і боярській смуті. Важливо було також захиститися від зовнішньої загрози, яку становили Польща й Угорщина на заході, а половці — на південному сході.

1199 р. волинський князь Роман Мстиславич — син київського князя Мстислава Ізяславича, по смерті галицького князя захопив Галич та об’єднав землі двох князівств під своєю владою. Він діяв як досвідчений політик і спирався не тільки на власні сили, а й на військову підтримку свого союзника — краківського князя Лєшека Білого, з яким мав родинні зв’язки.

ДОСЛІДІТЬ стр. 111

Як польський хроніст характеризує князя Романа? Чому Роман шукав підтримку в польського князя Лєшека? Чому польський князь допоміг Романові? Чому галицька знать негативно реагувала на утвердження Романа правителем їхньої землі? Чи можна довіряти цьому документу? Чому?

Відповідь-  Польський хроніст характеризував Романа Мстиславича як надзвичайно сильного і успішного князя, що піднявся майже над усіма руськими землями, а сам Роман шукав підтримки у Лешка Білого через міжусобні конфлікти в Польщі та прагнення розширити свій вплив, а польський князь допоміг з міркувань вигоди та спільної вигоди. Галицька знать опиралася Роману через страх втрати впливу та жорстокість, хоча йому можна довіряти як літописним джерелам, але з розумінням, що вони часто містять певні перебільшення.

Із Польської хроніки кінця ХII — першої чверті ХIII ст. магістра Вінцента Кадлубка

Саме в той час настав час померти галицькому князю Володимиру, не залишивши законного наступника. Тому руські князі... прагнуть захопити князівство, що звільнилося. Серед них князь Роман... Але оскільки він бачить, що під силу не зрівняється з іншими, то уклінно благає князя Лєшка... поставить його в Галичі хоча б своїм намісником.

...Галицька знать виходить Лєшку назустріч, обіцяє всіляку покірність... І ось їм доводиться приймати князя Романа, який встиг уже як сусід налякати їх. Адже їм знайоме... тиранство цієї лукавої людини, яка не знала поблажливості ні до кого...

Благання йдуть за благаннями, пропонується незліченна кількість срібла, золота, коштовності... — аби їх не змушували йти під ярмо Романа. Але... всупереч опору руських вельмож і знаті, князь Лєшко ставить Романа князем Галича.

 

 

Розповідь вчителя

Захопивши Галич, Роман приєднав нові володіння до своїх Волинських. Так відбулося об’єднання Волинського й Галицького князівств у єдину Волинсько-Галицьку державу. Це була подія історичної ваги — князівство стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі, тобто українських земель. Столицею нового князівства Роман Мстиславич обрав місто Галич.

ДОСЛІДІТЬ стр. 112

Визначте кордони Волинсько-Галицького князівства за Романа Мстиславича. Назвіть і покажіть його нову столицю. Поміркуйте, які наслідки мала зовнішня політика князівства.

Відповідь - За Романа Мстиславича Волинсько-Галицьке князівство об'єднало Волинь і Галичину, простягаючись від Польщі та Угорщини на заході й півдні до Київщини на сході, а його столицею став Галич, що стало новим центром південно-західної Русі; політика князя зміцнила державу, розширила вплив на інші землі, протистояла половцям, але після його смерті об'єднання розпалося, підкресливши потребу в сильній центральній владі. 

2. Як Роман Мстиславич посилив об’єднане князівство стр. 112

ПОМІРКУЙТЕ

Яку внутрішню та зовнішню політику проводив Роман Мстиславич?

Відповідь-  Роман Мстиславич проводив політику зміцнення Галицько-Волинської держави, об'єднуючи землі (захопив Київ), приборкуючи боярство та розвиваючи економіку; у зовнішній політиці він боровся з половцями, розширював зв'язки з Візантією, Польщею, Угорщиною, Німеччиною та Римом, а також втручався у польські міжусобиці, що зрештою призвело до його загибелі в Польщі у 1205 році, хоча мав амбіції створити потужну, централізовану державу з єдиним центром влади, про що свідчить його проект "Доброго порядку". 

Внутрішня політика:

• Об'єднання земель: У 1199 р. об'єднав Галицьке та Волинське князівства, а у 1202 р. захопив Київ, ставши наймогутнішим правителем Південно-Західної Русі.
• Посилення князівської влади: Придушував опозицію боярства, вигнав впливових бояр з Галичини.
• Реформи: Розробив проект "Доброго порядку" для Русі, що передбачав вибори старшого князя на з'їздах та передачу престолу старшому синові (майорат) для уникнення дроблення земель, але це не було реалізовано через опір інших князів.
• Господарський розвиток: Активно будував міста, дороги та укріплення, зміцнюючи державність. 

Зовнішня політика:

• Боротьба з кочовиками: Організовував успішні походи проти половців (1201-1202, 1203-1204), визволяючи бранців та захищаючи землі Русі від нападів.
• Дипломатія та союзи: Підтримував тісні зв'язки з Візантією, Угорщиною, Польщею, Німеччиною, а також мав контакти з Папою Римським, пропонуючи йому корону в обмін на католицтво.
• Участь у польських справах: Втручався у міжусобиці польських князів, допомагаючи союзникам, що зрештою призвело до його загибелі під Завихвостом у 1205 році.
• Розширення впливу: Розширив територію за рахунок земель ятвягів та литовців. 

Таким чином, Роман Мстиславич прагнув створити сильну, централізовану державу, спираючись на військову силу та дипломатію, але його амбітні плани були перервані передчасною смертю. 

Розповідь вчителя

Князь дбав про розвиток міст, сільського господарства, промислів, ремесел і торгівлі. У своїй діяльності він спирався на заможні верстви населення, які підтримували його.

Верхівка галицького боярства, окремі представники якої мали великі земельні володіння й контролювали міста, намагалась обмежити владу князя й посилити свій вплив на суспільство. Роман виселяв ворожо налаштованих бояр за межі підвладних йому територій або карав на смерть. Частину конфіскованих земель непокірної знаті князь роздав служивим людям. Він говорив: «Мед зручніше добувати, якщо притиснеш бджолиний рій, а не розпустиш його». Тож бояри тривалий час не насмілювалися виступати проти князя.

Зовнішня політика князя Романа була спрямована на поширення його влади на інші території Русі-України. Він розгорнув боротьбу проти свого тестя — київського князя Рюрика Ростиславича, змусивши його зректися престолу.

1202 р. Роман Мстиславич заволодів Києвом, не застосовуючи сили. Князем його проголосило народне віче, й мешканці міста відчинили йому Подільську браму. Літописець, враховуючи що Роман об’єднав під своєю владою землі, які становили ядро Русі-України, назвав його «самодержцем усієї Русі». Здобувши Київ, Роман додав до свого титулу ще й «великий князь».

Над руськими землями й надалі тяжіла половецька загроза. Щоб ефективніше боротися з кочовиками, Роман Мстиславич провів військову реформу: кольчугу було замінено вдосконаленим панцирем, а руська кіннота стала важко озброєною, рицарською. На думку істориків, князь Роман створив одну з найкращих кінних дружин у Східній Європі. Ця дружина здійснила перший переможний похід проти половців узимку 1200-1201 рр. Половці вторглися на Переяславщину та Київщину. Князь Роман наздогнав нападників уже тоді, коли вони повертали назад, за річку Рось: «...узяв [Роман] половецькі вежі й привів багато полонених. Він відібрав також від них [половців] дуже багато християн [невільників]». Успішним був похід Романа проти половців і 1203 р.

У відносинах із Візантією князь покладався не тільки на військову силу, а й на свій дипломатичний хист. Історичні джерела свідчать, що посли Романа відвідували Константинополь, і він мав дружні стосунки з візантійськими правителями. Тісні дипломатичні відносини склалися у князя з Угорщиною та Польщею. Долучався Роман і до міжусобної боротьби польських феодалів, що, зрештою, завершилося для нього трагічно. 1205 р. Роман Мстиславич вирушив зі своїм військом до Польщі, де загинув у сутичці із загонами місцевих правителів.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 114

1. За картою (с. 112) визначте й опишіть основні напрями зовнішньої політики Романа Мстиславича.

Відповідь - Основні напрями зовнішньої політики Романа Мстиславича, спираючись на карту та літописи, включали східний (боротьба з половцями, розширення влади на Русі), південно-західний (зміцнення зв'яків з Угорщиною та Візантією), західний (втручання в польські справи, союз із Польщею проти інших) та прагнення об'єднати українські землі під своєю владою, що демонструвалось підкоренням Києва та боротьбою з "поганими" (язичниками). 

З Галицько-Волинському літопису про Романа Мстиславича під час битви з половцями стр. 114

...Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він [Роман] бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців...

Без могутньої влади об’єднані українські землі не змогли перетворитися на єдину державу, і створене Романом Мстиславичем державне об’єднання розпалося.

3. Як відбулося нове возз’єднання князівства за синів Романа

ПОМІРКУЙТЕ стр. 115

За яких обставин було відновлено владу Романовичів над українськими землями?

Відповідь - Влада Романовичів над українсьми землями відновлювалася поступово, після періоду боярського свавілля та угорсько-польської інтервенції, завдяки боротьбі синів Романа Мстиславича — Данила та Василько, які, спираючись на місцеві сили (духівництво, дрібних бояр, містян), змогли повернути контроль над Галицько-Волинськими землями у середині XIII ст., хоч і з тимчасовими втратами та необхідністю визнання залежності від Орди у певних періодах. 

Ключові обставини:

1. Смута після смерті Романа Мстиславича (1205 р.): Боярство в Галичі виступило проти його вдови та малолітніх синів (Данила й Василько), що призвело до втечі родини до Польщі та роздроблення земель.
2. Боярське свавілля та іноземне втручання: Протягом 30 років Галицько-Волинські землі були ареною боротьби місцевого боярства за владу та частих втручань Угорщини й Польщі, які посадили своїх намісників.
3. Боротьба Данила та Василька: Досягнувши повноліття, Данило та Василько розпочали боротьбу за відновлення батьківської держави, спираючись на вірних бояр, містян та духівництво.
4. Повернення контролю: Систематичними зусиллями, дипломатією та військовими походами, Романовичі змогли повернути собі владу над Волинню та Галичиною, хоч і з певними поступками.
5. Складні умови: На початку XIV ст. Галицько-Волинське князівство під проводом Юрія I зазнало певного зміцнення, але потім, через міжусобиці та загрозу з боку Орди, змушене було визнавати зверхність Золотої Орди та Литви. 

Таким чином, відновлення влади Романовичів — це тривалий процес, що включав боротьбу з боярством, зовнішніми силами та адаптацію до складних політичних реалій, завершивши процес об'єднанням земель під їхньою династичною владою. 

 

Розповідь вчителя

По смерті Романа Мстиславича, як пише літописець, «велика смута постала в землі руській». За спадщину великого князя боролися руські князі інших земель, Угорське та Польське королівства. Але головною руйнівною силою було галицьке боярство, яке прагнуло не допустити посилення княжої влади. Бояри повстали проти вдови Романа — княгині Анни, та її малолітніх синів, і ті, рятуючись від боярського свавілля, втекли до Польщі. Протягом трьох десятиліть в Галичі неодноразово змінювалися правителі, а території Волинського й Галицького князівств ділили між собою угорські й польські феодали.

Після смерті Романа Мстиславовича державою ніким було правити. У князя залишились малолітні сини: галицький – Данило (1201-1264) і волинський Василько(1203-1271), а регентом при них була мати. Але боярські угрупування не допустили до влади Романової вдови та її малолітніх синів. Багато років князі поневірялися за кордоном, поки підросли і почали боротьбу за престол.

Спочатку брати утвердилися на Волині та стали послідовно збирати батьківські землі під свою владу. Згодом їм вдалося закріпити за собою Східну Волинь і заволодіти Луцьком, Пересопницею та Чорторийськом.

1234 р., приєднавши Белзьку волость до своїх володінь, Романовичі відновили політичну єдність Волинської землі. 1238 р., подолавши опір бояр, Данило укріпився в Галичі, заручившись підтримкою місцевих селян і міщан, які потерпали від боярського свавілля та постійних війн із чужинцями. Волинь він залишив молодшому братові Васильку, який у всіх важливих справах діяв спільно з Данилом.

ДОСЛІДІТЬ стр. 116

1.Як реагували городяни на прихід Данила до Галича? До чого закликав їх князь? Як поводилася міська верхівка? Чому?

Відповідь - Городяни Галича радо вітали Данила, бачачи в ньому свого законного правителя, і він закликав їх не терпіти чужої влади, тоді як міська верхівка (єпископ Артемій та двірський Григорій) спочатку опиралася, але, усвідомлюючи неможливість втримати місто, змушена була змиритися і запросити його увійти, щоб уникнути кровопролиття. 

2. На основі карти (с. 112) відстежте процес відновлення єдності Волинсько-Галицького князівства.

Відповідь - Процес відновлення єдності Волинсько-Галицького князівства після смерті Романа Мстиславича (1205) був тривалим і складним, з ключовими етапами: розкол через боярські міжусобиці та угорсько-польську інтервенцію, а згодом поступове об'єднання під владою Данила Романовича, який у 1238 році здобув Галич, вигнав іноземців та відновив цілісність держави, спираючись на міста, дрібних бояр та дружину, утвердивши владу Романовичів. 

З Галицько-Волинського літопису

Вийшов Данило з воями із Холма, і був він на третій день у Галичі, і радо його прийняли городяни... Він під’їхав і сказав їм: «О мужі-городяни! Допоки ви будете терпіти іноплемінних князів владу?» — то вони, відгукнувши, сказали: «Се єсть державець наш, Богом даний!». І пустилися вони [до нього], яко діти до отця.

Єпископ же Артемій і двірський Григорій не давали йому [увійти до Галича]. Але, побачивши, що не можуть удвох удержати город, вони [удали], ніби й вони готові передати город. Вийшли вони обидва зі сльозами на очах і з усміхненими лицями... і сказали поневолі: «Прийди, княже Данило! Візьми город!»

Розповідь вчителя

Романовичі почали зміцнювати політичне становище оновленого князівства і вступили в боротьбу з хрестоносцями Добжинського (Добринського) ордену, який був підпорядкований Тевтонському. Під їхньою владою перебувало Волинське місто Дорогочин. 1238 р. Романовичі розбили рицарів Добринського ордену й повернули собі землі Берестейщини. Того ж року було підкорено Турово-Пінське князівство. Прагнучи повністю відновити територіальні володіння свого батька, Данило Романович 1239 р. утвердився в Києві. Але він не залишився там, а посадив правити свого намісника — воєводу Дмитра Єйковича.

5.Закріплення вивченого матеріалу

  1. Тестові завдання

Оберіть правильну відповідь

1.Хто об’єднав Волинське та Галицьке князівства?

А) Данило Галицький

Б) Ярослав Осмомисл

В) Роман Мстиславович

Г) Володимир Мономах

Відповідь: В

2.Рік утворення Волинсько-Галицької держави:

А) 1187 р.

Б) 1205 р.

В) 1240 р.

Г) 1199 р.

Відповідь: Г

3.Основна мета політики Романа Мстиславовича:

А) Посилення влади бояр

Б) Зміцнення князівської влади

В) Поділ держави

Г) Ізоляція від інших держав

Відповідь: Б 

4. Завдання «Так / Ні»

Роман Мстиславович підтримував боярську владу. — Ні

Волинсько-Галицька держава стала наступницею Київської Русі. — Так

Галицьке князівство було багатим завдяки соляним родовищам. — Так

5. Заповніть пропуски

Волинсько-Галицька держава утворилася у …1199 році.

Столицею Волинського князівства було місто …Володимир-Волинський.

…Роман Мстиславович боровся проти боярської опозиції

6. Коротка відповідь

Поясніть значення діяльності Романа Мстиславовича.

Відповідь (зразок):

Роман Мстиславович об’єднав Волинь і Галичину, зміцнив князівську владу, заклав основи сильної держави, яка стала продовжувачкою традицій Київської Русі.

Бесіда за запитаннями

1.Чому тільки наприкінці ХІІ ст. Роман зумів об'єднати Галицьке і Волинське князівства в одну державу?

Відповідь - Роман Мстиславич зміг об'єднати Галицьке і Волинське князівства лише наприкінці XII ст., бо до того Галичина була роздроблена міжусобними війнами та боярським свавіллям, а Волинь – роздроблена на уділи, а об'єднанню сприяли спільні зовнішні загрози (Польща, Угорщина), сильна економіка (сіль, торгівля) та наявність сильної князівської влади (Романа), яка змогла подолати ці перешкоди і об'єднати розрізнені землі в єдину міцну державу, ставши правонаступницею Київської Русі.

2.Як відбувалося поширення влади Романа Мстиславовича на Київ та інші українські землі?

Відповідь- Поширення влади Романа Мстиславовича на українські землі відбувалося через об'єднання Галицького і Волинського князівств у 1199 році та подальше підкорення Києва у 1202 році, коли кияни самі запросили його правити замість невдоволеного Рюрика, а також приєднанням Переяславщини, що дозволило йому об'єднати більшість давньоруських земель під своєю владою, ставши «самодержцем усієї Русі». Він зміцнив владу, обмежуючи бояр, і успішно воював із половцями, що сприяло його авторитету як захисника земель. 

3.Як розгорталася боротьба за Галицьку землю після смерті Романа Мстиславовича? Чому боярство відігравало основну роль у цій боротьбі?

Відповідь - Після смерті Романа Мстиславовича у 1205 році почалася «велика смута» в Галицько-Волинському князівстві, де бояри вигнали його вдову та малолітніх синів (Данила і Василька), запросивши інших князів (сіверських Ігоровичів) та навіть обираючи боярського ставленика Кормильчича на трон, що призвело до тривалої боротьби за владу з втручанням Польщі та Угорщини, яку врешті подолав Данило у 1238 році; боярство відігравало ключову роль, бо прагнуло зберегти свою незалежність від сильної князівської влади, використовуючи будь-які методи, включно з іноземними союзниками.

 

 

Підсумок  уроку

Сьогодні на уроці ми закріпили знання про утворення Волинсько-Галицької держави та діяльність її засновника — Романа Мстиславовича. З’ясували, що у 1199 році було об’єднано Волинське й Галицьке князівства, що стало важливим етапом в історії українських земель.

Ми визначили, що Роман Мстиславович проводив політику зміцнення князівської влади, обмежував вплив бояр та активно захищав кордони держави. Волинсько-Галицька держава стала сильною та впливовою, продовжуючи традиції Київської Русі.

Отже, діяльність Романа Мстиславовича заклала основу подальшого розвитку держави та відіграла важливу роль в історії України.

6. Домашнє завдання

Опрацювати & 16, написати  письмову відповідь (5–6 речень):

У чому полягає історичне значення діяльності Романа Мстиславовича?