Володимир Великий. Впровадження християнства.

Володимир був сином князя

Святослава Хороброго та ключниці Малуші.

Він належав до династії Рюриковичів.

У 970-х роках батько призначив Володимира князем у Новгороді.

Після смерті Святослава між його синами почалась боротьба за владу.

У 980 році Володимир переміг старшого брата Ярополка та став князем Київської Русі. Почав зміцнювати державу та проводити важливі реформи. За свої мудрі рішення, хрещення Русі та зміцнення держави народ прозвав його Володимир Великий.

Внутрішня політика князя

1. Зміцнення влади та адміністративна

Володимир став єдиним правителем Київської

Русі.

Щоб краще керувати великою державою, він провів адміністративну реформу: поділив землю на частини і поставив у важливих містах своїх синів як намісників (наприклад, у Новгороді, Полоцьку, Ростові).

Це допомогло підтримувати порядок, зміцнити владу князя та запобігти міжусобицям. 2. Реформа язичництва (до християнства) Спочатку Володимир спробував об’єднати людей через язичництво.

У Києві встановили ідолів головних богів, зокрема Перуна.

Але ця релігія не була єдиною для всієї Русі, тому князь вирішив змінити віру.

3.       Впровадженняхристиянства (988 рік) Володимир прийняв

християнство у місті Херсонес (на території сучасного Криму). Потім наказав охрестити мешканців Києва у Дніпрі. Християнство стало державною релігією. Це об’єднало народ, сприяло розвитку культури, освіти та зв’язків з Європою.

4.       Освіта та культураЗ християнством з’явилися школи при церквах, де дітей учили читати й писати. Почали переписувати книги — розвивалася писемність. З’явились перші бібліотеки, іконопис, церковна музика.

5.       Будівництво храмів і системаукріплень

Володимир збудував Десятинну церкву — перший кам’яний храм у Києві.

За його наказом по Русі будували

6.Карбування монет За правління Володимира почали карбувати перші монети — златники (золото) та срібляники (срібло).

На монетах було зображено князя Володимира, хрест і тризуб — символ князівської влади, який пізніше став гербом України. Це свідчило про незалежність держави і зв’язки з іншими країнами.

Зовнішня політика князя

1.         Зміцнення міжнародних зв’язків

Володимир налагоджував дипломатичні стосунки з багатьма країнами: Візантією, Польщею, Чехією, Угорщиною, Болгарією.

Завдяки хрещенню Русі та одруженню з візантійською принцесою Анною Русь стала відомою і шанованою у Європі.

2.         Шлюби як засіб дипломатії

Князь укладав династичні шлюби:

–   сам одружився з Анною Візантійською,

–   своїх дітей одружив із представниками правлячих родин Європи.

Це допомагало укріпити мир і дружбу з іншими державами.

3.              Війни та походи

Володимир проводив успішні військові походи проти печенігів — кочових племен, що загрожували Русі з півдня. Здійснив походи на Польщу, повернувши українські землі — Перемишль, Червен.

Воював з волзькими булгарами, щоб контролювати торгівлю.

4.              Захист кордонів

Для захисту Русі від набігів кочовиків Володимир:

 – будував міста-фортеці на південному кордоні,

 Для захисту від ворогів  створив укріплену оборонну лінію ("змієві вали") на південь від Києва.

Це допомогло зміцнити кордони і забезпечити безпеку. 5. Розвиток торгівлі

Після хрещення зросла міжнародна торгівля. Через Русь проходили важливі торгові шляхи, зокрема "із варяг у греки". Русь торгувала хутром, медом, воском, а отримувала тканини, зброю, вино.

Спадщина Володимира

Великого

Князь Володимир Великий був одним із найвидатніших правителів Київської Русі. Його діяльність мала велике значення для розвитку

держави. Саме він запровадив християнство як

державну релігію, що об’єднало народ і наблизило Русь до культурних і політичних традицій Європи.

Володимир провів багато важливих реформ:

зміцнив владу, оборону, розвиток торгівлі, освіти та культури. За його правління почали карбувати

перші монети.  Володимир залишив по собі велику спадщину.  Помер у 1015 році, але пам’ять про нього

живе і сьогодні. Князя Володимира вшановують як

Святого, а в Києві на його честь встановлено величний пам’ятник. Він назавжди залишився в історії як мудрий правитель, реформатор і хреститель Русі.