ВПРОВАДЖЕННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПРОВАДЖЕННЯ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

 

 

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.

1.1     ЩО ТАКЕ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯІ ДЛЯ ЧОГО ВОНО ПОТРІБНЕ.

1.2 ВИКОРИСТАНННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ.

1.3   .МЕТОДИ ТА ФОРМИ РОБОТИ З ТЕХНОЛОГІЇ «КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ».

1.4 ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ КОНГНІТИВНИХ УМІНЬ УЧНІВ(МИСЛЕННЯ, ПАМ’ЯТЬ, УВАГУ, КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ,ПИЛЬНОСТІ ЗОРУ).

1.5  ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПРАКТИКУ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ.

1.6    КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – ВМІЛЕ ВІДПОВІДАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ, ЩО ДОЗВОЛЯЄ ЛЮДИНІ ФОРМУЛЮВАТИ НАДІЙНІ ВІРОГІДНІ СУДЖЕННЯ.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які — ні. Враховуючи це, вчитель  початкових класів має навчити учня  самостійно здобувати знання,  знаходити найоптимальніші рішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності. Дитина, яка не вміє працювати з книгою творчо і самостійно, критично самостійно читати, самостійно виконувати  завдання, робити висновок, переживає великі труднощі  в процесі навчання, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не зможе об’єктивно оцінити себе та оточуючих, в повній мірі реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси. Критичне мислення як інноваційна педагогічна технологія  допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже вона спрямована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться   у   Концепції нової української школи.

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків. 

 

 

 

Розділ 1.  Науково-педагогічні основи розвитку критичного мислення учнів початкових класів.

 

1. 1. Що таке критичне мислення  і для чого воно потрібне?

 

Щодня життя підкидає нам чимало питань і проблем, які вимагають наших відповідей та ефективних рішень. Деякі з них прості, а деякі – не зовсім: Як заощадити, не втрачаючи якості життя? За якого політика варто проголосувати? У який банк краще покласти гроші на депозит? Де і як знайти достойну роботу?.. Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення – це особливо результативний спосіб.

Людина, яка володіє критичним мисленням:

– легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити;

– уважно вивчає усі можливості;

– прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір;

Для чого це вам потрібно?

Критичне мислення дає інструменти, щоб зробити власне життя більш осмисленим і успішним.

Критично мислячі люди:

– інтелектуально незалежні;

– чесні самі з собою;

– ними неможливо маніпулювати;

Вони уміють:

– перемагати сумніви;

– ставити правильні запитання;

– шукати і бачити зв’язки між явищами і вчинками людей;

– вибудовувати судження на доказах;

  Є різні способи навчитись критично мислити. Більшість з них ви знайдете у матеріалах нашої платформи. Ці способи, певно, не викорінять цілком складні проблеми з вашого життя, але допоможуть приймати більше правильних рішень.

Методи  розвитку критичного мислення учнів

   «Критичне мислення – це вміння особистості досліджувати реальні життєві ситуації, висувати різні варіанти розв’язання поставлених завдань й оцінювати їх з метою виявлення недоліків та вибору оптимального шляху вирішення, приймати самостійні рішення й передбачати їхні наслідки» (М. Махмутов).

Із чого починається критичне мислення?

Критично мисляча людина здатна проаналізувати інформацію, зібрану з різних джерел, оцінити її достовірність, адекватність конкретній проблемній ситуації чи суперечливість даних аргументів для доведення. Однією з основних ознак критичного мислення є здатність виявляти помилки і у власних, і в чужих міркуваннях.

Критичне мислення починається з постановки питань і з’ясування проблем, які необхідно вирішити. Воно передбачає обов’язкову переконливу аргументацію. А аргументація, у свою чергу, включає в себе три основних елементи: тезу, докази та доведення, причому теза базується на цілій низці доказів, які, у свою чергу, підкріплюються доведеннями. Як доведення здебільшого використовуємо факти, виписки з тексту, особистий досвід, загальноприйняті істини тощо. Дуже добре, коли, крім однієї, існують інші точки зору. Це тільки посилює аргументацію. Слід зауважити, що критично мисляча особистість має розумний, виважений підхід до прийняття складних рішень, уміє підбирати раціональний спосіб дій, поведінки. Такою людиною неможливо маніпулювати.

 Алгоритм формуванням критичного мислення

   Виділи головне;

  зроби порівняння;

  визнач потрібну інформацію;

  спробуй поставити потрібні запитання, розповісти про проблему;

  учись розпізнавати необ’єктивні судження, відокремлювати факти від суб’єктивної думки;

  учись відокремлювати помилкову інформацію від правильної;

  зумій виявити причинно-наслідкові зв’язки ;

  знаходь і вчись наводити аргументи;

  роби висновки, перевіряй їх на практиці;

  висувай варіанти рішення, передбачай наслідки;

  демонструй логічно обґрунтовані рішення;

  працюй над удосконаленням своєї мови, збагачуй свій словниковий запас.

   Педагогу доцільно вміти правильно задавати питання, які б спонукали учнів до мислення.

 Наприклад:

   Яке основне питання (проблема) порушується в цьому тексті?

  Які відповіді пропонуються?

  Які аргументи зможете привести на підтримку своєї відповіді?

  Які докази чи факти залишилися поза увагою?

  Що зі сказаного можна прийняти на віру? Чому?

  Які зроблено припущення (номінальні чи ціннісні)?

  Враховуючи все сказане, наскільки обґрунтованою є відповідь?

  Що залишилося не озвученим?

Один із цікавих прийомів розвитку критичного мислення запропонував

Едвард де Боно –  визнаний у всьому світі експерт у галузі креативності та навчання навичок мислення. Він розробив власну практичну методику формування творчого та конструктивного мислення. Адже традиційне мислення пов’язане з аналізом, судженнями та дискусією як провідним оціночним механізмом. У стабільному світі цього було достатньо, оскільки, виявивши типові ситуації, для них можна було розробити стандартні рішення. Однак у сучасному світі, що швидко змінюється, відчувається надзвичайна потреба в новому мисленні – творчому, конструктивному, яке дозволятиме створювати нові ідеї та шляхи їх розвитку.

Паралельне мислення – це мислення конструктивне, при якому різні точки зору й підходи не стикаються, а співіснують.

Методика, запропонована Едвардом де Боно, саме і є інструментом такого нового мислення. Основна концепція методу «шести капелюхів» - процес мислення ділиться на шість різних режимів.

Мета методу ― розкласти наше мислення на складові, виділити в ньому шість основних типів, даючи тим самим людині можливість у кожний конкретний момент часу звертатись до одного свідомо вибраного типу мислення, а не використовувати їх одночасно. Такий підхід можна спів ставити з послідовним нанесенням  колірної гами на папір, на якому друкується фото, або на карту: кожний колір друкується окремо, але в остаточному підсумку вони утворюють єдине ціле. Цей метод збагачує мислення учнів, робить його більш різностороннім, учить їх грати за правилами. Капелюхи використовуються як зручний спосіб керувати мисленням і переключати його.

Чому саме капелюхи?  Капелюх легко одягти й легко зняти.

Едвард де Боно пропонує чотири типи використання «капелюхів мислення».

1) Одягти капелюх.

У ході обговорення педагог може попросити учнів одягти капелюх конкретного кольору, тобто мислити з певної позиції.

2) Зняти капелюх, тобто відійти від якогось типу мислення.

3) Змінити капелюх .

 Учням пропонується переключити мислення, зняти один капелюх і одягти інший. Це дозволяє учителеві переключити напрямок думки учнів, не ображаючи їх.

4) Позначити своє мислення. Учень показує, який тип мислення збирається використовувати ти. Просто сказавши, що одягається чорний капелюх, можна обговорювати негативні сторони ідеї, не нападаючи на людину,яка її запропонувала.

За допомогою шести капелюхів установлюються певні правила гри: «учень у даний момент мислить саме з певної позиції». Різні кольори роблять капелюхи особливими, неповторними, указують на певний тип мислення й діяльності.

Формальність та ігровий аспект методу – його найбільші переваги

Використання прийому Едварда де Боно «Шість капелюхів мислення»

№	Колір «капелюха мислення»	Суть позиції
1	Білий капелюх	Символізує повну відсутність кольору, означає неупередженість, безпристрасність та об’єктивність. Це нейтральна позиція: учні аналізують отримані знання, факти.
2	Чорний капелюх	Чорний колір символізує сум, печаль, негативні емоції. Це позиція « проти»: учні звертають увагу на слабкі сторони, на негативні моменти під час вивчення теми, обережно оцінюють судження.
3	Жовтий капелюх	Жовтий колір – легкий, приємний, радісний, викликає позитивні емоції. Це позиція «за»: учні відзначають актуальність вивченої теми, відмічають необхідність даних знань у житті людини.
4	Червоний капелюх	Червоний колір символізує вогонь, сильні емоції. Це позиція емоцій, інтуїції, відчуттів, передчуттів: які емоції супроводжували учнів сьогодні на уроці? Які були відчуття,враження?
5	Зелений капелюх	Зелений – це колір родючості й розвитку, символізує рослину, яка з’являється на світ із крихітної насінини і тягнеться до життя. Це позиція творчості:    нові ідеї та пропозиції;    цілеспрямований пошук альтернатив;    обговорення деяких із можливих рішень.
6	Синій капелюх	Синій колір символізує розум, урівноваженість. Це позиція – роздум, узагальнення досягнутого, «мислення про мислення»:    чого ми досягли?    що треба робити далі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 2. Використання елементів критичного мислення  в початковій школі.

 

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що забезпечує перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти,бо в ній  увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. Як відомо, учні не отримують навичок критичного мислення автоматично. Вони формуються і розвиваються при певній систематичній організації. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Критичне мислення – це процес, в якому перший крок - ознайомлення з інформацією, а останній – прийняття рішення. Якщо людина самостійно аналізує інформацію, намагається знайти оптимальний шлях вирішення проблеми, бачить допущені помилки, свої та чужі, доводить аргументовано свою думку і може змінити її за умови доведення помилковості свого судження, то можна сказати, що людина мислить критично.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання.  Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей. Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

 Характерні ознаки критичного мислення:

1.                     Самостійність
2.                     Постановка проблеми
3.                     Прийняття рішення
4.                     Чітка  аргументованість
5.                     Соціальність.

   Вміння критично просіювати інформацію, перевіряти її на предмет достовірності та вагомості, необхідні сучасній людині для досягнення успіху  в житті

   Розвиток критичного мислення допомагає учням не лише під час роботи з інформацією в школі, але й стає основою для формування логічного мислення та розмірковування.

Педагог, який використовує елементи технології розвитку критичного мислення, вчить учнів, перш за все,  задавати питання типу:т Що я думаю по це?

Як нові знання відповідають раніш отриманим

 - Що я можу робити по-іншому після вивчення нового матеріалу?

- Як нові знання впливають на мою думку, погляд, рішення?

Навчити учнів формулюванню питання-непроста справа. Вчитель сам повинен знати питання якого характеру можна задавати в даному випадку, якій дитині його поставити,  яку форму використати

Для того, щоб технологія  використання критичного мислення формувала  та розвивала творчу особистість учня початкових класів, вчителю  треба знати  основні елементи критичного стилю мислення учнів, а саме:

1. Здатність впевнено орієнтуватися у навчальному матеріалі, оцінювати ступінь достовірності інформації.

2. Відкритість до нестандартних способів розв’язування задач.

3. Готовність до конструктивного діалогу, відстоювання власної точки зору та перегляду  її

4. Самодіагностика рівня сформованості різноманітних умінь і навичок

5. Рефлексія всіх пунктів свого навчального маршруту в контексті підготовки до майбутньої професійної діяльності

Педагог повинен знати етапи критичного мислення і вміти передбачати дії учнів на кожному із цих етапів, а саме:

№	Етапи  критичного мислення	Дії учнів
1	Ознайомлення з новою інформацією	Дослідження предмета, розуміння його суті
2	Вивчення різних точок зору на неї	Ознайомся з кількома точками зору. Порівняй їх.
3	Визначення власної думки, позиції	Зроби свій висновок стосовно цієї інформації
4	Добір доказів на підтвердження власної думки	Добір доказів на підтвердження власної думки
5	Прийняття рішення з опорою на докази	Чітко та ясно поясни свою думку.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення,слід усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

- Відведення певного проміжку часу на те, щоб ознайомитися із існуючими поглядами, одговорити їх, зробити висновки.

- Дозвіл на розмірковування, записування своїх припущень,визначення їх правильності чи помилковості.

- Створення атмосфери очікування великої кількості різноманітних думок

- Залучення учнів до обговорення, формування в них почуття відповідальності за прийняте рішення.

 - Повага і цінування  думок інших

Структуру уроку, на якому використовуються елементи технології розвитку критичного мислення, має три  етапи: актуалізація, усвідомлення, рефлексія.

Деякі  вчителі-практики додають ще два етапи: розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці) та  обґрунтування навчання (постановка мети уроку).

На етапі актуалізації вчитель розвиває  когнітивні уміння учнів (мислення, пам'ять, увагу, уяву, комунікативні вміння), визначає проблемне питання,  організовує висування учнями пропозицій, обговорення мети уроку. На етапі усвідомлення учні вступають в безпосередній контакт з інформацією (читають, слухають, проводять досліди).

На етапі рефлексії учні переказують, висловлюють свої думки, доводять їх,  обмінюються своїми ідеями, переробляють нові знання на власні; запам’ятовують матеріал, так як розуміють його; активно обмінюються думками; удосконалюють і поповнюють словниковий запас; складається різноманітність міркувань; вибір правильного варіанту..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 3. Методи та форми роботи з технології

«Критичне мислення»

 

1. Стратегія «Асоціативний кущ»

(використовується на етапі актуалізації і рефлексії)

Алгорим  роботи

1). Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

 2). Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

3). Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;  

4). Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

 2. Стратегія «Есе»

(використовується на етапі рефлексії, актуалізації) Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі. Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин)

Алгоритм роботи:

1). Збирання інформації за проблемою.

2). Аналіз інформації.

3). Виявлення власної точки зору.

4). Викладання власної точки зору.

 3.Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

 Алгоритм роботи:

1). Оголошується проблемне питання дискусії.

2). У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3). Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4). Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5). Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.  

 6). Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів. 

 7). Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар. 

 8). Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

4.  Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

 Алгоритм роботи:

 1). Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

2). Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

 3).  Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

5.Стратегія «Метод прес»  (використовується на будь - якому етапі  уроку) Алгоритм роботи:

1). Висловлюю свою думку: «Я вважаю»

2). Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

3). Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: 

 

6.Стратегія «Порушена послідовність»

Алгоритм роботи:

1). Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

2). Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

3). Читання тексту і перевірка результатів.  

 4). Обговорення.

 7.Стратегія «Взаємні запитання»

Алгоритм роботи:

 1). Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

2). Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання: - Одне одному в групі; - Одне одному в парах; 

- Одна пара (група) інший.

 8.Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

1). Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом. 

2). Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

9.Стратегія «Розв’язання задач-жартів»

(використовується на будь-якому етапі)

    Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу. Суть задачі замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для  правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості. 

У роботі з формування критичного мислення вчителю слід дотримуватися послідовності:

1. Набуття знань про сутність критичного мислення, усвідомлення необхідності оволодіння уміннями критичного мислення.

 2.   Формування умінь критичного мислення шляхом виконання спеціальних алгоритмічних правил.

  3.  Розв’язання задач, виконання практичних дій щодо застосування умінь критичного мислення у типових ситуаціях.

4.   Застосування умінь критичного мислення при вивченні нового матеріалу, в нестандартних ситуаціях; поглиблення засвоєних умінь шляхом використання їх у подальшій практичній діяльності.

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, який приближається як вірний і іншими членами колективу, і вчителем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 4. Методи та форми роботи технології розвитку критичного мислення  для розвитку когнітивних умінь учнів  (мислення, пам'ять, увагу, уяву, комунікативні вміння)

 

Когнітивний процес	Назва  методів та форм роботи технології розвитку критичного мислення	Опис суті методів та форм роботи технології розвитку критичного мислення
Розвиток мислення	«Мудра сова»	Пошук відповіді на запитання, доповнення відомостей.
	«Зайві картинки»	Пошук зайвих картинок у запропонованому наборі із обґрунтуванням вибору
	«Запитання до сусіда»	Розподіл учнів на пари, в яких кожний задає від 5 до 10 питань партнеру.
	«Чарівна скринька»	За описом визначити, що знаходиться в скриньці.
	«Слова асоціації»	До наведених слів допишіть асоціації, закрийте запропоновані слова, за словами-асоціаціями назвіть запропоновані слова.
	6. «Утвори пару»	До наведених іменників підбери відповідні прикметники, закрийте іменники. За прикметниками назвіть іменники
	7. «Утвори групи»	Із наведених слів утвори 4 пари, обґрунтуй свою думку.
	8. «Визнач зайве»	У наведених словах визнач зайве, обґрунтуй свою думку.
	9. «Підбери синоніми»	Підібрати до запропонованих слів синоніми
	10. «Визнач синонімічні групи»	Із наведених слів виділити синонімічні групи
	11. «Підбери антоніми »	Підібрати до запропонованих слів антоніми
	12. «Підбери слово»	За кількома ознаками, названими учнем, діти повинні назвати його.
	13. «Знайди відповідь»	Вчитель залучає учнів до діяльності з пошуку відповіді на питання різних типів: -прямі  запитання - запитання на тлумачення  -запитання на застосування знань -аналітичні запитання -запитання на синтез -запитання на оцінку
	14. «Архімед»	Дітям пропонується знайти якомога більше рішень поставлених перед ними проблем. Наприклад: як допомогти героєві подолати труднощі?
	15. «Читання з позначками»	Читання супроводжується позначками: позначками»       - «це я знав раніше »                    В - «це нове для мене »          Н - «це мені цікаво »-?
	16. «Кубування»	Виготовлення кубу, на гранях якого записані питання.
	17.»Робота довідкового бюро»	Самостійний пошук і повідомлення нової інформації
	18. «Щадне опитування»	Текст підручника  розбивається  на логічно закінчені частини. Вчитель або сильніші учні читають невеличку частину тексту. Діти об’єднуються у дві групи. Учитель становить запитання до прочитаного тексту. На нього відповідає перша група. При цьому кожній учень дає відповідь на запитання свого сусіда по парті – учня другої групи. Потім на це запитання відповідає сильний учень або вчитель.  Учні Другої групи, вислухавши відповідь учителя, порівнюють її з відповіддю товариша і виставляють йому оцінку.  На наступне запитання відповідають учні другої групи, а першої їх вислуховують. Тепер вони виконують роль викладача і після відповіді вчителя  виставляють оцінку учням другої групи. Таким чином, поставивши 10 запитань, ми досягаємо того, що кожний учень у класі відповість на 5 запитань, прослуховуватиме відповіді вчителя й оцінить свого однокласника.
Розвиток пам’яті	«Зоровий диктант»	Учням демонструються кілька малюнків. Вони повинні записати слова, не порушуючи послідовності.
	«Письмо по пам’яті»	Учням пропонується за певний проміжок часу вивчити усний текст (в основному віршований), записати його
	«Знайди відмінності»	До тексту, що вивчається, готують схематичний малюнок. Запам’ятовують його. У другому варіанті схематичного малюнку визначають відмінності
	«Живі малюнки (правила, приклади)»	Учні зображають свої асоціації до змісту прочитаного, почутого, вивченого
	«Кросворди»	Учні зображають свої асоціації до змісту прочитаного, почутого, вивченого
Розвиток словесної творчості	1. «Юний письменник»	Учні самостійно на задану тематику складають кросворди, розв’язують їх.
	2. «Телеведучий»	Учню пропонується озвучити наданий малюнок, схему, плакат
	«Радіодіджей»	Учень висловлює свою думку на запропоновану тематику.
	«Мікрофон»	Учні в певній послідовності висловлюють 1-2 слова на запропоновану тематику
	«Сенкен»	Правила складання сенкена: 1 рядок- 1слово - назва (ім..) 2рядок - 2слова –  ознака (прикм.) 3 рядок -3 слова – дія (дієслова) 4 рядок - 4 слова (ставлення) 5 рядок- 1 слово – синонім до 1 слова
Розвиток уваги	1. «Хто шукає, той завжди знайде»»	Пропонується знайти в тексті визначені слова, фрази і подовжити їх.
	2.  «Встанови зв’язок»»	Учням пропонується ключеві слова нової теми. Після вивчення нового матеріалу вони пояснюють зв'язок, утворивши нові смислові пари
Розвиток уяви	«Театр мімів»»	За допомогою міміки зобразити ключові слова уроку
	«Я- літературний герой»	Уявити себе певним літературним героєм і від його імені скласти розповідь.
	3. «Веселі скульптури»	Учні  зображають алгоритм дій, що розглядались на уроці.

 

 

 

1. 5. Вправи для розвитку когнітивних умінь учнів (мислення, пам'ять, увагу, уяву, комунікативні вміння, пильності зору)

 

«Павутинка»

Класовод називає слово. Учні добирають інші слова, які за змістом поєднуються із запропонованим. Наприклад: школа — клас — парта — учні і т. д. Інший вид вправи. Вчитель називає перший склад, а діти добирають слова, що починаються цим складом. Перемагає той, хто створив найбільшу павутинку.

«Стовпчик»

Викликана дитина повинна досить швидко прочитати записані в стовпчик слова. Швидко перебудувати мовний апарат на «слові-пеньку» і знову повернутися до попереднього слова. Все це треба зробити швидко й чітко, якщо дитина помилилася, чи запнулася, пропонуємо ще потренуватися.

«Передбач наступне слово»

Спочатку пропоную школярам для читання слова з пропущеними буквами, потім речення з пропущеними словами. Коли діти вже добре справляються з цими завданнями, вводжу вправи.

«Знайди мої слова»

Учні пишуть по кілька слів. Пропускаючи голосні. Потім обмінюються листочками і відновлюють задумані слова. Перевірка взаємна.

«Диктор»

Вже сама назва вправи підказує, що ця вправа є копіюванням роботи диктора на телебаченні. Не обов'язково робити макет телевізора, достатньо запропонувати учневі сісти за вчительський стіл і читати текст для класу. Але він повинен якнайчастіше відривати очі від тексту, щоб дивитися на глядачів.Отже під час виконання цієї вправи розвивається периферичний зір, оперативна пам'ять, антипація, а також покращується техніка читання. Доцільно цю вправу використовувати в третьому класі.

«Образ»

Вчитель читає набір іменників, які пов'язані одним або двома образами. Кількість слів не більше десяти. За сигналом вчителя діти записують слова у стовпчик. Перед вправою доцільно попередити учнів, що слова легше запам'ятати, якщо по них уявити образ. Мало відновлених слів — значить не повний образ. Проводиться перевірка питаннями: «Хто записав 5 слів? Хто 6 слів?» і т. д. Потім вчитель знову зачитує слова й учні встановлюють, які з них вони не записали Наприклад. Дерево, гілка, гніздо, пташеня, кіт, портфель, книга, зошит, ручка.

«Відшукай у слові слова»

Дітям пропонуються одне велике слово. Використовуючи букви з цього слова скласти нові слова. Наприклад: велосипед ( село, осел, поле, оси, пил, весело.) «Хто придумає кінцівочку, той і буде розумничком »

Дітям пропонується продовжити склад так, щоб утворилось нове слово. Го...(ра, лова, дина.), жме…( нька), ве...(сна,рба),мо...(роз, лодець, локо, лоток, ва) «Вітрячки».

Один учень дивиться, не зводячи з крапки очей, намагаючись побачити букви, що є поруч із крапкою, пошепки читає. Другий дивиться йому знизу в очі, стежить, чи справді вони в стані нерухомості.

«Ромбики»

 При читанні учні повинні охоплювати поглядом ціле слово. Один учень читає, інший — слідкує. Потім виконують завдання навпаки.

 

 

 

 

 

1. 6. Впровадження технології розвитку критичного мислення в практику роботи з молодшими школярами.

 

 Навряд чи є що – небудь більш важливе  для знання, для спокійного життя і для успіху  будь-якої справи, ніж уміння людини мислити

Навіщо людям учитися мислити критично?

Казка

В одному царстві жили собі люди. Жили добре, багато, дружньо. Поважали старших, пестили та навчали молодших, любили співати, сміятись, вирощували та дарували один одному квіти. І всі воно були щасливі. Одного разу люди домовились пофарбувати всі будинки у царстві в білий колір, щоб їх будівлі були такими ж безхмарними, як і їхнє життя. Домовилися та й зробили. Так і жили: любо та втішно.

Але йшов час, у царстві з»явився  Злий Чаклун і здивувався, що все так прекрасно у житті звичайних людей. Найбільше дратували його білі будинки, сміх дітей та квіти. І вирішив він змінити життя людей, завести у царстві свій порядок. Але як протистояти такій великій кількості щасливих та дружніх людей? Думав – думав та й придумав. На те він і Злий Чаклун. Зачарував царя цього царства, а сам сів на його трон. Наступного дня мешканцям оголосили, що тепер у них почнеться нове, краще життя. А щоб відзначити початок нового життя, цар хоче поновити фарбу на будинках. Люди зраділи тому, що цар дбає про їхній добробут. І будинки були перефарбовані. Але Чаклун додав до білої фарби одну краплю чорної і колір будинків ледь-ледь змінився – будинки стали сірими. Через місяць люди звикли до нового забарвлення, та все ще вважали , що їх будинки білі, а життя щасливе.

   Але через деякий час усе повторилося. Тільки тепер Чаклун додав до білої фарби дві краплі чорної. А потім три краплі, чотири, п’ять… І з часом будинки жителів царства стали чорними, а життя нещасливим: зів»яли квіти , затих сміх, не лунали більше пісні. Та люди цього так і не помітили. Зло перемогло. Злий Чаклун перетворив біле на чорне, щастя на горе.

   «Антиказка з нещасливим кінцем» - скажете ви. Ні, насправді це урок суспільству та вчителю, бо щасливе суспільство не виникає саме пособі.

   Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання якісними.

Коли вчитель вирішує для себе, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично не можливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя і учня, з уроку в урок, з року в рік. Як пізнання нотної грамоти ще не робить людину музикантом, так і знання правил мислення та переліку логічних помилок ще не навчає майстерності критичного мислення. Щоб стати музикантом, людина мусить тренуватися  у грі на тому чи іншому інструменті, практично опановувати музичну майстерність. Аналогічно, щоб набути навичок критичного мислення, слід тренуватися, застосовуючи одержані знання спочатку в засвоєнні навчальних прикладів, потім у самостійних вправах з виявлення, ідентифікації і подолання все більш складних помилок і хитрощів.

Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є такі:

1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за даною проблемою, її обробки, вибору оптимального рішення.  Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним, і після нього.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмежений, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.
3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв’язання проблеми.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв’язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».
5. Активна позиція. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.
6. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв’язання проблеми.

   Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись і самовдосконалюватись.

     Під педагогічною технологією  розуміється система діяльності вчителя, спрямована на взаємодію з учнями, в якій гарантується досягнення конкретно визначеного, очікуваного результату завдяки чітко спланованій послідовності дій, ретельно визначеному набору форм і методів роботи та вчасно проведеній корекції.

Для більшої наочності запропоноване визначення можна зобразити схематичн

 Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п’яти основних етап

 

 

 

 

 

 

 

 

Розминка.  – замінює так звані організаційні моменти уроку;   головна функція – створення сприятливого психологічного 

клімату на уроці.Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню матеріалу, підвищенню авторитета вчителя, психологічному розвантаженню учнів.

Наприклад, метод «Збери слово» .На початку уроку дітям роздаються картки із літерами «С» «Х» «У» «І» «П» . Прощу дітей відповісти на запитання «Яким я хочу бачити себе на уроці?» одним словом; відповідь повинна починатися з отриманої букви (наприклад, старанним, хорошим , інформованим, приємним ,уважним тощо.) Далі з поданих літер складається слово «УСПІХ», вчитель і учні бажають успіху на уроці один одному.

Обґрунтування навчання. Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому (для чого вивчається даний матеріал, що вимагається від них на уроці).

Навчальний матеріал засвоюється краще, бо учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; чітко знають, що вимагається від них на уроці. Тут доцільно використати метод «Прес». Він допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання, вистроїти свої ідеї у вигляді чіткої логічної структури.

Для молодших школярів це може виглядати так:

   Актуалізація.  На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. На даному етапі уроку створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань; підвищується роль учня на уроці.

 Тут можна використати метод «Знаємо – Дізнаємось – Дізналися»

Після контролю знань , діти, відтворюють, що їм уже відомо з даної теми, під керівництвом вчителя визначають, чим будуть збагачені дані знання.

Усвідомлення змісту. Учень знайомиться з новою інформацією. На цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння. Актуальність етапу в тому, що розвивається уміння працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве; формується компетентність учнів з даного предмета.

Учитель розробляє зміст діяльності учнів на уроці : де, коли, яким чином учням буде надано навчальний матеріал, що конкретно будуть робити учні на уроці, у чому проявлятиметься їх діяльність, як учні будуть залучені до активної діяльності, скільки часу триватиме кожний  етап їх роботи, чи обмежиться діяльність уроком.

На даному етапі можна організувати парну роботу для критичного читання тексту. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями, спілкуватись, допомагати один одному, висловлюватись, переконувати, критично мислити.

Приклади завдань, що були використані на уроці природознавства в 3 класі при вивченні рослин як живих організмів.

Робота в парах.

(На картках п’яти кольорів написані завдання для роботи з текстом. Кожна пара учнів отримує картку певного кольору і протягом  трьох - п’яти хвилин опрацьовує статтю підручника. Оскільки кольори повторюватимуться, то у класі утворюються певні робочі групи – за кольорами. Таким чином діти мають змогу доповнювати відповіді свої товаришів.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рефлексія. Учень стає власником ідеї, інформації, знань; має можливість використати знання; обмінюється знаннями з іншими учнями; дає оцінку та самооцінку діяльності на уроці, усвідомлюючи все, що було зроблено на уроці; замислюється над підвищенням якості знань.

Під час підбиття підсумків уроку рефлексія розглядається як процес, зворотній до початку уроку, що надає учасникам навчально – виховного процесу можливість озирнутися на події, що відбулися, зіставити мету уроку  з досягнутими результатами, спланувати необхідну корекцію.

Тут знову можна повернутись до таблиці і проаналізувати урок , спираючись на зазначені в ній пункти.

Або можна використати такий метод етапу рефлексії, як «Рюкзак».

 Він дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, вони візьмуть із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?»

Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.

Наприклад, після проведення виховної години , присвяченої вшануванню пам’яті жертв голодомору на питання « Що ви відчували під час заняття і які висновки зробили?» , діти написали : Особливості даного методу в тому, що він дає можливість залучити до роботи всіх учнів, виділити головне, визначити важливість уроку, внести елемент гри, сприяє розвитку позитивних емоцій та зацікавленості до навчання; крім того надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм; а також створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – ВМІЛЕ ВІДПОВІДАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ, ЩО ДОЗВОЛЯЄ ЛЮДИНІ ФОРМУЛЮВАТИ НАДІЙНІ ВІРОГІДНІ СУДЖЕННЯ

 

Освітня система в Україні повинна сприяти реалізації основних завдань суспільно-економічного та культурного розвитку суспільства. Головне завдання вчителів – виховати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитися, а потім самостійно та творчо працювати і жити. В школі учень повинен навчитися самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього досягти значно важче, ніж навчити читати,писати та лічити

Завдання вчителів початкової школи полягає в тому, щоб з перших днів навчання у школі створити атмосферу для формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення шкільних предметів;підтримувати пізнавальну активність учнів;спонукати учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом; розвивати критичний спосіб мислення.

Що передбачає поняття «критичне мислення»? Це здатність дитини чітко виділити проблему,яку необхідно розв'язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відер і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки та переконання. Мислення стає критичним,якщо носить індивідуальний характер. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми. Початок розв'язання проблеми – це збирання інформації про неї. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язати поставлену  проблему. Дитина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона має в спілкуванні. В результаті спілкування дитина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Можна виділити ознаки дитини, яка мислить критично:

1. Здатність сприймати думки інших критично.
2. Компетентність.
3. Небайдужість у сприйнятті подій.
4. Незалежність думок.
5. Допитливість.
6. Здатність до діалогу і дискусії.

Звичайно, критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя і учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій вчителя з формування критичного мислення в учнів. Але варто звернути увагу на певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів критично мислити, а саме:

1. Достатня кількість часу для збору інформації за заданою проблемою
2. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі.
3. Учні повинні мати можливість для обміну думками.
4. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших.
5. Діти повинні знати, що їм можна мислити поза шаблоном.
6. Школярі повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це буде для них стимулом до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

На мою думку,вчитель,що мислить і живе за шаблонами,не зможе розвинути у дітей здатність милити критично. У свої діяльності я керуюсь принципом вільного висловлення думок, цього я вимагаю і від учнів. Мислити нестандартно можна і під час уроків, і в позаурочний час. Пропоную декілька видів прийомів,методів та технологій,які, на мою думку, сприяють розвитку комунікабельних навичок учнів,спонукають їх до висловлювання власного бачення і вирішення поставлених цілей на власний розсуд.

«Активне слухання» - формуються навички активного слухання та висловлювання власних думок. За допомогою цієї вправи можна акцентувати увагу учнів на важливості вдосконалення цих навичок для навчальної діяльності та життя. Розвиток цієї навички також є важливим для ефективного партнерства учнів під час групової чи парної роботи.

«Незакінчені речення» - оперативне залучення учнів до діяльності, взаємодія, можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

«Коло ідей» - вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей і залучення всіх учнів до обговорення власного питання.

«Робота в парах» - технологія сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусію. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятиь ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

«Безперервна шкала думок» - розвиває в учнів навички прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку. Розглядаючи полярні точки зору з проблеми, що дискутується, учні знайомляться з альтернативними позиціями;прогнозують,які наслідки буде мати та чи інша точка зору для окремих людей; навчаються на практиці відстоювати свою позицію, вислуховувати думки інших; отримують додаткові знання з теми, що вивчається.

Критичне мислення має розвиватися  і в школі, і в родині, і в суспільстві. Завдання вчителя – допомогти дитині мислити. Найкращим стимулятором для розвитку критичного мислення є аналіз прочитаних творів.

Висновок

При застосуванні елементів розвитку критичного мислення кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована. Критичне мислення допомагає учням усвідомити і набути умінь: - поваги до думок інших; - уміння уважно слухати; - уміння і навички викладати матеріал у формі повідомлення. Робота школярів на уроці в групах чи в парах заохочує до спілкування між дітьми, уважного ставлення один до одного, допомоги. Саме так відбувається пошук співробітництва, співдружності, спільної організації шкільного життя. Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору. Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки. Застосування технології розвитку критичного мислення — один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти відповідно до чинного законодавства. 

«Заохочуйте бажання дітей до оновлення, якщо ви хочете виховати в них риси нової людини» - закликає Шалва Олександрович Амонашвілі.

Тож завдання, що стоїть перед учителем кожного предмета , - навчити дітей мислити критично;  подбати про те, щоб вони вміли відрізняти сіре від білого, навіть якщо  (як у тій казці, що я розповіла на початку) додано лише одну краплю чорної фарби. Тоді, коли такі діти стануть дорослими, вони не дозволять, щоб їхні будинки стали чорними, а життя нещасним.