Вшануємо пам'ять Т. Шевченка

 «Вшануємо пам'ять Т. Шевченка»

(Усний журнал)

Мета: розширити знання учнів про творчість і життя Т.Г. Шевченка; сприяти національному вихованню учнів, формуванню у дітей уміння працювати в команді; розвивати здатність взаємодії; формувати громадську і загальнокультурну компетентність, уміння вільно висловлювати свої думки, бажання читати твори Т.Г.Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів;розвивати критичне мислення, творчі акторські здібності, дикцію дітей; прищеплювати любов до національного колориту; розвивати прагнення бути справжніми українцями, прославляти свою країну добрими справами; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія.

Хід заходу

Перша сторінка «Життя поета»

1 учитель. – Діти, наша земля – це Україна, а ми – українці. Ми любимо свій край, шануємо і поважаємо всіх людей на  Землі.

2 учитель. Україну також шанують і знають у світі.

1 учень.  Щовесни, коли тануть сніги

                І на рясті ясніє веселка,

                Повні сил і живої снаги

                Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

2 учень. Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях, що на Черкащині. Батько - Григорій Іванович, мати – Катерина Якимівна були кріпаками пана Енгельгердта.

3 учень.  Спочатку родина Шевченків жила в Кирилівці в хаті діда Івана. І було їх тут тринадцять душ. А в 1810 році сім'я переїхала у село Моринці. Тут і народився Тарас. З дитинства він був допитливим, любив малювати, співати.

 4 учень. Хлопчику було 9 років, знесилена тяжкою працею на панщині, померла його мати. Лишившись з малими дітьми, батько змушений був одружитися вдруге. Його жінкою стала Оксана Терещенко, в якої було своїх троє дітей і життя в хаті стало нестерпним.

5 учень.  Незабаром коли Тарасові ледве виповнилося 11 років, помер батько. І пішов Тарас поневірятися: пас гусей, овець, носив у школу воду, у дяка дрова рубав, дітей глядів. Тяжкою була доля сироти і  безрадісним дитинство.

6 учень.  У Тараса був великий потяг до малювання. Його талант художника розкрився у Петербурзі. Тут він почав і перші свої поетичні спроби.

22 квітня 1838 року на квартирі Карла Брюллова Тарасові була вручена відпускна ( на яку зібрали гроші його друзі). Йому було тоді 24 роки.

7 учень. Після звільнення із кріпацтва він завзято взявся за науки. Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною.

8 учень. У 1845 році Т.Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну для постійної роботи. Поет поселився в Києві. Його поезія не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечний для царського уряду, і його у квітні 1847 року  було заарештовано і заслано солдатом на 10 років до Уралу із забороною писати й малювати.

9 учень. У 1860 році закінчилося заслання поета. Знеможений і хворий, повернувся Тарас Шевченко до Петербурга і тільки ще встиг один раз побувати в Україні та викупити свою рідню з кріпацтва.

10 учень. У 1860 році Т.Шевченко захворів. 9 березня 1861 року йому виповнилося 47 років. На його адресу надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета приходили друзі. А 10 березня в Петербурзі перестало битися серце Великого українського Кобзаря. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того самого року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева, яка тепер зветься Тарасовою.

1 учитель. Шевченко був посланий Богом на нашу землю, як Титан ідеї соборності України.

2 учитель.  Віримо, немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.

11 учень. Він був поетом волі в час неволі,

                Поетом доброти в засиллі зла.

                Була у нього незвичайна доля,

                Та доля Україною була

Друга сторінка «Творчість Кобзаря»

Учитель. Т.Г.Шевченко – у своїй поетичній творчості, в листах, у прозі й щоденнику висловлював думки про виховання дітей, виявляв глибокий інтерес до навчання їх. Він написав "Буквар", готувався написати ще ряд шкільних підручників (з арифметики, етнографії, історії).

Шевченко вважав, що велика справа виховання дитини мусить бути зосереджена передусім у руках матері. Саме такими були погляди народу на роль матері ("Не та мати, що родила, а та, що до розуму довела"). У віршах поет показав глибоку любов матері-селянки до своєї дитини.

З глибоким проникненням у психологію дитини Шевченко змалював образи дітей у багатьох своїх творах.

Конкурс читців творів Тараса Григоровича Шевченка.

Третя сторінка  «Літературна гра»

1. Як звали діда Тараса? (Іван)
2. Зі скількох років почав навчатися грамоті Тарас Шевченко? (7 років)
3. В яке село Шевченко переїхав жити з рідних Моринців? (Кирилівка)
4. Про який оберіг, символ українського народу, писав Т.Г.Шевченко у вірші «Тече вода з-під явора?» (Калина)
5. Як звали батьків поета? (Григорій та Катерина)
6. Скільки дітей було в сім'ї Шевченків? (6 дітей)
7. В якій поезії Шевченко зображує себе пастушком? («Мені 13-й минало..»)
8. Кого зі своїх рідних Тарас любив найбільше? (Сестру Катерину)
9.  Ким були батьки Тараса Григоровича? (Кріпаками)

10) Кому належать ці слова, сказані про Тараса Григоровича: «…він буде або дуже славний чоловік, або велике ледащо»? (Батькові)                                                                        11) До яких своїх поезій Кобзар сам малював картини? («Катерина», «Циганка», «Зоре моя, вечірня»)                                                                                                                                          12) В якому вірші заповідав Шевченко поховати його на Вкраїні? («Заповіт»)

13) Як звали надійну подругу Тараса? (Оксана)

14) Що повіз Шевченко, як символ рідної України із собою на заслання? (Вербову гілку)

15) Скільки років Тарас Григорович був вільним? (13 років)

16) Скільки творів увійшло в першу збірку «Кобзар»? (8 творів)

17) В якому найбільшому російському місті проживав Тарас? (Петербург)

18) Як називався посібник, який був виданий у 1861 році для початкового навчання, зокрема недільних школах; в ньому було всього 24 сторінки? (Буквар)

19) Як називається гора, де похований Шевченко? (Чернеча-Тарасова)

20) Біля якого міста похований поет? (Біля Канева)

21) Скільки років прожив Тарас? (47 років)

22) Скільки років провів на засланні Кобзар? (10 років)

23) Де було перше захоронення Шевченка? (В Петербурзі)

Четверта сторінка «Уклін тобі, Тарасе!»

1 учитель. –У день народження Т.Г.Шевченка дорослі й діти йдуть до його пам'ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, читати його вірші.

2 учитель. Українці шанують геніального українського поета, борця за волю народу.

Учениця.  Я маленька українка,

                  Восьмий рочок маю,

                  А про Тараса Шевченка

                  Вже багато знаю.

                  Він дитя з-під стріхи,

                  Він в подертій свиті,

                 Він здобув нам славу,

                 Як ніхто на світі.

                 А та наша слава

                 Не вмре, не загине,

                 Наш Тарас Шевченко –

                 Сонце України.

Учень.   Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

              І голос твій нам душі окриля.

              Встає в новій красі, забувши лихоліття,

              Твоя, Тарасе, звільнена земля.

1 учень. Спи спокійно, поет!

              Ми нащадки твої

              Пронесем крізь віки твоє ім'я

2 учень. Спи спокійно, поет!

               Україна твоя

              Вже розправила крила орлині…

3 учень. Так, як мріяв колись ти

               В жагучих пісках

               На засланні в тяжкій самотині.

4 учень. Спи спокійно, поет!

               Образ огненний твій

               Не зітерти ні бурі, ні часу.

5 учень. У єдиній сім'ї –

               Славній, вольній новій

               Ми тебе не забудем, Тарасе!

6 учень. Спи спокійно, Тарасе!

               Нащадки твої

               Словом шани й любові тебе пом'янули.

7 учень. І народи Вкраїни

              Заповітів священних твоїх

              Не забули!