Взаємодія класного керівника і вчителів-предметників для створення сприятливих умов навчання та виховання особистості дитини

Взаємодія класного керівника і вчителів-предметників для створення сприятливих умов навчання та виховання особистості дитини

Діяльність учителя як організатора учнівського колективу багатогранна, коло обов’язків дуже широке, прикрощів і невдач набагато більше, ніж радощів і перемог. Саме класний керівник створює атмосферу захищеності, підтримки, товариськості у колективі. Від нього залежить, цікавим чи нецікавим буде життя класу. Такі відповідальні завдання вимагають від класного керівника високого професійного рівня.

Досвідчені класні керівники розуміють, що гра одного актора, навіть дуже успішна, ще не є виставою зі щасливим фіналом. Тобто потрібні підтримка, спільна робота інших учителів, які працюють з цим класом, тому що виховні впливи можуть бути єдині, можуть доповнювати одне одного, а можуть і протистояти, згубно впливаючи на розвиток особистості підлітка. Взаємодія вчителів, що викладають у класі, з класним керівником дозволяє не тільки забезпечити єдність педагогічних поглядів і підходів до розв’язання конкретних проблем класу, а також актуалізувати у свідомості вчителів-предметників питання їхньої власної виховної діяльності, замотивувати їх до особистісно-професійного самовдосконалювання, а самому класному керівникові – звільнитися від стереотипів виховної роботи як нескінченного ланцюга виховних заходів. [2, с.5-7]

Без  активної  взаємодії  та  спільної  діяльності  класоводів  і  вчителів-предметників  не  буде  успіху.  Адже діяльність  учителя-предметника,  класовода  та  учня будується на основі стратегії партнерства[1, с.2-4].

Виникає потреба створення педагогічної команди. Що може стати першим кроком до її формування? Можна почати з кількох запитань класного керівника до своїх колег:

1. Чи добре Ви знаєте клас, у якому викладаєте? Визначте Ваш погляд на головні проблеми класу.

2. Чи бажали б Ви у своїй роботі з класом спиратися на підтримку колег і класного керівника? У якій формі Ви бачите цю підтримку?

3. Визначте стилі діяльності інших педагогів класу, їхні педагогічні вміння, сильні сторони як особистостей та професіоналів.

4. Хто з педагогів класу ближчий до Вас за педагогічною філософією?

5. Назвіть тих педагогів класу, хто, на Ваш погляд, гарно володіє такими вміннями – емоційно впливати на учнів; організовувати учнів; надихати учнів; установлювати дисципліну; згуртовувати учнів; говорити щиро; організувати цікаву справу; виходити з конфлікту (список можна продовжувати.)

Аналіз класним керівником отриманих відповідей, їхня проблематизація у спільному обговоренні вчителями повинні стати підґрунтям для побудови педагогічної команди, яка працює з класом [2, с.59-61].

Класний керівник вивчає стиль, основні методи і прийоми роботи своїх колег з учнями, виявляє успіхи, проблеми, досягнення, ефективні способи роботи вчителів зі школярами та батьками, організовує обмін досвідом педагогічної роботи, підтримує, стимулює прагнення вчителів надати педагогічну підтримку дитині, встановити співпрацю з батьками. У той же час він зацікавлено приймає пропозиції вчителів, прояв їх ініціативи, реагує на зауваження, поставлені проблеми. Досить доречними будуть пропозиції педагогів щодо визначення, наприклад, розподілу обов’язків між учнями класу – вибрати фізорга, лідера-старосту, організатора заходів тощо.

Особливу увагу необхідно приділити новим педагогам, яких важливо познайомити з особливостями класного колективу, окремих учнів. Досить дієвим у цьому напрямі буде спільна участь класного керівника та нового вчителя при проведенні предметних тижнів: класний керівник підкаже, хто з учнів візьме участь у конкурсі малюнків, хто організує виготовлення стінгазети чи виступить знавцем предмету у вікторині.

До форм спільної роботи можуть бути віднесені різні конкурси з предметів, проведення конференцій, тощо. Учитель зацікавлений у розвитку інтересу до предмета, піднятті його престижу, тому проведення заходів у цікавій та захоплюючій формі у позаурочний час за участю педагога-предметника буде сприяти вирішенню освітніх і виховних завдань. Здійснюючи спільну роботу, класний керівник і вчитель повинні чітко позначити свої функції, розподілити обов'язки, домовитися про єдині вимоги. Учитель допомагає відібрати зміст матеріалу і визначає роль кожного учня в залежності від його інтересу до предмета і здібностей. Класний керівник забезпечує залучення учнів до планування заходу, організовує підготовчу роботу, спільно з учителем контролює хід підготовки. Педагоги допомагають кожному знайти своє місце в колективній роботі.

Так, зокрема, при проведенні конференції «Небезпечна залежність» для учнів 8-9 класів були залучені: практичний психолог, яка провела анкету-тестування щодо визначення комп’ютерної залежності учнів та підготувала разом з класними керівниками статистику; вчитель інформатики, який розкрив питання правильного користування Інтернет-ресурсами; вчителя правознавства, з допомогою якого на уроках факультативного курсу «Живи за правилами» попередньо були розглянуті юридичні аспекти відповідальності за поширення інформації в Інтернеті.

Класний керівник залучає вчителів-предметників до роботи з батьками, сприяє формуванню поважних довірчих відносин між ними. Найчастіше вчителі приходять на збори, щоб висловити свої вимоги, познайомити з особливостями програми, запропонувати можливі шляхи надання допомоги дітям з вивчення предмету. Однак більш продуктивним було б спільне виявлення проблем, труднощів навчання дітей та спільний пошук шляхів вирішення цих проблем, подолання труднощів [3, с 121-124.]. Паралельно із проведенням згаданої вище учнівської конференції у школі проходили батьківські збори «Підлітки у віртуальній реальності», адже проблема «зависання» в Інтернеті спостерігалася не лише під час перерв у школі, а й вдома. Як наслідок, були визначені спільні дії щодо вирішення проблеми комп’ютерної залежності.

Однією з форм взаємодії класного керівника та вчителів-предметників, які забезпечують єдність дій і сприяють виробленню єдиних підходів до виховання дитини, є педагогічний консиліум. Тут формується всебічний погляд на дитину. Всі, хто працює з учнем, отримує інформацію про його психічному, фізичному, розумовому розвитку, його індивідуальних здібностях, можливостях і труднощі. Педагоги аналізують результати спостережень за учнем, обмінюються інформацією, домовляються про способи вирішення виникаючих проблем розподіляють функції в роботі з дитиною [4, с.54].

Основною формою роботи з вчителями-предметниками є індивідуальні бесіди. Вони повинні бути сплановані так, щоб не упустити важливого етапу в організації роботи вчителя з дитиною і попередити можливі труднощі і конфлікти. Важливо проводити такі бесіди як спільні роздуми, спільний пошук вирішення тієї чи іншої проблеми. У ряді випадків буває необхідно організувати індивідуальну консультацію вчителя з фахівцями.

Форми взаємодії класного керівника з учителями можуть бути найрізноманітнішими. Багато чого залежить від особистих контактів, зацікавленості в успіху обох взаємодіючих сторін.

Список використаних джерел

1. Горпинич А.М. Наступність та узгодженість у роботі класоводів та вчителів-предметників: [методичні орієнтири]/А.М.Горпинич //Класному керівнику. Усе для роботи.–2009.–№ 8
2. Класному керівнику: створення й розвиток колективу класу / уклад. А. Г. Дербеньова, А. В. Кунцевська. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 191, [1] с. — (Серія «Тренінги в педагогічній практиці»).
3. Класному керівникові. Навчально-методичний посібник / За ред. М.І. Рожкова. - М., 2001. - 256 с.
4. Степанов Є. Форма, структура і зміст плану виховної роботи / / Виховання школярів. - 2003. - № 7.
5. Фіцула М.М. педагогіка: Навч.посіб. Вид.2-ге, випр., доп. - К.:Академвидав, 2007. - 560с.(Альма-матер)