Інформаційно-пошуковий проект "Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!" можна підготувати як з учнями 1 - 4 класів, так і з окремим класом. Презинтацію можна провести як загальне свято.
Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!
(Інформаційно-пошуковий проект за участю учнів початкової школи)
Підготувала вчитель початкових класів, педагог-організатор
Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5
Гаєвська Оксана Анатоліївна
Мета проекту:
Тип проекту: груповий, довготривалий.
Обладнання: фізична карта України, стенд «Державні символи», кольорові ілюстрації (верба, калина, вишиті рушники).
Зміст проекту
Хід реалізації проекту
1). Вибір об’єкта після консультації з керівником, отримання знань.
2). Опрацювання дібраної літератури (консультації бібліотекаря, вчителя, батьків).
3). Робота в творчих групах : «Інформатори», «Знавці», «Пошуковці».
4). Створення банку даних, добірка «речових доказів» (ілюстрації, повідомлення).
5. Захист проекту. Презентація творчих надбань.
Завдання для груп
«Інформатори»
«Знавці»
«Пошуковці»
Презентація проекту
Педагог-організатор.
Добрий день вам, друзі!
Рада вас вітати,
Щастя і добра вам
Щиро побажати.
- Сьогоднішню зустріч проведемо у студії "1+1". Ми з вами довго працювати над проектом «Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно моя дорога!» І ось сьогодні ми презентуватимемо свій проект.
Отже, запрошую вас до студії. Я буду ведучою, а ви - журналістами. Увага! Зйомку розпочато!
Як вигадаєте, чому землю, на якій ми народилися, ми любимо понад усе на світі, називаємо Батьківщиною?
Учні по черзі дають відповідь:
- Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
-Від них в нас і радість, і сила.
- Це та найсвятіша і рідна земля.
Що кожного з нас народила.
Педагог-організатор. Учні Люботинської школи №5 працювали над інформаційно-пошуковим проектом, який присвячено Україні. Вони шукали інформацію в інтернеті, газетах, журналах та підручниках і дізналися багато цікавого.
Надамо слово нашим журналістам.
Наша група "Інформаторів" вестиме рубрику "Історичні новини та географічне положення нашої держави".
1 учень.
- Ми плідно працювали і дізналися багато цікавого про нашу державу. Ми хочемо розпочати свою розповідь легендою про виникнення України.
Наша земля
(Легенда)
Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки забарилися, і землі їм уже не дісталося. От вони прийшли до Бога, а він у цей час саме молився, і вони не посміли йому щось сказати. Стали чекати. Він їм запропонував чорну землю. "Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці". "Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні — ворога".
Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. Країну свою назвали Україною, а людей - українцями.
Ось так утворилася наша держава. А тепер поговоримо про те, де ж розташована Україна.
2 учень. Україна - одна з найбільших європейських країн. За площею вона більша, ніж Франція, Іспанія, Швеція, Польща. Землі нашої держави простяглися із заходу на схід на 1 316 км, а з півночі на південь — на 893 км. Загальна протяжність наших кордонів - близько 7 590 км.
Якщо ви захочете перетнути її пішки із заходу на схід, вам доведеться йти 90 днів, долаючи щодня по 30 км.
3 учень. Сусідами України є румуни, молдовани, угорці, білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки. А Чорне море розділяє нас із турками. Могутньо котить до чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливаються по безкраїх нивах жито-пшениця, всяка пашниця.
4 учень. Над Дніпром, на правому його березі, розташований Київ. Тут у давні часи зародилася Українська держава. Київ – найстаріше місто, історичний та політичний центр України. Історичний, бо тут збереглося багато пам’яток минулого. Політичний, бо в Києві знаходиться резиденція Президента України, працює уряд.
2 учень. Я люблю кожну квіточку в полі
І струмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить.
І у синьому небі лелеки,
Й журавлину осінню печаль.
Й споришеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль.
У маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.
1 учень. Працюючи над цією рубрикою, наша група зробила висновок:
Разом. "Люби і знай свій рідний край!".
Музична пауза «Українка я маленька»
Група "Знавців" презентує рубрику "Державні символи".
1 учень. Кожна держава світу має свої державні символи – герб, прапор та гімн.
2 учень. Герб - це знак держави, міста чи роду, з давніх давен зображуваний на прапорах, монетах, печатках тощо. На гербах зображують рослини, звірів,птахів тощо.
Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність. Герб України – тризуб. Багато століть тому його запропонував в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображує старовинну зброю: лук, меч та інше військове знаряддя. Нею наші прадіди мужньо билися із численими ворогами, виборювали волю для свого народу.
3 учень. Були в Україні й інші герби. Але серед усіх гербів найуживанішим в історії України був і залишається тризуб. Чому саме? Мабуть тому, що число три завжди вважалося казковим, чарівним. У нашому сучасному гербі відображено триєдність життя. Це батько, мати і дитя. Вони в свою чергу символізують силу, мужність і любов.
Наш герб — тризуб, це воля, слава, сила.
Наш герб — тризуб. Недоля нас косила.
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.
4 учень.Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Блакитний і жовтий кольори мають ще й інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш мирний і працьовитий. Працею здобував він славу рідній землі. Коли ж злі ворги порушували спокій трударів. Вони ставали воїнами. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, до перемоги.
Синій, як море, як день, золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте. Жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
5 учень. Гімн – це найголовніша пісня країни. Для Гімну України написані слова, які виражають найпотаємніші думки і прагнення нашого народу. Їх автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна й водночас горда, сповнена духу нескореності мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу супроводжуються урочистим виконанням нашого Гімну. Його завжди слухають і співають стоячи.
1 учень. Працюючи над цією рубрикою ми зробили висновок: «Шануймо символи держави!».
Музична пауза «А я просто українка, україночка!»
Група "Пошуковців" презентує рубрику "Народні символи".
1 учень. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, верба і калина біля вікна, дівочий віночок, барвінок і любисток – усе це наші народні символи.
2 учень. Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Не було хати, біля якої не ріс цей кущ. Як забіліють квіти, дівчата ними коси заквітчають. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом — а хата неначе в коралах, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. В Україні існував гарний звичай: коли в сім'ї народжувалася дівчинка — обов'язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.
3 учень.
Колись давно, коли вороги напали на село, одна дівчинка, щоб врятувати людей, завела ворогів у дрімучий ліс. Вони зрозуміли, що дівчинка навмисно так зробила і вбили її. Там, де розбризкалася дівоча кров, виросли калинові кущі. А ягоди мають червоний колір — то колір крові. Ось чому так шанують цей кущ українці.
4 учень. Верба — це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.
Верба дарує нам багато корисного. Вона – ніби знак води на землі. Це ререво ніколи не росте на сухому місці. Тому й криницю завжди копають під вербою.
«Де срібліє вербиця, там здорова водиця», - говорить народне прислів’я, бо верба є ніби природним фільтром.
Декілька слів хочемо сказати і про квіти — символи України.
1 учень. Шанують наші люди чорнобривці, адже ця квітка є символом вроди.
2 учень. Барвінок — це символ життя. Тому саме барвінок дуже часто саджають на могилах померлих людей на згадку про них.
3 учень. Деревій – символ нескореності.
4 учень. Мальва - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати.
1 учень. Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту.
2 учень. Чебрець - символ спокою родини і здоров'я дітей.
3 учень. Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжувалася дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь.
4 учень. В Україні з давніх-давен роботящі жінки вишивали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Чим більше висіло в хаті рушників, тим люди жили краще. Кожен з вишитих елементів оберігав людську оселю від злого й недоброго. Найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони вірили, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого. Також зустрічається і чорний колір — колір смутку.
1 учень. Працюючи над цією рубрикою, наша група зробила висновок: "Знай і поважай народні символи!".
Танок з рушниками «Ой рушник, рушничок».
Педагог-організатор.
- Я дуже вдячна вам за проведену роботу. Вважаю, що ви багато корисного взяли для себе, виростатимете гідними людьми, любитимете Україну і приноситимете тільки користь своїй Батьківщині. І хочу завершити нашу зустріч такими словами:
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,
Моя свята і рідна Україно — мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
Фінальна пісня "Україна - це я!"