"Якби ти нас, Тарасе, чув…"

Тема: Якби ти нас, Тарасе, чув…

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.

Мета: показати світову велич Кобзаря, його значимість для всіх людей на планеті, розкрити неосяжність його таланту, визначити роль великого сина українського народу в літературній спадщині, культурі українського народу, виховувати почуття національної гідності, гордості за великого патріота України, прививати любов та шану до слова українського Пророка.

Хроленко С. Роки і віки намагаються віддалити Шевченка від нас, а він не піддається, він щодень стає ближчим, дорожчим, зрозумілішим. І щодень потрібнішим... Його поезії можна читати і з трибуни міжнародних форумів, і наодинці з найдорожчою людиною..

Мілевська Є.Сьогодення без Шевченка неможливе

І завтра неше неможливе теж

Бо Шевченко то є – Україна

З любов*ю у серцях людей без меж

Він словами повчав жити нас, так як треба

Він віршами навчав нас – любити життя.

Богодух М.                          Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття,

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

                                              Збулись слова твої пророчі,

І час оновлення настав,

І темні просвітились очі,

Вчорашній раб всесильним став!

Вперед, брати!Все далі й далі,

Як тихий надвечірній світ,

Нам сяє в радості й печалі

Ясний Шевченків «Заповіт».

Я впевнена, що не один вірш Великого Кобзаря  знайшов дорогу до вашого серця.
Уся його поетична творчість захоплює і вічно кличе до себе людей усіх поколінь. І наших учнів також.

Петрієнко М. з віршем «Садок вишневий коло хати».

Садок вишневий коло хати, 
Хрущі над вишнями гудуть, 
Плугатарі з плугами йдуть, 
Співають ідучи дівчата, 
А матері вечерять ждуть.

Сем'я вечеря коло хати, 
Вечірня зіронька встає. 
Дочка вечерять подає, 
А мати хоче научати, 
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати 
Маленьких діточок своїх; 
Сама заснула коло їх. 
Затихло все, тілько дівчата 
Та соловейко не затих.

Хроленко С

Діти, ми зараз говоримо про Шевченка як геніального письменника, талановитого художника, відомого культурного діяча. Але ж не забуваймо, що він, як і ви всі, був дитиною. Доброю, мрійливою, допитливою, щирою, довірливою.

Вашій увазі сценка життя малого Тараса.

Сценка

Заходить жінка, одягнена в сільський одяг, підходить до запаленої свічки, що стоїть біля портрета Т.Г.Шевченка. До неї підходить хлопчик. 
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться? 
Мати: Так, мій синочку, правда. 
Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову». 
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі? 
Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив? 
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив… Матусечку, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно? 
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найяскравіше. 
Мати: Старайся, мій хлопчику! (гладить його по голові). 

Хроленко С. Шевченків край - співучий куточок України. Тарас ще змалку любив слухати народні пісні, сам любив співати, тому багато його віршів було покладено на музику. Ці пісні допомагають ще глибше відчути чарівність рідного краю. 
Послухайте пісню «Зацвіла в долині червона калина» у виконанні Ясляр Т.

Мілевська Є. Десь по світу

Ти шукаєш іншу Україну,

А вона живе в твоєму серці

Незалежна вільна і єдина,

Рідна Україна!

Танець

Пісня «Бандуристе, орле сизий».

Пропонуємо завершити наш захід   методом  «Малюнкове письмо».