Йде Святий Миколай, ти добром його стрічай»

Сценарій свята

«Йде Святий Миколай, ти добром його стрічай»

 

Мета: ознайомити  учнів  з історією виникнення даного свята; вчити дітей виразному читанню віршів, розвивати акторські здібності, увагу, творчу ініціативу, естетичні почуття школярів; виховувати почуття любові , поваги, турботи, чемності, щирості до інших; бажання наслідувати вчинки Святого Миколая, зробити когось щасливим та робити добро оточуючим.

Хід свята

Аудіо запис Оксани Сливки « Всі чекають Миколая »

I ведучий

Нічого не бракувало малому Миколі — ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

II ведучий

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Як це розуміти? — запитав в учителя замислений Микола.

— Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

I ведучий

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

II ведучий

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

I ведучий

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

II ведучий

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

I ведучий

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

 

Пісня «Дня Святого Миколая Дітки радісно чекають…»

 

За вікном сніжок летить, 
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.

Маємо чого радіти,     
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це  святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,

Наша пісня хай гуде.

Пісня «Вже надходить ніч чарівна..»

Хуртовина виє, плаче,            
Ліс закидала сніжком.
Що там? Сани... Коні скачуть... 
Хтось на санях із мішком. 

Що за пан там? Хто побачить? 
Хто махає із саней? 
То святий Микола скаче, 
Покровитель всіх дітей. 
 

Хто він? Що він? 
Звідки взявся? 
Дітям радість він приніс, 
Роздає дарунки щиро, 
Цілу купу їх привіз. 
 

Усіх чемних, не сварливих, 
І слухняних, і дбайливих. 
Тих, що старших поважають, 
Малюків не ображають. 

 

Хто до діла тягне руки, 
Хто охочий до науки — 
Всіх дарунком привітає, 
Радо всіх благословляє. 
 

А ледачим, неслухняним, 
Хто робив комусь погане — 
Тільки різочку — і все — 
Він сьогодні принесе. 

Пісня «Сніжком притрусило …»

Ти сьогодні швидше спать лягай, 
Бо приїде в гості Миколай. 
Бачиш, перша зіронька горить — 
То вже Миколай до нас спішить.

 

Миколай про діток знає все,         
Подарунки кожному несе, 
Має для дитячих подушок 
Подарунків повно — аж мішок!

 

Йде святий в нічную пору    

До кожнісінького двору,

В кожну хату, в кожен край

Йде з дарами Миколай.

 

Хоче Він, щоб діти світу      

Були вірні Заповіту:

Батька й неньку шанували.

До всіх людей любов мали.

Щоб жили в молитві щирій.

У приязні та у мирі.

 

О, чудотворцю, славний Миколаю,     

Нехай святяться всі твої діла.

Ти нам свою молитву щиру дай,

Щоб наша доля – воля розцвітала.

 

Тобі несемо ми свої дари,                        

І на поклін до тебе йде мій край.

Ти тільки добре диво сотвори,

Святий наш Отче, славний Миколай!

 

Пісня «Сніжними полями понад увесь край…»

(чути  шум, вбігає чортик (Антипко))   

 

Антипко Агов! Агов! Чи пустите до хати? Бодай погрітись... бррр... холодно.

Мороз грудневий, хоч око виколи. То пустите чи ні до хати? Хоч, правда, дорогою усі дарунки я розтратив.

 Ведуча. А учням що залишив?   

Антипко Учням? Накрутив їм купу різок - для всіх нечемних діточок, (за плечима в чорта в 'язка з прутиків,показує їх дітям)

Тут стане всім: дівчаткам-задавакам   і хлопцям-розбишакам, які не слухають ні мам, ні татусів, ні вчителів. Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі!

(танцює і вимахує прутами)

Не варто їм давати анічого! Хіба вони про щось просили в Бога? Або молились ввечері і рано? Ану скажи  молився  ти  , а ти, а ти  скажи . . .

 О,  прошу пана! А ще й до того у кишені я маю список тих  учнів, які сьогодні

були неслухняні.  (Витягує пом 'ятий папірець і читає)

 Вони  не слухались батьків і вчителів. А читають! То на два! На парканах, стінах пишуть! А у зошитах - то ні! Я їх маю всіх провчити. Прошу не мішать мені!

Входить Василько 
Василько:
Я сьогодні був хорошим?
Був.
І тому собі попрошу.
У Святого Миколая
Всього, чого душа бажає:
Нехай засуне під подушку
Ролики, хокейну ключку
Три коробки пластиліну…
Антипко: (із за вугла)
Різочку тобі підкину –у-у-у!
Василько: 
Хто це каже? (прислухається)
Ти, бабусю?
То, напевне, дзвенить в вусі…
Хочу тенісні ракетки,
Шапку, шарфик і шкарпетки,
Ще я хочу маску й ласти.
Антипко:
Різочку тобі підкласти –и-и-и?
(Василько озирається, до нього підходить Настя)
Настя:   
Чув, Васильку, каже тато
Треба іграшки зібрати
Василько:
Мама хай поприбирає…
Я чекаю Миколая!
Настя:
Знай, такі як ти – ледачі
Лиш одних Антипків бачать (пішла)
Антипко:
Привіт, Васильку!
Василько:
А ти хто? Звідки тут взявся…
Антипко:
А що, Васильку, здивувався?
Служу я… у Миколая
(Він мене чудово знає! Ха-ха!)
Василько:
То прийде він, скажи, чи ні?
А подарунки? Є мені?
Антипко:
Звичайно є! Їх та багато!..
Що всі не влізуть у кімнату!
Ти їх чесно заробив!
Бо трудитися любив.
Ти іди лягай скоріше –
Миколай тебе потішить!
Настя:
Де подівся ти, Васильку?

Василько:

Ти чого волаєш зранку?
Настя:
Та ще вечір, схаменися,
На годинник подивися.
Василько:
О! А це що у торбинці…
!!! Миколай – приніс гостинці????
У торбинку я залізу,
Там, напевно…
Стільки різок…
… Але… чому?...
Чим я не вгодив йому….
Настя:
Це тому, що ти – лінивий
Миколай вчинив це диво.
Мусиш взяти на замітку,
Що Антипко садить в клітку
Неслухняних, вередливих,
І брехливих, і лінивих
Хвалькуватих, гордовитих –
Теж він любить половити.
Антипко:
Що? Впіймавсь? Ловіть Василька!
В клітку! Хай сидить до ранку!
Василько:
Все! Я більше так не граю!...
Іграшки – сам поскладаю!...
І не буду більш лінивий
Хвалькуватий, вередливий…

Настя:
Пішли, мерщій, в свою кімнату
Будем іграшки збирати.
Василько:
Добре, добре, приберу
Тільки – різки – заберу…
(діти пішли)

(заходить  Ангел)  

 Ангел: Мир і спокій дому цьому. Тут немає місця злому (Звертається до Чортика ) Хто ти є? Чи можу знати?

 Антипко. Я чортик - добродій,  чудотворець!

Ангел. Спинись, бідако! Бач, як забрехався, та звідки в чорта той добродій взявся?

(Чортик розсердився, починає знімати в'язку різок)

Антипко. Ах. так! Ви всі нечемні діти, і зараз всіх я буду бити, і посаджу в міцні залізні кліті.

Ангел. Молітеся й не бійтеся, діти! Прошу вас   заспіваймо  пісню про  Миколая, він  почує її та  швидше прийде  до нас.

Діти співають пісню « Коли наступає зима на землі…»

(Ангел дзвонить дзвіночком і заходить святий Миколай)

С в я т и й М и к о л а й       
Вітаю усіх вас, добрії діти.
Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.
Лиш радість та мир несу я в оселі,
Нехай люди завжди будуть веселі.
Нехай сліз не буде, не буде біди.
Багато дарунків приніс я сюди.
Миколай звертається до дітей.
А ходи сюди, дитинко,
На коротку на хвилинку,
Розкажи нам, що ви, діти,
Тут навчилися робити?

 

Дівчинка   
Я скажу усе, що знаю,
Пресвятому Миколаю:
Хоч малі ми дитинчата,
Поважаєм маму й тата.
Ми шануєм рідне слово,
Прадідівську рідну мову.
 

Хлопчик   
Рідні кніжечки читаєм,
Рідні пісеньки співаєм,
І молитвою, що мати
Нас навчила в рідній хаті,
Ми звертаємось до Бога
Про опіку й допомогу

Святий Миколай
Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!

Пісня «Свято Миколая»

От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!

II ведучий

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті — робити добро.

 

 Вчитель

Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Для маленьких стає чарівною казкою, коли  Миколай   невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається. Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
                                           Пісня « Робіть добро »