З досвіду роботи.Національно – патріотичне виховання як засіб формування соціальних та життєвих компетентностей молодших школярів

Про матеріал

Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу.

У сучасних умовах патріотизм виявляється у: любові до Батьківщини, готовності утвердити незалежність своєї держави, піднесенні України до рівня високорозвинених країн світу

У початкових класах важливого значення набувають такі інтерактивні засоби виховання, як народні обряди та традиції, що спрямовані на розвиток творчого потенціалу особистості, кооперування та гуманізацію стосунків у колективі.

Моє педагогічне кредо «Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити» К.Д. Ушинський.

Рідна мова, історія народу його традиції, звичаї та обряди, зокрема, фольклор, різні види народного мистецтва й художня творчість, народні символи та народна символіка, - все це є тим благодатним ґрунтом, на якому зростає національна свідомість.

Перегляд файлу

Національно – патріотичне виховання

 як засіб формування соціальних та

життєвих компетентностей молодших школярів

 

 

(З досвіду роботи Ратинської Вікторії Володимирівни,

 вчителя початкових класів

 Нижнєнського НВК «ДНЗ - ЗНЗ» № 36

Попаснянської районної ради Луганської області)

 

     Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу.

     У сучасних умовах патріотизм виявляється у: любові до Батьківщини, готовності утвердити незалежність своєї держави, піднесенні України до рівня високорозвинених країн світу

     У початкових класах важливого значення набувають такі інтерактивні засоби виховання, як народні обряди та традиції, що спрямовані на розвиток творчого потенціалу особистості, кооперування та гуманізацію стосунків у колективі.

     Моє педагогічне кредо «Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити» К.Д. Ушинський.

     Рідна мова, історія народу його традиції, звичаї та обряди, зокрема, фольклор, різні види народного мистецтва й художня творчість, народні символи та народна символіка, - все це є тим благодатним ґрунтом, на якому зростає національна свідомість.

     Засвоєння, зберігання і розвиток традицій і звичаїв українців є важливим засобом зміцнення національної свідомості. У народі побутує повір’я той, хто забув звичаї своїх батьків карається людьми і Богом.

Коли до мене прийшли учні до 1 класу - це були діти, які жили  «кожен сам по собі». Коллектив як спеціально організоване об'єднання учнів формується не відразу…Жодне об'єднання людей спочатку не проявляє істотних ознак, які характеризують колектив.

Я розгледіла в цьому проблему, над якою і почала одразу працювати.                    Перша стадія – становлення колективу (стадія початкового згуртування). У цей час колектив виступав, передусім, як мета моїх виховних зусиль, який я прагнула організувати в оформлену групу (клас) - перетворити на колектив, тобто таку соціально психологічну спільність, де відносини учнів визначаються змістом їхньої спільної діяльності. Перша стадія вважається завершеною, коли в колективі виділився і заробив актив…

Познайомившись поближче з їхніми батьками, я зрозуміла, що тут така ж сама ситуація. Шляхом впровадження інтерактивних технологій у виховання учнів, та ї їх батьків, ми досягли певних успіхів вже на кінець 1 класу.

Разом перебороли кризу адаптації до школи. Як результат: порозуміння в родині, взаємоповага, участь у всіляких шкільних конкурсах (за що були нагороджені грамотами).

 

   На другій стадії посилюється вплив активу. Тепер вже актив не тільки підтримує вимоги педагога, а й сам пред'являє їх до членів колективу. Якщо активісти правильно розуміють потреби колективу, то вони стають надійними помічниками педагога. Робота з активом на цьому етапі вимагає пильної уваги. Колектив в цей час виступає вже як цілісна система У загальній атмосфері доброзичливості по відношенню до кожного члена колективу, високого рівня педагогічного керівництва, стимулюючого позитивні сторони особистості, колектив стає засобом розвитку соціально важливих якостей особистості.

Завдяки сердечній любові, дієвим методам виховання, сильне бажання перебороти поставлені проблеми – ми дружній клас, а головне, немає ворожнечі один до одного, ми ОДНА РОДИНА, яка готова прийти на допомогу будь – кому.

Для закріплення досягнутих результатів, ми перейшли на іншу сходинку, сходинку - національно – патріотичного виховання.

Діти прониклися цією темою, тому зараз наш клас є учасником у всіх патріотичних святах. 

Впроваджую систему патріотичного виховання в класі:

- як навчальний предмет,

- як міжпредметна форма діяльності в рамках освітянського простору,

- як організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання),

- як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці.

Складовими системи патріотичного виховання у класі є виховання:

- громадянськості; духовності;

- моральності;

- гуманності

Принципи патріотичного виховання:

 

  •    національна спрямованість – передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;

 

  •    гуманізація виховного процесу – вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

 

  •    самоактивність і саморегуляція – сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

 

  •    культуровідповідність – передбачає єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

 

  •    полікультурність – інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

 

  •    соціальна відповідність – обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.

 

     У своїй професійній діяльності я прагну, щоб здобуті знання та сформований світогляд учень ніс у сім’ю, родину. Щоб повага до дорослих стала невід’ємною  частиною поваги до того, що ми називаємо рідним, а це в першу чергу – рідна земля, рідна країна.

Переконана, що дуже важливо починати прищеплювати любов до рідної держави з самого малечку, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

У цей складний час багато негативної інформації діти отримують під час перегляду засобів масової інформації, яка часто підриває любов до народу та своєї країни. Саме тому потрібно звертати увагу на патріотичне виховання в школі, бо воно дозволяє з раннього віку формувати правильне ставлення до своєї країни, цінувати і поважати  її історію. Необхідно пояснювати дітям зміст понять добра і зла, формувати уявлення про значущість України та її цінності. Все це допоможе виростити покоління людей, яке завжди буде готове до подвигів, буде відстоювати інтереси свого народу.

Вчителі  повинні виховувати патріотизм  у школярів, спираючись на вікові традиції нашого народу,  українських родин, і не забувати про те, що таке виховання починається з сім’ї:

  • виховувати у школяра почуття поваги через добрі вчинки, любов до родини, товаришів, почуття поваги до людей похилого віку;
  • формувати уявлення про оточуючий світ людини, вміння поводити себе в суспільстві;
  • виховувати любов до рідного краю, його традицій;
  • виховувати почуття гідності та відповідальності за майбутнє своєї Батьківщини.

Це потрібно робити через ділові ігри, зустрічі з ветеранами або свідками минулих подій, бесіди, вікторини, конкурси, змагання, екскурсії, свята Патріотами не народжуються, патріотами стають, і завдання школи – виховати якнайбільше патріотів своєї держави, тобто гідне підростаюче покоління.

 

 

 

 

 

СВЯТО РІДНОЇ МОВИ

1 – 4 класи

Мета.

Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.

Розширювати знання про красу і багатство української мови.

Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.

Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна».

 Хід свята

(На сцену під пісню «Біла паляниця» виходять учні  в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

Сл.Ол. Вратарьова

муз.Ол. Злотника

 

1. Біла паляничка -

Це вам не дрібничка.

Де немає хліба -

Там нема обіда.

Де хороший пекар -

Не потрібен лікар,

Кожен день, як свято,

І пісень багато.

 

ПРИСПІВ:

Добрі люди, в Україну

Завітайте у гостину!

Всіх запросимо до столу

В добрий день и в добрий час.

А духмяна паляниця

Серед столу, як годиться,

На квітчастім рушникові,

Щоби все було гаразд.

 

2. Де працює пекар -

Навіть взимку спека,

В тих містах і селах

Дітлахи веселі.

В них рум`яні лиця,

Наче паляниця.

Голова усьому -

Хліб у кожнім домі!

 

ПРИСПІВ.

 

 

Хлопчик.  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром,

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

 

Дівчинка. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

 

Вчитель:   - Хто ти, хлопчику, маленький?                                  

  

Хлопчик.    Син я, України - неньки.                                   

          Українцем я зовуся                                             

          Й тою назвою горджуся.

                                

Вчитель.    - А по чім тебе впізнаю?                              

  

Хлопчик.    По вкраїнському звичаю.                               

         В мене вдача щира й сміла,                                       

         І відвага духу й тіла.

         І душа моя здорова.

         Українська в мене мова                                           

 

Вчитель:   - Хто ти, дівчинко, маленька?   

 

Дівчинка. Доня, України – неньки

                  Українкою зовуся, тою назвою горджуся.

 

Вчитель. - А скажи, де край твій рідний?                               

 

Дівчинка. Там де неба круг погідний,                              

                   Там де сонце сяє ясне                                      

                   На вкраїнські діти красні.    

 

Вчитель. Хто ви, хлопчики й дівчатка?

 

Діти.     Українці ми завзяті.

               Гарно мріємо співати,

               Україну прославляти.                     

                                                  

Пісня – танець з  тканиною «Україно моя»

 

1.Сонячно мріями квітне
Небо високе ,блакитне
Знов одягнула калина
В пишне намисто гілля
Щедро добром колоситься
В золотих хвилях пшениця
Все це моя Батьківщина
Це Українська земля
 

Приспів:
Україно моя це пісні солов’їні
Україно моя щастя в кожній родині
Обереги святі подаровані дітям
Україно моя ти найкраща у світі 
Україно ти найкраща у світі

Пісню любов материнську
Славу квітучу батьківську
Що на козацьких могилах
В диво волошках зійшла
Я лише зоряну мрію
На рушники пересію
Щоб для дітей України

в щасті земля розцвіла
 

 Приспів:
Україно моя це пісні солов’їні
Україно моя щастя в кожній родині
Обереги святі подаровані дітям
Україно моя ти найкраща у світі 
Україно ти найкраща у світі*

Програш)))))))))

Україно моя це пісні солов’їні
Україно моя щастя в кожній родині
Обереги святі подаровані дітям
Україно моя ти найкраща у світі 
Україно ти найкраща у світі

 

Вчитель.  Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Діти.

1.Землю засівають.

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синіє  море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

 

Разом.    Наша  славна Україна!

 

2. Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому  крила.

То як же не любить мені тебе!

 

 

3.Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла!

 

4.Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все-усе, що є  в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

 

5.Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов’їна,

Не кінчається Україна.

 

Вчитель.    У кожного народу є свої рослини – символи. З цими споконвічними символами пов’язане все життя народу. Це верба, калина, барвінок, тополя.

Правду каже українське прислів’я «Без верби і калини – нема України»

Верба і калина – невіддільні атрибути українського народу. Верба – символ краси, неперервності життя, вона дуже живуча. Калина – це символ краси, кохання, щастя.

 

Танець - пісня «Ой є в лісі калина»

                                   

Вчитель. Не можна ходити на рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Мова - надбання предків, наше багатство, державна перлина. «У кого рідна мова, в того й душа здорова» - каже народне прислів’я. Саме завдяки мові ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби минулого і сучасного. Українська мова, якою ми зараз розмовляємо, розвивалась протягом багатьох століть.
Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову - багату, розвинену, гнучку.

6. Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!

 

7. Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!

 

8. Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

 

9. Мова рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько
Тільки камінь має.

 

10. Це місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини.
Моря діамантів - це мова моя,
Це мова моєї Вкраїни.

Вчитель. Наш народ створив безліч гуморесок, смішинок, жартівливих пісень, без яких не обходиться жодне свято. Вони додають оптимізму і допомагають долати життєві труднощі.

 

ЛАМПОЧКА-ШАХТАРКА

Грицько Бойко

Чистила я татову
Лампочку-шахтарку.
Чистила старанно,
Що аж стало жарко.

Любо подивиться!..
Я мерщій до хати,
Щоб свою роботу
Тату показати.

Тато посміхнувся:
— Зроблено як треба!
Тільки ж, помічнице,
Подивись на себе!

Вся   ти   забруднилась —
В сажі навіть кіски.
Ти — немов шахтарська
Лампочка до чистки.

ВЧОТИРЬОХ — ВІД ОДНОГО

Грицько Бойко

— Чого тікаєте врозгін?
Ви ж — вчотирьох, а він — один...
— А ми не знаєм, — каже Влас, —
За ким він гониться із нас!

ЗАПАСЛИВИЙ

І. Січовик


- Знову мокрі черевики?! –
Сварить Вову мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, -
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
 

ОНУЧОК

Павло Глазовий

 

— Лягай спати вже, онучку,— дід говорить басом.

 — Я, як був таким маленьким, лягав з курми разом.

 — А онучок зубки скалить:

— Як же ви там спали?

Як ви з сідала, дідусю, додолу не впали?

 

ДОПИТЛИВИЙ СИН

Павло Глазовий

 

 — Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?

— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.

 — Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?

 — Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.

 Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?

 Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.

 — Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.

 Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

 

Вчитель.  Українська народна пісня. Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня, як свята молитва . Народна пісня цілюща, як материнське молоко. Бо живе у ній наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть, допоки живе мова, то до тих пір живе народ. Дякуючи пісні, ми можемо висловити свої почуття, радість і смуток, любов і гнів, пожартувати.

Учениця.
Народна пісня - голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з мови сущого життя.

 

 Українська народна пісня «По дорозі жук, жук»

 

По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний;

Подивися, дівчинонько,

Який я моторний.

 

По дорозі галка,

По дорозі чорна,

Подивися, козаченьку,

Яка я моторна.

Ой гоп чики – чики

Червонії черевики

Каблучками цок – цок

Ніженьками топ - топ

 

Який я моторний

І в кого я вдався!

Хіба даси копу грошей,

Щоби женихався!

 

Яка я моторна,

Гнучка чорнобрива!

Як побачиш, аж заплачеш,

Що я вередлива!

Ой гоп чики – чики

Червонії черевики

Каблучками цок – цок

Ніженьками топ - топ

 

 

Вчитель. Гарно, гарно танцювали, а де ж Грицька Ви подівали?

 

Хлопці. А ви його погукайте!

 

Вчитель. Дівчата, погукаємо Грицька?

 

Дівчата. Авжеж!

 

Українська народна пісня «Грицю, Грицю до роботи»

 

Грицю,Грицю,до роботи!

В Гриця порвані чоботи...

Грицю,Грицю,до телят!

В мене ніженьки болять...

 

Грицю,Грицю, молотити!

Я  не здужає робити...

Грицю,Грицю,врубай дров!

Кахи-кахи! Нездоров...

 

Грицю,Грицю, роби хліб!

Кахи-кахи!Щось охрип...

Грицю, Грицюіди їсти

"Ой, чекайте, де ж тут сісти"

 

Вчитель. Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. І зараз я запрошую в гості  казку. Українська народна казка, але вже на сучасний лад «Ріпка».

 

Казка «Ріпка»

 

Дід: Я з казки добрий дід,

Ще не старий, середніх років.

І, як у казці говориться,

Люблю працювати.

Навесні я грядку тут скопав,

Насіння садив, урожай чекав.

А що вродило, ще не бачив!

(підходить до ріпці)

Дід: Листочки відкрию, ой, що тут таке?

 

Ріпка: Я чудова ріпка,

Сиджу на грядці міцно.

Смачна така,

Модна, крута!

 

Дід: Ай, да, ріпка, просто диво!

І росте як красиво!

 

Ріпка: Дід, скоріше мене тягни,

Від землі звільни.

 

Дід: Так, літо промчало, пора прибирати!

Та сили не ті - рідню треба кликати.

Дружина - бабка, ріпка наспіла,

Приймається за справу.

 

Баба: Ну, дід! З тобою просто біда!

Зараз в моді інша їжа -

Піца, чіпси, «Мажитель»

Бачиш, я стала, як супер - модель!

 

Дід: Онучка, мила, допоможи,

Ти вже мене не підведи.

Допоможи тягнути ріпку.

 

Внучка: Дід мій добрий, не сердься

Зі мною поряд сідай.

Пригощайся, ось «Снікерса» батончик,

А ось ще й «Скелетончик».

 

Дід (злякано): Що? Вже їдять скелети?

Не чув ще про це.

 

Дід: Жучка, вірний мій дружок,

Допоможи тягнути ріпку.

 

Жучка: Ех, дідусь, огородник милий,

Навіщо витрачати сили?

Що ти на ріпку запал?

Співай зі мною «Педигрипал».

Як у рекламі говориться,

Шерстка від нього лисніє.

 

Дід: Але ж казка не йде на лад,

Може Мурка на допомогу прийде?

 

Кішка: Мур-мур-мур, мене не турбуй,

Може «Кітікет» поїси зі мною?

Цю їжу я дуже люблю,

Ось навіть мишок не ловлю!

 

Дід: Тьху-ти, все одне і теж,

Думаю, мишка мені допоможе.

 

Мишка: Я скажу тобі без поспіху,

Пригощайся, гризи «Кириешки»,

Твоїй казці, дід, сто років,

Так, коли-то з ріпки був смачний обід!

Ти вмикаєш телевізор,

А нічого не розумієш!

Не клич на допомогу, не смикай сам!

Залиш в подарунок колорадським жукам!

 

Ріпка: Ні, у мене нітратів, немає,

Можеш сміливо їсти в обід,

Сил всієї я додаючи,

Від хвороби захищаю.

 

Дід: Ріпка, не ображайся,

Тут на грядці залишайся,

Дай мені долечку одну-

Ех, як смачно!

Не люблю я іноземну їжу!

 

(Виходять звірі, всі перев'язані бинтами.)

 

Бабка: - Що-то ниє поперек,

Знати до магнітної бурі.

 

Внучка: А мені щось погано спиться -

Бути температурі!

 

Жучка: Моя шерсть стала тьмяною,

Зубки захворіли,

 

Кішка: Стало боляче мені нявкати,

Гланди ослабли.

 

Мишка: Стали вушка погано чути,

Стали очі погано бачити.

 

Всі: Ах! Ох!

 

Ріпка: Іноземна їжа - лише красиві картинки,

Немає жодної корисної вітамінки,

Ось, дід, шматочок ріпки з'їв,

І нічим не захворів.

Хочете і вас вилікую?

 

Всі: Хочемо! Хочемо! Витягнемо ріпку і все з'їмо!

Тягнуть, потягнуть, витягли.

 

Ріпка: Кириешки, чупа-чупси, «Скилетони»,

Нехай їдять їх лише кволі персони.

А хто хоче, щоб здоров'я було міцним -

Фрукти - овочі потрібні,

Потрібна всім ріпка!

 

Вчитель. Багатий український народ на ігри. В іграх передається характер народу, гра виховує товариські стосунки, вона вносить радість і бадьорість у життя людей. Тож зараз ви побачите таку гру.

 

 

Гра «А ми кривого танцю йдем»

 

Вчитель. Наше свято наближається до кінця. Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти та гості, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

 

11. Не цурайтесь мови, люди

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

 

12. Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

 

13. Бо ж вона така багата

І така чудова.

Неповторна і крилата

Українська мова!

 

14. І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками,

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

 

Вчитель. Найрідніше, сокровенне,

Найдорожче в світі,

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

Не цурайтесь, люди, мови

Не цурайтесь роду,

Як зачахне рідне слово –

Не буде народу

 

Пісня «Рідна мова»

Слова і музика Сергія Булаха


1.Лине Україною мова серцю милая
Заплету мелодію у слова.
Що було полинуло за водою сплинуло
Але мова рідная жива.
 

Приспів:
Не зів’яне джерело, у моєї мови
Буйним садом зацвіло, українське слово
І малечі заспіва мама- українка,
Як з лелечого крила падала пір’їнка.

2.Лине поміж веснами, понад перевеслами
Гордовито павою проплива,
Віді сну прокинулась, зацвіла калиною, 
Соловейком радісно співа
 

Приспів
Програш

3.Україно матінко, я - твоє дитятонько,
А від діда-прадіда ті слова
Зустріча гостинною каравай-хлібиною
І ласкаво просимо, промловля
Приспів:
(Інша мелодія)
Мова, мова, ти співуча, колискова, 
В тебе, в тебе закохаюся я знову – 2 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято «Зима прийшла і празників привела»

Мета:  Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України.  Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці,  обрядом кусання калити.  Розказати про доброчинні справи святого Миколая.             

                  Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. 

                  Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого, повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди,  любов до ближнього, почуття доброти й милосердя

 

Розвивати творчі та  акторські здібності учнів.. Вдосконалювати мовну культуру учнів.

Обладнання:  українська хата,вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; мисник, глиняний посуд та макітра; українська піч;  учні – в українських народних костюмах, на столах- українські страви, ікони, свічки, тощо.

Вік, на який розраховане свято: учні початкової школи. Обовязково на святі присутні батьки учнів.

 

 

Святково прибрана світлиця. На стінах вишиті рушники. На столі на вишитому рушнику – коровай.

Господиня.

Закінчилась у полі вся робота.

Земля вже чекає весняної пори.

А в хлопців та дівчат своя турбота,

Бо потяглися довгії зимові вечори.

 

Ласкаво просимо вас, хлопці і дівчата,

Будемо розпочинати наші

Наші вечорниці.

Діти співають пісню «Перший сніг»

 

ПЕРШИЙ СНІГ

Слова і музика Наталії Май

 

Надворі сніг білесенький падає тихесенько

Він кружляє весело радує усіх

А я біжу підстрибую, радощів не стримую

Ось нарешті випав він самий перший сніг

 

ПР-В:

І скатертинка біла, неначе диво-світ

Усе кругом накрила – це самий перший сніг

Він на моїх долоньках і на щоках моїх

Як весело сьогодні, бо випав перший сніг

 

Дерева запорошені, казкою запрошені

Дивні та хорошії в білому вбранні

А я іду всміхаюся до усіх вітаюся

На душі так хороше радісно мені

ПР-В:

І скатертинка біла, неначе диво-світ

Усе кругом накрила – це самий перший сніг

Він на моїх долоньках і на щоках моїх

Як весело сьогодні, бо випав перший сніг

ПР-Ш.............................

(ПОВІЛЬНО)  ... ПР-В:

І скатертинка біла, неначе диво-світ

Усе кругом накрила – це самий перший сніг

Він на моїх долоньках і на щоках моїх

Як весело сьогодні, бо випав перший сніг

Як весело сьогодні, бо випав перший сніг

 

 

Господиня. Гарно співати вмієте. А чи можете працювати? Гайда до мене Віка, Дар’я , Катерина, Аліна вареники ліпити.

 

Дівчина. Ось наліпим вареників,

                Біленьких, смачненьких,

                Та й запросим до нас в гості

                 Хлопчиків гарненьких

 

Дівчина. Щоб разом з нами

                 Дружно працювали,

                 Наші вечорниці

                 Піснею стрічали.

 

Господиня. Поспішайте, дівчатонька, все приготувати, бо вже пора вечорниці веселі нам починати.

Стук у двері.

 

Дівчина. Ой щось грюкає.

 

Господиня. Та це вам почулося!

Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері ловлять хлопця і ведуть до хати.

 

1 – ша дівчина. (руки в боки) Признавайся, що ти хотів нам зробити?

 

Хлопець. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися!

 

2 – га дівчина. А ще що?

 

Хлопець. Ще, ще! Ну віник прив’язати до стріхи!

 

1 – ша дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити? Покараємо тебе! Дівчата, викупаємо його!

 

Хлопець. Дівчатка, відпустіть! Я вам Галю з Іванком приведу.

 

2 – га дівчина. Правда, приведеш?

 

Хлопець. Їй Богу, приведу!

 

Хлопець виходить за двері.

 

Господиня. Допомагайте, дівчата! Вареників треба багато, повну макітру. Скоро господар мій прийде. Калиту повинен внести.

 

Стук у двері .

 

Господиня. Мабуть вже іде.

 

Діти. Та це ж Галя з Іванком.

 

Інсценізація української народної  пісні «Несе Галя воду »

         Несе Галя воду

Коромисло гнеться, 
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
 

Галю ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хорошая,
Дай хоч подивиться.
Ти така хорошая,
Дай хоч подивиться.
 

Вода у ставочку,
Піди, та й напийся,
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
 

Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
 

Стелися, барвінку,
Буду поливати,
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
 

 

Господиня. Де ж мій Гриць забарився?

 

Звучить весела музика. Заходить господар з калитою.

 

Господар. Сонце заходить, а калита сходить. Добривечір! Зі святою Калитою, будьте всі здорові.

Калита наша, от тобі й каша. А нам пошли краси і сили, щоб ми всі гарно в світі жили. З святом Андрія, вас! От вам і калита.

  • Дівчата, а ви калиту прославляти вмієте?

 

Господиня. Вміють, вміють!

 

Дівчата (співають). Ой калита, калита

                                   Із чого ж ти вилита?

                                   Ой я з жита сповита, ой я сонцем залита.

                                   Для красного цвіту, по білому світу.

 Славні дівчата! А парубки у вас вправні?

 

Господиня. Вправні, вправні!

 

Господар. А зараз попросимо хлопців показати, що вони справжні козаки. Артем, Данилко ходіть до мене.

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю – радість закликаємо.

А щоб калита була смачна і весела, поставимо вартового.

 

Артем. Я пан Калитинський! Я буду стерегти калиту!

 

Господар. А ви хто?

 

Данило. А я пан Коцюбинський! (Їде на коцюбі)

 

Артем. Добрий вечір, пан Коцюбинський!

 

Данило. Доброго здоров’я, пан Калитинський

 

Артем. Куди їдите?

 

Данило. Їду калиту кусати.

 

Артем. А я буду по писку писати.

 

Данило. А я вкушу!

 

Артем. А я впишу!

 

(Сперечаються доти, доки хтось не засміється. Повторюється ще раз з іншими учасниками.)

 

Господар. А чи знаєте, що треба бути роботящими парубками, працьовитими, та й дівчатам допомагати.

 

(Дівчата і хлопці співають у формі діалогу пісню «Наші хлопці вареничків хочуть»)

 

1.Наші хлопці вареничків хочуть,

Наші хлопці вареничків хочуть,

Навари, милая, навари, милая

Навари, у – ха – ха, моя чорнобривая

 

2.А я дров не маю, ви мої хороші

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

Нарубай, милая, нарубай, милая

Нарубай, у – ха – ха, моя чорнобривая.

 

3.Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки

Научись, милая, научись, милая,

Научись, у – ха – ха, моя чорнобривая.

 

4.А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, моя чорнобривая.

 

Господиня. Вареників наварили, гарних, в сметані і в середині є мак.

 

Господар. Гарні на смак?

 

Господиня. Гарні!

 

Господиня. Що там реве? Мабуть корова наша.

 

Господар. То треба мені вже йти, худобу годувати. (виходить).

 

Господиня. Дивлюся на вас, діти, такі ви всі гарні, до роботи охочі. Співати добре вмієте, танцювати…

 

Звучить музика, заходить мандрівник.

 

Мандрівник. Добридень, люди добрі! Я – мандрівник. Мандрую багато – багато років по всьому світу. Багато чого навчився і багато чого начувся. Чув, як ви зустрічаєте Андріївські вечорниці. А незабаром прийде і Святий Миколай. А чи знаєте, ви хто такий Святий Миколай?

 

Господиня. Знають.

 

1 – ша дитина. У народних легендах та переказах Святий Миколай боронить усіх людей від стихійного лиха, допомагає людям і захищає їх від біди.

 

2 – га дитина. У ніч на 19 грудня Святий Миколай спускаються із небес на землю, ходить по домівках і розносить дітям гостинці – подарунки, які вони знаходять під подушками, у шкарпетках. Це свято завжди супроводжується піснями.

 

Пісня «Святий Миколай»

 

Свято Миколая - радісне для всіх.
Від дорослих навіть до дитини.
Посмішки ясні і веселий сміх
Ходять від людини до людини.

 ПРИСПІВ:

Святий Миколаю, Святий Миколаю
Руки здіймаєм ми до небес.
Долі щасливої людям бажаєм
І справжніх чудес, справжніх чудес.

Хай в зимове свято завжди на поріг
Він до кожного із вас ступає.
А веселий сміх, наш дитячий сміх
Кожному серденько зігріває.

ПРИСПІВ: (2 рази)

Святий Миколаю, Святий Миколаю
Руки здіймаєм ми до небес.
Долі щасливої людям бажаєм
І справжніх чудес, справжніх чудес.

 

 

Мандрівник. Господиня, а ваші діти розрізняють, що таке погано, а що добре?

 

Господиня. Так розрізняють, та ми ще навчаємося у початковій школі, тому трапляється різне.

 

 

 

Смішинки.

  1. Третьокласнику вісім років,                       - А чого раніш ніколи

Він спізнився на уроки…                             Не запізнювавсь дошколи?

А учитель зустріча:                                     - Так тоді, - школяр признався, -

- Скажи, що це означа?                                Взагалі не умивався!..                               

Мама мила півгодини                                    

Шию, руки і коліна.

 

 

2.Забіг хлопча до хати:

   - Мамо, дайте чобітки!

   Та ніяк не втямить мати:

  • Сухо ж, де ті калюжки?
  • В чобітках якщо піду,

Неодмінно їх знайду.

 

Господиня. Наші діти щось сказати хочуть.

 

Смішинки.

 

«Не знала»

 

Пита бабуся у онуки:

  • Чи ти помила добре руки?
  • А якже, Милочка в отвіт, -

Помила милом, так, як слід.

  • А де? – бабуся знов питає,-

Води ж у хаті в нас немає…

  • Немає? – здивувалась Мила, -

А я не знала і помила.

 

«Зрозумів»

 

  • Ти навіщо синку, - запитав раз тато, -

В ліве вухо зранку запихаєш вату?

- Ти ж сказав, що в мене, -

Син відповідає, -

Те, що в праве входить, в ліве вилітає.

 

 

  • Приходь до нас у гості,

запрошує хлопчик знайомого.

  • Мені подарували собаку,

і я хочу перевірити, чи кусається він.

 

Господиня. Отакі в нас діти.

 

Мандрівник. Треба бути добрими, чуйними, як Святий Миколай. На радість батькам і на славу  Україні. І в час, коли буває вам важко, коли неприємність чи біль приносить вам смуток, будьте певні, Святий Миколай поспішить вам на поміч, утішить і зцілить. А мені треба в дорогу. До побачення.

 

Звучить пісня «Сніжними полями», а потім дзвонять дзвони. Заходить Святий Миколай .

 

Святий Миколай.

  • Що за дивний дзвін тут чути?

Я не міг цей дім минути

Я Святий Миколай

Є в торбині пакунки,

Для дітей подарунки

  • Хто був чемним, не сварився

Учився добре, чесний був, слухняний,

Подарунки враз дістану.

 

Стук у двері.

 

Господиня. І хто там ще в такий час? Піду подивлюся.

 

 Під музику застрибує Чорт.

 

Чорт.

Все святкуєте?

Все гуляєте?

Мене красеня – Андрія,

Навіть не згадаєте.

Я – чорт Андрій,

Андрій був батько,

Андрій був дід,

Андрій був дядько.

Династія вся загранична

І бездоганно блискавична.

Не хвали дітей, Миколаю, вони погані і всі нікчеми. В мене все записано в чорній книзі. Наші хлопці ледарі, не хочуть працювати, Катерина обмовила свою бабусю, Максим грязюку шукав, дівчата сваряться весь час.

Про Аліну, що й казати,

Не хотіла віник брати,

Щоб у класі підмітати

В борщ Данило всипав солі,

А Руслан збрехав, що хворий.

Ось вам і подарунки! (Дає різки)

 

Господиня. А ну іди геть нечиста сила.

 

Ангел. Хто робив добре діло перед Миколаєм станьте сміло.

 

(Підходять дівчатка і хлопчики).

 

 

Святий Миколай.

А – ну, діточки, ходіть, та про себе розкажіть.

Чи ви чемні, чи правдиві?

Чи брехливі й пустотливі?

От я зараз сам перевірю.

Чи знаєте, діти, молитви

 

Діти. Знаємо!

 

1.Добрий, отче Миколаю

   Ось про, що тебе благаю,

   Щоб була здорова мати

   І не хворів ніколи тато.

 

2.Силу й здоров’я дай нам, Миколаю,

   Поможи усьому світу, я тебе благаю

   Щоб була утіха для тата і мами

   Поможи учитись, гарно працювати,

   Змилуйся над нами , Отче Миколаю.

 

3.Дай нам оминути всяку злу пригоду,

   Дай рости на користь рідному народу.

   Дай рости на щастя Україні – мати,

   Змилуйся над нами.

СВЯТИЙ  МИКОЛАЙ

 

1.Коли наступає зима на землі,

Приходить до нас із небес чарівних.

 

Приспів:

Святий Миколай, святий Миколай,

Запрошує в гості святий Миколай.

 

2.Приносить дарунки він дітям малим,

Бажає здоровя і щастя усім.

Приспів:

 

3.Усіх він дорослих, малят захистить,

Біду обведе, посміхнеться усім

 

Святий Миколай.

Я схвильований до краю,

Що дітей хороших маю,

В Україні хай засвітить зірка

Щастя і привіту.

У школі гарні діточки живуть

Всі батькам допомагають

Зло добром перемагають.

Ось господиня вам подаруночки для дітей.

 

( віддає торбинку)

 

Святий Миколай.

Настав час прощатись,

А ви один за одного подбайте,

Добро і ласку іншим дайте,

І вам сторицею воздасться,

Творіть для інших   щастя.

Щоб і в наступний минулий рік,

Вам приємний медяник.

 

 

Пісня «Доброта Миколая»

(Виходять Св. Миколай і Ангел ).

 

Господиня. Пішов Святий Миколай, бо багато ще діточок чекають на нього. А ви, будьте здоровенькі, на потіху всій родині , і на славу Україні.

 

Пісня «А ми бажаєм вам добра»

Слова і музика Наталії Май

Одна земля, одна надія

 І сонечко на всіх одне,

 Воно усіх теплом зігріє,

 Воно нікого не мине.

 І буде знов весна на світі

 Надію людям дарувать,

 І будем ми на світі жити,

 І про добро пісні співать.

 

 Приспів:

 А я бажаю вам добра,

 А я бажаю вам тепла,

 Любові завтра і сьогодні.

 А я бажаю вам добра,

 Щоб, наче сад, душа цвіла,

 Щоб зорі падали в долоні.

 

 Коли біда простягне руки,

 Прийдуть печалі і жалі,

 Згадай крізь терени розлуки,

 Що є кохання на землі.

 І буде знов весна на світі

 Надію людям дарувать,

 І будем ми на світі жити,

 І про добро пісні співать.

 

 

Господиня. Дай Боже до старості

                    Не знати чорної заздрості

                    Дай Боже не заздрить нікому

                    Дай Боже світлої радості

                    Кожному серцю і кожному дому

                    Дай боже діждатися наступного року,

                    Щоб до нас прийшов Святий Миколай

                    І всі ми були живі і здорові.

                   До наступного року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

  1.  Виховні години в школі. — К. : Шкільний світ, 2011. — 128 с.
  2. Виховна робота в школі / Науково-методичний жур- нал. — 2009. — № 10
  3. Воропай Олекса. Звачаї нашого народу. – К.: Оберіг, 1991
  4. Гірський Б. Мій рідний край. Пісні для молодших школярів. – Перемишль
  5. Савченко О.Я. Виовний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання. – 3 – тє вид., без змін. – К.: Богданова А.М., 2009.- 226 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завантаження...
docx
Додано
16 вересня 2018
Переглядів
988
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку