З’їзд європейських монархів у Луцьку у 1429 році

Володимир Приймак

Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки Науковий керівник: к.і.н., доц. Кінд-Войтюк Н.В.

З'ЇЗД ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОНАРХІВ У ЛУЦЬКУ У 1429 РОЦІ

Європейський з'їзд монархів 1429 року справедливо вважається одним із найважливіших історичних подій, що стали частиною спадщини сучасного Луцька. Таке визначне зібрання мало на меті розв'язання ряду ключових політичних питань, які хвилювали тогочасну Європу. Подія відбулася в Луцькому Верхньому замку і зібрала найвпливовіших лідерів епохи. Організатором зустрічі виступив імператор Священної Римської імперії Сиґізмунд Люксембурзький. Саме він ініціював проведення цього дипломатичного форуму, що мав на меті вирішення важливих міжнародних проблем, таких як протидія загрозам з боку Османської імперії та пошуки шляхів об'єднання європейських монархій у боротьбі з цими викликами. Важливу роль у з'їзді відіграв також Великий князь литовський Вітовт, який урочисто зустрічав високоповажних гостей і виступав в якості одного з головних політичних діячів.

На відміну від багатьох інших подій того часу, на цьому з’їзді не обговорювалися лише локальні питання, а підіймалися найактуальніші проблеми загальноєвропейського масштабу, які мали величезний вплив на політичну ситуацію в регіоні. Зокрема, ключовим питанням було обговорення можливого коронування Великого князя Литовського Вітовта. Як зазначають історики, цей крок міг би докорінно змінити геополітичну карту Європи. Коронування Вітовта означало б створення нового ЛитовськоРуського королівства, яке стало б потужним гравцем на політичній арені. Це королівство могло б протистояти двом великим силам того часу – Речі Посполитій та Московському князівству. Варто зазначити, що Московське князівство, яке поступово набирало сили, досі залишалося васалом Золотої Орди і лише в 1480 році здобуло фактичну незалежність ^[1]. Тож нове королівство під правлінням Вітовта могло б стати значним політичним фактором, здатним врівноважити вплив інших потужних держав у регіоні. 

Інше важливе питання на з'їзді стосувалося створення антитурецької коаліції. Учасники зібрання, серед яких були володарі з різних європейських держав, мали власні інтереси на Балканах та в регіоні Дунаю. Вони були стурбовані швидким зростанням могутності Османської імперії, яка на той час уже була однією з найбільших наддержав. Зокрема, через 24 роки після з’їзду османи захопили Константинополь, знищивши Візантійську імперію, що стало однією з найважливіших подій у світовій історії.

Також на з’їзді обговорювалися питання щодо молдавських земель, на які претендували кілька держав, зокрема Османська імперія, Угорське королівство і Польща. Конфлікти навколо цього регіону в майбутньому лише посилилися, адже Молдавія була стратегічно важливою територією. Не менш важливим було обговорення церковної унії, яка мала на меті об'єднання католицької та православних церков, що, у свою чергу, могло б зміцнити політичні та релігійні зв'язки між країнами Європи. З’їзд у Луцьку також торкнувся економічних питань, таких як діяльність Ганзейського союзу, що об'єднував північнонімецькі міста, був одним із головних торгових та політичних утворень того часу, і його роль у європейській економіці була надзвичайно важливою ^[2]. Обговорення цих питань на такому високому рівні свідчить про те, що європейські лідери вже тоді розуміли важливість міжнародної співпраці в економічній сфері.

Така визначна подія, що відбулася на українських теренах 1429 року, була використана як фундамент для своєї картини «З’їзд монархів» художником Андрієм Серебряковим, що нині знаходиться у Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки.

В історичних дослідженнях зустрічаються суперечливі погляди на згаданий з’їзд, що варіюються від позитивних або нейтральних до різко критичних. Так, український історик Дмитро Дорошенко в своїй праці «Нарис історії України» характеризує цю подію як «блискучий» з’їзд, що вказує на його позитивне сприйняття. Однак сучасні українські історики, згадуючи цей захід, зазвичай утримуються від таких яскравих оцінок, зображуючи його більш стримано, можливо, через переосмислення його значущості або відсутність нових даних, що б підтверджували особливу вагу події ^[3].

Литовський історик Мацей Стрийковський, зі свого боку, підходить до оцінки з’їзду зовсім інакше. Він зображує подію не як дипломатичний чи політичний зібрання, а як масове бенкетування, яке тривало протягом семи тижнів. За його підрахунками, учасниками, кількість яких сягала близько 15 тисяч осіб, щоденно споживалося вражаюча кількість їжі та напоїв: 700 волів, 1400 баранів, 100 зубрів і лосів, а також 700 діжок меду, вина та пива. Стрийковський саркастично називає цю подію не з’їздом, а «нашестям коронованих осіб», підкреслюючи її розмах і, можливо, безглуздість з точки зору практичної корисності ^[4]. 

Таким чином, майже шістсот років тому, у 1429 році у Луцьку, у знаменитому замку Любарта, що зберігся до цього часу, відбувся З’їзд європейських монархів. Серед головних учасників були німецький імператор Сиґізмунд, польський король Ягайло, а також датський король Ерик IV. Деякий розбіжний підхід до оцінки з'їзду відображає складність його інтерпретації: одні бачать у ньому важливу політичну подію, інші – марнування ресурсів та розкіш, що мало спільного з реальними досягненнями^[5]. Сучасна історіографія, яка прагне об’єктивності, намагається збалансувати ці погляди, звертаючи увагу на контекст часу, політичні умови та культурні звичаї епохи. 

Список використаних джерел та літератури:

1. Бондаренко Г. «З’їзд монархів європейської середньовічної цивілізації у Луцьку в історії та культурі». Літопис Волині. 2019).№ 20. 28– 35. 2. «З'їзд монархів 1429 року в пам'яті луцьких міщан. 360 років потому». Волинські новини. Дата звернення 12 жовтня

2024. https://www.volynnews.com/news/all/zyizd-monarkhiv-1429-roku-vpamiati-lutskykh-mishchan-360-rokiv-potomu/.

3.                  «Знаки та символіка З’їзду європейських монархів у Луцьку 1429 року». Голос України, 9 червня 2020. http://www.golos.com.ua/article/331681.

4.                  Бірюліна Олена. Європейський з‘їзд 1429 року в Луцьку. Луцьк:

МП ―Зоря, 2005. 32.