"Загальна характеристика країн великої двадцятки" (презентація)

Країни ‶Великої двадцятки‶

До країн  G-20 Належать: Австралія Аргентина Бразилія Велика Британія Індія Індонезія Італія Канада Китай Південна Корея Мексика Німеччина ПАР Росія Саудівська Аравія США Туреччина Франція ЯпоніяЄС

Саміт лідерів G20

Велика двадцятка, або G-20 (формальніше — Група Двадцяти Міністрів Фінансів та Керівників Центральних Банків) є групою міністрів фінансів та керівників центральних банків 20 економік: 19 з найбільших економік світу та Європейського Союзу.

Мета G-20-зібрати разом системно важливі промислово розвинені країни для обговорення ключових питань у світовій економіці.

Історія

Рішення про організацію міжнародного форуму «Група двадцяти» (G-20) було прийнято на зустрічі міністрів фінансів і голів центральних банків країн «Великої сімки» у Вашингтоні 25 вересня 1999 року.Ідея створення «Великої двадцятки» обумовлена прийнятим на зустрічі лідерів «Великої сімки» в Кельні в червні 1999 року рішенням встановити «неформальний механізм для діалогу з ключових питань економічної і фінансової політики між системоутворюючими країнами світу з метою досягнення стабільного і стійкого зростання світової економіки на благо всіх країн».

Загалом на країни «Великої двадцятки» припадає понад 85% світового ВВП. У них живе понад 60% населення світу, причому 66% бідного населення також припадає на ці країни. Основна форма діяльності G20 — щорічні зустрічі на рівні міністрів фінансів і голів центробанків. Зустрічі проходять в країні, яка є головою групи. Країна-голова G20 міняється щорічно за принципом ротації. При цьому щороку країни, що головують, повинні бути з різних регіонів (наприклад, у 2007 році головувала ПАР, у 2008 році — Бразилія, в 2009 році — Велика Британія). Тимчасовий секретаріат розташовується в країні, що головує.

Посилення ролі форуму під час світової кризи14-16 листопада 2008 року у Вашингтоні відбувся саміт «великої двадцятки», в рамках якого обговорювалися наслідки світової фінансової кризи і заходи, необхідні для його подолання. Учасники саміту в спільній декларації затвердили п'ять принципів реформ для зміцнення фінансових ринків і режимів регуляцій для запобігання майбутнім кризам, а також домовилися провести наступну зустріч «двадцятки» до 30 квітня 2009 року. У роботі вашингтонського форуму брали участь лідери держав-членів G20, ЄС, ООН, МВФ, Світового банку і Форуму фінансової стабільності. Саміт «великої двадцятки» в Лондоні 2 квітня 2009 року продовжив обговорення шляхів подолання кризи, і водночас зібрав значні виступи антиглобалістів.25 вересня 2009 на саміті G20 в Піттсбурзі лідери країн «Великої двадцятки» домовилися про перерозподіл квот в Міжнародному валютному фонді і Світовому банку на користь розвиткових країн. На користь динамічних розвиткових ринків і країн буде перерозподілено не менше трьох відсотків голосів у СБ і щонайменше п'ять відсотків голосів в МВФ. Крім того, вирішено, що з 2011 року саміти G20 проходитимуть щорічно, а не двічі в рік, як раніше. У 2010 році зустрічі «двадцятки» пройшли в червні в Канаді і в листопаді в Південній Кореї. У 2011 році саміт відбувся у Франції. Згідно з рішеннями саміту, «Велика двадцятка» стане головним форумом для вирішення питань глобальної економіки замість «Великої сімки», а Світовий банк візьме на себе вирішення таких глобальних проблем, як продовольча безпека і зміна клімату.

Дякую за увагу!