Заготівля насіння овочевих. плодових та декоративних культур своїми руками

         Заняття зі спецкурсу «Лісоводство»

                           8 клас

Заготівля  насіння овочевих, плодових та декоративних рослин своїми руками

Омельчак Оксана Петрівна

Вчитель біології Володимирівського ліцею Володимирівської сільської ради

Мколаївської області

ЗАГОТІВЛЯ НАСІННЯ ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ ПІДЩЕП

Вибір насіння й насадження для заготівлі насіння. Як відомо, овочеві дерева здебільшого мають властивість перехресно запилювати. Зерняткові породи відзначаються цією особливістю в більшій мірі, ніж кісточкові. Засів насіння деяких кісточкових дає рослини, що досить константно передають спадкові ознаки матерньої рослини. Не вважаючи на це треба завжди мати на увазі, опрацьовуючи план заготівлі насіння, що дикі овочеві дерева перехресно запилюються.

Вивчення диких овочевих дерев доводить, що є досить багато форм у межах одного виду. Підщепа протягом всього життя прищепленого овочевого дерева відіграє величезну роль, а тому природно, заготовляючи насіння, треба збирати його з дерев, що мають що найбільше ознак, бажаних для підщепи, Дотепер окремих диких різностатей овочевих порід ще не вивчено докладно й ми не маємо вказівок, за якими морфологічними ознаками треба було б відбирати насінники. А тому, поки, науково не буде опрацьовано норми відбирання, треба вибирати насінники — овочеві дерева за такими ознаками:

1) особливо сильного розвитку,
2) морозостійкі й посухостійкі,
3) відпорні до захворювань листя й молодих гонів на грибкові хвороби.

Всі ці особливості можна встановити, оглянувши дерева зовні.

Вважаючи на те, що овочеві дерева мають нахил перехресно запилюватись, не слід брати насіння з тих дерев, що могли бути запилені культурними сортами. Найраціональніше користуватися для цього відповідними лісовими масивами й ставитися з великою обережністю до заготівлі насіння з диких дерев, розкиданих по селянських городах, левадах і між деревами культурних сортів.

Коли провадять масову заготівлю насіння в насадженнях лісового типу, то здебільшого не вибирають для цього окремих дерев, а збирають овочі для насіння підряд з усіх дерев. Ми гадаємо, що це не цілком правильно, що слід було і в лісі відбирати окремі насіннєві дерева за вищезгаданими ознаками.

На Україні й у чорно-земельних губерніях РСФРР є в багатьох місцях лісові масиви овочевих дерев. Ми можемо вказати на яблуневі й грушеві масиви Харківщини, а також Курської й Воронізької губерній. Сила розвитку яблуні й груші в останніх двох губерніях дуже велика і нам здається, що ними й слід насамперед користуватись, заготовляючи насіння. Ми не знаємо великих лісових масивів дикої черешні. Насіння черешні можна з успіхом заготовляти в низці лісових районів Київщини й Поділля.

Кісточки дикої абрикоси (жерделі) заготовляють на півдні степової частини України. Заготовляють їх з дерев, що ростуть у садках, часто - густо поблизу культурних сортів цієї ж породи. Абрикоса, як підщепа, поширена тільки в південній частині України. А тому, здається, не слід надавати особливого значіння перехресному запиленню.

Алича на Кавказі росте в великій кількості в лісах. Заготовляти насіння аличі можна з успіхом з диких дерев.

Заготівля насіння яблунь і груш. Достиглі овочі яблунь і груш збирають у купки, струшуючи їх з дерев і зриваючи руками. Момент стиглості м'якуша не завжди збігається з повною стиглістю насіння. Крім цього не всі овочі на одному дереві в один час достигають. А тому зібрані яблука й груші деякий час зберігають цілі, до моменту повної стиглості насіння. Тоді овочі розкладають шаром завтовшки 45 — 50см десь у повітці, шопі або на дворі. Не слід зсипати груш в занадто великі купки, бо тоді у зв'язку з процесом дихання овочів і розкладу вуглеводню, розвивається висока температура. Під впливом останньої добре достигле насіння іноді проростає в овочах ще тоді, коли останні зберігають в купках. Це ми спостерігали з грушами.

Груші в процесі достигання швидко перестигають і починають гнити. В такому стані їх легко роздроблювати й виймати насіння. Яблука не так швидко гниють. Насіння слід добувати з них, коли воно цілком почорніє, але коли ще цілий м'якуш.

Відокремлювати насіння з овочів яблунь і груш можна кількома способами. Вони залежать від форми використовування м'якуша овочів, з яких беруть насіння. З м'якуша деяких яблук можна виготовляти середньої якості сушню і непогане вино. Використовувати сік овочів на вино особливо вигідно і це може на багато здешевити насіння. Груші важко переробляти, бо насіння остаточно достигає тільки тоді, коли грушки починають добре гнити.

Коли м'якуш овочів іде на сушіння, то овочі розрізують руками на кілька частин і насіння виколупують з насіннєвих комірок.

Коли сік овочів іде на виготовлення вина, то овочі оброблюють інакше. Насамперед овочі перебирають руками і тільки цілком стиглі і без ознак гниття вживають для добування соку. Відібрані добротні овочі миють і далі зсипають їх у прийомний кіш овочедробилки де їх роздроблюють. Вальці дробилки розсувають на таке віддалення, щоб вони розроблюючи овочі не роздавлювали насіння. Щоб краще розробити овочі, іноді доводиться гамуз пропускати через дробилку 2 — 3 рази, за кожним разом потрохи зближуючи валики. Оцей овочевий гамуз кладуть у прес і видушивши сік, що йде на виробництво вина, виймають м'якуш овочів з пресу й відокремлюють з нього насіння. М'якуш овочів, що позбувся в пресі головної частини соку, протирають руками на дротяному ситі. Для протирання вживають сита, що має розмір дірок 5X5 м/м. Протирають м'якуш над спеціальними скриньками через сита, прикріплені на дерев’яних рямцях (мал. 50). Униз провалюється насіння з дрібними частинами гамуза. На ситах лишаються великі частини м'якуша з насінних коробочек при майже повній відсутності насіння. Цю масу викидають, як непотрібну. Розмір скриньки найзручніший — 50*100*30 см., донизу скриньку трохи звужують. Розмір сит 50*100см.

Далі оброблюють ту частину гамузу, що попала до скриньки через сита, відокремлюючи насіння від м'якуша промиванням. А для цього масу беруть із скриньки невеликими частинами, вміщують у шаплик. Далі, заливають приблизно двома об'ємами води на об'єм маси. Все перемішують. Як наслідок цього, на поверхню випливають дрібні частини гамузу, а також пошкоджене та щупле .насіння, яке зливають разом з водою. Так роблять кілька разів, кожен раз збовтуючи і відливаючи гамуз; після такого промивання насіння стає більш-менш чисте. Треба мати на увазі, що частини м'якуша яблук мають меншу питому вагу проти м'якуша грушок, чому процес промивання насіння яблук, іде швидше й легше, ніж промивання насіння грушок.

Коли овочі яблук та грушок не можуть бути за матеріал для узвару або вина, і коли взагалі добуваючи насіння не використовують побічних продуктів з них, то роботу провадять так: яблука або груші дроблять овочедробилками, або ж розбивають у плискуватих скриньках, дерев'яними товкачиками. Коли заготівля насіння ведеться в великих розмірах, то для цього застосовують кінні молотарки із штифтовими барабанами. Роздроблювання овочів дерев'яними товкачами вимагає багато робочих рук. Усі дальші операції промивання гамузу аналогічні вищеописаним.

Завважено, що гамуз, коли він виходить з під пресу, в дальшому скоріше й легше оброблюється, ніж коли його взяти безпосередньо з під дробилки.

Просушування насіння яблунь і груш. Насіння, після промивання описаним способом, або вилущене руками безпосередньо з овочів, просушують. Радимо вести цю роботу на вільному повітрі, розстелюючи насіння на брезентах, ряднах, на плискуватих дахах будівель. Гарні, сухі, сонячні дні сприяють цій роботі. Під час просушування радимо перемішувати насіння, бо це сприяє висиханню.

Дощової та холодної погоди насіння сохне поволі та іноді, не висохши, загниває, береться цвіллю й губить схожість. Такої погоди бажано користуватися невеликими огневими сушарнями, але не треба зловживати занадто високими температурами, що може бути не завжди безпечно. Радимо так організувати роботу добування насіння, щоб не затягувати цієї операції на глибоку осінь. У лісостеповій Україні радимо закінчити всі насіннєво-заготовчі операції до 20 — 30 вересня.

Вихід насіння з яблук і груш. Продукційність роботи. Залежно від розмірів овочів, буває більший або менший вихід. Що дрібніші овочі, то більший відсоток виходу насіння проти гуртової ваги сировини. Пересічно, за нашими спостереженнями, треба вважати, що на 1кг насіння яблуні треба від 100 до 120кг овочів, а для груш—80—100кг.

Від способу добування насіння залежить більша або менша швидкість цієї роботи. Ми спостерігали, що за групової роботи і пересічного розміру овочів 1 робітник за робочий день добуває насіння яблунь і груші:

1) Коли овочі роздріблюють овочедробилкою
і видушують сік пресом………………………………………….2 кг
2) Коли тільки роздріблюють овочі овочедробилкою…………1,5 кг
3) Коли роздріблюють овочі дерев'яними товкачами………….0,6 — 0,8 кг
4) Коли виймають насіння руками, розрізуючи овочі………….0,4 кг

Ці цифри самі говорять за себе й особливих пояснень не вимагають. Залежно від наявності тих або інших технічних приладів і низки організаційно-господарчих моментів, вибирають той або інший спосіб добування насіння. Найменш продуктивний спосіб є добування насіння руками, користуючись лише самим ножем. Проте, треба мати на увазі, що найчистіше насіння можна мати лише за цього способу. Крім цього, осінніх, холодних і вогких днів просушування насіння, після промивання, деколи посувається дуже повільно і дає досить великий відсоток псування (коли не вживають вогневого сушіння). За ручного ж виймання — насіння порівнюючи сухе й досушування його йде швидко. Ці міркування іноді примушують користуватися й цим, на перший погляд, малоцікавим способом, особливо, коли м'якуш овочів може бути використаний для сушні.

Очищування насіння яблунь і груш. Насіння, просушене до повітросухого стану, очищують системою насінноочисних машин, а саме млинками, сортувальницями та горками (з полотном). Чищення насіння йде дуже поволі. Доводиться кілька разів повторювати цю роботу, застосовуючи різних способів, щоб очистити насіння до певної норми. На сьогодні ще немає встановлених норм чистоти насіння овочевих дерев. Закуповуючи насіння радимо вимагати чистоти насіння на 95%.

Заготівля насіння черешень і антипки

. На початку липня достигають плоди антипки й поступово починають достигати дикі черешні. Цей процес у обох порід іде нерівномірно і розтягується в межах одної породи до двох тижнів. Серед диких черешень є низка форм, що, мабуть, і обумовлюють різні строки дозрівання.

Заготовляють насіння черешень та антипки, збираючи овочі і відокремлюючи м'якуш від кісточок. Відокремлюють кісточки, протираючи овочі на ситах з діаметром дірочок 5*5 м/м і промиваючи їх у воді. Далі кісточки сушать на сонці, на розісланих ряднах, або іншій тканині. Ми завважили, що 1кг просушених кісточок черешень можна мати з 10кг овочів, а антипки — з 8кг.

Виникає питання, чи треба, заготовляючи насіння черешень і антипки, відокремлювати кісточки від м'якуша, бо ж сходи однаково гарні від насіння з відокремленим м'якушем і без відокремлення його. Коли для торгівлі, насіння повинно мати зовнішній гарний вигляд, то для власних потреб без цього можна обійтися. А тому ягоди антипки й черешень, зібрані на насіння для свого садового розсадника, слід негайно засушувати і так зберігати їх до засіву, або ж висіяти овочі так, як вони є, в засівні грядки зараз же після збору.

ІІІ. Закріплення матеріалу

1. Які терміни оптимальні для заготівлі насіння яблуні, груші, черешні, абрикоси?
2. Які оптимальні умови для просушування та зберігання насіння?
3. Які пристосування використовують для заготівлі великих партій насіння плодових дерев?