Закони екології
1. Закони Баррі Коммонера
Ці чотири закони є фундаментом сучасної екологічної етики.
-
Все пов’язане з усім. У природі існує глобальна мережа взаємозв'язків. Зміна в одній частині екосистеми неминуче призведе до наслідків в іншій (принцип «ефекту метелика»).
-
Все має кудись подітися. Природа не знає «сміття». Будь-яка речовина, вилучена з природи, має бути перероблена або повернута в цикл. Те, що ми викидаємо, не зникає, а просто переміщується або накопичується.
-
Природа знає краще. Будь-яке велике антропогенне (людське) втручання в складну природну систему, найімовірніше, зашкодить їй. Природа відточувала свої механізми мільярди років.
-
Ніщо не дається задарма (Безкоштовних обідів не буває). Кожне використання природних ресурсів має свою ціну. Якщо ми отримуємо вигоду сьогодні, ми (або наші нащадки) заплатимо за це завтра погіршенням стану довкілля.
2. Правило екологічної піраміди (Закон 10%)
Сформульований Р. Ліндеманом, цей закон пояснює енергетичний баланс:
Суть: З одного трофічного рівня на інший (наприклад, від трави до зайця) переходить лише близько 10% енергії. Решта 90% витрачається на дихання, рух та розсіюється у вигляді тепла.
3. Закон мінімуму (Ю. Лібіха)
Ріст і розвиток організму залежить від того чинника, який знаходиться в дефіциті (мінімумі), навіть якщо інші чинники в надлишку.
4. Закон толерантності (В. Шелфорда)
Для кожного організму існує не тільки мінімум, а й максимум інтенсивності фактора (температура, світло тощо). Надлишок так само шкідливий, як і дефіцит.