,,Запилення і запліднення у квіткових рослин''.

Тема: Запилення і запліднення у квіткових рослин.

Мета: сформулювати поняття  ,,запилення’’ та  ,, запліднення’’, познайомитись із способами запилення та особливостями пристосування квіток до самозапилення  та перехресного запилення (вітром та комахами), з’ясувати біологічну суть і практичне значення запилення та запліднення, підвести дітей до висновку, що запилення і запліднення – обов’язкові умови утворення плодів та насіння; розкрити біологічну суть подвійного запліднення та його значення.

Обладнання: таблиця,, Будова квітки’’;  моделі квіток:  тичинок, маточок; мультимедійне обладнання.

Основні терміни та поняття: запилення; самозапилення і перехресне запилення, природне та штучне; ентомогамія, гідрогамія, анемогамія, мірмекогамія, орнітогамія; подвійне запліднення, пилкова трубка, зародковий мішок, зигота, зародок, ендосперм, однодомні та дводомні рослини.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Форма уроку: синтетична.

Хід уроку.

1.                Організація класу.
2.             Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду.

1.               Учитель запрошує 2 дитини до дошки для роботи з моделлю квітки. Гра ,, Відгадай’’ . Одна дитина складає характеристику якоїсь частини квітки чи визначає її функції, а інша здогадується про що йдеться мова і показує цю частину на моделі, даючи їй назву. Якщо дитина дає неправильну відповідь, то міняються ролями.
2.               В той же час інший учні працюють над розв’язанням кросвордів «Квітка».

Розв’язати кросворди:

Розв’язок:

3.               Цифровий диктант на тему ,, Квітка”.

1.Статевий орган рослини?

2. Складові тичинки?

3. Складові оцвітини?

4. Служить для приваблювання комах ?

5. Двостатева квітка та, що має?

6. Як називається квітка, що має одну вісь симетрії?

7. Пилок дозріває в чому?

8. Зародковий мішок знаходиться в середині чого?

9. Складові  віночка?

10. Частина, якою квітка приєднується до стебла?

11. Розширена стеблова частина квітки?

12. Нижня частина тичинки?

Код відповідей:

А. Квітколоже.            Є. Чашечка.

Б. Квітка.                      Ж. Пиляк.

В. Тичинки.                   З. Тичинкова нитка.

Г. Віночок.                     И. Нектар.

Д. Неправильна.          І. Маточка.

Е. Квітконіжка .            Й. Зав’язь.

                                         К. Пелюстки.

Правильні відповіді:

1.               Б.
2.               Ж, З.
3.               Г, Є.
4.               Г.
5.               В, І.
6.               Д.
7.               Ж.
8.               Й.
9.               К.
10.          Е.
11.          А.
12.          З.

3.          Мотивація навчальної діяльності.

     Релігії  різних  народів по-своєму пояснювали значення квіток і суцвіть в природі, приписуючи їм боже походження. Передбачалось, ніби боги вдягли рослини в яскравий одяг, щоб навчити людину відрізнити красиве від убогого, чисте від порочного. Солодкий нектар в квітках вважався божим питвом. Щоб люди не вкрали нектар, боги ,,сховали” його в глибині віночка.

 Учитель пропонує послухати вірш Н. Риленка.

      Цветок всю ночь готовит мед,

      Пчелу-сластену в гости ждет.

      Бери, мол, но как другу, мне окажи услугу.

      Пыльцу мучную эту перенеси соседу…

       Пчела несет ее, но вот-

       Цветок увял и зреет плод.

       Учитель просить дітей  відповісти на запитання:

- про яку послугу йдеться  в  вірші?

- навіщо сусіду квітки потрібний чужий пилок, адже у нього є свій?

- навіщо квітка народжується такою красивою, якщо вона все одно зів'яне?

  IV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель оголошує тему уроку. Діти записують її в зошити та з допомогою вчителя формулюють мету.

     Розповідь з елементами бесіди.

1.               Запилення.

Запилення – це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, необхідна умова запліднення.

2.               Способи запилення.

1.               Самозапилення( ячмінь, пшениця, овес, горох, просо)
2.               Перехресне запилення:

•                   Природне (вітром – анемогамія; комахами – ентомогамія ; птахами – орнітогамія; мурашками – мірмекогамія; водою – гідрогамія; )
•                   Штучне – людиною.

     Самозапилення – перенесення пилку в межах однієї квітки,  чи рослини.

Цей спосіб запилення обмежує пристосування рослин до навколишнього середовища і не сприяє процвітанню виду.

     Перехресне – це перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки квітки іншої рослини.

Зберігає стійке потомство, тому що відбувається поєднання генетичної інформації різних організмів і забезпечує краще пристосування до навколишнього середовища.

3.               Пристосування рослин до способів запилення:

самозапилення – відбувається тоді, коли квітка іще в бутоні;

перехресне вітром – відсутність нектарників, квітки дрібні, непомітні, з простою оцвітиною чи голі, великі пиляки на довгих тичинкових нитках, пилок дрібний, легкий, гладенький і велика кількість його;

перехресне комахами – великі квітки, чи зібрані у суцвіття з приємним запахом, мають нектарники, пиляки невеликі, кількість пилку мала, але великі за розмірами, з нерівною поверхнею, липкий чи чіпкий пилок , тичинкові нитки короткі.

До даних висновків діти підходять самостійно, працюючи з дидактичним матеріалом, заповнюючи таблицю в зошити.

4.               Однодомні та дводомні рослини.

1.               Однодомні – це рослини, у яких квітки двостатеві, чи одностатеві, але розміщені на одній рослині.
2.               Дводомні – квітки одностатеві і розміщені на різних рослинах:

А) жіночі – з маточковими квітками;

Б) чоловічі – з тичинковими квітками.

 5. Штучне запилення.

            - для підвищення врожайності, коли погода не сприяє тому;

            - для створення нових сортів.

Учитель пропонує дітям відповісти на питання, що відбувається після запилення?

  6. Запліднення.

Це процес злиття статевих клітин – яйцеклітини та спермія.

Спермій – чоловіча статева клітина без джгутика.

-Як ви вважаєте, де знаходиться спермій?( у пилковому зерні )

•                   Яйцеклітина? (в зав'язі маточки )

     Робота з таблицею ,, Будова квітки’’ та з дидактичним матеріалом з замалюванням у зошити.

1 . Будова пилку.

2. Будова зародкового мішка.

     За таблицею вчитель пояснює процес запліднення у квіткових рослин і підводить дітей до висновку про те, що два спермії приймають участь у заплідненні у квіткових рослин:

1.               Спермій (n) х яйцеклітина(n) ---- зигота(2n)----- зародок(2n)------ молодий спорофіт(2n)
2.               Спермій(n) х центральна клітина зародкового мішка(2n)-------- ендосперм(3n)------- запас поживних речовин.

     Учитель акцентує увагу дітей на те, що подвійне запліднення у квіткових рослин дослідив український  учений Сергій Гаврилович Навашин у 1898 році і пропонує послухати коротеньке повідомлення про життєвий і творчий шлях його, демонструючи слайд з портретом вченого.

IV.Узагальнення і систематизація знань.

Робота з біологічним диктантом.

1.               Запилення, яке проводить людина називається……
2.               Перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки……
3.               Необхідною умовою запліднення є……..
4.               Запилення у межах однієї квітки називається………
5.               Перенесення пилку з квітки однієї рослини на квітку  іншої………
6.               Запилення з участю вітру……..
7.               Запилення з участю комах………..
8.               Гарно розвинені нектарники і яскраве забарвлення віночка у ……..
9.               Дуже багато пилку і він легкий ……..
10.          Злиття гамет ……….
11.          Чоловічі гамети ………
12.          Жіночі гамети ………
13.          При злитті яйцеклітини і спермія утворюється ………
14.          При злитті центральної клітини зародкового мішка з спермієм утворюється ………
15.          Подвійне запліднення дослідив ………
16.          Однодомні рослини ………..
17.          Дводомні рослини ………..

V. Висновки  уроку.

Робота з сторінками 151, 152 підручника. Діти зачитують висновки уроку.

VI. Домашнє завдання.

 - Вивчити §33.

 - Виконати письмово завдання №1 на сторінці 152.