Запобігання прояву булінгу у освітньому середовищі.

Нормативна база з питання запобігання та протидії булінгу в закладах освіти Закон України « Про освіту» Закон України « Про повну загальну середню освіту»Конвенція ООН про права людини. Конвенція про права дитини. Лист МОН України 29.01.2019 № 1/11- 881»Рекомендації для закладів освіти, педагогічних працівників щодо застосування норм Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу ( цькуванню)» Наказ МОН України від 09.01.2019 № 17 « Про затвердження Порядку проведення інституційного аудіту закладів загальної середньої освіти»Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу( цькуванню)» від 18.02.2018 № 2657 - VIII Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229 - -VІІІ « Про запобігання та проти дію домашньому насильству»

Закон України від 18.12.2019 р. №2657 – VІІІ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу ( цькуванню)Наказ МОН "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" від 28 грудня 2019 року N1646. Лист МОН від 18.05.2018 1/11- 5480 « Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»Лист МОН від 20.07.2020 № 1/9 – 385 « Деякі питання організації виховного процесу у 2020 – 2021 н.р. щодо формування у дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»Лист МОН від 14.08.2020 № 1/9 – 436 « Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу ( цькуванню)»Наказ Департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради від 08.2020№ 164 № Про роботу закладів освіти з питань превентивного виховання та організації роботи у 2020 – 2021 н.р.

Відповідно до наказу МОН від 9 січня 2019 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 р. за № 250/33221 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється зокрема за напрямом «освітнє середовище закладу освіти», а саме: • забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці; • створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII. МОН підготувало рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657- VІІІ (лист МОН від 29.01.2019 № 1/19- 881

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ За вчинення булінгу (в залежності від самого діяння, його наслідків, віку булера) можуть наставати різні види відповідальності:матеріальну та моральну шкоду за діяння, вчинене дитиною у віці до 14 років, несуть батьки, які відшкодовують матеріальні збитки, завдані жертві діями булера, а також доведену у встановленому законом порядку моральну шкоду; до учня можуть також бути застосовані заходи педагогічного впливу, передбачені статутами відповідних навчальних закладів;якщо діяння підпадає під ознаки адміністративного правопорушення або злочину, то за його вчинення настає адміністративна та кримінальна відповідальність відповідно. Причому до таких видів відповідальності у різних випадках можуть притягуватися як діти, так і їх батьки.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ(передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення)за дітей, віком до 16 років, відповідальність несуть батьки або особи, що їх замінюють (такі особи, як правило, притягуються до адміністративної відповідальності в порядку ст. 184 КУп. АП)у віці від 16 років до 18 років неповнолітній сам може притягуватися до адміністративної відповідальності в залежності від правопорушення (дрібне викрадення чужого майна (ст. 51 КУп. АП); дрібне хуліганство (ст. 173 КУп. АП); поширення неправдивих чуток (ст. 173-1 КУп. АП) тощо) У такому випадку до нього застосовуються такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого 2) попередження 3) догана або сувора догана 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ(передбачена Кримінальним кодексом України)у віці від 16 років до 18 років неповнолітній сам може притягуватися до кримінальної відповідальності в залежності від скоєного ним злочинуза деякі види злочинів, передбачені ст. 22 ККУ, неповнолітній може притягуватися з 14 років (умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122 ККУ); зґвалтування (ст. 152 ККУ); насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 ККУ); крадіжку (185 ККУ) тощо)якщо неповнолітній, який до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, вчинить діяння, яке підпадає під ознаки злочину, до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи виховного характерудо кримінальної відповідальності також можуть притягуватися батьки, опікуни чи піклувальники дитини (ст. 166 ККУ: злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування)