Засідання бібліотекарів району. Тема виступу "Імідж бібліотеки. Етика та культура мовлення шкільного бібліотекаря."

 Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр» Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної в місті ради

Криворізька загальноосвітня школа I-III ступенів №17

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Підготувала:

 провідний бібліотекар КЗШ№17

Бакум Л.М.

                                                         2017

                                                    Кривий Ріг

 (слайд 2) Етика - наука про мораль, складова частина філософії. Вона вивчає особливу сферу людської діяльності, її закономірності та прояви в історичній практиці людей, у моральних поглядах, у структурі моральної свідомості.

       (слайд 3) Термін « етика»  увів Аристотель, який підкреслював залежність виховної дії етики на людину від моральності.

           Поняття «професійна етика» може викликати ряд запитань. По перше, чим професійна етика відрізняється від етики як такої? По-друге, в чому необхідність виокремлення з усієї сфери етичного, етики професійної? Чи всяка професія вимагає специфічної професійної етики?

           Найвища суспільна й особистісна цінність моралі полягає в її загальну людяність, бо ідеал моралі підноситься над вузькопрофесійними інтересами.

Професійна мораль є невід’ємною часткою моралі загальнолюдської, і існує  в її рамках і формується на її основі. В деяких професіях сама фахова спроможність спеціаліста багато в чому залежить від його моральних якостей. Сказане передусім стосується праці бібліотекаря.

     (слайд 4)  Успіх усієї діяльності бібліотеки визначає ефективність спілкування бібліотекаря з користувачем. Тому особистість бібліотекаря і користувача є предметом пильної уваги дослідників і практиків бібліотечної справи.

    (слайд 5) Професія бібліотекаря вимагає від спеціаліста бути уважним, тактовним, витриманим, привабливим, охайним, із почуттям певного обов’язку. Як показують дослідження, цим зовнішнім ознакам користувачі надають дуже велике значення.

    (слайд 6)  Поряд з високою професійністю в індексі переваг користувачів стоїть ввічливість бібліотекаря, чемність, дотримання правил пристойності. Навіть в екстремальних ситуаціях, він повинен бути тактовним, доброзичливим знати почуття міри.

         Професіонал високого класу знаходить спільну мову з користувачами, приваблює до себе людей, намагається бути уважним під час виконання роботи, терпимим по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та звичок співрозмовника.

     (слайд 7) Відмінною рисою бібліотекаря має бути доброзичливість, яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей. Важливо, щоб бібліотекар зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.

    (слайд 8) Особливості професії вимагають уособлення таких рис, як зібраність, зосередженість, здатність вислухати співрозмовника, вияв особливої увага до змісту розмови і форми її висловлювання. Допитливість, уважність і чуйність до того ж сприяє залучення до книги, читання навіть пасивну частину користувачів бібліотеки.

    (слайд 9) У культурі спілкування бібліотечного працівника з користувачами важливі також  такі складові: як вміння розуміти партнера, здатність «читати» за зовнішньою поведінкою його думки та почуття, передбачати наміри й бажання, тобто бути проникливим; вміння бачити і чути партнера-бути уважним до його поведінки, слів, рухів, інтонацій,помічати зміни у зовнішньому вигляді, не залишити поза увагою те, що він говорить; вміння поводитися стримано, проявляти свої почуття, знаходити належні в тій чи іншій ситуації словесні форми поведінки, бути зрозумілий людям, зберігати свою гідність, із повагою ставитися до читача.

     (слайд 10)  Психологи вважають, що культура спілкування включає в себе три важливих елементи: вміння розбиратися в інших людях і вірно оцінювати їхню психологію; адекватно емоційно реагувати на їхню поведінку й стан; вибирати по відношенню до кожного з них такий спосіб спілкування, який не розходячись із вимогами моралі, в той же час найкращим чином відповідає індивідуальним особливостям.

           У розмові бібліотекар має логічно будувати речення, дбаючи про переконливість й обґрунтованість аргументів, пробудження інтересу, активізацію розумових здібностей, ширше застосовувати метод діалогу, а не монологу. Звичайно таке спілкування вимагає ерудиції, професіоналізму, темпераменту бібліотекаря.

     (слайд 11)  Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять вимоги до професії бібліотекаря. Він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти глибокими знаннями літератури, психології , риторики, знати іноземні мови, а головне любити свою справу і людей, володіти професійним тактом, який проявляється в шануванні відвідувачів, розуміння того, що їм необхідно, що їх цікавить.

            Однією з важливих умов морально-етичного зростання бібліотечних працівників є постійне самовдосконалення, в процесі його бібліотечний працівник повинен розвивати в собі якості психологічного характеру: зосереджувати увагу на процесах праці,  не даючи змоги розсіюватись їй від утоми.

     (слайд 12) Імідж шкільної бібліотеки - це загальне уявлення про бібліотеку, що залежить від щоденної роботи й виробляється протягом довгих років. Він передбачає розробку власного стилю, створення позитивного образу, що буде відрізняти бібліотеку від інших.

     (слайд 13) Позитивний імідж бібліотеки, як і людини, формується протягом усього періоду її функціонування та розвитку. Форма, зміст діяльності шкільної бібліотеки, її образ в очах учнів, учителів , батьків – це все складові іміджу бібліотеки.

    (слайд 14) І якщо на перше враження про бібліотеку зазвичай впливає її місцезнаходження, інтер’єр, ввічливість працівників, то пізніше багато що залежатиме від якості фонду та пошукового апарату, роботи бібліотекаря із розкриття фонду і забезпечення доступу до інформації. Інакше кажучи, читачам важливо відчувати, наскільки комфортним є інформаційне середовище бібліотеки, чи враховує воно вікові особливості різних категорій користувачів.

    (слайд 15) Особливо важливе місце в організації інформаційного середовища шкільної бібліотеки належить наочним засобам, якими послуговується бібліотека для залучення читачів і забезпечення їх інформаційних потреб. Це й правильно організовані інформаційно-рекламні зони, і власноруч створені плакати, оголошення, рекламні та інформаційні матеріали, стенди, яскраво оформлені каталоги і роздільники.

     (слайд 16)  Недооцінювати принцип наочності в бібліотеці не можна, адже наочне сприйняття є початком  пізнання (80% інформації людина сприймає за допомогою зору). До того ж наочність робить процес сприйняття  книги та бібліотеки більш зрозумілим і образним, розвиває спостережливість і мислення, сприяє підвищенню якості навчання, результативності засвоєння матеріалу, посилює розвиваючий, емоційний і виховний впливи книги та бібліотеки на дитину.

       (слайд 17) У той же час, створюючи різноманітні засоби наочності  для бібліотеки, слід пам’ятати  декілька правил:

• наочності не повинно бути забагато;
• наочність має бути своєрідним продовженням інтер’єру бібліотеки, а не його прикрасою;
• усі наявні в бібліотеці наочні засоби повинні мати художні та естетичні якості;
• наочність у бібліотечній роботі з дітьми – це розмова з дитиною зрозумілою  їй мовою;
• сила впливу наочних засобів залежить від урахування інтересів користувачів, професіоналізму бібліотекаря, використання технічних та образотворчих прийомів.

          Велике значення у створенні іміджу бібліотеки мають рекламно-інформаційні матеріали. Інформуванню користувачів про бібліотеку та послуги, які вона надає, підвищенню  її  популярності  та актуалізації читання  сприяють    посібники, буклети, листівки, списки літератури  на допомогу читанню призначені різним читацьким групам: школярам молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

        Оформлення інформаційно-рекламних зон, створення наочних засобів та інформаційної продукції – це мистецтво, результат творчої роботи бібліотекаря.

      (слайд 18)   В умовах бурхливого розвитку комунікаційних технологій відбувається формування нового типу користувача, який бажає оперативно отримувати інформацію. У  зв’язку з цим створення та підтримка сучасними бібліотеками власних веб-сайтів стали одними з головних і перспективних напрямів роботи.

Сайт шкільної бібліотеки або веб-сторінка – це візитівка в інформаційному просторі, ресурс, що сприяє просуванню бібліотечної  діяльності, реалізації її інформаційної функції. Представлення досягнутого і потенційно можливого в діяльності шкільної бібліотеки на власному веб-сайті в Інтернеті свідчить про те, що бібліотека йде в ногу з часом, сприяє професійному зростанню бібліотекаря, розширює фахові знання і навички.

          Гарно оформлена  друкована продукція, інформаційні-рекламні зони, власний веб-сайт  бібліотеки привертають увагу відвідувачів, посилюють емоційний вплив на користувачів, сприяють створенню позитивного іміджу будь – якої шкільної бібліотеки.

      (слайд 19)  Бібліотечний працівник повинен безперервно підвищувати рівень своєї освіти, прагнучи  не тільки поширювати, а й поглиблювати обсяг знань у різних сферах.

                    У світі чимало професій цікавих

Дуже престижних і дуже простих

Є серед них овіяні славою

Є і такі, що не знають про них.

Кожен пишається власною справою,

Кожен вважає себе головним.

Та необхідно,щоб в кожній державі

Бібліотекарська справа була над усім!