Засідання гуртка "Едельвейс" на тему "Подорож моєї мрії. Скарби Сіверського краю"

Сценарій засідання гуртка «Едельвейс»

на тему

«Подорож моєї мрії. Скарби Сіверського краю»

Керівник гуртка

Побачити світ - мрія кожної людини. Скільки всього нового і прекрасного таїть у собі наша планета. Скільки в світі країн - стільки і незвіданих далей, доріг та відкритів.

Сьогодні, ми проводимо засідання гуртка «Едельвейс» на тему «Подорож моєї мрії. Скарби Сіверського краю»

Мета засідання гуртка

дослідити і вивчити визначні місця та пам’ятки Чернігівщини на основі складання презентацій

Керівник гуртка.

Сіверщина — це край величних лісів, тихих річок та древніх міст, де кожен камінь дихає історією. Це земля стародавніх князівств, козацької слави та неймовірної природи, що розкинулася на півночі України, охоплюючи переважно Чернігівщину та частину Сумщини. Подорож цим регіоном — це можливість зазирнути в глибину віків і відчути справжній дух української півночі.

Студент.

Чернігівська область — це регіон з унікальною тисячолітньою історією, де зосереджено майже четверта частина всіх архітектурних пам'яток України домонгольського періоду, розкішні палацово-паркові комплекси та мальовнича природа Полісся.

Керівник гуртка.

Перлиною Чернігівщини є стародавній Чернігів. Місто, яке за кількістю збережених пам’яток домонгольського періоду може змагатися з Києвом.

Студент.

Чернігів — одне з найдавніших та найважливіших історичних міст України, розташоване на річці Десна. Йому понад 1300 років. У часи Київської Русі воно було другим за значенням після Києва. Місто має багату архітектурну спадщину та носить почесне звання Міста-героя.

Головні факти.

• Вік і статус: Засноване в кінці VII століття, центр Чернігівської області.

• Значення: Колишня столиця потужного Чернігівського князівства.

• Слоган: Офіційно позиціонується як «Чернігів — місто легенд».

• Воєнний час: У 2022 році місто зазнало масованих руйнувань під час російської навали, вистояло та отримало відзнаку «Місто-герой України».

Що подивитися.

• Дитинець (Вал): Історичний та культурний центр із гарматами та старими будівлями.

• Спасо-Преображенський собор: Найдавніший збережений храм міста (XI століття).

• Антонієві печери: Давній підземний печерний комплекс у Болдиних горах.

• Катерининська та П'ятницька церкви: Яскраві зразки українського бароко та давньоруської архітектури.

Студент.

Дитинцем або Кремлем називалася внутрішня, найбільш укріплена частина стародавніх міст Київської Русі.

Назва цієї частини міста, скоріш за все, була утворена словосполученням “дьньшний град”, тобто розташування його всередині міста.

Це був політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходилися княжий двір, військова залога, мешкали бояри та церковна влада. Внаслідок цього дитинець був добре укріплений: земляний вал з огорожею, рови та ін. Решта міського населення: ремісники, торговці мешкали в так званому зовнішньому місті.

Дитинець давнього Чернігова розташований на мису, у місці злиття річки Десни і Стрижня. Знаходячись на перетині головних природних напрямів, він займає пануюче положення серед оточуючого ландшафту. Саме таке місцерозташування дитинця забезпечувало найбільш сприятливі умови для контроля над округою і візуального зв’язку з нею. Через це в стародавні часи його територія була найзручнішим місцем для оселення людей.

Студент.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові — це найстаріший збережений монументальний кам'яний храм України та всієї Східної Європи. Він є головною спорудою древнього Чернігівського князівства і розташований у самому серці історичного дитинця (Валу).

Головні історичні факти.

• Засновник: Храм заклав близько 1030–1034 років перший літописний чернігівський князь Мстислав Володимирович Хоробрий (син Володимира Великого і брат Ярослава Мудрого).

• Перша згадка: У 1036 році князь Мстислав раптово помер. На той момент, за свідченням літопису, стіни вигнали на висоту «вершника, що стоїть на коні з піднятою рукою» (близько 4 метрів).

• Вік: Собор є ровесником (і навіть на кілька років старшим) за Софійський собор у Києві.

• Княжа усипальниця: Протягом століть собор слугував місцем поховання видатних правителів. Тут спочиває прах князя Ігоря Сіверського (героя «Слова о полку Ігоревім») та Олега Святославича.

Особливості архітектури та інтер'єру

• Конструкція: Це тринефний, п'ятибанний храм, який унікально поєднує візантійську хрестово-купольну схему з елементами романської базиліки.

• Техніка мурування: Храм зведений візантійськими майстрами у техніці «змішаного мурування» (opus mixtum) — із чергуванням рядів природного каменю та пласкої цегли (плінфи). Фрагменти цієї кладки навмисно залишені відкритими на фасадах для огляду.

• Сонячний годинник: Вважається, що у візерунки на стінах собору середньовічні зодчі вбудували систему, яка виконувала роль сонячного годинника для визначення часу служб.

• Сучасний вигляд: Дві високі циліндричні вежі з боків головного входу, без яких зараз неможливо уявити собор, були добудовані та капітально відремонтовані значно пізніше — наприкінці XVIII століття.

Студент.

Антонієві печери — печерний комплекс ХІ — XIX ст. у Болдиних горах у Чернігові. Комплекс печер, заснований на початку XI ст. батьком руського чернецтва — чернігівським князем Святославом Ярославичем та Антонієм Печерським, одним із засновників Києво-Печерського монастиря.

Цікаві факти про Антонієві печери.

• Печерний нижній ярус, за винятком цегляного 3-х метрового входу, довжиною майже 100 метрів, повністю розташовано в ґрунті.

• На 2-х основних рівнях розташовані підземні споруди. Завдяки особливим геологічним умовам спорудження були зроблені без додаткових кріплень. Збереглися на стінах середньовічні надписи-граффіті.

• Між церквами Похвали Пресвятої Богородиці та Миколи Святоші на 2-ому ярусі комплекс складається з галереї і приміщень.

• Антоній Печерський залишив Київ і пішов до Чернігова у віці 86 років. У Чернігові вибрав місце на Болдиній горі (назва походить від давньоруського «болд» — дуб, на цих горах росли дубові гаї).

• Ґрунт гори не скальний, а лісовидний суглинок з переважним вмістом глини і незначною кількістю піску, структура такого ґрунту міцна, не пропускає воду.

Студент.

Катерининська церква у Чернігові (офіційно — Козацький кафедральний собор Святої Великомучениці Катерини ПЦУ) — це визначна пам'ятка архітектури національного значення, головна сакральна візитівка міста та один із найяскравіших уцілілих зразків українського (козацького) бароко Лівобережжя.

Храм височіє на мисі Окольного граду, навпроти Дитинця (Валу), зустрічаючи всіх, хто в'їжджає до Чернігова з боку Києва

Головні факти та історія.

• Храм-монумент військовій славі: Це єдина церква в регіоні, закладена як військовий пам'ятник. Її звели на честь героїзму козаків Чернігівського полку під командуванням наказного гетьмана Якова Лизогуба під час успішного штурму турецької фортеці Азов у 1696 році.

• Дата будівництва: Збудована на кошти видатного козацького роду Лизогубів та освячена у 1715 році.

• Архітектурна унікальність: Церква мурована, хрещата, п'ятибанна та дев'ятидільна. За своєю витонченою пірамідальною композицією вона повністю повторює традиційний український дерев'яний храм. Усі її фасади абсолютно однакові (всефасадна споруда). Портали входів виконані з елементами, що нагадують мусульманські міхраби — це символізувало перемогу над османами.

• Новітні випробування: Під час радянського періоду храм закрили, у 1941 році він постраждав від пожежі. На початку 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення та облоги Чернігова, стіни та вікна собору були пошкоджені уламками російських снарядів.

Що подивитися всередині та поруч.

• Унікальний іконостас: У 2016 році в храмі встановили величний триярусний дерев'яний іконостас у стилі українського бароко, який вручну вирізьбили 50 рівненських майстрів.

• Святині: У соборі зберігаються мощі святого преподобного Меркурія, ігумена Бригинського.

• Гармати на Валу: Поруч із храмом, на терасі Дитинця, розташовані знамениті чавунні бастіонні гармати XVII–XVIII століть, звідки відкривається найкращий панорамний краєвид на саму «Катеринку»

Керівник гуртка. Далі шлях веде до козацької столиці — Батурина. Завдяки масштабній реставрації Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», сьогодні можна побачити відроджену цитадель Батуринської фортеці та розкішний палац останнього гетьмана Лівобережної України Кирило Розумовського. Це місце, де гартувалася українська державність, і де кожна стежка нагадує про незламність духу.

Студент.

Батурин — історичне місто в Ніжинському районі Чернігівської області України, колишня резиденція українських гетьманів та столиця гетьманської Лівобережної України, де нині діє Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».

Історична довідка.

• Заснування: Фортецю заснувала у 1625 році польська коронна адміністрація на високому лівому березі річки Сейм.

• Гетьманська резиденція: У період з 1669 по 1708 роки Цитадель була офіційним осідком та центром політичної влади українських гетьманів Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного), Івана Самойловича та Івана Мазепи.

• Батуринська трагедія: 2 листопада 1708 року фортецю було вщент зруйновано і спалено московськими військами під командуванням Олександра Меншикова, а її захисники та мирні мешканці були жорстоко знищені.

• Відродження: У 2008 році комплекс повністю відбудували на його автентичному місці у первісному історичному вигляді за археологічними та документальними джерелами.

Що подивитися на території Цитаделі.

• Оборонні споруди: Повністю реконструйовані дерев’яні зрубні стіни, три фортечні вежі (Північна, Південна та В’їзна), глибокий захисний рів та фрагменти традиційного гостроколу.

• Гетьманський будинок: Мурована одноповерхова споруда, яка демонструє офіційний інтер'єр і побут козацьких правителів кінця XVII століття.

• Замкова церква Воскресіння Господнього: Дерев’яний храм, у крипті якого перепоховано останки козаків та містян, які загинули під час оборони міста у 1708 році.

• Парафіяльний хрест: Кам'яний пам'ятний хрест, встановлений у 2004 році на знак вшанування пам'яті жертв Батуринської трагедії.

Керівник гуртка. Не менш захопливою є подорож до Новгорода-Сіверського. Місто, оспіване у «Слові о полку Ігоревім», височіє на пагорбах над Десною. Спасо-Преображенський монастир з його потужними стінами та вежами виглядає як справжня фортеця. З оглядового майданчика відкривається панорама на заплаву Десни — річки, яку Олександр Довженко називав зачарованою.

Студент.

Новгород-Сіверський — це історичне місто-музей на півночі України, розташоване на мальовничому правому березі річки Десна в Чернігівській області. Засноване у 989 році, воно є одним із найстаріших міст Лівобережної України та колишньою столицею могутнього Сіверського князівства.

Головні визначні місця.

• Спасо-Преображенський монастир — унікальний комплекс-фортеця ХІ–ХІІІ століть, один із найдавніших у Київській Русі. На його території розташований величний Спасо-Преображенський собор, зведений за проєктом відомого архітектора Джакомо Кваренгі. Відвідувачі можуть піднятися на Північну вежу оборонного муру, звідки відкривається панорамний вид на Десну.

• Музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім» — розташований безпосередньо на території монастиря. Це єдиний в Україні музей, присвячений цій видатній літературній пам'ятці.

• Замкова гора — історичне серце міста, де свого часу знаходився дитинець і резиденція сіверських князів. Сьогодні це оглядовий майданчик із встановленим пам'ятником князю Ігорю.

• Тріумфальна арка — зведена у 1787 році на честь візиту імператриці Катерини ІІ. На її пілонах зображені герби міст, що входили до тодішнього Новгород-Сіверського намісництва.

• Пам'ятник Ярославні — зворушливий монумент плачущій дружині князя Ігоря, встановлений на високих кручах поблизу стін монастиря.

• Успенський собор — пам'ятка козацького бароко, збудована на межі XVII–XVIII століть, що вражає своєю монументальною дерев'яною архітектурою минулого (нині мурований).

Історичне значення.

Місто відігравало стратегічну оборонну та культурну роль протягом багатьох віків:

• Княжа доба: У 1097 році за рішенням Любецького з'їзду місто стало центром удільного князівства.

• Культурний осередок: У XVII столітті за ініціативи архієпископа Лазаря Барановича тут діяла латинська школа та перша на Лівобережжі друкарня.

• Політичні події: Саме в Спасо-Преображенському монастирі у 1668 році Дем'яна Многогрішного було обрано гетьманом Лівобережної України.

Географія та сучасний статус.

Новгород-Сіверський є адміністративним центром однойменного району та громади. Через своє географічне розташування на крайній півночі країни та близькість до державного кордону, місто та навколишні населені пункти регулярно зазнають ударів з боку російських військ, що завдає шкоди цивільній інфраструктурі та вимагає постійної ліквідації наслідків

Керівник гуртка. Для любителів природи Сіверщина готує особливий скарб — Мезинський національний природний парк. Його часто називають «Чернігівською Швейцарією» через мальовничі краєвиди та круті береги Десни. Саме тут розташована знаменита Мезинська палеолітична стоянка, де археологи знайшли перші у світі музичні інструменти з кісток мамонта.

Студент.

Мезинський національний природний парк — це унікальна природна та історико-культурна скарбниця на півночі України, розташована в межах Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Створений у 2006 році, парк охоплює площу понад 31 035 гектарів уздовж правого берега величної річки Десна. Цю місцевість часто називають «Мезинською Швейцарією» завдяки неймовірним краєвидам: стрімким пагорбам, глибоким лісистим ярам та мальовничим заплавним озерам.

Що подивитися в парку.

• Мезинська палеолітична стоянка. Світового значення археологічна пам'ятка віком близько 20 тисяч років. Тут знайшли перші у світі музичні інструменти з кісток мамонта та прадавні орнаменти. Нині на цьому місці працює Археологічний музей імені В. Є. Куриленка.

• Оглядовий майданчик «Чотиринічівка» (біля с. Радичів). Звідси відкривається неймовірна панорама на закрути Десни, безкраї зелені луки та заплавні озера.

• Рихлівська дача. Лісовий масив, де розташований старовинний Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир та печери.

• Багатовікові дерева. На території парку ростуть велетенські дуби, зокрема знаменитий 800-річний монастирський «Цар-дуб».

• Палац Рум'янцева-Задунайського та унікальна Церква Успіння Пресвятої Богородиці у селі Вишеньки.

Природа та екосистеми.

• Флора: Зареєстровано сотні видів рослин, серед яких водяний горіх, сальвінія плаваюча та рідкісний плавун щитолистий, занесений до Червоної книги України.

• Фауна: Парк є домом для понад 2400 видів тварин. Тут мешкають дикі кабани, козулі, лисиці, річкові видри, а під час міграцій на Десні збираються тисячі птахів (сірі чаплі, білі чепури, чорні шуліки).

Керівник гуртка. Сіверський край — це не просто географічна назва. Це простір, де оживають легенди, де спокій природи поєднується з величчю архітектури, а гостинність місцевих жителів змушує повертатися сюди знову і знову. Подорож цими землями дарує розуміння того, наскільки глибоким і багатогранним є коріння нашого народу.

Література

Інтернет-мережа