Засоби,що діють на вегетативну нервову систему.

Засоби, що діють на периферійну нервову систему. КОЛЕСНИК В М,

План. Засоби, що пригнічують аферентні нерви. Місцевоанестезуючі засоби. Пом’якшувальні засоби Обволікаючі (слизові) речовини Адсорбуючі засоби В’яжучі засоби Засоби, що збуджують аферентні Подразнювальні засоби Проносні засоби Гіркоти

Засоби, що пригнічують аферентні нервизасоби, що пригнічують аферентні (чутливі нерви): місцевоанестезуючі пом’якшувальніобволікаючі в’яжучіадсорбуючізасоби, що збуджують аферентні (чутливі нерви): Подразнюючіблювотні,румінаторні,Відхаркувальніпроносні гіркотижовчогінн

Місцевоанестезуючі засоби. Місцевоанестезуючі – це засоби, які на обмеженій ділянці тіла припиняють сприйняття больових відчуттів або блокують передавання збудження. Вони викликають тимчасову втрату всіх видів чутливості, завдяки чому можна виконувати нескладні операції без загального наркозу.

Види місцевої анестезіїтермінальна або поверхнева інфільтраційна провідникова спинномозковавнутрішньоартеріальна

Новокаїн (прокаін, анестокаін) – Nоvосаіnum. Властивості: білий кристалічний порошок без запаху, гіркого смаку, легко розчиняється у воді (1:1), спирті, руйнується у лужному середовищі. Зберігають за списком Б, захищаючи від світла. Дія: місцева, паралізує закінчення чутливих нервів, нервові стовбури та викликає анестезію. Дія нетривала – 30–50 хв. Властива спазмолітична та протигістамінна дія. Швидко руйнується у крові і печінці, продукти розпаду виділяються з сечею

Анестезин (анестин) – Апаesthеsіnum. Властивості: білий кристалічний гіркуватий порошок, без запаху, погано розчиняється у воді (1:2500), легко – у спирті. Зберігають за списком Б, захищаючи від світла. Дія: сильна і тривала місцевоанестезуюча, малотоксичний для тварин.

Дикаїн (аметокаїн, інтеркаїн) – Dicainum. Властивості: білий або жовтуватий кристалічний порошок без запаху, гіркого смаку, добре розчиняється у воді (1:10), розчинний у спирті. Зберігання: за списком А Дія: сильна місцевоанестезуюча, переважає новокаїн. Анестезія триває 20–50 хв.

Ксикаїн (лідокаїн, ксилокаїн) – Хусаіnum. Властивості: білий або жовтуватий кристалічний порошок, добре розчиняється у воді, розчинний у спирті, гігроскопічний та термостабільний. Зберігання: за списком Б у сухому місці. Дія: місцевоанестезуюча, сильніша і триваліша за дію новокаїну, але токсичніший за нього. Проникає через слизові оболонки.

Тримекаїн (мезокаїн) – Тrіmecainum. Властивості: білий кристалічний порошок, добре розчиняється у воді. Зберігання: за списком Б у добре закритих банках. Дія: сильна місцевоанестезуюча, препарат малотоксичний

Бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн) – Bupivacaini hydrochloridum. Властивості: прозорий, безбарвний розчин. Зберігання: за списком Б. Дія: активний і тривалодіючий засіб. Місцевоанестезуюча дія триває 3–10 годин і більше.

Артикаїну гідрохлорид (ультракаїн) – Articaini hydrochloridum. Властивості: випускають готовий розчин для ін’єкцій в ампулах або спеціальних патронах (карпулах) з різним вмістом артикаїну і додаванням адреналіну. Зберігання: захищаючи від світла. Дія: активний і тривалодіючий засіб. Місцевоанестезуюча дія триває 3–10 годин і більше.

Пом’якшувальні засоби. Механізм дії: при нанесенні на шкіру, рани та слизові оболонки вони вкривають тканини тонким шаром, усувають подразнення чутливих рецепторів, роблять шкіру м’якою і еластичною. Діють протизапально, запобігають висиханню шкіри та утворенню на ній тріщин. Застосовують пом’якшувальні засоби для захисту покривних тканин, виразок, ран від дії зовнішніх подразників, що зменшує біль і прискорює перебіг відновних процесів.

Вазелін – Vaselinum. Властивості: біла або жовта однорідна мазеподібна маса, не розчиняється у воді, добре змішується з оліями і жирами. Зберігають у прохолодному місці. Дія: протизапальна та захисна.

Ланолін – Lanolinum. Властивості: буро-жовта густа в’язка маса, з слабким специфічним запахом, не розчиняється у воді. Зберігають у щільно закритих банках у прохолодному, захищеному від світла місці. Дія: пом’якшує шкіру, але всмоктується гірше, ніж свинячий жир.

Жир свинячий очищений – Adeps suillus depuratus. Властивості: біла однорідна маса з специфічним запахом і смаком, у воді не розчиняється, добре змішується з жирними оліями. Зберігають у щільно закритій тарі, у темному прохолодному місці. Дія: пом’якшувальна, добре всмоктується шкірою та сприяє проникненню лікарських речовин у тканини.

Віск – Cera. Властивості: тверда, жовта речовина з медовим запахом, у воді не розчиняється, добре змішується з жирними маслами. Зберігають у щільно закритій тарі у темному прохолодному місці. Дія: формоутворювальна речовина.

Гліцерин – Glycerinum. Властивості: безколірна, прозора, сиропоподібна речовина без запаху, солодкуватого смаку, гігроскопічна, змішується з водою і спиртом, не змішується з жирними оліями. Зберігають у щільно закритих банках. Дія: при нанесенні на шкіру спочатку подразнює рецептори, а потім розм’якшує епідерміс

Парафін – Paraffinum solidum. Властивості: біла, тверда маса, не розчиняється у воді і спирті, розчинна в ефірі, хлороформі, бензині та жирних оліях. Дія: має велику теплоємність і низьку теплопровідність, довго зберігає тепло, глибоко прогріває шкіру.

Олія вазелінова – Oleum VaselinіВластивості: безколірна, прозора, масляниста рідина без запаху і смаку, не розчиняється у воді, розчиняється в ефірі, хлороформі, бензині, змішується з рослинними оліями. Зберігають, захищаючи від світла. Дія: пом’якшувальна та проносна

Озокерит – Ozokeritum. Властивості: воскоподібна маса від темно-коричневого до чорного кольору з запахом гасу. Зберігають при температурі не вище 25 0 С. Дія: протизапальна та знеболювальна

Олія соняшникова – Oleum Helianthi. Властивості: густа, прозора, світло-жовта рідина з своєрідним запахом. Дія: пом’якшувальна та проносна. Зовнішньо у чистому вигляді або у суміші з іншими речовинами для пом’якшення шкіри

Олія конопляна – Oleum Cannabis. Властивості: прозора, густувата рідина з своєрідним запахом і смаком. Дія: пом’якшувальна та послаблююча. Одержують з насіння коноплі посівної.

Олія лляна – Оlеum LіnіВластивості: жовта, прозора, густувата рідина, не розчиняється у воді. Дія: проносна, розріджує секрети, діє протизапально. Жирна олія, яку одержують з насіння льону звичайного – Linum usitatissimum L.

Обволікаючі (слизові) речовини. Обволікаючі (слизові) – це речовини, що утворюють слиз, розбухаючи у воді. При нанесенні на шкіру і слизові оболонки, слизи вкривають їх тонкою плівкою, захищаючи від подразнень, та виявляють болезаспокійливу дію.

Слизи – погані провідники тепла, тому зігрівають тканини, нормалізують кровообіг, зменшують набряк і біль та діють протизапально, що сприяє перебігу патологічних процесів. Слизові засоби використовують також як формоутворювальні речовини при виготовленні болюсів, пілюль та кашок.

Крохмаль – Аmylum. Властивості: білий, борошноподібний порошок, не розчиняється у воді. З водою у певних пропорціях при кип’ятінні утворює колоїдний розчин (клейстер). Дія: обволікаюча та адсорбуюча. Захищає рецептори шкіри, слизові оболонки шлунка та кишок від подразнень.

Корінь алтеї – Radix Althaeae. Властивості: висушений корінь алтеї лікарської – Althaеa officinаlis L. – багаторічної трав’янистої рослини родини мальвових (Malvaceae). Зберігання: у сухому приміщенні.

Насіння льону – Semen Lini. Властивості: насіння містить слиз (близько 6–8 %), глікозид лінамарин, близько 25 % білкових речовин, 30–40 % жирної олії, вітамін Р. Дія: обволікаюча та послаблююча.

Желатина – Gelatina. Властивості: прозорі листочки без запаху і майже без смаку. Зберігання: у прохолодному, захищеному від світла місці. Дія: прискорює зсідання крові при кровотечах.

Адсорбуючі засоби. Адсорбуючі – це засоби, що здатні утримувати на своїй поверхні або поглинати інші речовини (гази, рідини, дрібні частинки твердих речовин).

Адсорбуючі речовини використовуються для підсушування мокнучих ран, виразок та екзем. Призначають їх також всередину при отруєнні та здутті. Оскільки адсорбція є зворотним процесом, при отруєнні після застосування адсорбентів потрібно призначати проносні речовини для видалення отрут з організму.

Біла глина (каолін) – Bolus alba. Властивості: білий з сіруватим відтінком легкий порошок, не розчиняється у воді. При змішуванні з водою утворює пластичну масу. Дія: адсорбуюча та обволікаюча.

Вугілля активоване – Carbo activatus. Властивості: легкий чорний порошок, не розчиняється у воді. Дія: сильна адсорбуюча (адсорбує гази, токсини, глікозиди, алкалоїди та солі важких металів).

Тальк – Talcum. Властивості: білий або сіруватий порошок, без запаху і смаку, на дотик слизький і жирний, у воді практично не розчиняється. Зберігання: у щільно закритому посуді у прохолодному сухому місці. Дія: адсорбуюча та підсушуюча.

Магнію трисилікат – Magnesii trisilicas. Властивості: білий, тонкий порошок без запаху і смаку, нерозчинний у воді, швидко розкладається в присутності мінеральних кислот. Зберігання: у щільно закритому посуді. Дія: адсорбуюча, обволікаюча та анацидна(протикислотна)

В’яжучі засоби. В’яжучі засоби реагують з білками тканин, викликають їх коагуляцію і утворення альбумінатів. При нанесенні їх настоїв або відварів на поверхню слизових оболонок або пошкоджену шкіру утворюється захисна плівка альбумінату, яка запобігає механічним, хімічним та термічним подразненням тканин.

За походженням та хімічним складом в’яжучі засоби поділяють на органічні та неорганічні. До органічних належать засоби рослинного походження, діючим началом яких є танін. Неорганічні в’яжучі засоби – це солі важких металів, з яких частіше застосовують препарати вісмуту

Органічні в’яжучі засоби

Танін (галодубильна кислота) – Таnninum. Властивості: світло-жовтий або бурувато-жовтий аморфний порошок, легко розчиняється у воді та спирті. Зберігання: у сухому місці. Дія: при нанесенні розчинів на слизові оболонки або рани діє протизапально та кровоспинно. При отруєнні солями важких металів і алкалоїдами призначають розчин таніну як протиотруту з деякими алкалоїдами

Танальбін – Tannalbinum. Властивості: продукт взаємодії дубильних речовин листя скумпії та сумаху з білком (казеїном). Темно-бурий аморфний порошок, не розчиняється у воді. Зберігають у сухому темному місці. Дія: у кишечнику поступово розкладається з утворенням таніну, який діє в’яжуче та протизапально.

Теальбін – Thealbinum. Властивості: продукт взаємодії дубильних речовин листя чаю з білком (казеїном). Буруватий порошок, майже не розчиняється у воді та спирті. Зберігають у сухому темному місці. Дія: майже не відрізняється від дії танальбіну

Кора дуба – Cortex Quercus. Властивості: зібрана рано навесні кора молодих гілок і тонких стовбурів дуба черешчатого (Quercus robur) з родини букових (Fagaceae), що містить 10–20 % дубильних речовин. Дія: в’яжуча, протизапальна та кровоспинна.

Трава звіробою – Herba Hyperici. Дія: в’яжуча, протизапальна, антисептична, жовчо- та сечогінна. Застосування: у вигляді настоїв при захворюваннях травного каналу, дихальних шляхів, печінки, для промивання слизових оболонок та ран.

Квітки ромашки – Flores Chamomillae. Властивості: заготовляються від однолітніх культивованих і дикоростучих рослин. Дія: протизапальна, протиалергічна, знеболююча і дезодоруюча.

Кореневище гірчака зміїного (кореневище ракових шийок) – Rhizoma Bistortae. Властивості: зібрані після цвітіння і висушені кореневища дикорослої багаторічної трав’янистої рослини гірчака зміїного. Дія: у вигляді відварів в’яжуча, протизапальна, антимікробна та кровоспинна

Кореневище і корінь родовика – Rhizomа et radix Sanguisorae. Дія: при введенні всередину виявляє в’яжучу, протизапальну, кровоспинну і антисептичну дії. Застосування: зовнішньо застосовують при опіках, для промивання слизових оболонок та шкіри; всередину при захворюваннях шлунка та кишок неінфекційної природи.

Листя шавлії – Folium Salviae. Дія: в’яжуча, протизапальна, антисептична та болезаспокійлива. Застосування: зовнішньо для промивання слизових оболонок та ран; всередину з протимікробними засобами при запаленнях травного каналу.

Кореневище перстачу (кореневище калгану дикого) – Rhizomа Potentilla. Дія: відвар діє в’яжуче, протизапально та кровоспинно. Застосування: при запаленнях шлунка та кишок, а також для промивання слизових оболонок.

Неорганічні в’яжучіНеорганічні в’яжучі засоби – сполуки важких металів, які утворюють з білками тканин та мікробних клітин альбумінати і виявляють в’яжучу, подразнювальну, припікаючу та протимікробну дії. За щільністю альбумінату важкі метали можна розмістити у такому порядку: Аl, Рb, Ві, Fе, Сu, Zn, Аg, Нg.

Вісмуту нітрат основний (субнітрат вісмуту, вісмут азотнокислий основний) – Bismuthі subnitras. Властивості: суміш 3 сполук вісмуту. Білий аморфний або дрібнокристалічний порошок, не розчиняється у воді і спирті; добре розчиняється у соляній кислоті. Зберігають у добре закритому посуді у темному місці. Дія: виявляє в’яжучу, протизапальну та кровоспинну

Ксероформ – Хеroformium. Властивості: жовтий дрібний аморфний порошок з своєрідним запахом, практично не розчиняється у воді та спирті. Зберігають у сухому захищеному від світла місці. Дія: при введенні всередину в’яжуча та протимікробна.

Присипка з ксероформом 5%Властивості: білий з жовтуватим відтінком порошок з специфічним запахом. Зберігання: у сухому темному приміщенні на стелажах при температурі від 4 ° С до 35 ° С. Дія: ксероформ, взаємодіючи з білком, утворює альбумінати.

Дерматол (галлат вісмуту основний) – Dеrmatolum. Властивості: лимонно-жовтий порошок, без запаху і смаку, практично не розчиняється у воді та спирті. Містить 52–56,5 % оксиду вісмуту. Зберігають у добре закритому посуді без доступу світла. Дія: зовнішньо в’яжуча і антисептична, прискорює ріст грануляцій та сприяє загоєнню ран

ЗАСОБИ, ЩО ЗБУДЖУЮТЬ АФЕРЕНТНІ НЕРВИ

Подразнювальні засоби. Подразнювальні – це засоби, які збуджують чутливі рецептори шляхом їх подразнення.

Місцева дія: подразнювальні речовини після їх нанесення поліпшують кровопостачання та живлення тканин. Рефлекторна дія: подразнення рецепторів, які знаходяться у слизових оболонках та шкірі, рефлекторно змінює роботу внутрішніх органів та нервових центрів. Резорбтивна дія: під впливом подразнювальних речовин в шкірі утворюються продукти розкладу білка, імунні тіла, гістамін та інші речовини. Відволікаюча дія: у місці втирання подразнювальних засобів створюється вогнище штучного збудження. Показання для застосування: хронічні запальні процеси шкіри, м’язів, суглобів та сухожиль. Протипоказання до застосування: хронічні процеси (туберкульоз та пухлини), які небезпечні загостренням.

Розчин аміаку (нашатирний спирт) – Solutio Ammonii caustici. Властивості: прозора, безбарвна рідина з гострим запахом аміаку. Змішується з водою і спиртом. Зберігають у прохолодному місці. Дія: місцево у великих концентраціях діє сильно подразнювально та припікаюче, виявляє антисептичні та відхаркувальні властивості.

Олія терпентинова очищена (скипидар) – Oleum Terebinthinae rectificatum. Властивості: Безбарвна, прозора рідина з специфічним запахом та пекучим смаком. Не розчиняється у воді, розчиняється у спирті (1:7). Зберігання: у щільно закритій тарі у прохолодному темному місці. Дія: подразнювальна, болезаспокійлива та кровоспинна, відхаркувально, антигельмінтну, протибродильну та румінаторну.

Насіння гірчиці – Semen Sinapis. Дія: антисептичну та подразнювальну. Застосування: зовні у вигляді гірчичників при запаленні легень і бронхів, плевритах, хронічному запаленні м’язів, сухожиль як подразнювальний та відволікаючий засіб

Ментол – Mentholum. Властивості: безбарвні кристали з запахом м’яти. У воді майже нерозчинні, добре розчиняються у спирті та ефірі. Дія: слабка подразнювальна, болезаспокійлива, протизапальна та антисептична.

Листя м’яти перцевої – Folium Menthaе piperitaе LДія: є антисептичні, знеболювальні та подразнювальні, слабку заспокійливу та гіпотензивну. Застосування: при нервовому збудженні, спазмах судин головного мозку, стенокардії, прискореному серцебитті, порушенні серцевого кровообігу, метеоризмі, захворюванні печінки і жовчного міхура, підвищеній кислотності шлункового соку, запорі, проносі, нудоті, блювоті, спазмі гладеньких м’язів травного каналу, запаленні слизової оболонки рота, носа, горла, трахеї та артритах.

Листя евкаліпту – Folia Eucalypti. Зберігання: у захищеному від світла місці при температурі до 20 ᵒС. Дія: відхаркувальна, болезаспокійлива, ранозагоювальна та антисептична. Застосування: зовнішньо як антисептичний засіб при трахеїтах, бронхітах, артритах, радикуліті та міозиті.

Плоди фенхеля (аптечного, волоського кропу) – Fructus Foeniculi. Дія: стимулює моторну і секреторну функцію травного каналу, допомагає виведенню газів та діє відхаркувально. Застосування: при метеоризмі, запорі та нудоті

Плоди анісу звичайного – Fructus Anisi vulgaris. Дія: відхаркувальна, проносна та вітрогінна. Застосування: для покращення травлення, при спазмах шлунка і кишечника, метеоризмі та запальних процесах дихальних шляхів.

Плоди ялівцю (шишкоягоди) – Fructus Juniperi. Властивості: плоди містять до 2% ефірної олії, кислоти, флавоноїди, смоли, цукри та дубильні речовини. Дія: сечогінна та відхаркувальна, бактерицидну, протизапальну та болезаспокійливу. Застосування: для збудження апетиту, при запальних процесах органів дихання, циститах, піелітах та сечокам’яній хворобі.

Проносні засоби. Проносні – це засоби, які підсилюють моторну і секреторну функції кишечника, розріджують його вміст, прискорюють проходження його по травному каналу та сприяють акту дефекації.

Залежно від місця дії проносні засоби поділяють на 3 групи: засоби, які діють на тонкий і товстий відділи кишок (сольові проносні); засоби, що діють на тонкі кишки (рослинні та мінеральні олії); засоби, які діють на товсті кишки (рослинні препарати, що містять антраглікозиди та синтетичні засоби (фенолфталеїн).

Класифікація за походженням: сольові; рослинні; синтетичні олії. Класифікація за силою дії: drastica (сильнодіючі) laxanta (середньодіючі) aperetiva (слабодіючі)

Натрію сульфат – Natrii sulfas (глауберова сіль, сірчанокислий натрій). Властивості: безбарвні, прозорі кристали, гіркого смаку, легко розчиняються у воді (1:3). Застосування: як проносний засіб при згодовуванні недоброякісних кормів, перегодовуванні, гіпотоніях і атоніях передшлунків у жуйних, при отруєннях, особливо солями важких металів і органічними пестицидами, та після дегельмінтизації.

Сіль карловарська штучна – Sal carolinum factitium. Властивості: білий порошок, добре розчиняється у воді (1:10). Зберігають у добре закритих банках у сухому місці. Дія: стимулює секрецію і моторику шлунка, кишок, підшлункової залози, посилює апетит, поліпшує травлення, діє жовчогінно та відхаркувально.

Магнію сульфат – Magnesii sulfas (гірка, англійська сіль)Властивості: безбарвні кристали гіркого смаку, розчинні у воді 1:1. Зберігають: при температурі 15 – 25°С у щільно закритій тарі. Дія: у малих дозах жовчогінно, у великих дозах проносний. А також седативний, спазмолітичний, протисудомний та наркотичний ефекти.

Олія рицинова (касторова) – Oleum Ricini. Властивості: в’язка, прозора, безбарвна або жовтувата рідина з своєрідним запахом, неприємним смаком, нерозчинна у воді. Зберігають: у сухому прохолодному захищеному від світла місці. Дія: подразнюють рецептори та рефлекторно стимулюють перистальтику кишок, пом’якшувально.

Сабур – AloёВластивості: темно-бура маса або блискучі шматки, або порошок жовто-зеленого кольору, дуже гіркого смаку, розчиняється у гарячій воді (1:22). Зберігають у добре закритих банках у сухому місці. Дія: румінаторна.

Корінь ревеню – Radix Rhei. Дія: у малих дозах гіркота та поліпшує травлення; у великих – прискорює звільнення товстих кишок. Застосування: у малих дозах – як в’яжучий засіб при запальних процесах шлунка та кишок; у великих – як проносний при запорах та переповненні кишок.

Кора крушини – Cortex Frangulaе. Дія: виявляє м’яку послаблювальну дію, яка проявляється через 8–12 годин після вживання ліків. Застосування: як легкий проносний засіб при атонії товстих кишок та запорах.

Лист сени (олександрійський лист, лист касії) – Folium Sennae. Дія: проносна, що проявляється через 8–12 год. Застосування: у вигляді настою або кашки як слабкий проносний засіб.

Таблетки “Сенадексин” –Tabulettae “Senadexinum”Зберігання: у сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Дія: стимулює перистальтику товстої кишки та гальмує всмоктування з неї рідини, активізує нормальні випорожнення через 6–10 годин.

Таблетки “Пурген” (фенолфталеїн) – Tabulettae “Purgenum”Зберігання: у сухому, захищеному від світла місці. Властивості: білий або жовтуватий порошок, майже нерозчинний у воді. Дія: активізує моторику товстого кишечника. Проносна дія виявляється через 6–10 годин.

Таблетки “Ізафенін” (фенісан) – Tabulettae “Isapheninum”Зберігання: у сухому, захищеному від світла місці за списком Б. Дія: стимулює перистальтику переважно товстого кишечника та активізує нормальні випорожнення через 8–12 годин. Застосування: атонія кишечника та хронічні запори.

Гіркоти. Це засоби рослинного походження, що містять гіркі речовини і використовуються для посилення апетиту та стимуляції процесів травлення. Гіркоти поділяють на чисті (Аmаrа рurа) ароматичні (Аmаrа аrоmаtіса). Застосовують всередину у вигляді настоїв, відварів, настойок та зборів.

Корінь тирличу – Radix Gentianaе. Дія: збуджує апетит, стимулює секрецію і моторику травного каналу, діє жовчогінно, протизапально та антисептично. Застосування: у відварах для поліпшення апетиту, стимуляції секреції шлункових залоз та посилення травлення.

Корінь кульбаби – Radix Taraxacі. Дія: підвищує апетит, поліпшує травлення, а також діє сечогiнно, жовчогiнно, антианемiчно, вiдхаркувально та седативно. Застосування: корінь і екстракт використовують для стимуляції травлення; порошок – для виготовлення пілюль.

Лист бобівника – Folium Trifolii. Дія: збуджує апетит, підвищує секрецію залоз шлунка, кишок, стимулює кровотворення, діє жовчогінно та глистогінно. Застосування: як і кореня кульбаби.

Трава золототисячника – Herba Centaurii. Дія: відновлює апетит, стимулює секрецію залоз травного тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишок і скорочення м’язів матки, виявляє протизапальну, болезаспокійливу, слабку проносну та глистогінну дії. Застосування: відсутність апетиту, знижена секреція шлункового соку, метеоризм, запор та атонія кишечника.

Кореневище лепехи (аїр, татарське зілля) – Rhizoma Calami. Дія: протизапальну, антисептичну, анальгетичну, загально зміцнювальну, заспокійливу, відхаркувальну, глистогінну та протипроносну. Застосування: для збудження апетиту і поліпшення травлення при диспепсіях, атонії шлунка і кишок у вигляді збору та відвару.

Трава полину – Herba Absinthii. Дія: протизапальну, антисептичну, противиразкову та глистогінну. Застосування: всередину для збудження апетиту, поліпшення травлення, особливо при диспепсіях у вигляді зборів або відварів.

Дякую за увагу!