Збірка конспектів "Географія рідного краю"
Тема. Геоморфологія, рельєф та ландшафти Яворівщини.
Мета уроку:
Знаннєвий компонент
Сформувати знання учнів про внутрішні та зовнішні рельєфоутворюючі чинники і процеси; закріпити поняття про процеси, що беруть участь у формуванні рельєфу; поглибити знання про сили, що формують рельєф; ознайомити з основними типами рельєфу за походженням; сприяти розумінню ролі неотектонічних рухів у формуванні рельєфу; розвивати уміння аналізувати геоморфологічну карту; навчитися знаходити креативні підходи у вирішення завдань.
Діяльнісний компонент
Визначити особливості поширення основних типів і форм рельєфу; розвивати уміння працювати з картографічними джерелами знань, аналізувати інформацію, робити висновки; формувати осмислене ставлення до виконання роботи.
Ціннісний компонент
Обгрунтувати необхідність раціонального використання природних ресурсів; навчити давати оцінку впливу людини на рельєф, виховувати уважність, самостійність, екологічну свідомість, культуру, любов до рідного краю та його краєвидів.
Обладнання: атлас „ Львівська область”, комп’ютер.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1.Прийом „ Бліц – турнір”
Будь ласка, згадайте добре відомі вам поняття та дайте визначення
- Що таке рельєф?
- Назвіть основні форми рельєфу?
- Що можна сказати про рельєф Яворівщини розглянувши фізичну карту „ Львівська область”
- Що таке рівнини? Низовини? Височини?
- Які форми рельєфу переважають у Яворівському районі?
2. Картографічний практикум
- Учитель показує основні форми рельєфу Львівської області, а учні називають їх.
- Назвіть форми рельєфу, що охоплюють Яворівщину?
ІІ. Вивчення нової теми
Вчитель. Будьте уважними на сьогодні ми станемо свідками грандіозних геологічних перетворень. Так протягом багатьох геологічних епох, під впливом могутніх зовнішніх і внутрішніх сил Землі, що взаємодіяли між собою, формувалася кожна з форм рельєфу. Останніми „ скульпторами ”, які вирізьбили сучасний рельєф, були неотектонічні рухи, зледеніння, ерозійна робота невгамовних вітру та води і, безумовно діяльність людини.
На сьогоднішньому уроці ми будемо пізнавати природу свого краю та рідного села. У процесі уроку ми поглибимо свої знання з геоморфологічної будови та основних форм рельєфу.
Розшифруємо слово - геоморфологія. Це слово грецького походження – гео – земля, морфо – форма, логія – вчення, -отже, вона вивчає походження, закономірності і поширення рельєфу.
Красива Яворівська земля. Своєрідність рельєфу Яворівщини пояснюється неоднорідністю тектонічної будови. Адже Яворівщина розміщена в межах Розточчя і частково Опілля ( Львівське плато ) та в межах Надсяння – північної окраїни Карпатської гірської країни. Якщо мандрувати Надсянням з півдня на північ, то потрапимо на невелику за площею , з абсолютними висотами 220 -250 м. , шириною 12 – 15 км. від села Віжомля в північно – західному напрямку – Вишнянсько – Віжомлянську височину.
Яворівська улоговина розміщена в центральній частині Надсяння і охоплює басейн річки Шкло. Простягається від річки Віжомля до Грушівської височини. Між Яворовом і Чернилявою знаходиться найвища точка Надсяння – Глиняна гора (277м.). Середні абсолютні висоти Надсянської рівнини коливаються від 220 до 250 метрів.
Вздовж лівого берега річки Завадівки вузькою смугою (5 – 10 км.) простягається Грушівська височина. Вона має асиметричну будову – пологі південні схили та круті північні. Східні межі нечіткі, височина плавно переходить у Розточчя. Завадівська долина розміщена північніше Грушівської височини і охоплює долину річки Завадівки.
Розточчя відокремлене від Опілля Білогоро – Мальчицькою прохідною долиною, яка простягнулася на південь від сіл Страдч, Ямельня, Солуки. Розточчя – північно – західна частина Волино – Подільської височини, тягнеться на північний захід у вигляді горбогірного пасма. Унікальність Розточчя полягає в тому, що на його території , інколи на відстані десятки метрів, беруть початок річки, які течуть в протилежних напрямках. Південно – східною частиною Розточчя проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє річки басейну Чорного та Балтійського морів. Незважаючи на малі горби території, середньою висотою 350м., найвищою – 359м. г. Булава, це дуже стародавній вододіл сформований в еоцені. Річки Полтва, Рата прямують до Західного Бугу ; Шкло і Завадівка – до р. Сяну, що як і річки Західного Бугу несуть свої води до р. Вісли, яка впадає у Балтійське море. Неподалік від витоків р. Шкло, на південних схилах витікає р. Верещиця, а на південних околицях Львова починається р. Зубра, які направляють свої води до мережі р. Дністра і Чорного моря.
Своєрідність Розточчя полягає в його генезисі. Вважають, що в епохи зледеніння Розточчя було своєрідним вододілом і це підтверджується моренними відкладами та представниками бореальної флори. У межах Розточчя поєдналися риси поліських низовин та лісостепових височинних ландшафтів.
Унікальне розташування регіону на межі Карпат, Полісся і Поділля є причиною багатьох цікавих природних явищ.
Показові відслонення вапняків, пісковиків, мергелів, пісків в околицях Дубровиці, Порічного, Лелехівки, Ясниськ свідчать про те, що приблизно десять мільйонів років тому Розточчя було прибережною смугою теплого моря. Глибина моря зростала в бік Передкарпаття, де відкладалися гіпсоангіндрити і сірконосні вапняки.
Інтенсивними тектонічними рухами вісім мільйонів років тому сформувався рельєф Розточчя, залишки якого представлені останцевими горбами біля Верещеці, Дубровиці, Страдча, Рокитного та Бірок. Відклади екзотичних скандинавських порід в околицях Верещиці є свідками покривного зледеніння (500 – 600 тис. р. тому) , а потужні лесові і піщані товщі – холодних прильодовикових пустель.
ІІІ. Узагальнення знань та вмінь учнів.
1. Прийом „ Назви основні форми рельєфу Яворівщини”
2. Прийом „ Назви дрібні форми рельєфу Яворівщини”
3. Прийом „ Екологічне гроно ”
Останнім часом на утворення нових форм земної поверхні впливає діяльність людини. Її іноді порівнюють із могутньою екологічною силою.
-Як утворюються антропогенні форми рельєфу?
4. Прийом „ Угадай об’єкт ”
1. Найвища точка Надсяння Яворівщини пов’язано з назвою глинистої породи ( Глиняна гора – 277м.)
2. Вздовж лівого берега річки Завадівки простягається височина ( Грушівська височина )
3. Відокремлює Розточчя від Опілля долина з назвою ( Білогоро – Мальчицька прохідна долина)
IV. Підсумок уроку
5. Прийом „ Роблю висновок ”
Обговорення проблемних питань.
- Чи живе людина в гармонії з природою?
- Які природні сили творять дива природи, на щастя чи на горе людини?
- Чи завершилось формування рельєфу в наш час?
V. Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал.
Тема. Ландшафти та рельєф села Грушів
Мета уроку:
навчальна: поглибити та систематизувати знання учнів про природні компоненти та природні комплекси на території села та чинники їх утворення;
розвивальна: аналізувати ландшафти своєї місцевості; розвивати самостійність, творчі здібності учнів;
виховна: формувати наукові погляди на взаємозв’язок природи та суспільства, вміння оцінювати і прогнозувати наслідки антропогенного впливу на довкілля; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: атлас Львівська область, план місцевості, відео фрагменти.
Хід уроку
І. Організаційний момент
В народі кажуть, Що разом не важко, разом легко та завжди цікаво. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо з вами розширити та поглибити свої знання про рельєф та ландшафти своєї місцевості
Сьогодні на уроці ми будемо розвивати свої вміння виділяти головне і суттєве, висловлювати свої враження вдосконалювати навички роботи з картографічним матеріалом.
Вдумайтесь в такі слова: „ Ми живемо в своєму селі серед безліч знаків питань, які щедро ставить перед нами природа…” тож спробуємо знайти відповіді на деякі з них.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Бліц – опитування
1. З чим у вас асоціюється поняття „ природний комплекс”?
2. Що називається природним комплексом?
3. Що таке рельєф?
4. Які сили впливають на формування рельєфу?
ІІІ. Вивчення нової теми
Зупинка 1
Красива грушівська земля щодо розмаїття ландшафтів. Грушів може змагатися з найбільш уславленими куточками України. Усе є на нашій рідній землі: вкриті лісами пагорби, що нагадують гірські схили; розлогі луги, порослі різнотравним килимом духмяних пахощів; заплавні луки з фрагментами вербняків та вільхових лісів; низинні болота та простори оброблювальних земель.
Наш край є унікальний за своєю композицією орографічних і гідрографічних елементів. Тут своєрідними хвилями накочуються одна на одну височини і низовини виділені широким спектором типів рельєфу (плоскі рівнини, горбисті височини) та генетичним різноманіттям геологічних відкладів (еолові, льодовикові, водно льодовикові, річкові та ін.). Ця мозаїчність відображає складну еволюцію природи краю
Ландшафт Грушева характеризується підвищеними хвилястими рівнинами з родючими ґрунтами, що чергуються з лугами та сільськогосподарськими угіддями.
Зупинка 2
Через село протікає річка Завадівка. Простори полігону заховали місце народження річки - північні окраїни села Курники, де в чагарникових зарослях б ̍є кришталево-чисте джерело. З нього і починається русловий потік річки, що направляє воду в північно-західному напрямку на 36 км до кордону з Польщею. Перетнувши межі України, річка продовжує свій шлях територією сусідньої держави і біля м. Любачів вливається в однойменну річку. Об’єднавшись в єдиному потоці Любачівки, завадівська вода потрапляє в Сян, з Сяну у Віслу, з Вісли у Балтійське море.
Зупинка 3
Вздовж лівого берега річки простягається вузькою смугою (5-10 км) Грушівська височина. Вона має асиметричну будову - пологі південні схили і круті північні, що впритул підходять до заплави Завадівки. Заплава річки (до 2км) - це улоговина льодовикового розмиву, характеризується торфовищами та заторфованими ґрунтами до глибини 4 м.
Правий берег річки це низовина.
На півдні села знаходиться найвища вершина Грушева - гора Баха. Назва гори походить від слова «бахури». Вкрита трав’янистою рослинністю вона нагадує гірський схил.
Зупинка 4
Сучасне «обличчя» с. Грушів оригінальне. Його неповторна хвиляста поверхня виплескана геологічною історією, адже колись у далекому минулому Грушів був то дном моря, то буяв субтропічною розкішшю, то одягався в льодовий панцир. Мільйонами років шліфувався рельєф краю. Однак вирішальний вплив на його теперішній вигляд мали зледеніння та потоки талих вод, що утворили денудаційно - акумулятивну поверхню з загальним нахилом з півдня на північ в межах села. Обриси денудаційних височин: з північної сторони - район Бахи; з південної - долина річки Завадівки. Село Грушів розташоване в межах Надсянської моренно - зондрової рівнини, район Немирівської улоговини.
IV. Закріплення знань і умінь учнів
Творче завдання
1. Порівняйте рельєф лівого та правого берегів річки Завадівки.
2. Які особливості форм рельєфу села Грушів?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати поданий матеріал.
2. Творче завдання: намалюй краєвиди села.
Тема. Клімат та кліматичні умови села Грушів
Мета уроку:
знаннєвий компонент: удосконалити та систематизувати знання учнів про клімат та основні чинники його формування; сформувати уявлення про особливості клімату на території свого села;
діяльнісний компонент: вчити характеризувати поверхню території з точки зорі її впливу на клімат; аналізувати кліматичні умови та їх вплив на господарську діяльність людини;
ціннісний компонент: розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожного учня; вміння працювати самостійно; виховувати екологічне мислення, сприяти естетичному вихованню учнів.
Обладнання: атлас України, атлас Львівська область, виставка малюнків „ Географічний вернісаж погоди”.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Запитання 1.
Що ми називаємо кліматом, а що погодою?
Запитання 2.
Назвіть основні кліматотвірні чинники.
Запитання 3.
В яких кліматичних поясах знаходиться територія України?
Запитання 4.
Особливості помірного кліматичного поясу у західній частині України?
ІІ. Вивчення нової теми
Сьогодні на уроці ми з вами будемо досліджувати клімат своєї місцевості.
- Визначимо, які чинники впливають на формування клімату у нашій місцевості.
- Як клімат впливає на життя і здоров’я людей.
- Розглянемо вплив клімату на господарську діяльність людини.
Гаслом нашого уроку будуть наступні слова:
Хвала сонцю й непогоді,
Малій краплині у природі.
Бо все це дарувала нам
Святая, мудрая Земля.
Природа цілісна. Вона є велетенським живим організмом, в якому закономірно функціонують важливі процеси, що взаємопов’язані між собою. Всі оболонки Землі не що інше, як складові земного організму, що проникають одна в одну, залежать одна від одної і взаємодоповнюються.
Примхи погоди властиві атмосфері. На території нашого села клімат помірно - континентальний, де відбувається трансформація вологого і прохолодного повітря Атлантики в сухі і теплі континентальні повітряні маси.
Ми часто звертаємо увагу на зміни напрямку вітрів і прогнозуємо, що західний вітер узимку принесе відлигу, східний улітку спеку, а взимку - сильний мороз. Крім того навесні та влітку тропічні повітряні маси зумовлюють найвищі температури. Морське тропічне повітря викликає теплу, хмарну погоду з туманами і мжичкою.
Для погоди в нашому селі зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. А характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі. Найбільша кількість опадів припадає на червень-липень (90-100 мм), найменша січень-лютий (30 мм). Кількість опадів за літній період перевищує кількість опадів за зимовий період у тричі. Влітку ми спостерігаємо зливи, особливо рясні дощі. У зимовий період утворюється більш-менш стійкий сніговий покрив, який добре оберігає ґрунт від переохолодження.
Якщо характеризувати клімат в цілому, то він м̍ який. Але є роки, які відзначаються посушливістю, або високою вологістю. Бувають дуже морозні зими, бувають і безсніжні.
Народна мудрість каже, що в природи не буває поганої погоди. Сонячний спекотний день гарний для тих, хто відпочиває на озері, а для рослин затяжна спека загрозлива, їм потрібен дощ. Лапатий сніг - радість для дітвори і тепла ковдра для полів, а для автодорожніх служб - це складна проблема очищення доріг. Мудра природа дає нам безліч благ, тільки треба навчитись розумно їх використовувати.
ІІІ. Закріплення знань і умінь учнів
Проблемне питання „ Для чого людське суспільство ретельно займається вивченням питань клімату ”
(приблизні відповіді )
- Клімат – явище, яке належить до природних умов і безпосередньо впливає на життя і здоров’я людей.
- Клімат впливає на рослинний і тваринний світ, грунти та водні ресурси.
- Клімат впливає на господарську діяльність людини.
- Неконтрольована людська діяльність веде до глобальних не тільки кліматичних змін, а й в цілому географічної оболонки.
IV. Домашнє завдання
1. Опрацювати поданий матеріал.
2.Підготувати повідомлення „ Вплив клімату на здоров’я людини ”
3. Виписати народні прикмети про погоду.
Тема. Характеристика річки Завадівки.
Мета: сприяти знайомству учнів з особливостями річки Завадівки, її залежності від клімату та рельєфу;
сприяти розвитку формування вміння характеризувати річку за типовим планом та встановлення взаємозалежності між компонентами природи;
сприяти вихованню екологічної культури та грамотності, переконання у необхідності природоохоронної діяльності; життєвої позиції;
сприяти розвитку навичок спілкування; вміння висловлюватися, критично мислити.
Обладнання: фізична карта Львівської області, атлас Львівська область, типовий план характеристики річок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Створення позитивного дружнього мікроклімату…
Я надіюсь, що на сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся багато цікавого, і будете активними.
Епіграф сьогоднішнього уроку:
„ Є люди, які закохані в героїчну суворість гір,
У таємничу тишу лісів, або в безмежжя вільних степів.
А я люблю життєдайність води в будь-яких її проявах:
у величній повільності рівнинних річок,
і в бурхливій нестямі гірських струмків,
і в чистій пісні дзвінких джерел,
і в загрозливому ревінні водоспадів…”
Борис Харчук.
( Український письменник, журналіст, редактор )
Отже, сьогодні ми з вами будемо вивчати про головну річку нашого села р. Завадівку.
Тож записуємо тему нашого уроку „ Характеристика річки Завадівка.”
Запис теми у зошит супроводжується записом шуму річки.
- Діти, що ви відчуваєте, коли чуєте шум річки?
(заспокоєння, наче всі проблеми та незгоди забирає вода та відносить далеко, далеко )
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Робота з термінологічним апаратом
( учитель називає поняття, а учні дають визначення )
Річка - ? Витік - ? Річкова система - ? Гирло - ? Притока - ?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Розповідь учителя
Вода – найцінніший мінерал на Землі… Вона відіграє велику роль у житті рослин, тварин, людей і в господарській діяльності. З її наявністю, або відсутністю пов’язані не тільки певні види господарської діяльності людини, але й саме існування людства. Недарма всі води, які є в тій чи іншій державі обліковуються, охороняються і називаються водними ресурсами.
Прийом „ Мікрофон ”
Пропоную учням подивитися на фізичну карту Львівської області:
-яким кольором позначаються річки?
-скажіть чи можна назвати річки голубими артеріями?
( обговорення проходить інтерактивним методом „ мікрофон ” )
IV. Вивчення нової теми
Ріки - це водяні артерії, що протікають суходолом. Кількість рік по всій українській етнічній території оцінюють близько 30 000. Густота річкової мережі на височинах Розточчя близько 0,5 км ̸ км2
Характеристика течії річки та походження назви річки Завадівка.
Територією села Грушів протікає річка Завадівка.
Річка Завадівка тече переважно по лесових породах. Долина річки вкрита піщаними та глинистими відкладами. Русловий потік неоднорідний, зумовлює утворення вихрових рухів води. В районах сіл Завадів і Щеплоти на річці спостерігаються постійні спіральні круговороти води, які називають вирами або заводями. Мабуть від того і походить назва річки Завадівки та однойменного села Завадів на її берегах.
Основні притоки річки ( праві та ліві )
До правих приток річки Завадівки відносимо притоку Бронку, яка в районі села Щеплоти впадає в річку, а початок бере з мінералізованих джерел на північному сході смт. Немирів. Притока Блях, що витікає з полігону і тече 18 км північними околицями Немирова повертає на південний захід до Грушева, щоб влитися у річку Завадівку.
До лівих приток належить річка Гораєць і малі потічки. Найбільший із них починається в селі Дрогомишль і тече в північному напрямку до річки Завадівки, розділяючи на своєму шляху села Щеплоти і Колониці.
Цікаву історію має правобережна долина річки між Щеплотами і Грушевом. Існує легенда про те, що у давнину долина була озером, а на північ від нього, в лісі, стояв монастир. Ченці перепливали на човнах озеро, щоб добратись до Грушева. Збереглись оповіді про вирішальну битву між козаками і татарами, що відбулася в болотистій місцевості під Немировом. Тоді татари зазнали великих втрат, а це врятувало західні держави від чергового спустошення. Старожили пам’ятають, як до війни цю місцевість орали і на ній господарювали. Отож на сьогоднішніх луках пів століття тому були орні землі, кілька віків назад непрохідні болота, а в сиву давнину озеро.
Господарське використання річки
Та найбільших змін зазнала долина річки в другій половині двадцятого століття, коли вводилась в дію Грушівська дільниця підземної виплавки сірки. Технологія потребувала великої кількості води, і для цього використали річку Завадівку, створивши водосховище.
Характер живлення річки
Живлення річки у теплий період року є дощовим. Головним джерелом живлення у зимовий період є води талого снігу. Водостан річки тісно пов’язаний з величиною стоку. Він найвищий на весні коли тануть сніги, найнижчий - взимку. З початком морозу на річці починається утворення льоду. Льодостан відбувається не кожного року.
Унікальна поверхня нашого краю зумовила не тільки розташування своєрідної річкової мережі, а й наявність життєдайних водотоків підземних вод. В надрах нашого краю нуртують струмки та річки. Вода до них потрапляє з атмосферних опадів, які просочуються крізь пухкі гірські породи і тріщини підземних пластів, зупиняються на водотривких шарах глин або пісковиків. Такі води, що містяться в верхній частині земної кори до глибини декілька кілометрів, називаються підземними, вони переважно прісні.
V. Закріплення знань і умінь учнів
Записати у зошиті характеристику річки за типовим планом
План
1. Назва річки.
2. Де бере початок.
3. Напрям течії.
4. Тип річки. На території яких сіл протікає.
5. Притоки річки.
6.Тип живлення.
7. Куди впадає і до басейну якого моря належить?
8. Господарське використання річки.
Ви добре попрацювали. Урок був нелегким, напруженим, але ми перебороли всі труднощі. Ще раз хочу нагадати. Бережіть воду, вона завжди повинна бути чистою. Разом і з тим, під час відпочинку, завжди будьте обережні на воді.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати поданий матеріал.
2.Розкрийти таємниці водного режиму річок використовуючи прислів’я та приказки:
а). Від води багато користі, але й багато шкоди.
б). Де вода, там і біда.
в). Будуйте греблю поки нема води.
г). Вода камінь точить.
д).Іржа їсть залізо, а вода камінь.
Тема уроку. Рослинний світ рідного краю. Грунти.
Мета уроку: систематизувати знання учнів про рослинний світ своєї місцевості; сформувати в учнів уявлення про різноманітність рослинного та грунтового покриву; закономірності поширення грунтів; розміщення та видовий склад рослинності; розвивати вміння визначати закономірності поширення рослин; удосконалювати навички працювати з різними інформаційними джерелами; виховувати екологічну культуру та бережливе ставлення до природи рідного краю.
Очікувані результати:
-називати видовий склад рослинності;
-характеризувати основні типи рослинного покриву;
-аналізувати вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив;
-робити висновки щодо закономірностей поширення основних типів рослинності своєї місцевості.
Наскрізні змістовні лінії:
Екологічна безпека та сталий розвиток.
Усвідомлює необхідність охорони грунтів та збереження рослин та їх угрупувань.
Здоров’я і безпека.
Усвідомлює необхідність використання деяких властивостей рослин для зміцнення та профілактики здоров’я.
Громадянська відповідальність.
Сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який:
-розуміє необхідність раціонального використання грунтових та рослинних ресурсів;
-усвідомлює наслідки впливу господарської діяльності людини на грунти та рослинний світ своєї місцевості.
Підприємливість і фінансова грамотність.
Оцінює можливості використання грунтів та рослинних ресурсів своєї місцевості.
Обладнання: атлас Львівська область грунти, рослинний світ; фото різноманітних рослин
Хід уроку
І. актуалізація опорних знань і умінь учнів
Прийом 1. (вчитель називає слова, а учні спробують визначити тему уроку )
Сосна, верба, ромашка, осока, полин, калина, смерека…
Прийом 2. „Здивуй ”
Вони відіграють важливу роль у житті людини. Щоб довести це пропоную вам виконати таке завдання. Подивіться навколо себе і знайдіть предмети, що мають пряме відношення до рослин і поясніть їх значення для людини.
( учні роблять висновок про роль рослин у житті людей і їх господарську діяльність )
ІІ. Вивчення нової теми
Сьогодні ми матимемо змогу ще більше дізнатися про рослинний світ своєї місцевості. Запрошую вас до співпраці.
Ми будемо працювати за таким планом:
1. Різноманітність рослинного світу.
2. Лісова рослинність.
3. Лучна та болотна рослинність.
4. Ландшафти.
5. Грунти.
Різноманітність рослинного світу
Грушівська сторона - це земля з надзвичайно високим видовим різноманіттям флори і фауни. Важко знайти людину у нашому селі, яка б не любила ліс. Адже життя односельчан здавна було тісно пов’язано з ним. Ми з прадавніх часів використовуємо лісові багатства. Він захищає нас від негод, служить годувальником, оскільки в ньому росте багато лікарських рослин, зілля, їстівні гриби і ягоди, різноманітні дерева. Є рослини і тварини занесені до Червоної книги (журавлина дрібноплідна, ковила пірчаста, лілія лісова та ін.; голуб-синяк, джміль моховий, жук-самітник та ін.).
Лісова рослинність.
Ліс знаходиться на північній околиці села. Широко – листяно - сосновий ліс. Його представниками є: сосна звичайна, ялина, дуб, бук, клен, липа. Поява лісів бере початок з часів післяльодовикового періоду. З далекої півночі прийшли до нас: сосна, ялина, береза; з заходу - бук, дуб, липа. В результаті сформувався мішаний ліс - розмаїтість деревних порід, де поруч росте сосна, дуб і бук. Таке поєднання дерев вважається унікальним.
Дерева виділяють у навколишнє середовище велику кількість вологи та ефірні масла, які є природнім оздоровчим чинником. Ліс - служить для самого села регулятором газового складу атмосфери, виділяючи О2 і поглинаючи СО2. Також є сировиною для господарського використання і місцем для відпочинку. Слід врахувати естетичні, оздоровчо - лікувальні та рекреаційні властивості лісу.
Ми настільки звикли до наших краєвидів, що не часто звертаємо увагу на їх красу. А скільки захоплень викликає в гостей нашого краю розкішний лісовий коридор по узбіччях автомагістралі між Грушевом та Немировом. Сама дорога, ніби на хвилях моря, то піднімає, то опускає автомобілі, пропускаючи в їх віконця лісові принади сезонних барв.
В лісі можна натрапити на невеликі болітця, від яких віє вологістю і холодом, а в моховому килимі загоряються крихітні світлячки. Сосни повертають нас у царство казок. Косе проміння поміж стовбурами струнких вічнозелених красунь полонить уяву найвибагливішого митця. Коли віє вітер - сосни шумлять, дуби скриплять, нагадуючи бравурну мелодію оркестру. Гул проноситься по верхів’ях, тоді ліс з висоти пташиного польоту схожий на хвилі зеленого моря. Соснова живиця насичує повітря фітонцидами - легко дихається. Вечірній ліс навіює таємничість - верховіття палахкотить загравою західного сонця. Це марево озвучується приємною комашиною «мелодією» та кваканням жаб.
Дуб - символ могутності. Він відноситься до дерев-велетнів. У сприятливих умовах це дерево може досягати висоти 40-50 метрів. Росте дуб у висоту 120- 200 років, а в товщину – все життя. Вирізняється з-поміж інших дерев міцністю і довголіттям, так як живе до 500 років, а окремі дерева до 2000 років. З незапам’ятних часів у нашому краї використовують деревину дуба для будівництва житла. Багато побудовано дерев’яних церков, виготовлено виробів домашнього вжитку. Дуб був і залишається чудовим матеріалом для різьблення. У дубових діжках квасять капусту, огірки, яблука…
Корінними мешканцями лісу є сосни. Вічнозелені голчасті створіння гармонійно вписуються в літню зелень, а суворий зимовий ліс оживає завдяки смарагдовим соснам. Горді й незалежні вони виставляють свою шляхетність – дивіться, мовляв, які ми красуні. Під шатами вічнозелених красунь не висихають потічки і не зникають сірководневі джерела. Сосни зберегли їх і в часи сірчаного буму, коли грушівська дільниця підземної виплавки сірки, використовуючи велику кількість води, висушувала навколишні території.
Сосна - порода довголітня, живе до 300-400, а то й до 500 років. Висота сягає до 40 м. Кожен рік вона дає по одному кільцю гілок. Але сосна дівиця хитра - на її кроні можна прочитати вік до 50 років, а далі вона приховує його поступовим розташуванням розлогих гілок. Це дерево є породи ядрової із смолистими ходами. Зі смоли виготовляють смоляну олію. З неї одержують живицю, яку використовують для виготовлення скипидару, мастик. Колоди і дошки з сосни - найкращий будівельний матеріал. З неї виготовляють меблі, вікна, двері.
Вічнозеленою красою не поступається сосні її сестриця ялина. Є досить цікава особливість: ялина досягає висоти у 1,5-2 м протягом 10-15 років. Існує народна мудрість – «Хто ялинку саджає – той віку собі добавляє».
Помітно виділяється зовнішнім виглядом білокора берізка. Цінними властивостями ціниться сік, який виводить з організму людини шкідливі речовини. Де не посій, там і вродиться – кажуть про це дерево. Починає цвісти в 10 років. Живе воно, як людина – 70 років, а інколи і до 100 літ.
Деревину широко використовують у різних промислових виробництвах: токарній справі, художньому ремеслі.
Листя берези застосовують у лікуванні.
Постійна мешканка лісу – вільха. Дерево заввишки 20-30 м. Доживає 100-120 р. Деревина довго служить у вологих і сухих місцях.
Верба над ставом – традиційна картина грушівського села. Верба – прекрасне, зворушливе диво природи, воно звеселяє, лікує, дозволяє себе використовувати.
У дохристиянські часи верба була для наших пращурів священним деревом, оберігала людей та їхнє житло від злих духів і пожеж, худобу від нечистої сили. Це дерево символізувало щасливе життя. Має верба і славу шукача води.
Лучна рослинність.
З грушівських лугових трав можна створити ескіз неповторного килиму. Луки простелилися околицями всього села. Це території з багатою трав’янистою рослинністю. Всміхаються весні ромашки, бринять дзвіночки вливаючись у багатоголосний комашиний хор, а жайворонок підносить на крилах у небесну блакить. Шовковистий дотик лугових трав і цілюща аромотерапія – незмінні атрибути сінокосів.
Болотна рослинність.
На території села дуже часто траплялись болотисті місця. Це малопродуктивні землі. Сірка змінила болота нашого села. Коли у другій половині ХХ ст. геологічні дослідження підтвердили наявність поклади сірчаних руд і можливість їх видобутку. Тільки після попереднього осушення родовища можлива його експлуатація. У рослинному покриві надзволожених ділянок переважають вільха, очерет, зелені мохи, журавлина.
Поблизу грушівського озера збереглися північі реліктові рослини: береза низька, синюха голуба.
Ландшафти.
Ландшафт - термін німецького походження ̎ Land ̎ означає місцевість, а ̎schaft ̎ -взаємозв’язок. Рельєф, клімат, ґрунти і організми взаємодіють один з одним і усі залежать від кожного, кожен - від усіх. Якщо змінити хоча б один компонент, то зміняться усі інші і ландшафт у тому числі. Формування ландшафтів на території села Грушів пов’язано з льодовиковим і післяльодовиковим часом. Територія села відноситься до природного району Надсяння. На території Надсяння виділено два ландшафти - Немирівський та Яворівський. Грушів знаходиться на території Немирівської улоговини. Вона складена флювіогляціальними пісками та супісками. Річка Завадівка відокремлює Немирівську та Яворівську улоговину. Піски та супіски представлені в північній частині села. Підвищення, слабо хвилясті межиріччя, для яких характерні дерново-слабопідзолисті під лісом, та дерновими супіщаними й піщаними ґрунтами під луками, сінокосами і ріллею.
Особливими видами ландшафтів села Грушів є лугові, лісові, горбисті. Значну частину села займають антропогенні ландшафти і сільськогосподарські угіддя.
Грунти.
На території села виділяється широкий спектр типів ґрунтів. Так у межах рівнинної території поширені ґрунти, які сформувалися під лісами (дерново-підзолисті, сірі лісові), під луками (дернові і лучні), зустрічаються і світлі чорноземи, азональні типи (болотні).
ІІІ. Закріплення знань та умінь учнів
Метод – бесіда: „ Я – зрозумів ”
Закріплюємо тему за допомогою бесіди, даючи учням запитання, на які вони можуть дати відповіді на основі знань отриманих на уроці:
1. Що таке флора?
2.Що таке релікти?
3. Які рослини ми називаємо ендеміками?
4. Найпоширеніші угрупування рослин нашої місцевості?
5. Типи грунтів, які поширенні у нашій місцевості.
IV. Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал.
Дякую за роботу на уроці.
Тема. Корисні копалини та мінеральні ресурси Яворівщини.
Мета уроку: навчальна: актуалізувати знання про корисні копалини свого регіону; удосконалювати уміння та навички працювати з різними інформаційними джерелами;
Розвивальна: розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити висновки, розвивати вміння працювати самостійно;
Виховна: виховувати патріотизм, любов до України, до рідного краю, почуття гордості та відповідальності за природні багатства.
Обладнання: атлас Львівська область, фізична карта України, таблиці, колекція корисних копалин.
Епіграф уроку:
„ Природа – це не те, що ми отримали
у спадок від предків, а те, що ми взяли в борг
у наших нащадків”.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Усім доброго дня! На початку нашого уроку хочу побажати всім присутнім терпіння та порозуміння. І хочу, щоб кожен з вас отримав задоволення від сьогоднішнього уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Прийом „ Мозковий штурм ”
1. Що таке корисні копалини?
2. Що таке мінерали?
3. Що таке гірська порода?
4. Літосфера – це…?
5. Пригадайте класифікацію корисних копалин.
Корисні копалини:
Паливні
Металеві
Неметалеві
Хімічна сировина
Будівельна сировина
6. Використовуючи знання з попередніх уроків географії аналізуючи тектонічну карту згадайте, які передумови для утворення паливних ресурсів?
( Паливні корисні копалини переважно пов’язані з тектонічними западинами, бо саме там умови найбільш сприятливі для їх утворення ).
7. А тепер згадайте, який існує взаємозв’язок між геологічною будовою території та корисними копалинами?
( Рудні корисні копалини – частіше метаморфічного походження та магматичного походження – в щитах платформ; горючі – осадового – в осадовому чехлі; нерудні – осадового, метаморфічного і магматичного – повсюдно, в областях складчастості ).
ІІІ. Мотивація пізнавально – навчальної діяльності учнів
Перш ніж відправитись у мандрівку підземного царства скарбів, послухайте легенду:
„ Якось стали ділити боги між собою скарби Всесвіту. Океан і весь підводний світ дістався богові Нептуну з тризубцем, а підземне царство хитрому, буркотливому Плутону заволодівшим підземеллям. Плутон посадив біля його входу лютого трьохголового собаку Цербера. Пес вартував Плутонові володіння. Він мав наказ нікого не випускати на поверхню землі. В підземелля міг увійти кожний, а вийти не вдавалося нікому ” Проте йшов час, бурхливими темпами розвивалася наука і техніка. Вчені, дослідники винайшли прилади, за допомогою яких можна шукати скарби Плутона, і ми з вами на уроці будемо намагатися теж трохи відкрити завісу Плутонових таємниць.
IV. Вивчення нової теми
Ми продовжуємо вивчати природу свого краю в якому ми живемо. Багата вона чи бідна, красива, чи екологічно сплюндрована, але кожен повинен її знати, любити та шанувати.
Усі види корисних копалин, які розповсюджені на Яворівщині, належать до чотирьох груп: горючих, неметалічних, будівельних матеріалів, мінеральних і питних вод. Більшість із своїх родовищ за своїми запасами відносяться до групи малих і лише окремі з них – до середніх і великих.
Горючі копалини представлені: нафтою, газом, торфом. Нафта – джерело тепла та енергії. Наші предки обожнювали цей скарб, вважаючи його бальзамом від усіх захворювань. З розвитком промисловості і транспорту, люди поступово відкривали в нафті все нові якості, виділяли корисні компоненти і знаходили для них надзвичайно широке застосування – від змащування коліс дерев’яного воза, до виготовлення парфумів і тканини. Сьогодні з нафти одержують близько тисячі різноманітних хімічних сполук. Найголовніші з них – бензин, газ, спирти, хімічні та фармацевтичні сполуки, жири, мило та багато інших, на виробництво яких раніше витрачали велику кількість зерна, крохмалю та олії. Надра Яворівщини заховують цінний нафтовий скарб по лінії Свидниця – Коханівка.
За сучасним нафтогазовим районуванням територія нашого краю належить до Карпатської нафтогазоносної провінції, куди входять Передкарпатська нафтогазоносна область з Більче – Волицьким нафтогазоносним районом. Єдине Свидницько – Коханівське родовище розміщене західніше м. Яворова. Запаси нафти складають 0,5 млн. тон. Нафта густа, смолиста, характерезується великою густиною і сірчистістю, та низьким вмістом парафіну. Нафтові поклади пластові, літологічно органічні, вони мають газову шапку, велика частина якої знаходиться на території Польщі. Ефективна потужність газоносних горизонтів від 5 до 40 метрів ( загальна сягає до 84 м.). Газ складається в основному з метану, а також з інертних газів.
В районі є значні поклади торфу. Найбільші торфовища знаходяться в районі сіл Поруденко, Роснівка, Рясне. Потужність пластів торфу часом сягає 10 – 12 м. В минулому торф був дешевим паливом. Торф – це чудова сировина для хімічної промисловості. З нього добувають рідинне паливо, віск, аміак, оцтова кислота, спирт тощо.
Торф – це скупчення напіврозкладених наземних болотних рослин з домішками піску і глинистої речовини. Він темно – бурого кольору, землистий. Торфовища Розточчя містять унікальні лікувальні грязі з підвищеним вмістом мікроелементів ( Немирів, Шкло ). Лікувальні властивості немирівських грязей є найкращими у західній Україні.
Неметалічні копалини представлені самородною сіркою. На території Надсяння є кілька родовищ самородної сірки ( Немирівське, Язівське ). Промислові накопичення сірки всюди виявлено в ратинських вапняках, часто межують з гіпсами, або розміщені в товщі гіпсів.
Сірчана руда представляє собою вапняк, в якому вкраплені прожилки сірки. Сірка буває скрито – кристалічна, тьмяно – жовта, кристалічна, яскраво – жовта. Глибина залягання від 45 м. до 320 м.
Поклади будівельних матеріалів приурочені до верхньокрейдових , неогенових та четвертинних відкладів. Це одна з найчисельніших груп покладів карбонатних (вапняки, мергелі ), глинистих ( глини, суглинки ), уламкових ( піски, пісковики, галька, гравій ) та інших порід.
Важливим природним багатством є мінеральні води, численні джерела ( поблизу с. Черниляви – Студінець, в с. Лісок -Криничка, біля с. Бунова, с. Прилбичі ), сірчані води Немирова. Заплавні озера та ставки (на р. Завадівка поблизу с. Щеплоти, на р. Шкло біля Яворова та Краківця, на річках Віжомлі та Вишні ).
Загалом Яворівщина володіє значним економічним потенціалом. Щедрі надра пропонують сировину для промислового розвитку.
V. Закріплення нових знань і умінь учнів
Прийом „ Асоціація ”
Завдання: Запишіть усі асоціації, які у вас виникають на поняття „ Паливні корисні копалини ”
Прийом „ Мікрофон ”
Паливні корисні копалини мають велике значення для суспільства, так як вони є основою для розвитку нашого регіону. Що вам відомо про наслідки видобутку паливних корисних копалин?
( Можливі відповіді: руйнується структура земної кори; нагромаджуються відходи, що призводять до змін форм рельєфу; утворюються порожнини у надрах землі, що призводить до зсувів та провалів грунту; відбувається змив родючого шару грунту; виснаження грунтів та підземних вод; активізуються процеси вивітрювання, що веде до загибелі лісів ).
Запропонуйте шляхи вирішення цих проблем:
(Можливі відповіді: удосконалення державного законодавства за нанесення шкоди навколишньому середовищу; використання певних досконалих технологій видобутку; комплексна переробка сировини; економне використання корисних копалин; вторинна переробка сировини ).
Прийом „ Нас запитують ”
1. Чи можна загасити нафту, що горить? (ні, оскільки вона легша за воду)
2. Які 4 нафтопродукти необхідні, щоб міг рухатися автомобіль, або автобус? (бензин, змащувальне масло, гума, покришки коліс)
3. Який продукт нафти захищає наш одяг від пошкодження моллю? (нафталін)
4. Коли ви розгортаєте цукерку, ви стикаєтеся з одним з продуктів нафти? Яким? (цукерки завертають у папір, просочений парафіном. Парафін – продукт нафти)
VI. Рефлексивно – оцінювальний етап
Продовжити рефлексивне коло:
-Сьогодні я дізнався…
-Було цікаво…
-Було складно…
-Мене здивувало…
-Мені захотілося…
VII. Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал.
Тема. Народні художні промисли Яворівщини
Мета: сформувати уявлення про особливості художніх промислів; організувати пошуково – дослідницьку роботу з вивчення різновидів українських народних промислів; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу; формувати національний світогляд через впровадження педагогіки співробітництва; виховувати почуття національної свідомості, повагу до традицій українського народу та любов до праці.
Обладнання: фотоматеріали продукції народних промислів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель пропонує відеоролик продукції та виробів народних майстрів. Учні самі визначають тему уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Мозковий штурм
1. Пригадайте, які вам відомі з історії ремесил народні промисли.
2. Якими народними промислами займаються у вашому краї?
Схема народні промисли мого краю
ІІІ. Вивчення нової теми
Один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури України – це ткацтво. Художнє ткацтво – це ручне, або машинне виготовлення тканини на ткацькому верстаті. Дуже поширене в нашому краї було в’язання макраме. Мереживо виготовляли для оздоблення одягу, скатертин…
Археологічні знахідки свідчать, що у найдавніші часи, зокрема у добу пізньої бронзи, на території Яворівщини були відомі прядіння, ткацтво і виготовлення посуду. Ремесло і промисли відігравали важливу роль в утворенні і дальшому розвитку міст та сіл.
Основними формами розвитку мистецтва Яворівщини були домашні ремесла ( ткацтво, вишивання, різьблення, кераміка, малювання, писанкарство…). На Яворівщині ніколи не зникала потреба в естетичних предметах побуту, художньої творчості. Такі види художньої творчості, як вишивка, ткацтво, плетіння були масово поширенні по всій території району. При цьому виділялися села, які спеціалізувалися і диктували тодішню моду в окрузі. Провідними осередками у яких найінтенсивніше розвивалися певні види народного мистецтва виступали та і зараз виступають: Яворів, Янів – різьблення, писанкарство; плетіння із лози – Салаші, Немирів, Бердихів; Залужжя – ткацтво; Грушів, Мужиловичі – вишивка; Глиниці, Наконечне – гончарство. А про Яворівську писанку та Яворівський пиріг нема що й казати, вони визнані за межами нашої країни.
Народне прикладне мистецтво – результат праці багатьох поколінь майстрів. Це щабель, на якому грунтується багато галузей сучасної промисловості.
IV.Закріплення вивченої теми
Прийом „ Мікрофон ”
Учні використовують уявний мікрофон, підбивають підсумки уроку, відповідаючи на питання:
- Які народні промисли вам відомі ще з глибокої давнини?
- Які народні промисли розвиваються нині?
- Які промисли притаманні вашій родині?
V. Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал.
Тема. Традиції, звичаї та обряди Яворівщини
Мета: формування ключових компитентностей: вміння вчитися, дотримуватись традицій українського народу; формувати в учнів уявлення про сімейні стосунки, знайомити із народними традиціями та родинними святами; поглибити знання учнів про традиційні свята українців, звичаї, обряди; вчити берегти свою національну культуру; виховувати прагнення берегти народні традиції.
Обладнання: фотографії родинних свят, малюнки із зображенням свят та коротким описом до них.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів
Ми з вами всі український народ, який складається з родини – великих і малих, дружних і працьовитих. Як могутня річка черпає силу з маленьких джерел, так і наша Україна збагачується родинами. А кожна родина дотримується українських традицій, обрядів та звичаїв
ІІ. Вивчення нової теми
З давніх – давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров’я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров’я: „ Здоровенькі були ! ” „ Дай Боже здоров’я! ” „ Бувайте здорові! ”…
Сьогодні на уроці ми поговоримо про народні традиції.
Віддавна жителі Яворівщини поселялися на розсипаних у лісах хуторах. Історичні розвідки стверджують, що саме так, витворився оригінальний життєво – стійкий культурний осередок, який досі вражає неповторністю, вабить до джерел своєї самобутності.
Залишки старих гребель з рештками млинів, сліди гірничого виробництва (каменоломні, вапнярки, штольні ), придорожні каплиці та фігури, узвози та насипи доріг, городища та замчища, історичні скелі та печери розкажуть вам про традиційні заняття мешканців краю.
Велике значення мають народні звичаї, обряди, традиції святкувань, які були і є невід’ємною частиною життя і стали засобом української ідентичності. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності, ментальність, історію. Звичаї яворівчан пов’язані з традиційним світоглядом , який складався протягом багатьох століть і зберіг ознаки дохристиянських вірувань. Зі зміною умов життя змінювалися й традиції святкувань, відбувалися зміни в обрядах, деякі їхні елементи зникали, змінювалися іншими, але основний зміст та сакральний сенс збігалися.
Найрізноманітніший є літній обрядовий цикл. Зелені свята ( Трійця ), свято Воскресіння Господнього, перше свято на пошану нового урожаю (Маковея, Спаса ). Літні святкування увібрали в себе два різні мотиви: поклоніння основним стихіям природи, що є життєдайними для землеробів – сонцю, воді та рослинам; поєднання чоловічого та жіночого начала, продовження роду, а отже - підготовка до осінньої весільно – шлюбної пори.
Центральне місце літнього календаря займає купальська обрядовість, свято Петра та Павла.
В обрядовості яворівчан виокремлюють також сімейні свята. Обрядовість охоплює звичаї та обряди, в яких тісно сплелися дії, символи, атрибути, що виникли в різні епохи і мали забезпечити щастя, багатство та благополуччя сім’ї, захистити її членів від злих сил. До традиційної сімейної обрядовості належать обряди, пов’язані з біологічним циклом існування людини: народженням, одруженням, смертю. Відповідно, сімейна обрядовість – пологова, весільна, поховально – поминальна – освячувала перехідні чи етапні моменти в житті громади та окремої людини.
Обряди охоплюють все життя людини. Різдво оспіване в колядках, Йордан – освяченням води, Василя – щедрим посіванням…
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – співчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обгрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Яворівчани шанують і бережуть свої звичаї та обряди.
ІІІ. Закріплення знань і умінь учнів
Гра «Упізнай свято»
Послухайте уривки з віршів та скажіть, про яке свято в них ідеться.
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою. (Новий рік)
У Вифлеємі, в стайні на сіні
Христос народився всім на спасіння!
Люди, радійте, Христа вітайте,
Божому сину славу віддайте. (Різдво)
Бабусі, матусі й Іванці – сестричці
Сашко майже тиждень ладнає гостинці.
До свята весняного встигнути варто,
Усіх привітати із радісним святом! (8 Березня)
На столі духмяна паска,
А круг неї - писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки! (Великдень)
ІV.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Народні звичаї, які існують віками, позитивно впливають на здоров'я людини. Наші пращури завжди були тісно пов'язані з природою, намагались задобрити її (колядували, щедрували, посипали), щоб забезпечити собі щасливе життя.
Весну зустрічали гаївками, поєднуючи пісні з іграми та танцями на вигонах, пагорбах («Мак», «Огірочки», «Гречка», «Льон», «Подоляночка» та інші). Малеча ходила селом з обрядовим печивом – жайворонками. Закінчували веснянки «кривим танцем», який з'явився з часів нападу татар на нашу землю. Це батьки так вчили своїх дітей заплутувати сліди, щоб по них вороги не прийшли у село. Молодь отримувала великий емоційний заряд після зими, розвивала фізичну спритність, витривалість.
На Великдень популярними були гойдалки, які робили парубки. Вважалось, що повітрям під час гойдання очищалися від злого, ставали здоровими.
Споживання освячених пасок, ковбаси, сиру після молитви при запалених свічках дарувало людям душевний спокій.
На Івана Купала очищалися від гріхів вогнем.
Наші пращури шанобливо ставились до води – освячували її. Йорданську і Стрітенську воду вважали цілющою – її пили, змочували рани і хворі місця, нею умивалися, обливалися, купалися. Це дарувало людям здоров'я і вроду.
В день літнього сонцестояння жінки та дівчата до сходу сонця тягали по луговій траві полотно, потім викручували з нього вологу у відра і умивалися. Після цього з чистими обличчями та думками плели вінки.
В селах для об'ємної роботи часто організовували толоку, на яку зарошували сусідів та родичів. Безкорисливі, доброзичливі взаємини між людьми – кращі народні традиції здорового способу життя.
Матері обов'язково наспівували дітям колискові пісні з побажаннями здоров'я та гарної долі. Вони не лише присипляли своїх дітей, а й розвивали музикальність, душевну чуйність, ставили свої материнські обереги.
Купання немовляти заряджало дитину позитивною енергією від пестливих рук матері, її ласкавого голосу, цілющих трав.
Відвари і настої зі свяченої верби використовували для лікування багатьох хвороб.
Діти ковтали наввипередки на Вербну неділю вербові «котики», щоб горло не боліло.
Робота з прислів'ями.
Українські народні прислів'я свідчать про те, що наші предки завжди вважали здоров'я найголовнішою цінністю. Сьогодні ми вивчимо лише деякі з них.
- Здоров'я – усьому голова.
- Здоров'я – скарб, який завжди з тобою.
- Було б здоров'я, все інше наживеться.
- Бережи одяг доки новий, а здоров'я – доки молодий.
- Як немає сили, то й світ немилий.
Корисні поради.
Дорогі учні, уявіть собі, що вам треба порадити своїм друзям способи збереження здоров'я.
- Чи порадите ви їм вивчати народні традиції для збереження здоров'я?
- Чи потрібно правильно харчуватись у свята?
- Які напої дозволяється пити дітям?
V. Підбиття підсумків уроку.
- Чим корисні свята для родини?
- Які свята ви знаєте?
- Як зробити свято безпечним?
Тема. Історія дослідження Яворівських теренів
Мета: ознайомлення учнів з історією та історичними джерелами географічних досліджень Яворівщини; розуміння важливості вивчення історії свого краю; формувати патріотизм та громадську позицію; вміння порівнювати та аналізувати достовірність джерел.
Обладнання: карта України, атлас Львівська область.
Хід уроку
І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Кожна земля має свої особливості розвитку та культуру, які пояснюються географічним положенням та природним середовищем.
ІІ. Вивчення нової теми
Найдавніші письмові відомості про територію нашого краю збереглися в галицьких рукописах початку II тисячоліття. У Галицько – Волинському літописі міститься опис печери „ Домажирова ” та історичні події, що розгорнулися в Галичині на початку 1242 року. Під 1266 роком в цьому ж документі згадується укріплення городища Ворота, що було розміщене південніше Ворблячина і слугувало важливим стратегічним пунктом у битвах між польськими та галицько – волинськими князями. Літопис згадує і про групу галичан, які в 1224 році прибули Чорним морем по Дніпру на острів Хортиця, для участі в боротьбі проти половців. Поміж галичан був і Юрій Домажирець. У1241 році поміж знатних галицьких бояр згадується і Лазар Домажирець. Дослідники вважають, що ці імена слід пов’язувати з історією села Домажир.
До давніх письмових відомостей можна віднести і польські архівні документи, в яких занотовані дані про яворівську земельну власність та судові записи. Вони в певній мірі також дозволяють робити висновки про використання природних ресурсів яворівських земель.”
Увагу найдавнішого наукового світу привернули яворівські джерела. Перші письмові згадки про Шкло відносяться до 1456 року, а в 1576 році місцевість Шкло відвідав польський лікар Войцех Очко і зробив перший медичний опис лікувальних властивостей джерельних вод. В1617 році вийшов в світ тритомник доктора філософії і медицини Еразма Сикста – Львів’янина „ Про теплі джерела Шкла”. Важливу інформацію можна почерпнути в записах французьких природознавців Ульріха Вердума ( 1670 р. ), Геттара (1762 р.) та Дю – Фея, які на запрошення Польського королівства досліджували наш край.
Наприкінці XVIII століття німецький дослідник Бальтазар Гакет здійснив подорож по українських землях, окупованих Австро – Угорською імперією. Його шлях проходив і територією Яворівщини, яку частково дослідив і описав у збірці „ Нові природничо – політичні подорожі в 1788 – 1795 рр. ”, що була видана в 1796році в Німеччині.
Початок серйозних наукових досліджень нашого краю припадає на кінець XVIII початок XX століть. Цьому сприяв розвиток нафтових та соляних промислів в Галичині. У 1876 – 1877 роках К. Пауль та Є. Тітце запропонували першу схему стратегічного поділу Карпат. К . Пауль один з перших ввів у геолого – географічну літературу термін „ Передкарпаття ” і Яворівщина вивчається в комплексі досліджень Передкарпатських теренів. Важливим етапом вивчення природи Передкарпаття був період з 1887 до 1911 років, коли група австрійських та польських геологів працювали над складанням
„ Геологічного атласу Галичини ” в масштабі 1 : 75000. Детальні геологічні карти окремих районів супроводжувались детальними записками. У цей же час В. Тейсейр встановлює схему лінії розломів у кристалічному фундаменті Передкарпатського прогину. Його висновки були підтверджені даними глибокого буріння та геофізичними дослідженнями.
Важливе значення у вивченні нашого краю відіграло краєзнавство, основи якого були закладені в другій половині XIX століття. Практично майже забутим для наших сучасників стало ім’я отця Івана Гавришкевича, який був одним із перших, хто дав початок розвитку українського краєзнавства на Галичині. Парох (1852 р. ) у селі Кам’янка – Лісна, що під Равою Рускою, декан потелицький (1873 р. ), почесний крилошанин собору Перемиського ( 1884 р. ),чудовий публіцист, письменник Іван Гавришкевич був незаперечним авторитетом серед галицької інтелігенції. Він вніс великий вклад у розвиток і становлення українських природних наук і краєзнавства. Одним з перших українців він був у галузі картографії, першим зробив спробу природно – географічного районування Галичини: зокрема, Розточчя входило до чотирьох так званих відділів: Гори між західними Галицькими діловими горами і Верещицею; Гори між Верещицею і Липою; Долина по обидва боки Бугу. У зрілому віці Гавришкевич здійснив краєзнавчу мандрівку Розточчям, маршрут якої пролягав зі Львова через Рясне, Домажир, Страдч, Янів, Шкло, Верещиця, Козій Хребет, Городище, Красний Верх, Крехів, Жовкву, Грушів, Бірки, Львів. Він детально описав природу краю, а також побут, зайнятість та промисли населення.
На початку XX століття появляється багато наукових робіт з геоморфології та геології північно – західної частини Передкарпаття – власне Надсяння. У 1909роціна терени Яворівщини приїздить С. Рудницький, де досліджує Розточчя.
Найінтенсивнішим періодом наукових досліджень нашого краю слід вважати 1920 -1938 рр.
Красива й неповторна наша земля, яка і до нині привертає увагу кожного, хто побуває тут.
ІІІ. Закріплення знань і умінь учнів
Прийом „ Мозковий штурм ”
1. Коли була перша письмова згадка про територію нашого краю?
2.В якому літописі і про, що описується?
3. Назвіть автора збірки „ Нові природничо – політичні подорожі 1788 – 1795рр. ”
4. Хто першим дав початок розвитку українського краєзнавства на Галичині?
5.Що досліджував С. Рудницький на яворівських теренах?
6. Який період можна назвати найінтенсивнішим в історії дослідження нашого краю?
IV. Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал
Тема. Історія села Грушів
Мета: ознайомити учнів з історією рідного села та походження назви рідного краю; розвивати вміння працювати з різними історичними джерелами; прищеплювати учням практичні вміння та навички; виховувати почуття любові та поваги до рідного краю, гордості за рідне село.
Обладнання: атлас Львівської області, фотографії кадрів історії села, фотографії пейзажів села.
Епіграф сьогоднішнього уроку:
„ Село моє, краплиночка на карті
Малий куточок на Землі,
Ти, Грушів мій, перлина України
Де верби понад берегом слухають спів.
Вітер хмари жене дощові,
Але злива минає, злітають птахи
Коситься пшениця добірна,
Хай цю землю минають небезпека й гріхи
Розквітай у віках, сторона моя рідна! ”
Хід уроку
І. Мотиваційний момент
Прийом: „ Питання – роздум ”
Знаючи тему уроку, на вашу думку, що ви маєте дізнатися? ( Учні дають відповіді )
Отже, на уроці ми відкриємо цікаві сторінки історії, географії, культури своєї малої Батьківщини села Грушів від його сивої давнини до сьогодення.
Прийом: „ Питання – роздум ”
1. Прочитайте епіграф до уроку, який записаний на дошці. Поясніть, як ви розумієте зміст цих слів.
2. Що для кожного з вас означає історія рідного краю?
3. Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
ІІ. Вивчення нової теми
Географічні відомості
Карту можна вважати одним із найперспективніших витворів людського розуму, оскільки вона дає можливість правильно зрозуміти і осмислити місцезнаходження території. Подорожуючи політичною картою світу, ми переконуємося, що Україна найбільша країна Європи, а площі її областей прирівнюються до площ малих держав.
Село Грушів (пол.Hruszow ) розташоване на кордні з Польщею 85 кілометрів від Львова, 20 км на північ від районного центру - міста Яворів та 10 км на захід від селища міського типу Немирів на автодорозі місцевого значення Т1403. Межує з селами Лужки (1 км на південь ), Колониці (1 км на південний схід ) та Щеплоти (2 км на схід ). На захід через кордон межує з польським селом Будомеж.
Географічні координати села Грушів- 50˚05̍ 26̎ пн.ш.
23˚18̍ 32̎ сх.д.
Площа- 1,327 кілометрів квадратних.
Населення- 464 чоловіка.
Густота населення-349,66 чоловік на кілометр квадратний.
Історія та освоєння території
Історія села Грушів виринає з глибини віків. Важливе значення у вивченні нашого краю припадає краєзнавству. Справжнє заселення та освоєння території села розпочалося у першому тисячолітті до нашої ери.
Давньогрецький поет і лікар Гесіод назвав цей період історії людства «золотим віком», маючи на увазі загальне багатство та райські умови життя. Про цей величезний відрізок часу не маємо докладних відомостей про життя людей на території села. Є тільки скупі дані що ґрунтуються на основі аналізу археологічних знахідок.
У 2008 році археологи неподалік від Грушева виявили давнє поселення якому понад чотири тисячі років. У науковій літературі пам’ятка відома як „Грушів II ”. Це багатошарове поселення. Найдавніший матеріал походить ще з ІІ тисячоліття до н.е. Фактично на пам’ятці можна виділити два культурно-хронологічні етапи функціонування.
Перший етап ранній бронзовий (друга половина XX - перша чверть XIX ст. до н.е.) і відповідає межановіцькій культурі.
Другий – ранній залізний, датується кінцем IX-VII ст. до н.е. Під час розкопок на площі приблизно 3000 м2 науковці виявили 252 об’єкти, серед них наземні житлові і господарські споруди, відкриті вогнища, стовпові господарські ями тощо. Серед виявлених артефактів фрагменти горщиків та уламки мисок ранньозалізного часу. Крем’яні знаряддя представленні вістрями стріл, фрагментами ножів, серпів тощо.
Історія самого села Грушева, на підставі археологічних досліджень, сягає середньовіччя. Згадка з 1442 року робить Грушів одним з найстаріших поселень, яке в той час було зв’язане з посадою Любачівського старостату. У 1554 році, разом з Кровицею, село перейшло в приватні руки. У XV – XVII століттях село вже простягалося вздовж річки Завадівки, і найбільше заселеною його територією була східна частина ( район Гребля, Піски ). Згодом село розширилося і стало умовно поділятися на такі частини: Гребля, Піски, Середина, Задвір, Горбок. Такі назви і поділ збереглися до наших днів.
Історія походження назви села
Сама назва села, за переказами старожилів, має досить цікаві дві версії.
За першою - назва походить від прізвища заможного пана, який проживав на території села - пана Грушевського. Він володів великими маєтками та великою площею земель. Чужоземні купці, які проїжджали територією села запитували: «А чиї це землі?». Селяни відповідали: «Це землі пана Грушевського». Так і народилася назва - Грушів.
За другою версією, назва походить від фруктового дерева - груші. Майже кожен господар вирощував сад. Найкраще родили груші. Це й стало основою назви села Грушів.
Культурне життя у давнину
Перші згадки про Грушів сягають дохристиянських часів. Наші пращури почали засівати зерна духовної культури ще в язичницький період. У кінці першого тисячоліття н.е. на території Грушева поширилось християнство. В цей період до нашої культури долучається ще й візантійська. Їхній стик - це не зустріч, а єднання близьких за сутністю, але різних за характером культур. Віра предків стала основою, на які наклали християнські традиції, що надійно збереглися до наших часів. Ми до цього так звикли, що іноді не можемо розпізнати, де закінчується староукраїнське і починається християнське. Бо староукраїнські традиції ввійшли в плоть і кров наших звичаїв. І тепер ми не уявляємо Різдва - без куті, Великодня - без паски, Богоявлення - без щедрівок.
Якщо звернутися за довідкою до регіонального історико – мемуарного збірника „ Яворівщина і Краковечина ”, то можна багато цікавого почерпнути про середньовічне життя в селі Грушів.
У першій половині XVI століття власниками села були православні шляхтичі Цісар та Йосиф. Їх спадкоємці почали дбати про шкільництво, та давати деякі свободи, хоча ще існувала панщина. Деякі сільські діти могли вже навчатися у школі.
За часів правління Австро – Угорщини, на території села було збудовано військові казарми, будинки для офіцерського складу та інші важливі споруди для австрійського війська. Частина цих споруд збереглися донині та використовуються – прикордонною заставою, місцевою школою, будинком культури.
16 травня 1848 року було проголошено про скасування панщини. По селах люди ставили високі хрести „ ховали панщину ”. На окраїні села, грушівці теж поховали панщину.
Прийняття християнської віри нашими краянами супроводжувалось будівництвом культових святинь.
Храмове життя у селі
Найдавніша згадка про тутешнє храмове життя походить з 1578 року.
У1621 році брати: Михайло, Микола, Василь, Самуїл і Ксенофонт Літинські виділили для отця Антонія привілей на заснування в грушівському лісі над річкою Чорнявкою монастиря Святої Трійці. П’ять років пізніше, в 1626 році, це зібрання було приєднане до саме еригованого василіанського монастиря, розташованого на території тодішнього грушівського присілка Щеплоти. На новому місці монастир значно розвинувся. Монахи утримували монастир, школу риторики.
Близько половини XVII століття, за часів Яна Соб̍єського, придворний маєток змінив власників. На початку XVIII століття ними були Розвадовські. Один з них, що був галицьким каштеляном, заснував у 1715 році існуючий досі церковний комплекс з дерев’яною церквою Святого Архистратига Михаїла і окремо стоячою дзвіницею. Церква відзначається простою композицією, вона немає чітко виражених фасадів і зовнішніх прикрас. В архітектурному плані найцікавішою частиною є купол. Давні архітектори без олівця і паперу, без технічної освіти вміли малювати думкою в просторі, перетворювати простоту і покору в мистецький витвір, який і в сьогоднішній атомний вік дивує нас духом стилю. У довіднику «Пам’ятники градобудівництва і архітектури України Української РСР» (Київ, Будівельник, 1985, т.3) подано опис будівлі «Дерев’яна, тризубна, одноверха. До квадратного в плані центрального зрубу із заходу примикає менший квадратний бабинець, а зі сходу - гранований п’ятистінний об’єм. Піддашиця опирається на фігурні випуски вінців. Центральний зруб перекритий невисокою шоломоподібною банею з перехватом в основі, на світловому восьмерику, увінчаний ліхтариком з банькою. Скатні дахи східної частини і бабинця досягають карнизу центрального четверика. В інтер’єрі висотний простір верху розкрито до основи бані, глибинному розкриттю внутрішнього простору сприяє приміщення тамбура, з’єднаного з бабинцем низьким арочним вирізом. Зруби східної частини і бабинця перекриті зрубними склепіннями коробових обрисів. Хори розташовані при західній стіні бабинця, повністю відкритого в центральний об’єм. Хори побудовані у 1899р. того ж року придбаний іконостас з різночасовими іконами».
У книжці «Земля Яворівська» (Регіональний історико-меморіальний збірник- Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1984) є кілька фактів з церковного життя. Настоятелем у 1859 р. був Анастасій Маляркевич, народжений 1821 р. А у 1879 р. був о. Стефан Маренін, народжений в 1835 р., одружений, рукопокладений в 1860 р. До матірної парафії Грушева з присілками Застав’є, Букрії, Чернявка і Комарівщина належало 647 вірних. Він був також військовим капеланом. За цю безкорисну працю, по довгих літах, відзначено його золотим хрестом із титулом «Ріттер Фон». Настоятель працював інтенсивно для свого народу, для піднесення культури та добробуту села. Добрі його наміри не все вдавались. Ось, наприклад, хотів він для села за доступну ціну закупити сіножать, але жидівські агітатори підбурили селян, так що до купна не дійшло.
За австрійських часів було два швадрони кінниці. Цісарський конюший граф Розвадовський подарував палату і терен на будову касарень. З приходом війська австрійського - село піднеслося, але заразом наплинуло багато жидів. В 1913 році о. С. Маренін помер, а на його місце прийшов його внук – Віктор Жук, який був адміністратором парафії 3 роки. В 1914 прийшла російська влада. В 1915 році, коли відступали царські війська, спалили парафіяльний дім отця В. Жука. Сам отець у 1916 перейшов в іншу місцевість с. Завадів.
Настоятелями храму Архистратига Михаїла були:
Петро Андрейчук - 1916-1921 рр.
Григорій Мартинович - 1921-1939 рр.
Від 1715 року слугує церкві дерев’яна дзвіниця. Вона триярусна, з чотирискатними шатровими завершеннями. Перший і другий яруси зрубні, третій - каркасної конструкції. Другий ярус обведений глухою галереєю, на третьому прорізані невеликі голосники.
Обидві споруди створюють гармонійний ансамбль народної архітектури галицької школи.
Церква у Грушеві належала до Яворівського деканату, а після Першої світової війни - до Немирівського. Священик обслуговував також дочірні парафії у Щеплотах, Колоницях та Будомері. Цю церковну святиню села з впевненістю можемо назвати чарівним виявом нашої духовної культури і мистецтва.
Дерев’яна церква і сполучене з нею кладовище з цікавими пам’ятниками образотворчого надгробного мистецтва належить тепер до головних культурних пам’яток Грушева.
Упродовж віків своєрідною загадкою для чужинців було те, чому наш убогий сільський люд, на напади чужоземців, нищення мови і віри окупантами, впливу різних культу, міг зберегти свою, тільки йому притаманну духовність. Відповідь криється в шануванні святих речей і звичаїв. Скільки церковних предметів врятували наші односельчани з рук торговців, противників, зберігаючи їх на горищах дзвіниці, а то і у власних домівках. Не дозволяли „зужитим” святим предметам валятися під ногами, а згідно зі звичаєм спалювали матеріальне, щоб примножити духовне!
І як добре, що сьогодні грушівці стали не сторожами «похованої» церкви і навіть не просто свідками відродження, а активними учасниками поступу і святих літургій. Саме в церкві людина набуває цілющої сили і збагачує духовний світ, стає добрішою. Церква - це не дах та стіни, а люди, які їх наповняють, які оживляють церковний дзвін та протоптують стежину до святої домівки.
Історичні пам’ятки
До війни 1941 -1945 років на території села функціонував костел. Відправляв службу п. Больковский. Сьогодні костел – це біль історії , біль села.
В 1920-1934 роках Грушів входив в Львівське воєводство Республіки Польща. 15 червня 1934 року село вилучено з Яворівського повіту і приєднано до Любачівського повіту. Після анексії Галичини Союзом Радянських Соціалістичних Республік село належало до Львівської області спочатку УРСР а потім незалежної України.
В одній із реставрованих будівель розташована прикордонна застава. У зв’язку з вигідним положення села Грушів, тут було облаштовано прикордонний пункт Будомеж- Грушів. Вперше плани його створення виникли у 2007 році і повинні були бути втіленими до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Однак не вдалось їх реалізувати вчасною Будівництво пункту було завершене в травні 2013 року. Відкриття відбулося 2 грудня 2013 року.
Загалом Грушів можна охарактеризувати як такий, що має вигідне географічне положення і є своєрідною брамою на західному кордоні України.
ІІІ. Підсумок уроку
У кожної людини є мала Батьківщина. Це те маленьке село чи місто, де людина народилася, де минули її дитячі роки, де вона живе. Історія малої Батьківщини, нашого краю є не лише цікавим та захоплюючим, а й важливим. Як би далеко людина не була, вона завжди повертається до рідної домівки, до рідного порогу. Ми усі повинні пам’ятати ту землю, яка нас народила і дала нам можливість самореалізуватися.
IV. Домашнє завдання
Опрацювати поданий матеріал
Тема. Грушів в іменах
Мета уроку: дізнатися про видатних людей нашого краю, чим вони стали відомі і чому; залучати учнів до навчання, пізнання; розвивати вміння аналізувати і узагальнювати знання; виховувати любов до рідної мови, історії свого краю, повагу до видатних постатей рідного краю.
Обладнання: довідники, інтернет джерела.
Тип уроку: урок вивчення нової теми.
Хід урок
І. Вивчення нової теми
Яворівський край – це українська перлина, яка народила і продовжує
народжувати відомих людей і героїв. Яворівщина – це земля Михайла Вербицького, Андрея Шептицького, Романа Шухевича, Осипа Маковея, Андрія Скрябіна та багато інших відомих людей.
Крім відомих людей далекого, сьогодні у нас вже багато героїв. Героїв, яких не повернути. Героїв, які загинули зовсім молодими. Герої Небесної Сотні. Герої, які захищали і продовжують захищати нас від московського загарбника.
Не зітремо із пам’яті історії села роки Першої Світової війни (16.05.1914). У Львові Українська Рада висунула ідею створення українського військового загону, яким став легіон українських січових стрільців. У цей загін було зачислено і декілька наших односельчан, молодих юнаків, які навчались у Львові (брати Мартиновичі).
Після закінчення Першої Світової війни, територія нашого села перейшла під владу Польщі, цей період тривав до 1939 року. На початку 40-х років ХХ століття на території нашого села, розмістився 135 артилерійський полк 41 дивізії. Саме воїни цього полку прийняли на себе удар Великої Вітчизняної війни 1941 року.
У перші дні війни було розстріляно 10 наших односельчан:
1.Дзень Іван Миколайович
2.Дзень Дмитро Семенович
3.Горський Ян Федорович
4.Андрушко Григорій Петрович
5. Хомечко Олексій Петрович
6.Щадило Ганна Іванівна
7.Рижко Григорій Миколайович
8.Лихач Михайло Опанасович
9.Букрій Василь Михайлович
10. Іватьо Григорій Васильович
Зусиллями школярів гуртка Грушівської восьмирічної школи ̎ Юні слідопити ̎, які у 80-х роках ХХ ст. розгорнули свою пошукову роботу, було знайдено учасників бойових дій. На їхню честь, при сприянні органів місцевої влади, було встановлено пам’ятник 135 артполку 41 дивізії.
У 1943 році багато молодих юнаків вступило до дивізії СС ̎ Галичина̎. Слід зазначити, що ці люди свято вірили в світле майбутнє української нації. Серед них були:
1.Дзень Антон Іванович (вбитий НКВД)
2.Дзень Григорій Дмитрович (вивезений у Сибір)
3.Подельчак Андрій (пропав безвісті)
4.Захарко Олексій (пропав безвісті)
5.Гірка Іван (пропав безвісті)
6.Хомечко Григорій (емігрував в Англію)
7. Проць Федір Михайлович (емігрував в Англію)
8.Тарабань Василь (убитий)
У 1943 році у лісах яворівщини діяла УПА. Сотником УПА став наш земляк –Карплюк Михайло Васильович 1920 р.н., який був розстріляний НКВД у смт. Немирів.
Іватьо Григорій розстріляний у м. Червоноград.
Кравець Андрій вивезений у Сибір за участь в УПА.
Смолин Петро, Дзень Тетяна, Гроса Іван були розстріляні.
Пам’ять про них назавжди залишилася в серцях родичів, згадка про них вічна.
Ніхто не забутий і ніщо не забуто.
Післявоєнний і довоєнний період села - це жива рана в душах кожного жителя. Здійснювалися терори, арешти, вивозили цілими родинами у лютий Сибір. Насильно здійснювали колективізацію, створюючи колгоспи. Людські сльози і розпач торкнувся багатьох родин. У нашому селі був створений колгосп «Прогрес». До керівництва колгоспу прийшли - М.Чала, В. Андрушко, П. Якимів, які недбало ставилися до своїх односельчан.
Тих хто не хотів записуватися до колгоспу арештовували або забирали все майно нажите мозолем своїх рук.
Боротьба українського народу за незалежність тривала багато століть. Національна пам’ять українців зберігає спомини про подвиги та жертовність наших пращурів на цьому важкому, политому українською кров’ю шляху.
Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військових операцій Збройних Сил РФ із захоплення частини України. На захист своєї держави стали і наші військові односельці: Островський Іван Іванович, Тарабань Богдан Ярославович, Кіселик Петро Ярославович. Ми цінуємо кожного, хто захищає кордони нашої країни та береже наш спокій. Ми віримо, що настане той день коли над Україною засяє мирне сонце і ворог відступить з нашої території.
Ми, українці, підтримуємо бійців вивчаємо історію держави та рідного краю, культуру, мову, відчуваємо готовність стати на захист України.
ІІ. Закріплення нової теми та підведення підсумку уроку
Історія неможлива поза часом і лише встановивши час тих, або інших подій та їх послідовність, можна не тільки з’ясувати зв’язок з попередніми та наступними подіями, визначити причини та наслідки, виявити закономірності, а й відтворити істинний перебіг подій, відтворити минуле.
Метод: „ Мозковий штурм ”
Учитель пропонує учням відповісти на запитання: у чому полягає важливість знань про історію рідного краю?
Виберіть вислови і завершіть їх:
„ Сьогодні мені було цікаво…”
„ Сьогодні мені було легко…”
„ На цьому уроці я навчився…”
Стратегія: „ Похвала і нагорода для всіх ”
Які ви допитливі і я дуже рада.
Живіть й творіть за законами краси,
Зумійте душі почути голоси.
Любіть себе, а у собі – Людину.
Тоді підкорите ви будь-яку вершину.
Закінчити сьогоднішній урок я хочу словами пісні, яка стала гімном нашого села:
Село моє рідне, єдине,
Тебе люблю я з юних літ.
І дорогі мені стежини
Де я зробила перший слід.
Грушів ти мій рідний Грушів
Хати рідної поріг.
Грушів, ти мій рідний Грушів
Моєї долі оберіг.
Тут річка тихо протікає,
З Завдівського джерела.
Вона напевно пам’ятає
Стару бувальщину села.
Живуть тут люди сильні духом
Вони за правду , за народ.
На вівтар нашої свободи
Життя відали, в час негод.
Живе уже цілі століття
На цій землі, моє село
Пережило всі лихоліття,
І добру славу здобуло.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку