Виховна година "Життя лиш раз дається..."

Вчитель: Теслюк Н.Ю.

ВИХОВНА ГОДИНА, ПРИСВЯЧЕНА ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДом

Тема: Життя лиш раз дається…

Мета: звернути увагу учнів на основні проблеми, що породжує СНІД у світових масштабах та у нашій країні, вказати на способи профілактики цієї небезпечної для життя людини хвороби, формувати повагу і гуманне ставлення до людей, хворих  на СНІД.    

Обладнання: на дошці - вислів Сенеки «Вік живи – вік учись тому, як потрібно жити», настанови Матері Терези, слово «СНІД»; на столах -  література з тематики СНІДу, свічки, аудіозапис пісні В.Павлика «Захисти життя», комікси (http://helpme.com.ua/ua/news/new/id.2540/default.html )

Хід заходу:

Вчитель: Чи може хтось мені сказати, що таке наше життя і чому саме сьогодні у нас така тема виховного заходу?.. Тоді я попрошу вас запалити свої свічечки, вдивитися у полум’я і вдуматися у такі слова: «Життя людини – це свіча, вогонь якої запалили батьки, а як він горітиме залежить від самої людини.» Це китайське прислів’я. А я ще б додала, що життя – це гра. А граючи, ми пізнаємо світ, себе, вирішуємо проблеми сьогодення. І цих проблем багато, а одна з найголовніших – як зберегти своє здоров’я. Воно залежить від багатьох чинників: середовища, спадковості і, звичайно, від самої людини, її способу життя. Останнє – надзвичайно важливе. Необачність – крок до однієї із найстрашніших хвороб людства – СНІДу. У 1988 році ООН проголосила 1 грудня Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом, а третю неділю травня – Днем пам’яті людей, що померли від СНІДу. І, хоча з того часу уже минуло більше 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛінфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.

 Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

А які асоціації, пов’язані з цим словом, виникають у Вас?

(Вправа «Мозковий штурм» - викликані асоціації до слова СНІД).

Вчитель: Що ж це за хвороба, яка викликає такі сумні асоціації? Що нам відомо про неї?

Учень: (подає інформацію про СНІД). Серед численних хвороб, якими страждає нині людство, СНІД є однією з найтяжчих. Цю хворобу спричинює особливий збудник – ВІЛ. Уперше ретровірус ВІЛ був виділений та ідентифікований 1983 року французькими вченими на чолі з Монтаньє в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, який спричинює поєднання небезпечних для людини інфекцій,  яке не може здолати імунна система через її руйнування вірусом імунодефіциту людини, повідомили американські вчені з Національного інституту здоров’я на чолі з Робертом Галло.

За оцінками програми ООН з ВІЛ-інфекції/СНІД (ЮНЕЙДС) з початку епідемії ВІЛ-інфекції у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 [63~89] млн. людей, померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. осіб. ВІЛ-інфекція/СНІД стали потужними чинниками, що призводять до багатофакторного деструктивного впливу на соціальне та економічне життя суспільства. У найбільш уражених СНІДом регіонах відзначено зниження середньої очікуваної тривалості життя на 15-20 років. Для країн з негативним приростом населення масштабна епідемія ВІЛ-інфекції посилила існуючі демографічні проблеми. Економічний збиток від епідемії обумовлюється, в першу чергу, збільшенням непрацездатного населення

У 2014 році стратегія ЮНЕЙДС щодо прискорення заходів у відповідь на ВІЛ-інфекцію/СНІД (Fast Track) запропонувала нові цільові показники прогресу у припиненні глобальної пандемії ВІЛ-інфекції після 2015 року: 90-90-90 (до 2020 року) та 95-95-90 (до 2030 року). Це означає, якщо 90/95% людей, які живуть з ВІЛ, будуть знати про свій ВІЛ-позитивний статус, і якщо 90/95% людей, які знають свій ВІЛ-позитивний статус, отримуватимуть високоефективну антиретровірусну терапію, то у 90/95% людей, які отримують відповідне лікування, рівень вірусного навантаження ВІЛ буде невизначуваним, що суттєво зменшить ймовірність передачі ВІЛ-інфекції та подальше поширення хвороби.

Застосування підходу ЮНЕЙДС дозволить попередити до 2030 р. приблизно 28 млн. нових випадків ВІЛ-інфекції, 21 млн. смертей, обумовлених СНІДом, уникнути додаткових витрат у зв’язку з ВІЛ у розмірі 24 млрд. доларів США та взагалі ліквідувати глобальну пандемію ВІЛ-інфекції.

У контексті забезпечення глобальних цілей у протидії епідемії ВІЛ-інфекції в Європейському регіоні до 2030 року ВООЗ розробила Європейський план дій з профілактики і контролю за ВІЛ-інфекцією/СНІДом на 2016-2021 роки, що відповідає положенням Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), Глобальної стратегії сектора охорони здоров’я з боротьби з вірусним гепатитом та інфекціями, що передаються статевим шляхом, Європейської програми «Здоров’я-2020», Стратегії ВООЗ з ліквідації туберкульозу до 2035 року.

Учень: Не обминула ця біда й Україну (https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/statistika-z-vilsnidu ). Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За оцінними даними, на початок 2018 р. в країні проживало 244 000 ВІЛ-позитивних людей. Кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону. Згідно з офіційними статистичними даними за період 1987 — травень 2019 р., у країні офіційно зареєстровано 341 084 випадки ВІЛ-інфекції серед громадян України, зокрема 114 487 випадків захворювання на СНІД і 49 751 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.

Станом на 01.04.2019 у закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебувало 142 076 ВІЛ-інфікованих громадян України (показник 336,5 на 100 000 населення), зокрема 46 987 хворих із діагнозом «СНІД» (111,3).

Захворюваність на ВІЛ-інфекцію в Україні зростала до 2013 р., коли в країні було зареєстровано найбільшу кількість ВІЛ-інфікованих осіб (21 631). Подальше значне зниження захворюваності на ВІЛ-інфекцію у 2014 та 2015 рр. пов’язане передусім з відсутністю статистичних даних АР Крим та частини території проведення антитерористичної операції. У наступні роки захворюваність на ВІЛ-інфекцію у країні зростала (з 15 869 випадків у 2015 до 18 194 у 2017 р.), показник захворюваності 2017 р. становив 42,8 на 100 000 населення, що на 7% більше, ніж 2016 р. У 2018 р. показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію залишився на рівні минулого року, із незначним зниженням абсолютної кількості вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції. Захворіло 18 099 осіб (42,8 на 100 000 населення) проти 18 194 (42,8 на 100 000 населення).

Найвищі рівні захворюваності на ВІЛ-інфекцію зареєстровано в Одеській (109,2 на 100 000 населення), Дніпропетровській (107,0), Миколаївській (74,9) областях, м. Київ (63,1), Київській (53,5), Кіровоградській (52,1), Херсонській (48,4), Чернігівській (48,4) областях.

Характерно, що зростання захворюваності відбувається в усіх західних областях, окрім Волинської і Тернопільської, а також у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Сумській, Черкаській областях та м. Київ.

Учень: Симптоми ВІЛ-інфекції різноманітні та складні. Серед них можуть бути й такі: колотіння, збільшення лімфатичних вузлів, висип на шкірі, кашель, значна втрата ваги, низька працездатність, утрата апетиту, діарея. Нині встановлено, що основними шляхами зараження ВІЛ-інфекцією є такі: статевий, через контакт із продуктами крові інфікованої людини, тобто при переливанні крові, що містить ВІЛ, при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків, після вірусоносія, від матері (хворої чи вірусоносія) дитині до, під час або після пологів. Всі інші шляхи інфекції при СНІДі не мають значення. Як правило, в організм потрапляють одиниці незначної кількості вірусу. І зараження не відбувається. Отже, хвороба не передається через рукопотискання, поцілунки, їжу, предмети домашнього вжитку, спортивні предмети, при купанні в басейні, у душі, через спілкування з домашніми тваринами, при догляді за хворими на СНІД. Не беруть участі в його передачі і комарі та інші кровосисні комахи. У всьому світі проводяться наукові роботи зі створення вакцин та ліків проти ВІЛ-інфекції, але на сьогодні СНІД не лікується. Єдиним методом боротьби із хворобою залишається попередження передачі вірусу.

  У структурі шляхів передавання ВІЛ і далі зростає частка статевого шляху (65,6%), проте актуальність парентерального шляху передавання під час введення наркотичних препаратів залишається високою, незважаючи на тенденцію до зниження (20,8%).

Протягом останніх п’яти років значення показників захворюваності на СНІД становило близько 20–22 на 100 000 населення, смертності від СНІДу — близько 7–8 на 100 000. Із 2015 р. захворюваність на СНІД в Україні зросла з 19,8 на 100 000 населення до 21,9 у 2017 р. (з 8 468 до 9 308 осіб). Смертність від СНІДу зросла з 7,1 до 7,7 на 100 000 населення (з 3 032 до 3 298 осіб).

Упродовж 2018 р. від хвороб, зумовлених СНІДом, померло 3 448 осіб, що на 150 більше, ніж 2017 р. Інтенсивний показник зріс із 7,7 до 8,1 на 100 000 населення. Найвищі рівні смертності від СНІДу зареєстровано у Дніпропетровській (26,7 на 100 000 населення), Одеській (21,1), Миколаївській (13,7), Кіровоградській (12,3), Запорізькій (8,7) областях та в м. Київ (8,9). Основною причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз — понад 50% всіх випадків смерті від СНІДу.  

Вчитель: За останні п’ять років країна досягла значного прогресу в лікуванні ВІЛ-позитивних осіб. Охоплення антиретровірусною терапією зросло майже вдвічі (з 56 000 до 102 000 осіб), утримання на терапії через 12 і більше місяців від її початку зросло з 69% до 88%.

Відповідно до Стратегії UNAIDS на 2016–2021 роки «На шляху прискорення для подолання СНІДу» для припинення епідемії ВІЛ-інфекції необхідно вжити заходів для того, щоб до кінця 2020 р. 90% ЛЖВ знали про свій ВІЛ-статус, 90% людей, які знають про свій позитивний ВІЛ-статус, отримували відповідне лікування і 90% людей, які лікуються, мали невизначувані рівні вірусного навантаження ВІЛ. Таким чином, в Україні до 2020 р. додатково 97 000 ЛЖВ мають бути охоплені лікуванням, а 87 000 з них — мати невизначувані рівні вірусу в крові.

Отже, серед населення є певні групи людей, які мають підвищений ризик інфікування, через недотримання норм сексуальної поведінки. Це так звані групи ризику. До них належать гомосексуалісти, наркомани, повії, особи, які часто змінюють статевих партнерів. Ми до цих груп не належимо. То чи загрожує нам СНІД, чи варто бути пильними? Давайте з’ясуємо.

(Перегляд та обговорення коміксів: розвінчуємо міфи про ВІЛ)

Вчитель: Таким чином, над планетою вирує пожежа під назвою СНІД і ніхто з нас не застрахований! Пам’ятайте, що більшість захворіли на СНІД внаслідок власної необачності й недостатньої інформованості, через несерйозне ставлення до власного здоров’я. Як можна загасити цю пожежу? Чи не загине цивілізація?

Учень: (подає інформацію про запобіжні заходи, щодо боротьби із СНІДом). Всесвітня організація охорони здоров’я розробила глобальну програму боротьби із СНІДом. Серед медичних заходів, передбачених цією програмою, велике значення мають санітарно-профілактичні. З 1985 року в усіх країнах світу запроваджено жорсткий контроль донорської та плацентарної крові, її препаратів, а також різних органів, що відбираються для трансплантації. У лікарнях і поліклініках ведеться контроль за стерилізацією ріжучих, колючих та інших інструментів. Якщо діагноз СНІДу підтверджений результатом лабораторного дослідження, то згідно із Законом України «Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист населення», Кримінальним та Кримінально-процесуальним Кодексами України, ВІЛ-інфікований чи хворий на СНІД, зобов’язаний вжити заходів щодо запобігання поширенню інфекції, повідомивши осіб, які були з ним у статевих контактах, про можливість їх зараження. Свідоме зараження ВІЛ особою, яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, карається позбавленням волі на термін до 8 років.

Пріоритетними кроками у боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції в країні залишаються: забезпечення рівного доступу до консультування і тестування, вчасне охоплення ВІЛ-інфікованих осіб послугами догляду та безперервне забезпечення підтримуючою антиретровірусною терапією на безоплатній основі, попередження нових випадків інфікування ВІЛ-інфекцією. Зокрема, розширення обсягів антиретровірусної терапії дозволяє людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією, отримати шанс на якісне та продуктивне життя та розширює можливості попередження подальшої передачі ВІЛ. Громадськість в Україні впевнена, що тільки спільні дії сприяють зміцненню організованих зусиль по боротьбі з ВІЛ-інфекцією/СНІДом. Саме тому 12 червня 2019 року Уряд затвердив відповідну Постанову про «Деякі питання надання послуг представникам групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ».

Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні набула найбільших в Європі масштабів. Експертів ООН турбує той факт, що розвиток епідемії продовжує випереджати масштаби і темпи боротьби з нею. Про це повідомляє Центр новин ООН. А в той час в Україні, щодня, від СНІДу нажаль помирає в середньому 7 осіб.

ВІЛ-інфекція – проблема не менш соціальна, ніж медична. ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, шанобливого ставлення до людської гідності, гуманного відношення з боку суспільства. Особам, зараження яких сталося внаслідок медичних маніпуляцій, встановлюється пенсійне забезпечення та право на першочергове отримання житла. Людство вже пройшло шлях від страху і бажання ізолювати хворих та інфікованих ВІЛ, до розуміння того, що ці люди потребують допомоги і підтримки суспільства.

Вчитель: Якось одна людина йшла вздовж морського узбережжя. Вона помітила, що за ніч на берег викинуло величезну кількість морських черепашок і зірок. Із радістю, насолоджуючись вранішнім сонцем, людина відмірювала милю за милею по піску. Удалині вона побачила, як хтось танцює на пляжі. Здивована тим, що хтось радіє життю таким дивним чином, вона підійшла ближче. Коли вона наблизилась, стало очевидним, що фігурка не танцює, а дивно повторює якісь дії. Підійшовши ще ближче до маленької фігурки, людина побачила, що це дитина. Маленька дівчинка старанно збирала на березі морських зірок і кидала їх у море. Від подиву людина зупинилася на мить, а потім запитала: «Навіщо ти кидаєш у море морських зірок?» «Якщо я залишу їх на березі, - відповіла дівчинка, - сонце висушить їх, і вони помруть. Я кидаю їх у море тому, що хочу, щоб вони жили». Людина замислилася на мить, вражена словами дівчинки, але потів, згадавши, скільки миль морського узбережжя вона пройшла, сказала: «Так їх, цих зірок, тут на березі мільярди! Що ти можеш змінити?» Дівчинка на хвилину замислилась над словами людини, а потім повільно нахилилась, підняла ще одну морську зірку і кинула її у бурхливе море. Потім повернулася до людини й усміхнулася: «Можливо, ви маєте рацію, - сказала вона, - але для цієї зірочки я змінила життя.»   

Тож будемо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу. Їх суспільство не є небезпечним для нас, а наше їм необхідне. Адже кожна людина має право на життя і, щодня, щохвилини, ми повинні пам’ятати настанови великої Матері Терези:

Життя – це шанс. Злови його!

Життя – це краса. Милуйся нею!

Життя – це радість. Насолоджуйся нею!

Життя – це мрія. Здійсни її!

Життя – це виклик. Прийми його!

Життя – це обов’язок твій насущний. Виконай його!

Життя – це цінне багатство. Цінуй його!

Життя – це скарб. Бережи його!

Життя – це любов. Тішся нею!

Життя – це таємниця. Пізнай її!

Життя – це обіцянка. Виконай її!

Життя – це вмістилище зла. Здолай усе!

Життя – це пісня. Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба. Стань борцем!

Життя – це трагедія. Зрозумій її!

Життя – це щастя. Заслужи його!

Життя – це твоє життя. Оборони його!

«Береженого і Бог береже». Сьогоднішні «бережені» не ховаються від світу за високим муром. Вони діють самі і спонукають до дій інших. Стати у їх ряди раджу і Вам, тому пропоную написати пам’ятку – есе «Настав час для дій!» І нехай ця пам’ятка буде пріоритетом у Вашому житті. А вогник Вашого життя у символі маленької свічечки, яку Ви тримаєте, стелиться рівно і довго не згасає.

(Звучить пісня В.Павлика «Захисти життя», учні пишуть пам’ятку-есе).

Використана література:

1. ВІЛ/СНІД: відчуй себе захищеним. Шкільний світ, №25-28, 2004р.