Життя людини на теренах України за первісної доби. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів з місцями розташування основних стоянок первісних людей на території України; поглибити знання учнів з теми «Життя людей за первісних часів» шляхом вивчення особливостей пам'яток первісних людей на території України, узагальнити основні характеристики трипільської культури; розвивати образне мислення.

Перегляд файлу

Тема : Життя людини на теренах України за первісної доби. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України

Мета: ознайомити учнів з місцями розташування основних стоянок первісних людей на території України; поглибити знання учнів з теми «Життя людей за первісних часів» шляхом вивчення особливостей пам’яток первісних людей на території України, узагальнити основні характеристики трипільської культури; розвивати образне мислення.

Очікувані результати. Після цього уроку учні навчаться:

показувати на карті й називати період існування найвідоміших стоянок первісних людей Королеве, Мізинську, Кирилівську стоянки, Королеве на Закарпатті, Киїк-Коба в Криму, Межиріцька стоянка

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

І. Організація навчальної діяльності (1 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань (4 хв.)

Вправа «Співвіднеси термін і поняття» (Виконується швидко за допомогою інтерактивної дошки)

1 Кераміка Колектив родичів, що разом працював і мав спільне

майно

2 Стоянка Перший метал, який почали обробляти первісні

люди

3 Ремесло Виготовлення гончарних виробів з глини

4 Археологічна культура Досвідчені члени роду

5 Старійшини Заняття з виготовлення знарядь праці, побутових

предметів

6 Родова община Декілька великих сімей, об’єднаних в родову

общину

7 Мідь Не укріплене поселення для проживання в період

кам’яного віку

8 Рід Речові залишки, знайдені під час розкопок, що

належать до одного історичного часу та однієї

території, і мають спільні риси.

Учитель підводить підсумок роботи актуалізації пізнавальної діяльності учнів.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів (5 хв.)

Перегляд відеосюжету «ЯК ЖИЛИ ЛЮДИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В ПЕРВІСНУ ДОБУ».

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку (30 хв.)

1.Життя людини на теренах України за первісної доби

Учитель. Звертаю вашу увагу, що на території України археологи знаходять найбагатші стоянки періоду пізнього палеоліту - енеоліту.

Пропоную: пригадати хто такі археологи і що вивчає наука археологія.

Археологи – це вчені, які вивчають минуле людства на основі матеріальних решток, таких як знаряддя праці, предмети побуту, залишки споруд та інші артефакти, що збереглися в землі.

Розповідь вчителя

Первісна людина на території України з’явилася майже 1 млн ків тому. На території України розташовані стоянки первісних людей доби палеоліту, мезоліту та енеоліту.

Бесіда

А що ж таке стоянка? Яка у вас виникає асоціація, коли ви чуєте це слово?

Стоянка – в археології, це тимчасове поселення людей кам’яного віку.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо більш детально такі стоянки первісних людей:

(Назви стоянок супроводжуються показом на історичній карті)

Королеве на Закарпатті.
Киїк-Коба в Криму.
Мізин на Чернігівщині.
Кирилівка на Київщині
Межиріцька стоянка

Королеве на Закарпатті

Залишки знарядь праці найдавніших на території України первісних людей були знайдені на одній із гір над річкою Тисою біля селища Королево на Закарпатті. Вісім культурних шарів свідчать про життя та діяльність людей у цьому місці в період від 1 млн до 35 тис. років до н. е.

Стоянка в Королевому унікальна тим, що це найдавніша з відомих стоянок первісних людей у Центральній та Східній Європі. Водночас відома вона лише незначному колу науковців і любителів давнини.

Віртуальна екскурсія

Дізнайтеся більше про найдавнішу пам’ятку людського існування на теренах України! Перегляньте відео «Стоянка первісних людей в Королевому» й знайдіть відповіді на подані запитання.

1. Які археологічні знахідки підтверджують життя первісних людей на стоянці в Королевому?

2. Давні люди якого виду «заснували» стоянку в Королевому?

Чисельність первісних людей збільшувалася. У ході еволюції з’являлися нові види людини. Вони освоювали нові території, набували нових умінь. Давні люди оселялися й на землях України.

Про найдавнішу історію України нам «розповідають» археологічні знахідки. Досліджуючи різні речові пам’ятки, вчені поволі відтворюють картину життя первісних людей на теренах України.

Ки́їк-Ко́ба — двошарове середньопалеолітичне поселення в гроті на річці Зуя в Білогірському районі Криму. Киїк-Коба є найдавнішою пам'яткою неандертальського поселення на території України.

Грот Киїк-Коба утворився під впливом просочування ґрунтових вод і вивітрювання. Грот знаходиться на висоті близько 90 м над гірською річкою Зуя, на її правому березі за 25 км на схід від Сімферополя. Грот схований у лісових заростях і серед скелястих обвалів. Недалеко від грота є джерело.

Пам'ятку відкрив і досліджував Гліб Бонч-Осмоловський в 1924—1926. У нижньому культурному шарі (ранньомустьєрський час) знайдені невеликі крем'яні знаряддя - гостроконечники, скребла, ножі, кістки тварин — мамонта, бізона, шерстистого носорога, гігантського й шляхетного оленя, сайги, диких коней, осла. Виявлені також залишки стінки, спорудженої в мустьєрський час для захисту мешканців грота від холодних вітрів. Збереглися сліди древніх вогнищ. Усюди в границях житлової площі зустрічаються розколотий кремінь, знаряддя, кістки тварин, вугіллячка.

Кожне печерне поселення людина зазвичай займала восени або взимку і, як правило, у закритих вузьких долинах гірських річок, біля виходу на низинні ділянки рельєфу — основні мисливські угіддя.

Площа скельних жител-сховищ, кількість і розміри знайдених тут вогнищ свідчать про те, що в печерах переважно мешкало одночасно дві-чотири сім'ї з чисельністю 6-7 осіб кожна.

У видовбаному в скелястому дні грота заглибленні знайдене поховання неандерталки так званого класичного типу, що лежала на правому боці зі злегка підігнутими ногами (збереглися кості стіп, гомілки, кисті й зуб). Поблизу розташовувалося поховання однорічної дитини, теж покладеної у скорченому, «утробному» положенні. Подібні поховання зустрічаються й на інших найдавніших стоянках Криму.

3.Мізин на Чернігівщині.

Мізинська стоянка — одна з найвизначніших археологічних пам'яток пізнього палеоліту в історії не лише України та Європи, а й світу. Її дослідження дозволило відкрити нову для науки історичну культуру кроманьйонців європеоїдного типу. Розташована вона на Сіверщині, поблизу села Мізин (Коропський район, Чернігівська область). Тут знайдено першу у світі колекцію давніх музичних інструментів.

Історія відкриття

Восени 1907 року на подвір'ї козака Кошеля з села Мізин було знайдено якісь великі кістки. Новина швидко поширилася і зацікавила археологів. Як з'ясувалося згодом, тут було поселення давніх людей (кроманьйонців). За сторічний період досліджень археологи відкопали п'ять круглих жител діаметром близько семи метрів і площею до 25 м². Ці куполоподібні житла були схожі на «чуми» північних народів: споруджені з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин, а ззовні обкладені тваринними кістками та рогами. Поблизу них було місця обробки каменю та кісток.

Крім житлових і господарських споруд на цій території знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамота: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами.

Безцінною знахідкою на Мізинській стоянці є дивні вироби з кісток (також з орнаментом), що являють собою музичні інструменти, які застосовувалися для супроводу танців. До так званих звучних інструментів належить також «шумлячий» мізинський набірний браслет, який складається з п'яти окремих незамкнених кілець. Це своєрідні кастаньєти, які поки що є єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі Східної Європи.

Стоянка розкопувалась і вивчалась багатьма відомими українськими істориками та археологами: Ф.К. Вовком, Л.Х. Чикаленком, В. Є. Куриленком та ін. Найвідомішим дослідником Мізинської стоянки став відомий археолог Іван Гаврилович Шовкопляс, який протягом семи років (1954-1961) досліджував знахідки.

Пам'ятка археології «Мізинська стоянка» розташована на території Мезинського національного природного парку.

4.Кирилівка на Київщині

Кирилівська стоянка — пізньопалеолітична стоянка, відкрита археологом Вікентієм Хвойко в 1893 році у межах м. Києва по вулиці Кирилівській. Це найдавніше поселення на території сучасного Києва (звідси її назва). Датується приблизно 25 000 рр. до н. е., але висловлюються думки про ще більшу давність поселення. Знаходилась на високому мисі борової тераси понад Дніпром розмірами 120 на 50 м. Складалася з двох культурних горизонтів (шарів) — нижнього та верхнього. Нижній шар розташовувався на глибині бл. 30 м — довготривале поселення пізнього палеоліту — 17-20 тис. років до н.е.; розкопана площа становила бл. 10 тис. кв. м. Виявлено кістки 67 мамонтів та вогнищь. Крем’яні вироби малочисельні. Колекція знарядь складається переважно з різців серединного і кутового типів, їхніх нуклеподібних зразків та двох скребачок типу укорочених пропорцій. Знахідки мистецтва представлені бивнем із гравіюванням у вигляді ліній вертикальних нарізок і бивнем зі стилізованими зображеннями тварин.

5.Межиріцька стоянка — місце знахідки найдавнішої карти на землях України

Мешканці Межиріцької стоянки (сучасна Черкащина) так само, як і інші первісні люди, жили з полювання. Полювали переважно на бізонів та оленів, зрідка — на мамонтів. Реконструкція їхніх жител дозволяє уявити будівельні технології доби палеоліту.

У пошуках здобичі давні мисливці змушені були здійснювати довгі переходи. Це сприяло розвитку уміння орієнтуватися на місцевості. Свідченням цього є пам’ятка, яку вчені визначають як найдавнішу карту, створену на теренах України.

Реконструкція малюнка на Межиріч-карті (близько 14 тис. років тому)

V. Закріплення знань (3 хв.)

1. Чим відрізнялися стоянки первісних людей на території України та в в Азії чи в Африці? (Стоянки первісних людей в Україні відрізнялися від азійських та африканських своїм географічним положенням, що зумовлювало доступність ресурсів, кліматичні умови та геологічну формацію, а також відрізнялися за типом житла (печери, намети, землянки) та наявністю археологічних знахідок).

2. Чому важливо виявляти, досліджувати і зберігати пам’ятки первісної доби? (Пам'ятки первісної доби важливо виявляти, досліджувати та зберігати, оскільки вони є унікальними джерелами знань про історію, культуру та еволюцію людства, допомагають зрозуміти процес формування давніх суспільств і є безцінним елементом світової спадщини, що формує патріотизм і культурний рівень суспільства).

VI. Домашнє завдання (2 хв.)

Прочитати параграф 4, виконати завдання 2 на стр. 21- Витлумачте поняття стоянка, культурний шар, людиноподібні істоти, кам'яний вік (палеоліт, мезоліт,неоліт), речові історичні джерела.

Картинки по запросу киїк коба