Зовнішні фактори впливу на формування особистості

Про матеріал

Суттєвою ознакою XXI є його гіпер-інформатизованість, що з одного боку дозволяє отримати максимально повну інформацію про події, що відбуваються у суспільстві й світі, з іншого - несе певні загрози, оскільки групою ризику неконтрольованого користування телебаченням і різноманітними інтернет-ресурсами є діти і підлітки.

Опосередковане сприйняття світу через засоби масової комунікації нерідко формує у дітей помилкові цінності та нездатність до формулювання самостійних висновків та прийняття виважених рішень. Це у свою чергу призводить до спотворення розуміння загальноприйнятих моральних-етичних принципів і законів.

Даний матеріал рекомендую використати для інформування батьків про вплив ЗМІ, технічних пристроїв на розвиток дитини.

Перегляд файлу

Результат пошуку зображень за запитом "українська рамка" 

 

 

 

Навчально-виховний комплекс

«Дошкільний  заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зовнішні фактори впливу на особистість

 (Інтернет, соціальні мережі, ЗМІ)

Доповідь на педраду

 

 

 

 

 

 

 

 

вчитель інформатики

Іващенко Є.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

2017р.


Американський вчений Девід Елкін довів, що звуки важкого металу призводять до звертання білку (яйце, покладене біля колонки на 20 хв. на концерті перетворюється на варене). Рослини від звуків «важкого металу» призупиняють свій ріст, а від класичної – ростуть краще. Кристали води, заморожені під час звучання класичної музики або добрих лагідних слів набувають рівної, красивої, довершеної форми (фото). (слайд 2)

Якщо певна інформація так впливає на рослини і речовини, то тим більше вона впливає і на людину, особливо на дитячий організм, який тільки формується. Останніми роками все більше інформації ми – люди отримуємо через ЗМІ.

 

Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що людство знаходиться на початку розвитку «третьої» (поруч з писемним і усним мовленням) системи культури – культури засобів массової комунікації суспільства. Массова комунікація дозволяє встановлювати та підтримувати звзок з більш широким соціальним середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх безпосереднього оточення. Сучасні ЗМІ звертаються до багатомільонної аудиторії, створюють новий тип культури – аудіовізуальний. (відео – слайд 4)

 

За результатами дослідження національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (брали участь 1671 респондент 75 ЗНЗ, а саме: 75 учителів та 1596 учнів. Більшість учителів, які брали участь у дослідженні, мають стаж роботи більше 20 років. Гендерний склад респондентів-учнів розподілився таким чином: у дослідженні брала участь майже однакова кількість дівчат та хлопців.  Більшість учнів, які брали участь у дослідженні, мають достатній рівень навчальних досягнень, дещо більше третини – середній), більшість учнів найчастіше отримують цікаву для них інформацію з Інтернету, дещо більше половини - через телебачення та лише четверта частина - із книг. Газети та радіо як джерело інформації учнями майже не використовуються. (слайд 3)

 

 

- Наскільки часто дивляться телевізор зовсім маленькі діти?

 

- Надзвичайно часто. За даними дослідження Сімейного фонду Кайзера (Kaiser Family Foundation) 74% дітей і немовлят дивляться телебачення до досягнення двох років. 43% дітей віком до двох років дивляться телебачення щодня, 18% щодня переглядають відео або DVD. Батьки 88% дітей, які дивляться телебачення, стверджують, що перебувають в одному приміщенні з ними під час перегляду завжди або майже завжди.

 

 Діти віком до шести років у середньому проводять дві години на день перед екранними медіа – стільки ж, скільки граються на вулиці, і втричі більше, ніж читають чи слухають, як хтось читає їм. 77% самі вмикають телевізор. 71% дивляться DVD або відео. 67% обирають певні програми.

 

Суттєвою ознакою XXI є його гіпер-інформатизованість, що з одного боку дозволяє отримати максимально повну інформацію про події, що відбуваються у суспільстві й світі, з іншого - несе певні загрози, оскільки групою ризику неконтрольованого користування телебаченням і різноманітними інтернет-ресурсами є діти і підлітки.

 

Опосередковане сприйняття світу через засоби масової комунікації нерідко формує у дітей помилкові цінності та нездатність до формулювання самостійних висновків та прийняття виважених рішень. Це у свою чергу призводить до спотворення розуміння загальноприйнятих моральних-етичних принципів і законів.

(слайд 5)

  Більше за все діти віком 10 – 16 років люблять дивитися фільми. Зокрема близько половини учнів надають перевагу художнім фільмам, трохи більше четвертої частини опитаних учнів - гумористичним і музичним програмам. Майже п'ята частина опитаних любить дивитися науково-популярні програми та лише деяка частина - новини.

http://document.ua/idoc/120858_5.gif

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Обираючи фільм для перегляду, більшість учнів надають перевагу такому жанру як комедія; близько третини опитаних - трилерам і бойовикам; кожен четвертий - фільмам жахів. Лише десята частина опитаних учнів люблять дивитися науково-популярні фільми. (слайд 6)

 http://document.ua/idoc/120858_6.gif

Отже, аналізуючи результати, можна зробити висновок, що найбільш вираженою потребою дітей у віці 12 - 15 років є потреба у позитивних емоціях, у знятті тривожності засобом знецінення; по-друге, майже третина опитаних надає перевагу трилерам та бойовикам, що може свідчити про сублімацію(перенаправлення) агресії, спрямованої на певний об'єкт; захоплення фільмами жахів може свідчити про потребу переживання інтенсивних емоцій чи притуплення власних страхів шляхом "зустрічі" з ними. На жаль, тільки незначна частина учнів надає перевагу перегляду науково-популярних програм, що мають інформаційно-освітній характер. Це може бути пов'язано з кількістю та якістю запропонованих телебаченням програм цього сегменту та з уподобаннями даної групи опитаних.

 

Після перегляду деяких фільмів більшість підлітків прагне самовдосконалюватися та допомагати іншим. Хоча за результатами дослідження, більше як у третини учнів після перегляду деяких фільмів виникає бажання шокувати оточуючих, а у кожного десятого - бажання завдати шкоди комусь чи чомусь. Це може свідчити про те, що деякі фільми дійсно провокують підлітків на необдумані вчинки, агресивну поведінку.

 http://document.ua/idoc/120858_22.gif

 

Дані соціологічного дослідження канд. псих. наук О. Ю. Дроздова (Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України) зазначають, що 58 % молоді прагнуть копіювати поведінку телегероїв, здебільшого з іноземних фільмів, а 37,3% молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, наслідуючи телегероїв.

 

З погляду охорони здоров'я значна частина рекламної продукції, яка поширюється у засобах масової інформації, категорично протипоказана, наприклад, відслідковується стійкий взаємозв'язок між показниками поширеності куріння серед підлітків і рекламою тютюнових виробів. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) відзначає, що надмірне захоплення телепередачами, фільмами і комп'ютерними іграми може привести до збільшення випадків насильства, зниження фізичної активності, розвитку ожиріння та інших проблем зі здоров'ям. (слайд 7)

За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені в школі, середньостатистична дитина бачить по телевізору 8000 убивств та 100 000 актів насильства. Крім того, дослідники дійшли висновку, що телебачення пропагує розбещеність, адже у 91% епізодів, що показують сексуальний зв´язок між чоловіком і жінкою, партнери не одружені.

 

Якщо дорослий ще може критично оцінювати всю цю телепродукцію і відмежовувати уявну реальність від дійсності, то дитина часто ці телевізійні схеми сприймає як план для реалізації в реальному житті і у неї поступово формується кримінальний стиль мислення.

 

. У результаті маємо звикання до цих сцен, уявлення, що основний шлях вирішення більшості проблем – насильницький, та формування вельми дивних ідеалів чи взірців для наслідування (позитивний герой бойовика, на загал, стріляє чи вбиває учетверо більше, ніж герой негативний)..

 

 Особливо небезпечно показувати фільми зі сценами насилля чи розпусти та агресивні мультфільми маленьким дітям. Ці діти не можуть ще критично оцінювати побачене і намагаються його реалізувати в житті. Наприклад, коли двохлітнім дітям показали «Тома і Джеррі», то після фільму вони почали битися маленькими табуреточками, які були в кімнаті, копіюючи героїв. А деякі діти можуть взяти молоток чи ніж, як герої цих мультиків і вдарити іншу дитину чи навіть дорослих.

 

На жаль значна частина зарубіжних мультфільмів наповнені агресивними чи аморальними сценами. Згадаймо різноманітних покемонів та кіборгів, які постійно знищують один одного. А деякі навіть в цілому добродушні американські мультфільми наприклад «Шрек», мають сцени, що виховують жорстокість. Мене та й багатьох моїх знайомих шокувала сцена, коли Шрек, щоб сподобатись Фіоні, надуває жабку. Що ж тоді діти будуть робити, щоб сподобатись іншому. Дослідники виявили, що діти, які здійснили злочин, покалічивши інших дітей під час гри, взагалі не розуміють, що таке біль живої істоти та співпереживання, бо вони не можуть поставити себе на місце тої дитини, якій вони завдали шкоди, бо батьки їх цьому не навчили, а мультфільми навпаки показували, як «прикольно» завдавати болю іншій істоті чи людині, як це показано в «Томі і Джеррі».

 

Тому подібні мультфільми дітям не можна показувати ні в якому разі, а в нас вони транслюються щоденно, є навіть спеціальні канали, здебільшого наповнені подібною продукцією. То якою виросте дитина, яка дивиться такі фільми?

Згадаймо випадок з кількома старшокласниками ужгородської школи, які били та всіляко принижували кількох своїх однокласників та молодших дітей. Хулігани викручували дітям руки, використовували окремі «прийоми» армійської дідівщини, голову однієї жертви засовували в унітаз шкільного туалету, на одному хлопцеві імітували статевий акт. Але вони ще й зняли все це на відео, та ще й запустили в Інтернет відеоролик під назвою «Лох — це доля», щоб всі бачили, які вони круті. Багатьох вразив також той факт, що один із старшокласників показував відзняте відео своїй мамі, яка... лише весело сміялася, дивлячись, як «приколюється» її син. Я думаю, що через деякий час вона буде гірко плакати, пожинаючи плоди свого виховання, але буде вже пізно. Згадаймо також популярний серед підлітків серіал “Беверлі Хілз”, «Друзі» з його вседозволеністю, яка трактується як незалежність, ледь не щоденною зміною партнерів і щовечірніми пиятиками, як типом культурного дозвілля. Результати ми вже спостерігаємо в реальному житті.

 

Барселона. Троє підлітків вирішили повторити трюк, який вони побачили по телебаченню і пізно ввечері натягнули через вулицю пластиковий шнур і спостерігали як він перерізав горло мотоциклісту.

 

Лондон. Два шестирічних хлопчика повністю зруйнували будинок своїх сусідів, щоб повторити телепередачу і заслужити премію. В дитячий передачі пропонувалося самим орігінальним способом зруйнувати, побудований в телестудії будинок.

 

Осло. Група 5-6 літніх дітей гралися в черепашки – ніндзя і насмерть забили одну із дівчаток.

 

Валенсія. 20-літній юнак, переодягнувшись черепашкою ніндзя заліз в сусідній будинок і зарізав подружжя і їхню дочку.

 

21 січня 2009 року на Вінничині 13-річний хлопчик здійснив самогубство. Журналіст вінницької газети “33-ій канал” Анатолій Мельник описав цей жахливий випадок: “Останні хвилини перед самогубством він провів перед телевізором – дивився передачу, де “реконструювали” самогубство дівчинки (йдеться про цикл журналістських розслідувань 1+1 “Поки батьки не бачать”). Ось вона приймає фатальне рішення, ось пояснює його причини, ось в’яже петлю… Стасик уважно дивився майстерно зроблені “новини”, дочекався, коли з кімнати вийде мама, і зав’язав петлю з власного ременя у власній шафі. Важко сказати, що саме послужило причиною до цього вчинку: чи проблеми у стосунках з іншими дітьми чи порушена психіка дитини.

 

 І таких випадків стає все більше, так як заради видовищності і наживи телекомпанії часто нехтують моральними нормами і переходять дозволені межі. В США був такий випадок. 1 травня 1998 року більшість американських телекомпаній перервали трансляцію дитячих передач і в прямому ефірі почали показувати самогубство на вулиці Лос Анжелеса чоловіка, який дізнався що він хворий на СНІД. І більшість дітей були змушені дивитися як цей чоловік бігав з рушницею, а потім вистрелив собі в голову заливши власною кров’ю частину вулиці. Телекомпанії пізніше попросили пробачення у батьків, але ситуації це не міняє і наслідки ми вже спостерігаємо сьогодні, коли мало не щомісяця передають новини, що той чи інший школяр чи студент застрелив своїх однокласників чи вчителів чи просто незнайомих людей, бо їм поставили погану оцінку чи образили і вони таким чином відплачують за образу.

 

Окрім телебачення за останні 2 десятиліття у наше життя впевнено увійшов Інтернет. Він став невідєємною частиною нашого життя. Для дорослої людини Інтернет, це помічник у роботі. А для дитини – чи не основне джерело інформації.  

Інтернет сам по собі не є хорошим чи поганим - це просто частина світу, який нас оточує, - багато в чому корисна і потрібна. Будучи невичерпним джерелом інформації, інтернет приваблює дітей можливістю дізнатися і побачити все що завгодно. Цікава до всього дитина прагне отримати якомога більше: спілкування, ігор, мультфільмів, розваг - і тому багато часу проводить у віртуальному просторі, часто на противагу реальному життю. Соціалізацію і спілкування з однолітками замінює фактично однобоким онлайн-спілкуванням. Активним іграм на свіжому повітрі все більше дітей протиставлять мережеві ігри, далеко не завжди нешкідливі. Іноді пошук нової інформації стає буквально нав'язливою ідеєю.

Постійний доступ до Інтернет зашкоджує пам’яті: людина перестає запам’ятовувати інформацію. Мозок запам’ятовує не те, що треба запам’ятати, а де, на якому сайті це можна знайти.

 

У рамках Програми Microsoft «Партнерство  у навчанні”  було  проведено дослідження “Рівень  обізнаності українців щодо безпеки дітей в Інтернеті”. (слайд 8)

Вибірка дослідження становила 16 850 респондентів:7600 дітей віком від 10 до 17 років; 4000 батьків;5150 вчителів. Дослідження проводились в 11 областях: Харківській, Тернопільській, Рівненській, Львівській, Київській, Запорізькій, Черкаській, Донецькій, Луганській, Житомирській, АР Крим. Згідно досліджень

  •        33% батьків дітей до 8 років не знають, що їх діти користуються мобільним Інтернетом друзів;
  •        17% батьків дітей до 8 років не знають, що їх діти відвідують Інтернет-клуби;
  •        8% батьків дітей до 8 років не знають, що їх діти користуються мобільним Інтернетом із телефонів батьків. (слайд 9- 11)

Відповідно до результатів дослідження майже 80% учнів найчастіше відвідують сайти, де можна переглянути чи скачати фільми. Дещо більше половини надають перевагу музичним сайтам. Сайти науково-популярного спрямування найчастіше відвідує четверта частина опитаних. Згідно з відповідями опитаних, найменш популярними серед підлітків є сайти, що містять фото і відео еротичного змісту та сайти знайомств.

 За результатами дослідження, учні найчастіше використовують Інтернет для спілкування у соціальних мережах, чатах, на форумах. Рідко використовують Інтернет для перегляду сайтів для дорослих та перегляду розважальної інформації. (слайд 12)

 http://document.ua/idoc/120858_8.gif

Такий розподіл відповідей свідчить про те, що Інтернет є невід'ємною складовою роботи та дозвілля сучасних підлітків. Він надає нові можливості для освіти, праці, відпочинку. У той же час Інтернет став винятково популярним джерелом розваг і віртуального спілкування. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір становить тому, що може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного характеру. Сучасні діти народилися в епоху інформаційних технологій і навіть не пам'ятають того часу, коли Всесвітньої павутини ще не було. У той же час, інтернет-юні користувачі, на жаль, часто не готові критично оцінити неперевірені, неякісні, несвоєчасні, та й просто небезпечні дані, які можуть завдати шкоди не лише їх комп'ютерам, але і їм самим, а надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на фізичне і психічне здоров'я дитини: погіршення зору, постави, сну, виникнення стану тривожності, дратівливості, формування соціальної дезадаптованості і залежної поведінки. "поринання" у віртуальне спілкування через соціальні мережі, чати, форуми свідчить про самотність підлітка та нереалізованості потреби у "живому" спілкуванні.

За результатами дослідження, більшості учнів у вільний час подобається спілкуватися з друзями та слухати музику, майже 60 % опитаних - ознайомлюватися з інформацією, розміщеною в Інтернеті, близько половини учнів надає перевагу перегляду телепередач і комп'ютерним іграм. Читає художню літературу більше третини учнів. Найменше учні витрачають свій вільний час на читання газет і журналів. (слайд13)

http://document.ua/idoc/120858_9.gif

 

 

За даними, вчених з Університету ім. Стірлінга з Великобританії, участь у таких мережах як Facebook, Vkontakte та Odnoklassniki «нарощують» інтелект людини й активно тренують робочу пам’ять. А от користування такими сервісами як Twitter, YouTube, ICQ, Telegtam навпаки погіршують здатність людини до запам’ятовування. Пояснюється це тим, що на мікроблогах на людину спрямований потік дуже лаконічних повідомлень, над яким не потрібно думати, що скорочує об’єм уваги. Молодь майже розучилась писати, бо звикли до коротких повідомлень, скорочень, або використання смайликів. Інтенсивний обмін повідомленнями знижує рівень IQ людини, а довготривалий перегляд відео роликів розвиває синдром порушення уваги з гіперактивністю.

Ще одна загроза соціальних мереж – це «лайко-залежність». Молоде покоління намагаеться досягти соціального статусу не досягненнями у навчанні, спорті, музиці, а «популярністю» «за-лайканістю» у соц-мережах.

Часто, для досягнення статусності вони викладають досить провокативні, жорстокі відео, фото матеріали у соц-мережі.

Реальне ж життя стає для сучасного підлітка фікцією (симулятором). Зустрівшись у реальному світі, користувачі розмовляють про віртуальний перебіг подій (хто які виклав фото, що хто комусь написав чи прокоментував…). Ще до появи соціальних мереж (а це було 5-6 років тому) не виникало в людей таких трагічних проблем, як «а чого він не відповів на мій коментар під фоткою» чи «а чого вона не прочитала моє повідомлення» або найстрашніший варіант «видалила/видалив із друзів».... соціальна мережа стала невід’ємним елементом буденного життя. 

Але які тому причини? Чому більшість віддає перевагу віртуальному життю, а не реальному? 

Відповідь проста: бо в мережі кожен створює своє друге Я таким, яким йому хочеться, а не таким, яким він є насправді. Адже щось під корегувати, чи видалити, або завантажити фотку, де ти виглядаєш як на мільйон, можна за секунди. А у реальному житті змінити ситуацію за секунду-дві неможливо. Висновок один: підвищення самооцінки шляхом обманюванням – це простіше, ніж піднімати свій рейтинг роками у реальності. Ось це й приваблює молодь. Як же бути? Як уникнути залежності від соціальних мереж?  По-перше, варто привчати дітей до відповідальності ще з дитинства (функція батьків та освітніх закладів) – будь-то реальний чи віртуальний світи. По-друге, пропонувати їм реальну альтернативу того, як підвищувати свою самооцінку у звичайному спілкуванні.

За результатами досліджень компанії Київстар, яка є членом Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті (слайди 14, 15, 16)

Близько 35 % батьків намагаються контролювати, що робитьдитина в мережі, використовуючи різні засоби: відверте спілкування з дитиною, налаштуванням  функції «Батьківського коноролю», стають «віртуальними френдами» і таким чином відслідковують перебування дитини в соц-мережі.

Негативний вплив засобів масової інформації на школярів визначається рядом чинників:

  • відсутністю матеріального підґрунтя останніх у виборі способу дозвілля,
  • обмеженим колом спілкування,
  • браком реального авторитету для наслідування,
  • недостатньою обізнаністю про навколишнє життя,
  • відсутністю емоційно позитивних вражень,
  • "втеча" від дійсності,
  • проблемами у стосунках з батьками, однолітками.

 

Думки вчителів та вчених щодо шляхів убезпечення дітей від шкідливого впливу засобів масової інформації мають широку амплітуду: від обмеження доступу до перегляду деяких сайтів і телепередач до проведення роз'яснювальної роботи та урізноманітнення дозвілля школярів.

 

Можливо варто створювати певні просвітницькі програми, зокрема здійснювати навчання дітей вмінню аналізувати побачене на екрані, зіставляння його з реальним життям, вмінню оцінити побачене якомога різноманітніше, дати кілька прочитань одного кадру. Варто також вивчати і використовувати досвід зарубіжних країн. (слайд 17)

 Щоб протидіяти негативному впливу на дітей ЗМІ слід об’єднати зусилля батьків, громадських організацій, відповідних державних структур.

(слайд 18)

Зміст слайдів
Номер слайду 1

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Номер слайду 2

«Дякую» різними мовами Японською англійською Китайською Німецькою Весна   Осінь Літо Зима Зима Вівальді, «Пори року»

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Номер слайду 6

За даними ЮНЕСКО 93% сучасних дітей від 3 до 5 років дивляться телевізор 28 годин на тиждень.  

Номер слайду 7

Номер слайду 8

Номер слайду 9

ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ФІЗІОЛОГІЮ ДИТИНИ Змушена нерухомість: порушення моторного розвитку дефіцит у формуванні функцій головного мозку порушення в сприйманні світу порушення мовлення Зупинка акомодації (рухів) очей поле зору звужено до 6-7 градусів не розвивається воля, самостійність, власна активність Гіпнотичний стан сну наяву Вплив на обмін речовин Викид кортизолу Порушення творчого процесу

Номер слайду 10

Номер слайду 11

33% батьків дітей до 8 років не знають, що їх діти користуються мобільним Інтернетом друзів; 17% батьків дітей до 8 років не знають, що їх діти відвідують Інтернет-клуби; 8% батьків дітей до 8 років не знають, що їх діти користуються мобільним Інтернетом із телефонів батьків.

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Номер слайду 19

Соціальні мережі Контент 18+ Нелегальне програмне забезпечення Зброя Азартні ігри Жорстокість, насилля Інтернет-магазини Ненормативна лексика Анонімні прокси-сервери Казуальні ігри Веб-пошта Чати, форуми Наркотичні речовини Сайти з оплатою кредитними картками Спрацьовування системи «Батьківського контролю» за даними Лабораторії Касперського

Номер слайду 20

ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У США в шкільну програму введені уроки кінокритики. У Великобританії вимагається, щоб всі програми, які транслюються до 21 години, відповідали певним вимогам для перегляду їх дитячою аудиторією. У Німеччині за Конституцією дозволено обмеження свободи інформації «законоположеннями про захист молоді». Вища аудіовізуальна рада Франції, що діє згідно із законом від 1986 року, контролює мовлення програм, здатних завдати шкоди дітям.

Номер слайду 21

ЗМІ – “ЧЕТВЕРТА ВЛАДА” Ким стане дитина в інформаційному суспільстві: особистістю, здатною адекватно сприймати ситуації в суспільстві, а чи лялькою, об’єктом маніпуляцій, таким собі модернізованим гвинтиком?

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Ляшко Олена Іванівна
    Дякую за корисну інформацію!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Додано
9 березня 2018
Переглядів
1369
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку