Зустріч з майбутніми першокласниками

1. Ось наш 4 клас,

Тут затишно, як вдома.

Можемо навчатися,

А можемо і погратись.

2. У нас немає «Ти»,

У нас немає «Я»,

Ми єдиний клас,

Ми одна сім’ я.

3. Ми веселі і кмітливі,

Ми завзяті та вродливі,

А іноді буваємо

І трішки пустотливі…

4. Ми полюбляємо рахувати,

В спортзал ходити й малювати!

Читати любим і писати,

Щоб прикладом для школи стати. 

5. Ми стаємо усе більші, 
З кожним роком розумніші, 
А учителька із нас 
Згуртувала дружний клас! 

6. Час промчав, нам вже треба

В старшу школу іти.

А на своє місце дозвольте

Майбутніх першачків провести.

7. Батькам не варто думати багато,

Куди дитину вчитися віддати.

Звичайно, школи є на кожний смак,

Та школа в нас найкраща, і це факт !

8. Казкова країна, де гарно живеться,

Наконечне Перше, друзі, зоветься.

Хоч білий світ весь обійдіть,

Хоч глобус швидко покрутіть,

Не знайдете ніде й нізащо

Країну красивішу й кращу.

Вед 2: Чому? Отож послухайте, будь ласка,

А вас переконає в цьому казка

Інсценізація казки (лялькова вистава)

Вед. Жили-були у нашому лісі маленькі звірята. Одного разу лісом поспішала до школи дівчатка

Катруся. Привіт, друзі, дуже рада сьогодні усіх вас бачити. Я маленька дівчинка Катруся. А чи знаєте куди я йду ? Я іду до школи, дуже хочу бути вже школяркою.

Ой ! А це хто заплющив очі,

І дивитися не хоче,

Не стрибає і не грається,

А під деревцем ховається?

Зайчику, це ти сидиш і до школи не спішиш.

Зайчик. Не піду туди ніколи,

Життя у мене не легке,

Маю серце я м`яке –

Нічого в школі не навчуся

Бо дуже я всього боюся.

Катруся. В школу гарну я іду,

Ходи тебе я заведу.

Там не будуть ображати

Навчать тебе гарно писати,

Цікаві казочки читати.

Зайчик: Ой, а я не знаю жодної казочки.

Катруся. Зайчику, як же тобі не соромно, такий великий, а казок не знаєш. Діти, а ви знаєте казки? Зараз ми перевіримо.

Діти загадують загадки з казок.

Зайчик : Які ж ви, діти, молодці. Я теж піду до школи і знатиму всі казочки.

Вед. Катруся далі вирушає, в лісі вовчика стрічає.

Катруся: Вовчику, ходімо до школи.

Вовчик: Я до школи, та ніколи.

Що не так, я зразу – бац.

Та зубами клац та клац.

Щоб усі мене лякались,

Щоб усі мене боялись.

Я до школи не піду, я учитись не люблю.

Краще по калюжах пострибати.

Катруся: Стрибати по калюжах великого розуму не треба, а от у школі вчитись треба.

Вовк: Навіщо навчатися, я і так все вмію.

Катруся: І що ж ти вмієш?

Вовк: Співати.

Катруся: Ану заспівай. Вовк заводить

Катруся: Перестань, перестань, в мене вуха позакладало. Ти краще послухай як співають діти в нашій школі.

Пісня «Школа, школа, школа» (співають четвертокласники)

Катруся: Не хочеш, можеш не ходити.

Тільки як ти будеш далі жити?

Ні читати, ні писати,

Не вмієш, навіть, ти співати !

Вовк: Ні-ні-ні, я йду до школи,

Дурним не буду я ніколи.

Вед. : А Катруся далі вирушає, і по дорозі Ведмедика зустрічає.

Катруся : Ведмедику, ходім до школи.

Ведмідь: Я до школи, та ніколи.

Всі знають, що ведмідь ледащо,

Тому навчатись мені нащо?

Весь день за партою сидіти?

Та краще лісом побродити.

І в школі ж будуть танцювати,

А я, всі знають, косолапий.

Катруся: Та ти, Ведмедику, не бійся,

Збирайсь до школи і не смійся.

Там танцювати всіх навчать,

Малят і лісових звірят.

Ну що, малята, йдіть до нас,

Разом проведемо Ведмедикові і нашим гостям майбутнім першокласникам майстер – клас.

Танець - руханка

Вед. : А Катруся далі вирушає, у лісі Лисоньку зустрічає.

Катруся: Лисонько, ходімо до школи.

Лиска: Я - до школи? Та ніколи!

Сиди, навчайся, слухайся та пиши,

А я собі справу знайду

По лісі походжаю, що погано десь лежить,

До лисички все біжить.

Я хитрунка ще й яка!

Потрібна в школі вам така?

Катруся: Лиско, Лиско, це ж не так!

Ти добра, щира, дуже мила.

Як кошенятко заблукало

Ти також його шукала.

Лиска: Добре, я піду до школи. Обіцяю не лінитись! Слухняною на уроках бути! І в телефон не заглядати!

Півник:  Слухайте, хлопці... А може, не підемо у школу? Я вже вмію рахувати до трьох: один черв’ячок, два черв’ячки, три... Е-е-е... Коротше, мені вистачить!

Котик: (обіймає м’яку іграшку) Мяу-підтримую. Там же треба сидіти рівно! А як же мій денний сон? Хто буде мурчати в подушку об одинадцятій ранку? У школі подушок не видають, я перевіряв ранець — там тільки гострі книжки.

Мишеня: (тоненьким голоском) Кажуть, там треба сидіти у класі за партою, а я завжди ховаюся у нірку.

А давайте Сховаємося в далекій печері, щоб нас ніхто не знайшов

Вед. Йшли вони, йшли, аж раптом бачать — на дереві висить велике оголошення. Але от халепа: замість малюнків там були якісь букви.

Півник:— Що тут написано?

Котик: Може, там написано «Тут дають ковбасу»? — з надією мовило кошеня.

Мишка — А може, смачні цукерочки ?

Дівчинка— Ех ви, малята, — Тут написано: «Запрошуємо всіх на свято, хто прийде о третій годині — отримає подарунок». Але ви вже запізнилися, бо не вмієте читати. І свято вже закінчилося.

Вед Звірята перезирнулися. Їм стало прикро.
Котик: — Виходить, якщо не вчитися, то можна пропустити все найцікавіше?

Мишка — Звісно

Півник: Ну що, банда? Ідемо до школи !
Котик: Тільки чур, я сиджу біля вікна — там сонечко гріє.
Мишеня: А я буду першим, хто підніме лапку!

(Звірята весело хапають ранці, стають у рядочок і марширують зі сцени.)

Всі разом: Перший клас, перший клас — не злякати йому нас!

Вправа «Чарівний корзина»

Діти витягують записочку, батьки читають її, а дитина відповідає на запитання.

• Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

• Назви ім'я тата, мами.

• Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш - тіткою чи дядьком?

• У тебе є брат, сестра? Хто старший?

• Розкажи про себе. Ти вередливий чи слухняний?

• Хочу поцікавитися, а скільки тобі років? А скільки буде через рік?

• Що буває раніше - обід чи вечеря?

• Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.

• Коли можна кататися на санках - взимку чи влітку?

• Що робить лікарка, вчитель?

• Навіщо в школі потрібна парта, дзвінок?

• Ти хочеш піти в школу?

• Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?

• Хто більший - корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у півня або у собаки?

• Чим ти любиш займатися?

• Твоя найулюбленіша страва?

• Скільки коліс у машини?

• Скільки вогників у світлофора?

• Що роблять олівцем?

• У кого більше ніг у собаки чи у півня?

— Молодці! Ви чудово впорались. Як швидко ви вмієте слухати, реагувати і рухатись. А головне — умієте радіти разом.

— У школі дуже важливо бути командою. Бо дитина не вчиться сама. Поруч завжди є найрідніші люди, які вірять, допомагають і підказують. І сьогодні я хочу, щоб ви відчули: школа і родина — це не дві різні сторони, а одна команда, яка йде в одному напрямку.

— Перед вами просте, але дуже символічне завдання.

Дидактична гра «Я – не я!»

• Рано-вранці хто піднявся?

• А хто сонечку всміхався?

• Хто одягатись не хотів?

• А зарядку хто зробив?

• Свої ручки хто не мив?

• Добре зранку готувався хто?

• Хто здоровим хоче стати?

Вручення подаруночків на згадку. «Повітряні кульки». Цукерочки.

— Сьогодні ми зробили перший крок до школи. І цей крок ми зробили разом — діти, батьки і школа. Попереду — новий етап, нові відкриття і багато посмішок. Дякую вам за цей теплий початок.

Вчитель:

На прощання хочеться сказати:

Пошли вам Боже, Маленьким дітям.

Щастя, здоров`я на довгії літа!

Щоб виростали розумні і сильні,

Душею чисті і серцем вільні.

Успіхів вам, дітки, терпіння вашим батькам і нових цікавих відкриттів .