1 урок "Мова гідності"

ПЕРШИЙ УРОК

«Мова гідності: слова, які залишають слід»

Форма: психологічне заняття з елементами тренінгу
Тривалість: 45 хвилин
Цільова аудиторія: учні середньої/старшої школи

Мета

Навчальна: сформувати розуміння понять «гідність», «повага», «відповідальність за власні слова».

Розвивальна: розвивати вміння висловлювати власну думку без приниження іншого, розпізнавати слова підтримки й слова, які можуть ранити.

Виховна: формувати культуру спілкування, повагу до себе та інших, усвідомлення цінності людської гідності.

Обладнання

Дошка/фліпчарт, маркери, аркуші паперу, картки з фразами.

1. Вступ. «Що для мене гідність?» — 5 хв.

Психолог:

Сьогодні ми починаємо новий навчальний рік. І я хочу запропонувати вам поговорити не про оцінки, правила чи предмети. Ми поговоримо про те, що є важливим для кожної людини незалежно від віку — про гідність.

На дошці записується слово:

ГІДНІСТЬ

 

Запитання до учнів:

• Які асоціації викликає у вас це слово?
• Яку людину ви назвали б гідною?
• Чи можна принизити людину словами?
• Чи можна підтримати людину словами?

Важливо: не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні».

Після обговорення:

Гідність — це усвідомлення власної цінності та цінності іншої людини. І сьогодні ми подивимося, яке місце в цьому займають слова.

2. Вправа «Слова мають вагу» — 8 хв.

Учні отримують картки з фразами.

Фрази:

1.        «Дякую тобі».
2.        «Ти нічого не розумієш».
3.        «Я тебе слухаю».
4.        «Замовкни».
5.        «У тебе все вийде».
6.        «Це твоя проблема».
7.        «Я не згоден, але поважаю твою думку».
8.        «Ти завжди все псуєш».
9.        «Мені потрібна твоя допомога».
10.    «Мені зараз важко, давай поговоримо пізніше».

Завдання:

Розподілити фрази на дві групи:

        «Підтримують гідність»
        «Можуть принизити гідність»

Після цього обговорення:

•        Чому ви віднесли цю фразу саме сюди?
•        Чи може одна й та сама фраза звучати по-різному?
•        Що важливіше: слова, інтонація чи ситуація?

Підсумок психолога:

Одні й ті самі слова можуть мати різний вплив залежно від інтонації, ситуації та наших намірів. Тому відповідальність за слова — це не лише питання «що я сказав», а й питання «як це почула інша людина».

 

 

 

3. Вправа «Перекладач» — 10 хв.

Психолог:

Уявіть, що існує перекладач із «мови конфлікту» на «мову гідності». Спробуємо ним скористатися.

Учням пропонуються фрази.

Приклад 1

«Ти що, не розумієш?!»

Можливий варіант:

«Давай я поясню ще раз».

Приклад 2

«Ти завжди все псуєш!»

Можливий варіант:

«Мені не подобається те, що зараз відбувається».

Приклад 3

«Відчепись від мене!»

Можливий варіант:

«Я зараз не готовий розмовляти. Мені потрібно побути самому».

Приклад 4

«Ти неправий!»

Можливий варіант:

«Я бачу цю ситуацію інакше».

Приклад 5

«Це дурна ідея».

Можливий варіант:

«Я не впевнений, що це спрацює. Давай подумаємо ще».

Після роботи:

Чи означає мова гідності, що ми повинні завжди погоджуватися з іншими?

Очікуваний висновок:

Ні. Поважати людину — не означає погоджуватися з нею. Можна не погоджуватися, сперечатися і навіть сердитися, але не принижувати.

4. Вправа «Слова, які залишаються» — 8 хв.

Психолог:

Згадайте фразу, яку вам колись сказали і яку ви пам'ятаєте досі.

Не потрібно називати її вголос.

Пауза…

Потім запитання:

• Чому деякі слова ми пам'ятаємо роками?
• Чому слова однієї людини можуть підтримати нас, а слова іншої — надовго залишити біль?
• Чи можемо ми не знати, наскільки сильно вплинули на людину своїми словами?

Після короткого обговорення психолог говорить:

Ми не завжди знаємо, що переживає людина, яка стоїть перед нами. Тому іноді звичайне «Я поруч», «Я тебе чую» або «Ти можеш розраховувати на мене» може бути набагато важливішим, ніж нам здається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Міні-вправа «Право на…» — 5 хв.

Психолог називає початок фрази, а учні продовжують:

«Кожна людина має право на…»

Можливі відповіді:

• власну думку;
• помилку;
• повагу;
• особистий простір;
• сказати слово «ні»;
• допомогу;
• другий шанс;
• власні почуття;
• відмінність від інших.

Психолог:

Гідність — це не нагорода за хорошу поведінку. Людина має гідність не тому, що вона ідеальна, успішна чи всім подобається. Вона має її просто тому, що вона людина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Завершення «Мова нашого класу» — 7 хв.

На дошці написати:

«У нашому класі ми хочемо говорити…»

Кожен учень пропонує одне слово або коротку фразу.

Наприклад:

• чесно;
• спокійно;
• з повагою;
• без приниження;
• підтримуючи;
• відкрито;
• доброзичливо;
• не боячись висловлювати свою думку.

Із відповідей створюється спільне правило класу.

Фінальні слова психолога

Ми не можемо контролювати всі слова, які скажуть нам інші люди. Але ми можемо відповідати за власні слова.

Гідність починається не з великих вчинків. Іноді вона починається з того, як ми звертаємося до людини, яка стоїть поруч.

Ми можемо бути різними. Можемо не погоджуватися. Можемо сперечатися. Але навіть у суперечці можемо залишатися людьми, які поважають гідність одне одного.

Рефлексія «Одним словом»

На завершення кожен називає одне слово, з яким залишає сьогоднішню зустріч.

Можливі слова: повага, сила, доброта, чесність, свобода, підтримка, гідність, відповідальність, людина.

Начало формы

 

Конец формы