ПЕДАГОГІЧНА  МАЙСТЕРНЯ класного керівника Малахівської О. В. 

 

Ольга Вікторівна МАЛАХІВСЬКА, 

Ставрівський навчально-виховного комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний  навчальний заклад» Окнянського району Одеської області 

 

 

Україна – Батьківщина моя! 

(літературно-музичний етно-тайм  для учнів 7-го класу) 

Мета: виховувати любов до рідної землі, повагу до історичних та культурних надбань українського народу, сприяти формуванню почуття національної гідності, ціннісного ставлення учнів до своєї країни та суспільства; поглибити знання учнів про Україну як незалежну державу, про державну символіку України – герб, прапор, гімн, про рослинні символи України та народні обереги; розвивати українське мовлення учнів; прищеплювати любов до своєї Батьківщини.

Форма проведення: літературно-музичний етно-тайм (від англ. еthnic time – етнічна година).

Обладнання: карта України, державні символи України, аудіо запис музики та текст Гімну України, вишиті рушники, коровай, стилізований український вінок, стилізовані квіти – обереги, гілочки калини, виставка дитячих малюнків «Державні символи України», мультимедійні засоби, ноутбуки. 

Учасники: учні 5-7-х класів, вчителі, бібліотекар, батьки, гості. 

Клас прикрашений квітами. На дошці написано тему, велика карта України, зображення державних символів України. 

 

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ 

 Активізація уваги учнів. Лунає запис пісні Наталі Май «Пісня про Україну».

Вступне слово вчителя: Україна – це моя Батьківщина! Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, – неможливо! Мій              край – це Чорне та Азовське моря, північно-західне Причорномор’я, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, степи Донеччини, широкий і могутній Дніпро. Із садками вишневими та солов’ями співучими, вербами кучерявими та джерелами чистими, дорогами тополиними та лелеками білокрилими. Це – край хвилюючої краси, радості і печалі. 

Це – історія мужнього народу, який заселив і зберіг за собою найбільшу територію в Європі – і не де-небудь за полярним кругом чи в лісах і болотах. А на землі, яка своїми багатствами, величиною та розташуванням здавна приваблювала ворогів. Віками боровся наш народ за волю, за своє щастя.

Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, брати і сестри. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава – Україна.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –  Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо, Усе як є – дорога, явори, Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори…

 

Притча

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок. Діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

-    Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

-    Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові                    і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються       з вдів та сиріт, у своїй хаті нема правди й волі.

-    Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти вже  пороздавав. Як же зарадити твоєму горю? 

-    Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її:

-    Є у мне найцінніший дар, який уславить тебе на цілий світ.                Це – пісня.

Узяла дівчина - Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. 

 

 Хвилина духовної насолоди «Вишнева Україна»

Звучить пісня «Вишнева Україна». Слова і музика: О. Лазарєв.  Виконує учениця 7 класу Аліна Іванова. 

 

 Вгадай приказку

Ведучий. Наш народ має свою власну історію, багаті народні традиції та славиться своєю мудрістю. Усе це сприяло розвитку усної народної творчості. Напевно, всі ви теж знаєте безліч українських народних пісень, билин, казок. Однак у повсякденному житті частіше за все можна почути народні приказки. 

Завдання: Прослухайте першу частину приказки і відгадайте другу її частину цієї народної мудрості. 

Взаємодія з учасниками етно-тайму.

1.  Праця людину годує, а лінь … (марнує).

2.  На сонці тепло, а біля матері … (добре).

3.  У дитини заболить пальчик, а у мами – … (серце).

4.  Не одежа красить людину – а добра … (справа).

5.  Пташка красна своїм пір’ям, а людина – … (знанням).

6.  Потрібно учиться – завжди … (знадобиться).

7.  Друга шукай – а знайдеш … (тримай).

8.  Мир та лад – великий … (клад).

 

Ведучий. Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах, В рідних синіх водах.

Україна в тих долинах

І високих горах,

На степах буйних, широких, У гаях, у борах. Україна в білих селах,

У густих садочках,

У хрещатому барвінку, У синіх квіточках.

Україна на яворах

Пташкою співає;

На стрілецькії могили

Голову схиляє.

Україна в чорноземі,

Що родить пшеницю, –  В глибинах, що дають нафту І сіль-сировицю.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній, –  Україна в рідній школі, В майбутності ясній.

Україна в чистих хатах,

І в сільській церковці, – У дитячому серденьку,

В розумній головці, Україна в ясних зорях, В сонці, що над нами, – І в очах добрячих, ясних  Рідненької мами. 

 

 Міні-театралізована вистава «Вишнева Україна» Дійові особи: Мати - Україна, троє синів.

Ведучий. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Готові були віддати за неї своє життя. 

1-й син. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ. 

Мати - Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Ведучий. Минув час, син став князем і дали йому ім’я Тризуб,              а знак, що дала йому мати назвали гербом. 

2-й син. Пустіть, мамо, мене світ подивитися. 

Мати - Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.

Ведучий. Одержав син імення – Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня. 

Мати - Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос. 

Ведучий. І одержав син за свій голос і величний спів ім’я – Гімн.  

 

 ЕКСКУРС В МИНУЛЕ

Символи Української держави 

Вчитель історії. Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій герб, прапор та гімн.

Герб – це знак роду, міста, держави. У давні часи герби вибивали на рицарських щитах. По них легше було впізнавати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображують на прапорах, грошах, печатках. Герби бувають різні: на них зображують рослин, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її міцність. 

Український народ має Герб – тризуб. Це дуже старовинний знак, він прикрашав жезли скіфських царів. За часів київської Русі тризуб став знаком влади київських князів. Багато століть тому запровадив його в Київській Русі київський князь Володимир Мономах. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають I століття. З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира I Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків. Княжий тризуб зображує старовинну зброю: лук, меч та інші військові прилади. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу.

Існує думка що за допомогою тризуба слов’яни символічно зображали слов’янського бога Перуна, який, ймовірно був покровителем у тому числі й скіфів, котрі за Геродотом називали себе «соколотами» – тими, що поклоняються соколу. Саме слово сокіл складається зі скіфських so («як») і kolo («сонце», порівн. коло, колесо), тобто «сонцеподібний». Сокіл для слов’ян був священним птахом. Магічне число «ТРИ» символізує наш герб, це: 

 

 

ПОВІТРЯ – ЗЕМЛЯ – ВОДА,

БАТЬКО – МАТИ – ДИТЯ,

СИЛА – МУДРІСТЬ – ЛЮБОВ. 

Герб держави України – тризуб – символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь. Він є продовженням глибоких традицій українського народу.

Учень. Знак країни головний – Це тризубець золотий.  Він – як сонце в небі синім, 

В ньому слава, в ньому сила,  В нім священне слово «воля»,  Що рятує від недолі.

Вчитель історії. Український Прапор. Синь рідного неба та золото неозорих ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ще мають інше значення – «МИР» і «БАГАТСТВО», бо народ наш є мирний та працьовитий. Працею здобував він славу рідній землі. Коли злі вороги порушували його спокій, він ставав воїном. А синьожовтий прапор кликав до бою, до перемоги. 

 

Учень.   Синьо-жовтий прапор України – Це безхмарне небо синє-синє,  А під небом золотіє нива, 

І народ – і вільний, і щасливий.  Прапор наш – не битва, Не рушничний дріб: По горі молитва, По долині – хліб.

 

Вчитель історії. Гімн – це найголовніша пісня країни. Цього   року на державному рівні відзначено 150-річчя з дня першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...», яке відбулося 10 березня 1865 року України. 

Дуже символічно, що слова нашого славня написані на Східній Україні Павлом Чубинським, а музика – на Західній Україні Михайлом      Вербицьким,    виглядає           символічно       й          служить незаперечним доказом нерозривної єдності українського народу.

Нині головна пісня держави наповнилася новим змістом, адже цей твір є одночасно МОЛИТВОЮ та патріотичним закликом, задушивною піснею та урочистим маршем, концентратом національної ідеї та згустком європейських цінностей.  

 

Учень.  Центр світової спадщини ЮНЕСКО визнав гімн України найкращим у світі (Best National Anthem in the World), повідомляє

Інтерфакс-Україна з посиланням на Центр новин ООН. Рішенням               37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 200-річчя з Дня народження Михайла Вербицького включене до календаря пам’ятних дат на 2014-2015 роки, які будуть відзначатись під егідою цієї найбільш авторитетної в галузі освіти, науки і культури організації. 

Вчитель. Коли вносять Державний Прапор або виконується Державний Гімн, треба вставати. Цим ми виявляємо особливу пошану до наших національних святинь. Гімн України за останній рік звучить набагато частіше у самому різному виконанні, починаючи від маленьких діток до бійців, які беруть участь в АТО. 

150-річчя Українського Славня – символу нескореності та самобутності нашого народу – жителі нашого села, вчителі та учні НВК відзначили його спільним виконанням, який велично лунав на честь нашої держави. 

Наш славень об’єднує і надихає українців у цей важкий час.

Учень.   Лине пісня незабутня,  Горда, величава. 

В ній – надія на майбутнє,  України слава. 

До нових здобутків кличе 

Пісня України, 

А зовуть її велично 

Всі Державним Гімном

(Звучить Гімн України, всі виконують) Вчитель. Проведемо бліц-вікторину. 

Взаємодія з учасниками етно-тайму.

-    Якого кольору прапор України? 

-    Що ви знаєте про герб держави?

-    Чому саме тризуб вважають гербом України?

-    Коли звучить гімн держави?

-    Як треба слухати цю пісню? 

Учень. Більше, ніж самого себе,

Я люблю свою хатину,

Рідне небо голубе, Рідну землю – Україну.

Бо мене в цій кращій з хат

Колисала рідна мати, Вчила перший крок ступать, Перше слово вимовляти. 

 

 Інсценізована сценка «Маленький українець» З’являється жінка, яка вишиває рушник, біля неї маленький хлопчик Івасик.  

Ведучий. Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-вутінку вишила.

Івасик. Що це буде, матусю? 

Мати. Українська святкова сорочечка. 

Івасик. Чому українська? – допитується Івасик. 

Мати. Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на  нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти – маленький українець. 

Івасик. А ви, мамо?

Мати. А я – українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми – українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти.

Івасик.   Вишиванку я візьму,  швидко одягнуся 

і піду обніму  я свою матусю.  Івасик обіймає матусю.

 Вправа-мікрофон «Батьківщина – це…» Взаємодія з учасниками етно-тайму.

Вчитель. Давайте пограємо у гру «Мікрофон». Продовжіть міркування: «Батьківщина – це…» та передавайте мікрофон один одному.

Орієнтовні відповіді дітей:

-    Батьківщина походить від слова «батько».

-    Батьківщина – це земля, на якій я народився, де народилися мої батьки, усі ми.

-    Батьківщина – це моє рідне село, вулиця і будинок, в якому я живу.

-    Батьківщина – це рідна мова, якої навчили мене тато і мама.

-    Батьківщина у нас єдина, як мати.

-    Батьківщина – це казки, які розповідала мені бабуся, це зелена травичка і блакитна річка Дніпро. 

 

Учень.   Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато, Це твої найщиріші друзі, Це бджола у веснянім лузі. Батьківщина – це рідна мова, Це дотримане чесне слово.

Учень.   Золотавий вечір

Впав на тихі верби,

Солов'їна пісня в'ється вдалині, І дрімлива річка

Між гаями в'ється. Все це – Україна, Все це я і ти. 

 

 Інсценізація «Україна в майбутньому»

Назустріч один одному виходять Україна і Дідо-Всевідо, трохи пізніше з’являється Праця. 

Дідо-Всевідо. Радий тебе бачити, дівчинко - Україно.  

Україна. Вітаю і Вас, дідусю, і схиляюся перед Вашою мудрістю.

Дідо-Всевідо. Це ж скільки тобі літ уже? 

Україна. Двадцять чотири, дідусю.

Дідо-Всевідо. Гарно виглядаєш – юна, красива, сповнена сил та енергії.

Україна. Дякую, дідусю.

Дідо-Всевідо. Сподіваюсь, така ж працьовита, як і красива.

Праця (підходить до дідуся). Діду-Всевіду, Україна дуже працьовита! Можу сказати, що ми із нею – справжні друзі.

Дідо-Всевідо. Це дуже похвально… Хочеш, Україночко, дізнатися своє майбутнє?

Україна. Страшнувато, дідусю.

Праця. Україночко, це ж Дідо-Всевідо. Думаю, злого він тобі не напророкує.

Україна. Ну, що ж… Я згодна заглянути у своє майбутнє.

Дідо-Всевідо. Тоді дивіться… (плескає в долоні і вигукує). – Раз! Два! Три!

Взявшись за руки, виходять Дівчинка і Хлопчик – у шкільній формі, з рюкзаками на плечах.

Дідо-Всевідо. Ось, Україно, іде твоє майбутнє.

Україна. Куди ви, дітки, так весело чимчикуєте?

Дівчинка. До школи.

Праця. Якщо будете дружити зі мною, все вам, дітки, вдасться: навчитеся і читати, і писати, і рахувати. 

Дівчинка. Ми хочемо вчитися, як всі чемні діти!

Хлопчик. Ось матусі вже й рюкзачки нам придбали.

Дівчинка. А у них маємо і книжки, і зошити, і ручки, й олівці.

Україна. Отже, зараз побачимо. Як ви думаєте, дітки, скільки мені років?

Хлопчик. Якщо Ви, прекрасна панно, дівчина - Україна, то Вам – 24 роки.

Дівчинка. Але ми знаємо, що історія нашої держави налічує тисячі років.

Україна. Так, ваша правда.

Дідо-Всевідо. Молодці! І останнє питання задам я: що треба робити, аби Україна була гарною, квітучою, багатою?

Хлопчик. Я думаю, що треба учитися і працювати.

Дівчинка. І не лінуватися.

Україна. Правильно. Ви мене порадували, дітки. Дійсно, коли будете здорові, вчитиметеся і працюватимете, – тоді і вам, і всім людям буде добре.

Дідо-Всевідо. Ну, як, Україно, побачила своє майбутнє? Не лякає воно тебе?

Україна. Так, дідусю, побачила. Спасибі Вам (вклоняється). Якщо у нас буде багато працьовитих дітей – таких, як ось ці Хлопчик і Дівчинка, – я за своє майбутнє впевнена.

Дідо-Всевідо. Дружіть із працею, проганяйте від себе лінь – і тоді принесете втіху і собі, і батькам своїм, і нашій державі – адже Україна у нас одна!

 

 Хвилина духовної насолоди

Танець «Українська полька» у виконанні учасників хореографічного гуртку. 

 

 Розгадування кросворду 

Вчитель. Давайте разом розгадаємо кросворд, використовуючи всі свої знання про Україну.  По горизонталі: 

1.  Як називається, герб нашої держави? (тризуб)

2.  Які називається гора в Україні? (Карпати)

3.  Як називається найбільша річка України? (Дніпро)

4.  Який птах є символом України? (лелека)

5.  Столиця України. (Київ)

6.  Кущ – символ України. (калина)   

7.  Квітка – символ рідної землі. (мальва)  

Учень:   Моя Україна – червона калина, Журба журавлина – це земля моя. Моя Україна - червона калина, Надія єдина – це любов моя.

Золотаве плесо,

Найгарніші квіти, Доле ж моя, доле,

Що то принести,

Щоб моя родина,

Вся моя країна

В мирі та єднанні Довіку жили. 

Учень: 24 серпня ми святкуватимемо День Незалежності України, і так хочеться хоч на хвилину зазирнути у майбутнє. Як там буде? А допоможе нам у цьому машина часу. Натисну вмикач і ми –                  в майбутньому.

 

 Інсценізація «Україна з майбутнього»

Виходить дитина у незвичайному вбранні.

Учень. Ти хто?

Незнайомка. Я? Я з майбутнього!

Учень. Спрацювала техніка! (потирає руки).

Незнайомка. А що це у вас? (вказує на машина часу). О! Це те,   що я шукала. Продайте.

Учень. З нагоди нашого свята я тобі її дарую.

Незнайомка. Маде ін Япан … А… Японська! Ні, дякую, я шукаю найкращу, українську. 

Учень. Яку? 

Незнайомка. Не дивуйтеся! У нас в майбутньому найкращою вважається техніка з позначкою «Виготовлено в Україні». 

Учень. І купують?

Незнайомка. Ще й як!

Учень. За долари?

Незнайомка. Які долари? У нас в майбутньому найтвердіша валюта – українська гривня! За одну гривню на ринку – 700 доларів дають!

Учень. У вас ринок є? 

Незнайомка. Є ринок – все є!

Учень. І у нас ніби ринок.

Незнайомка. Не смішіть, те що у вас є, базаром називається.

Учень. І довго у нас ще той базар буде?

Незнайомка. Та ще буде, поки не почнете працювати, як належить. Буде тоді у вас і економіка, і ринок, і зарплатня відповідна до праці… Всього буде. Але вибачте, мені пора…. (прощається). 

 

 Вікторина «Знаю свою країну»

Бібліотекар. А тепер для всіх учасників проведемо вікторину «Знаю свою країну». Питання: 

-    Місто на Україні, де роблять автобуси … (Львів)

-    Де в Україні будують тепловози? (Луганськ)

-    Найдовша річка на Україні … (Дніпро)  Обласний центр на річці Ворскла … (Полтава)

-    Який обласний центр на Україні носить ім’я відомого поета? (Івано-Франківськ)

-    Найвища гора в Україні … (Говерла)

-    Де на Україні роблять автомобілі КРАЗ? (Кременчук)

-    Права найбільша притока Дніпра … (Прип’ять)

-    Як раніше називалась Одеса? (місто Кочибей)

-    Самий перший заповідник на Україні … (Асканія-Нова)

-    Де    в           Україні             розташований   самий   великий            і           відомий дендрологічний парк? (Софіївка)  

-    Багато хто чув про «українську Венецію». Це – … (місто Вилкове)

-    Де в Україні щороку 1-го квітня проходить саме веселе шоу?                

(в Одесі, фестиваль «Одеська Гуморина») 

-    В якій країні знаходиться центр Європи? (в Україні)

-    Куди впадає річка Дністер? (Чорне море)

-    Найвища гора в Криму … (Роман-Кош)

-    Вулиця Одеси – його душа, відома на весь світ … (Дерибасівська) 

                                                                             Учень: Вишита колоссям і калиною, Вигойдана співом солов’я, Звешся величаво – Україною, Земле зачарована моя.

Ти мені боліла важко ранами,

Як тебе хотіли розп’ясти, І нитками – чорними й багряними Власний образ вишивала ти. Вишивала ніжністю суворою, Муками і полум’ям надій. Я читаю всю твою історію На сорочці вишитій твоїй. Непроста історія країни, Нашої вітчизни – України, Нові вишивання її долі,

Паростки нового, поки кволі.

Україно, в паростках надій,

Із широкою, як степ, душею, В думі сивій, волі молодій –  Переймаюсь долею твоєю.

Ти ж бо українка, Україно,

Як твої лелеки й журавлі,

У твоїх очах співа барвінок, І калини гілка на чолі ...

 

Учень 1-й: Щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Учень 2-й: Ми повинні завжди пам’ятати, що сила і міць українського народу в наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтесь свого роду і народу, любіть свій край, бо ви – сини і дочки нашої славної України. 

 

 Хвилина духовної насолоди

Танець «Гопак» у виконанні учасників хореографічного гуртка – старша група. 

 

 Веб-квест «Наші славетні українці» 

Мета: ознайомити учнів із видатними українцями різних історичних періодів, з відомими людьми рідного краю; удосконалення навичок дітей проводити пошукову, дослідницьку роботу в Інтернеті; виховувати почуття патріотизму, гордості за свій народ. 

Взаємодія з учасниками етно-тайму.

 Чому кажуть, що найцінніший скарб держави – це люди? 

Учасники висловлюють свою думку.

Вчитель. Велич кожного краю – в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили вагомий внесок у розвиток нашої держави, науки, сучасних технологій, культури. 

Чи знаємо ми славетних українців? Україна славиться своїми людьми – це видатні державні діячі різних історичних періодів, відомі філософи, вчені, конструктори, лікарі, педагоги, письменники, поети, художники, актори, співаки, спортсмени, які творять історію нашої держави. Вони є прикладом служіння своєму народу, того, як треба працювати, досягати поставленої мети. Сьогодні творча група нашого класу презентує культурологічний проект «Славетні українці». 

 8 Презентація проекту «Славетні українці»

Мультимедійна презентація про славетних українців:

1.       Княгиня Ольга.       10. Соломія Крушельницька.

2.       Князь Володимир Великий.            11. Катерина Білокур.

3.       Князь Ярослав Мудрий.      12. Олег Антонов.

4.       Гетьман Богдан       13. Сергій Корольов. Хмельницький.    14. Леонід Каденюк.

5.       Михайло Грушевський.       15. Микола Амосов.

6.       Григорій Сковорода.           16. Євген Патон.

7.       Тарас Шевченко.    17. Борис Патон.

8.       Іван Франко.           18. Микола Лисенко.

9.       Леся Українка.        19. Василь Сухомлинський

 

 А кого із сучасників, відомих людей України ви знаєте? 

Учні називають відомих людей України. 

Вчитель. Про видатних людей України, насправді, знають небогато. Щоб більше дізнатися про видатних людей України пропоную всім учасникам літературно-музичного етно-тайму (за бажанням) долучитися до веб-квесту «Галерея імен сучасних видатних українців». Для цього давайте разом пошукаємо інформацію в Інтернеті про сучасних видатних українців. 

Завдання: зібрати та оприлюднити матеріал, про сучасних постатей, якими гордиться наша країна. 

Орієнтовно це можуть бути такі постаті: Руслана Лижичко, Валерій Лобановський, Андрій Шевченко, Лілія Підкопаєва, Яна Клочкова, Василь Вірастюк, Ольга Сумська, Володимир Кличко, Ліна Костенко, Борис Бурда, Георгій Делієв, Лариса Доліна, Оксана Баюл.  Алгоритм роботи: 

8 Формуються творчі групи, які будуть вести пошук інформації

про певну постать (за бажанням учасників). 

8 Кожна група має своє завдання – імена видатних українців. 

8 У кожній творчій групі працюють відповідальні помічники, які допомагають учням у пошуку матеріалів в Інтернеті. 

8 За підсумками – на екрані демонструються результати пошуку творчих груп, учні розповідають про свого героя. 

8 Операторами та відповідальними помічниками створюється мультимедійна презентація «Галерея імен сучасних видатних українців».

8  Демонстрація «Галереї імен сучасних видатних українців». 

 

Вчитель. Працюючи над культурологічним проектом «Славетні українці» та долучившись до веб-квесту «Галерея імен сучасних видатних українців» ми переконались, що в Україні багато видатних людей. Усі вони талановиті, і з багатьох хотілось би брати приклад. Ті, хто досяг найбільших висот у житті, як правило, досягали всього цього своїми зусиллями, талантом та власною повсякденною працею. Тому вони є взірцем для вас – учнів! 

Докладайте великих зусиль, розвивайте свої таланти, щоб бути схожими на них та досягти життєвого успіху в своїй діяльності! 

 

 Вправа «Якою людиною ви хочете бути?»

Вчитель. А якою людиною ви хочете бути? Продовжити речення (за бажанням):

-    Я хочу бути                           

-    Я мрію бути                          

 

 Гра «У нас такого немає,                                 

але ми любимо свою Україну, бо у нас є …» 

Вчитель. Красива наша планета Земля! Неповторна! Багато гарних місць є на Землі, пригадайте чудеса світу і чудеса природи. 

-    Печерне місто Петра на території сучасної Йорданії. У нас такого немає…

-    Є чудові Піраміди в Єгипті. У нас такого немає…  

-    Статуя Христа Спасителя є в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У нас такого немає…

-    Є Великий Китайський мур. У нас такого немає…  

-    Доколумбове місто інків Мачу Пікчу – «місто в небесах», «місто серед хмар» є в Перу. У нас такого немає…

-    Мавзолей Тадж Махал є в Індії. У нас такого немає…

-    Колізей є у Римі. У нас такого немає…

-    Ейфелева вежа є у Франції. У нас такого немає… Але ми любимо свою Україну, бо у нас є:

— Карпати, Полісся і північно-західне Причорномор’я…   — Гори – Карпати і Кримські.

— У нас є Чорне і Азовське моря.

— Є у нас річки і синьоокі озера.

— Ліси і степи… 

— Є «Сім чудес України» – історико-культурні пам’ятки України. 

— Є Києво-Печерська лавра у м. Києві.

— Одеський Національний Академічний театр опери та балету.

— Потьомкінські сходи в м. Одесі. 

— Аккерманська фортеця в м. Білгород-Дністровському. 

— Дунайський біосферний заповідник.

— Наш рідний Красноокнянський край, наше улюблене село Ставрово.

Учні продовжують.

 

І ми робимо висновок: Наша Батьківщина – найкраща для нас і ми її любимо, гордимося, оберігаємо і будемо примножувати її славні сторінки історії своїми ділами! 

А тепер давайте станемо всі в коло, міцно візьмемося за руки, бо ми всі – українці й проспіваємо пісню про нашу Батьківщину.  Всі співають пісню Ірини Федишин «Україна». 

 

ПІДСУМОК СВЯТА 

Вчитель: Україна – це країна, де найбільше люблять волю, а ви – її майбутнє. Тож своїми знаннями, працею, здобутками піднесемо культуру нашої країни, будемо гідними своїх предків, поважаймо історичні та культурні надбання українського народу. Будемо любити рідну землю, будемо берегти волю та незалежність України, будемо поважати свій народ і його мелодійну мову. Будемо оберігати і любити по-справжньому, по-українському. Бо Україна в нас одна, як життя… 

 

8 Демонструється відеоролик з піснею «Моя Україна»  Слова: Юрій Рибчинський. Музика: Ніколо.  Виконавець: Наталія Бучинська.

( http://www.youtube.com/watch?v=aZJXQZzUBs4) 

 

 

 

              

 

ВІДОМОСТІ  ПРО  АВТОРА 

 

МАЛАХІВСЬКА Ольга Вікторівна, вчитель англійської мови Ставрівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Окнянського району Одеської області, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії, автор виховної системи класу «Від «Вулика ідей» до життєвої компетентності особистості» у Школі духовності» (впроваджується      з 2010 року), лауреат обласного туру Всеукраїнського конкурсу

«Класний керівник року» (2012), переможець щорічної Премії

Одеської обласної ради талановитій молоді за особисті досягнення                у різних сферах суспільного життя в номінації «За педагогічні досягнення» у 2014 році, член обласної творчої групи класних керівників при Одеському обласному інституті удосконалення вчителів, керівник обласного майстер-класу (2017).  

 

Адреса передового досвіду: Ставрівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад» Окнянського району Одеської області. 

Адреса: 67940, вул. Шевченка, 17, село Ставрово, Окнянський район,

Одеська область, Україна.  

Телефон:  (04861) 42 140  

E-mail:   stavrovoschool1904@gmail.com