28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

1.Виховний захід . Творчість Кобзаря.

Про матеріал

Розробка призначена для допомоги вчителю початкової школи у проведенні позакласного заходу з теми "Творчість Кобзаря". Містить додаток-презентацію "Тарас Шевченко".

Перегляд файлу

Усний журнал

Життя і творчість великого Кобзаря

Мета : ознайомитись з життєописом великого сина українського народу

Т. Г. Шевченка ; виховувати любов і повагу до спадщини , яку нам

залишив поет ; учити дітей наслідувати Т. Шевченка та виконувати

його заповіти.

Обладнання : аудіозаписи ; святково прибраний клас ( портрет Тараса Шевченка , рушники , презентація про життя і творчість Кобзаря , виставка його творів , ілюстрації малюнків ) ; біля портрета розміщені слова , що є епіграфом усного журналу :

І мене в сім'ї великій ,

В сім'ї вольній, новій ,

Не забудьте пом'янути

   Незлим , тихим словом.

ХІД

  1. Організаційний момент. Привітання.

Учні:

1.Добрий день, країно,

   Гарна й молода!..

  Ти садами вкрита,

  І цвітуть поля.

 

2. Мати-Україно,

   Ти для нас - усе!

   Ми твоя родина

  Й шануємо тебе.

 

3.Сонце - це обличчя,

   Сукня - це земля,

   Жито і пшениця -

   Русая коса.

 

4. Подаєш ти руку

   Нам в потрібний час,

   Щоб не терпіти муки,

   Як кріпаки в минулий час.

 

5. Тепер щасливі діти!

    Зростаємо ми всі

    І будемо радіти

   У ці щасливі дні!

 

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-Як називається наша краіна?

Учитель: Наша чудова країна славиться не тільки красою природи, співучою мовою, пам’ятками культури, але й талановитими людьми.

  • Про кого піде мова сьогодні на уроці?

 Акровірш

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

    Рабів німих так захищати.

    А хто так оспівав, як він,

    Садок вишневий коло хати?

                                                  Дмитро Білоус

III. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з життєописом великого сина українського народу Т.Г. Шевченка, навчимося виховувати любов і повагу до спадщини , яку нам залишив поет .

  ІV. Ознайомлення з журналом «Життя і творчість великого Кобзаря»

Звучить пісня , написана на вірш Т. Шевченка « Думи мої , думи мої ».

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..

Інсценізація

Заходить дівчинка , одягнена в селянський одяг , несе запалену свічку , ставить на столик біля портрета Т. Г. Шевченка . До неї підходить хлопчик .

Хлопчик: Матусю , а правда , що небо на залізних стовпах тримається ?

М ати. Так , мій синочку , правда.

Жінка сідає на лаву , хлопчик - біля неї , схиляє голову на коліна матери . Звучить « Колискова ».

Хлопчик:А чому так багато зірок на небі ?

 

М а т и: Це коли людина на світ приходить , Бог свічку запалює , и горить та

свічка , поки людина не помре . А як помрє , свічка гасне , зірочка падає . Бачив ?

Хлопчик: Бачив , Матусю , бачив ... Матусечко , а чому одні зірочки ясні ,

великі , а другі - ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла , заздрісна , скупа , ее свічка ледь - ледь тліє .

А коли добра , любить людей , робить їм добро , тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик:  Матусю , я буду добрим . Я хочу , щоб моя свічечка світила найясніше .

Мати: Намагайся , мій хлопчику ! ( Гладить його по голові . )

(Мати йде, хлопчик сідає на стільчик поряд з учнями.)

1-ий учень 

У старій хатині

Кріпака колись,

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

2-ий учень 

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

3-ій учень 

Вмерти мама й тато ...

Сирота – в дяка.

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

 

4-ий учень                                                                                                                                                                        В пана – бусурмана

В Петербурзі – дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

5-ий учень                                                                                                                                                                                         Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

За ясну свободу,

Світло майбуття –

Він віддав народу,

Все своє життя!

Сторінка журналу «Дитячі роки Тараса Шевченка»

Учитель: 9 березня 1814 р . в с. Моринцях на Кіївщині в сім'ї селянина -  кріпака народився Т. Шевченко. (Учень читає вірш «Садок вишневий коло хати». ) Хлопчик ріс мовчазний, завжди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся десь по бур’янах, за що прозвали його  в сім`ї «малим приблудою».(Читання вірша «Тече вода із-за гаю».)

Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка «в науку». Дивна це була наука. П’ятниця – дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т.Шевченко згадував ту школу,куди привела його кріпацька доля.

Тарасик:   Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу повела

До п’яного дяка в науку.

«Учись, серденько, і колись

З нас будуть люди»,-

ти казала.

Учитель: Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

Тарасик:   Там матір доброю мою

Ще молодою - у могилу

Нужда та праця положила.

Учитель: Невдовзі після смерті матері в 1825р. помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.

 

Тарасик:   Там батько плачучи з дітьми

 (А ми малі були та голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

мов мишенята. Я до школи-

Носити воду школярам.

 

Учитель: Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадську череду. Мине 20 років, і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».

Аудіозапис вірша « Мені тринадцятий минало » ( уривок ) .

Читання тексту вчителем.

Учитель:Прослухайте уривок з тексту і дайте відповідь на питання.

-Ким мріяв стати малий Тарас?

Оксана:Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас:Еге ж, малярем.

Оксана:І ти розмалюєш нашу  хату.      

 Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо, я буду-таки малярем.

Оксана: Авжеж, будеш. А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої    ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий – вони ж пити хочуть!(Відповіді дітей.)

Словникова робота: Кобзар, дяк, громадська череда, маляр,козачок.

Рефлексія.

-В якій родині ріс Тарас?

-Яке в нього було дитинство?

-Які риси характеру були властиві хлопчику?

Учитель: Незважаючи на те, що народився поет в бідній кріпацькій сім´ї і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком.

  Сторінка журналу « Т. Г. Шевченко - художник »

Учитель: Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Маляр погоджується навчити хлопця малювати, однак пан  Енгельгард забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.                                                                                                                                                            

                                                                                                                                                                                                  

Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

Нишком він малює

Статуї в саду,

Вночі пише вірші

Про людську біду…

Учитель:  Так , замріявшісь, зайнятий улюбленими справами , Тарасик не чує інколи свого пана Енгельгарда. Розгніваній пан суворо карає хлопчика . Забирає у нього и папір, и олівець. Проте, коли гнів минав , все повертав, і навіть хвалив... І коли прийшли викупати Тараса , пан довго вагався , не хотів віддавати « козачка » ...

Зустріч в Петербурзі з земляком-художником Сошенком круто змінила долю Тараса Григоровича. Він познайомився також з байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковським. Вони побачили великі здібності молодого художника і викупили його з неволі.

Тарас Григорович виправдав їхні надії. В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малює портрети, картини, зарисовує пам’ятки минулого, робить ілюстрації до своїх віршів. Ось погляньте, які чудові картини нам у спадок залишив    Т. Шевченко.

(Діти розглядають презентацію картин Т. Г. Шевченка.)

 

Учитель:   Так в людському морі

Стрілися брати,

Що зуміли в горі

Щиро помогти.

Викупили друзі,

Вольним став Тарас!

Чом же серце в тузі?

Біль чому не згас?

  Сторінка журналу « Т. Г. Шевченко - борець за волю народу »

 

Учитель: Тяжка доля кріпаків не могла залишити Тараса Шевченка байдужим.

Учень: І не в однім отім селі, 
           А скрізь на славній Україні 
           Людей у ярма запрягли
           Пани лукаві… Гинуть! Гинуть! 
           У ярмах лицарські сини…

Учитель: За бунтарські вірші 33- річного Тараса забрали в солдати .

                                                                                                                                            Та малює й пише

він таємно там.

Гнівні його вірші

Страх несли панам

І тужить він за рідним краєм…

Учень:

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.

Учитель: Незважаючі на заборону , Тарас Григорович писав вірші и ховав їх за халяви чобота . Тепер таку книжку називають захалявною . Писав на будь -яких шматочках паперу вуглінкою ... Тому ви бачили багато ілюстрацій

чорно - білого кольору .

Туга за рідною природою, рідним краєм звучить в його віршах. Він закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю .

Учень:

Зацвіла в долині 
Червона калина, 
Ніби засміялась 
Дівчина-дитина. 
Любо, любо стало, 
Пташечка зраділа 
І защебетала.

Учитель: Поет закликає любити рідну землю.

Учень:

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

(«Чи ми ще зійдемося знову?»)

Коли Т. Г. Шевченко був на засланні у далеких степах Казахстану,він дуже тужив за Україною. Послухайте, як ніжно и тужливо звучать його пісні.

Діти слухають пісні: « Зоре моя вечірняя »,«Садок вишневий коло хати ».

 Учитель:

І виріс я на чужині ,

І сивію в чужому краї:

То одинокому мені

Здається – кращого немає

Нічого в Бога, як Дніпро

Та наша славная країна ...

Учитель: Доля України завжди хвилювала великого Кобзаря . Т. Шевченко вірить у краще майбутнє свого краю .

 

    Сторінка журналу « Ми тебе не забудемо, Тарасе ! »

Учитель:9 березня 1861 року Тарасу Григоровичу виповнилося 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. До поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце Великого Кобзаря. Тіло було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

Минуло майже два століття з дня народження славного сина України , але зайдіть у будь -який клас - и ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Майже в кожній родині є збірник його творів. Він - як член сім'ї , як найдорожча людина .

Учень:

У нашій хаті на стіні

Висить портрет у рамі.

Він дуже рідний і мені,

І татові, і мамі.

Він стереже і хату, й нас,

Він знає наші болі.

Я добре знаю – це Тарас,

Що мучився в неволі.

Такий ріднесенький, дивись,

Він мов говорить з нами,

Він на портреті, мов живий,

Ось-ось – і вийде з рами.

Учитель: У день народження Т. Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні і цим висловити свою шану Великому Кобзареві.

Творами Шевченка зачитуються і дорослі , і діти . Адже вірші, з якими ми знайомимося змалку, залишаються в нашому серці на все життя .

Українці шанують геніального українського поета , художника , борця за волю народу и завжди будуть пам'ятати його заповіти.

VII. Рефлексія

 

docx
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
178
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку