§ 13. Розділення сумішей

Про матеріал

Презентація для учнів 7 класу НУШ з курсу "Хімія" за модельною програмою за ред. Григорович О.В. та за підручником "Хімія. 7 клас" за ред. Григорович О.В., Недоруб О.Ю.. Презентація максимально розкриває тему уроку. Гарно підійте при дистанційній формі навчання.

Перегляд файлу

§ 13. Розділення сумішей

(презентація для учнів 7 класу НУШ з курсу "Хімія" за модельною програмою за ред. Григорович О.В. та за підручником "Хімія. 7 клас"

за ред. Григорович О.В., Недоруб О.Ю.)

Розділення неоднорідних сумішей

Як ви пам’ятаєте, компоненти в суміші зберігають свої властивості. Зважаючи на це, суміш можна розділити на окремі компоненти, якщо знати їхні фізичні властивості. Суміш, компоненти якої суттєво відрізняються за властивостями, розділити легко.

Але якщо властивості речовин схожі, цей процес ускладнюється. Сьогодні хіміки й хімікині навчилися розділяти суміші, що складаються з багатьох компонентів.

Ви знаєте, що залізо притягується магнітом. Залізні ошурки, змішані з піском, так

само притягуються магнітом.

Тож дією магніту на таку суміш можна відокремити залізо. Такий спосіб називають магнітною сепарацією .

Магнітна сепарація. У такий спосіб на млинах від зерен пшениці відокремлюють дрібні залізні часточки, які могли потрапити до зерна

під час збирання комбайном

У воді, зачерпнутій із річки, є домішки мулу, піску та розчинених солей. Пісок можна легко відокремити від води, якщо дати суміші постояти, — важкі часточки піску осідатимуть на дні посудини.

Цей метод називають відстоюванням .

Відстоюванням можна відокремити вершки від молока, оскільки

краплини жиру легші за воду й спливають на поверхню, утворюючи вершки.

Відстоювання ґрунтується на тому, що речовини з меншою

густиною спливають на поверхню, а з більшою — осідають на дно посудини.

Якщо частинки в рідині дуже подрібнені й майже не осідають, то їх можна відокремити фільтруванням. Наприклад, для очищення річкової води від мулу її можна пропустити крізь цупку тканину. У хімічних лабораторіях використовують спеціальний фільтрувальний папір.

Для фільтрування суміш води з мулом наливають у лійку з паперовим фільтром.

Фільтруванням можна розділити лише неоднорідні суміші. У розчинах розчинені частинки за розмірами подібні до молекул води й також легко проходять крізь

^{фільтр.} Молекули води набагато

дрібніші за будь-які тверді частинки, які видно

неозброєним оком. Вода легко проходить крізь пори у

фільтрі, а великі частинки затримуються фільтром.

Розділення однорідних сумішей

Однорідну суміш (розчин) нелеткої речовини з леткою можна розділити випарюванням. Для цього розчин треба нагріти: вода випариться, а

розчинені речовини залишаться на дні посудини.

Цей метод можна використовувати, якщо розчинена речовина нелетка, тобто має високу температуру кипіння (вище за 400 °С).

Випарюванням можна розділити суміш нелеткої речовини з леткою.

Розділити суміш двох летких речовин випарюванням не можна. Для розділення таких сумішей використовують перегонку.

Цей метод розділення сумішей називають також дистилюванням, тому воду, очищену в такий спосіб, називають дистильованою.

Лабораторний прилад для

розділення сумішей перегонкою Хроматографія

Широковживаним у багатьох хімічних лабораторіях способом розділення сумішей є

метод хроматографії. Цим методом можна розділити суміш речовин, які майже не Микола Аркадійович відрізняються за властивостями. Ізмайлов

Микола Аркадійович Ізмайлов (1907-1961)

Марія Семенівна Шрайбер (1904-1992)

Українські науковці. Розробили метод радіальної

тонкошарової хроматографії

Марія Семенівна Шрайбер

Сьогодні відомо багато способів хроматографування. Найпростіша хроматографія — тонкошарова хроматографія на папері. Метод полягає в тому, що суміш речовин наносять на фільтрувальний папір крапкою або

тоненькою рисочкою, а потім просочують папір розчинником, наприклад, спиртом. Спирт «переносить» із собою часточки суміші. Деякі речовини «затягуються» спиртом краще, ніж інші, тому рухаються по паперу швидше за них.

Досліджуємо, моделюємо, проєктуємо

Хроматографія з фломастерами

Візьміть невеликий аркуш білого пористого паперу. У центрі аркуша намалюйте невелику пляму будь-яким фломастером (бажано не жовтим і не червоним). У центр плями крапніть

кілька краплин спирту (одеколону або лосьйону). Спирт почне розтікатися й «потягне» за собою молекули барвників, які використовують для виготовлення фломастерів. У результаті утворяться кільця, забарвлені в різні кольори.