Чи існують фізіологічні процеси, які були б властиві лише прокаріотам, а в еукаріотів були б відсутні?
• Прокаріоти • Бактерії • Археї
• Спора • Антибіотик
Прокаріоти (бактерії й археї) — перші клітинні організми Землі. Протягом понад трьох мільярдів років свого існування вони пережили чимало катастроф і глибокі зміни довкілля. Завдяки цим випробуванням прокаріоти навчилися заселяти фактично всі куточки планети та сформували численні унікальні пристосування.
Бактеріальна спора утворюється з частини
Бактерія може підготуватися до
анабіозу заздалегідь, утворивши цитоплазми активної бактеріальної
клітини. Якщо оболонка спори формується в
спори або цисти — спеціальні цитоплазмі клітини, таку спору називають клітини з потовщеними стінками,
ендоспорою (бактерії з родів Бацилюс і
зменшеним вмістом води і Клостридіум). Якщо ж спорова оболонка невеликим запасом поживних утворюється з частини оболонки активної
речовин клітини, перед нами екзоспора (бактерії з родів Стрептоміцес і Нокардія).
Протягом останніх 70 років бактеріальні інфекції лікують за допомогою антибіотиків. Під тиском природного добору хвороботворні бактерії утворили численні адаптації, спрямовані на виживання у присутності цих речовин. Одні з них навчилися розкладати молекули антибіотиків, інші перебудували свій метаболізм так, що блоковані антибіотиками реакції стали неважливими. Ці властивості з’явилися в результаті випадкових мутацій
Окремі археї здатні до життєдіяльності за температури 123 °С, переживають нагрів до +400 °С, витримують кислотність на рівні pH = 0,06, лужність до pH = 12, солоність до 32 % тощо.
Прокаріоти (бактерії й археї) мають численні фізіологічні адаптації. У
несприятливих умовах вони утворюють
спори або цисти, здатні роками існувати у
стані анабіозу. А деякі види архей навіть в екстремальних умовах не припиняють свою життєдіяльність.