Початок навчання у школі – один з найважливіших періодів у житті дитини. Це пов'язано не тільки зі зміною соціальної ситуації розвитку дитини, її статусу й зайняттям нової, “внутрішньої позиції школяра", але й з сукупністю різноманітних аспектів психічного розвитку й формування дитини як особистості.
Початок навчання у школі – один з найважливіших періодів у житті дитини. Це пов'язано не тільки зі зміною соціальної ситуації розвитку дитини, її статусу й зайняттям нової, “внутрішньої позиції школяра”, але й з сукупністю різноманітних аспектів психічного розвитку й формування дитини як особистості.
Створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини. Формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня. Обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування після школи. Неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо). Психологічні умови адаптації дитини в школі
Урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Надання дитині самостійності в навчальній роботі. Заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини. Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини. Елементи системи взаємин з дитиною в родині.
Враховуючи критерії ступеня адекватності між цілями і результатами діяльності особистості, А. Фурман зазначає, що є підстави чітко розмежувати три різновиди адаптаційних процесів:а) адаптованість як справжня чи відносна гармонійність між суб’єктивними цілями і кінцевими результатами, що супроводжується позитивним ставленням-оцінкою, розумінням, прийняттям особистості до навколишнього світу і самої себе;б) неадаптованість як більшою чи меншою мірою усвідомлена невідповідність між цілями і результатами діяльності, що породжує амбівалентні почуття й оцінки, але яка не справляє психотравмуючого впливу на особистість;
Отже, шкільна дезадаптація, яка може виникати у дитини на етапі початкового навчання, пов’язана із впливом як зовнішніх, соціальних чинників, так і індивідуально-психологічних чинників. Виявлення основних причин та чинників дасть змогу прогнозувати виникнення шкільної дезадаптації, а здійснення цілеспрямованої психопрофілактичної і психокорекційної роботи сприятиме зниженню кількості дезадаптованих дітей, збереженню фізичного та психічного здоров’я дитини. Висновок