Адаптація як загальна властивість біологічних систем

Адаптація

Усе живе на нашій планеті адаптовано до відповідних умов навколишнього середовища

Адаптація. Пристосування будови й функцій організму, його органів і клітин до умов навколишнього середовища. Процеси адаптації направлені на підтримку гомеостазу(внутрішнього саморегулювання й підтримки сталості організму)

Адаптація до водного середовища

Різні види адаптації до наземно-повітрянного способу життя

Процес адаптації являється продовженням розвитку вже існуючих органів та систем

Адаптації “передаються нащадкам”На відміну від модифікаційної мінливості. Адаптації відносні до умов середовища, тобто повністю залежать від нього(далі приклад)

Медоїд. Афаліна (чорноморський дельфін)Ему (казуароподібні)Страус емо. Бурий ведмідь

Закон єдності організму й навколишнього середовища. Взаємний вплив організму й навколишнього середовища, та їх постійні поступові зміни у звя’зку з цим

Адаптації бувають: Поведінкові: певні патерни поведінки “закріплюються” за популяцією, а потім і видом. Структурні (морфологічні): зміна кольору шкіри чи покривів шкіри, зміна кінцівок. Фізіологічні: пристосування організму для підтримки температури тіла, перетворення токсичних речовин, покращення обміну речовин, утворення яду, павутинні залози, УФ зір, ехолокація й т.д.

Рівні адаптаціїГенотипічна адаптація – адаптація на хромосомному рівні, зумовлена природним добором. Фенотипічна адаптація – зміна біологічних показників у відповідь на зміну навколишнього середовища. (залежить від “обмежень” генетичної адаптації)

Теплокровність та холоднокровність. Пойкілотермні (холоднокровні, екзотермні) організми, котрі не можуть підтримувати свою температуру самостійно. Рептилії, безхребетні, риби, амфібії. Гомойотермні (теплокровні) організми, котрі можуть підтримувати сталу температуру тіла завдяки активному обміну речовин.