Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Австрійської імперії (§ 9 підручника «Історія України» для 9 класу, В. Власов, О. Данилевська, Д. Ващук, «Гене

Тема: Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Австрійської імперії
Обладнання: підручник, історична карта (с. 58), таблиця реформ, ілюстрації (герби, портрети, світлини), проєктор для QR-кодів / відео про Барбареум.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу + робота з картою, таблицею, документами + дискусія)
Тривалість: 45 хвилин

Мета : сформувати в учнів системне розуміння адміністративно-територіального устрою, національного та соціального становища українських земель у складі Австрійської (Габсбурзької) монархії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.; розвинути вміння аналізувати історичні джерела, карту, таблицю реформ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між політикою освіченого абсолютизму та становищем українців, оцінювати наслідки політики денаціоналізації.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• пояснювати зміст понять: Королівство Галичини та Лодомерії, освічений абсолютизм, денаціоналізація, асиміляція, соціальний конфлікт;

• характеризувати адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття) та особливості управління;

• аналізувати національний і соціальний склад населення, визначати місце українців у соціальній структурі;

• оцінювати реформи Марії-Терезії та Йосифа II (позитивні й негативні наслідки для селян і греко-католицького духівництва);

• на основі джерел і карти пояснювати політику австрійського уряду щодо українців як політику денаціоналізації;

• формулювати аргументовані висновки про вплив об’єднання української та польської частин у коронному краї на національно-релігійні суперечності.

План конспекту (структура уроку)

1. Організаційний момент (1–2 хв)

2. Актуалізація опорних знань + мотивація (5–6 хв)

3. Вивчення нового матеріалу (26–28 хв)

   1. Адміністративно-територіальний устрій українських земель

2. Національний і соціальний склад населення

3. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II. Політика австрійського уряду щодо українців

4. Узагальнення і систематизація (5–6 хв)

5. Рефлексія + домашнє завдання (3–4 хв)

Повний конспект уроку

1. Організаційний момент
Привітання, перевірка готовності, налаштування на роботу.

2. Актуалізація опорних знань + мотивація
Робота з рубрикою «Міркуємо» (с. 57 підручника) — фронтальне обговорення листа Якова Головацького до Осипа Бодянського (1845 р.).

Запитання:

1. На яких особливостях національного становища українців Галичини наголошує Я. Головацький?

2. У чому, на його думку, причина такої ситуації?

3. Що свідчить факт спілкування українців, розділених кордонами двох імперій?

Мотивація: «Сьогодні ми з’ясуємо, чому західноукраїнські землі в Австрійській імперії стали «клубом гострих суперечностей» і як адміністративний устрій та реформи впливали на життя українців».

3. Вивчення нового матеріалу

Блок 1. Адміністративно-територіальний устрій (8–9 хв)

Розповідь учителя + робота з картою (с. 58):

• Східна Галичина (з 1772 р.) → Королівство Галичини та Лодомерії (столиця — Львів).

• Галицький становий сейм (1775 р.) — обмежені повноваження.

• Губернатори (переважно австрійські німці).

• Буковина (з 1775 р., 1786–1849 рр. — 19-й округ Галичини, центр — Чернівці).

• Закарпаття — поділене між угорськими комітатами (жупами).

• 15 % української етнічної території.

Форми роботи:

• Робота з історичною картою (парна / індивідуальна):

  1. Які українські землі увійшли до Австрії за першим поділом Речі Посполитої?

  2. Яку назву отримали ці землі та Буковина?

  3. Чому громадські діячі прагнули поділу Галичини на дві провінції, а польські політики — проти?

Блок 2. Національний і соціальний склад населення (7–8 хв)

Розповідь + робота з ілюстраціями та текстом:

• Галичина (1849 р.): українці — 71 %, поляки — 20,4 %, євреї — ~10 %. Українці — переважно селяни та греко-католики; еліта — поляки.

• Буковина: українці (69 % у 1774 р., переважно православні), румуни, німці тощо.

• Закарпаття: українці (~50 % у 1848 р.), угорці, румуни; греко-католики.

• Відсутність власної еліти в Буковині та Закарпатті.

Форми роботи:

• Робота з ілюстраціями (герби комітатів, селянки з Буковини, церква в с. Ужок): «Що ці зображення розповідають про багатоетнічність і культурну своєрідність краю?»

• Фронтальне обговорення: «Що було характерним для національного та соціального складу підавстрійської України? Чим це зумовлено?»

Блок 3. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II. Політика щодо українців (10–11 хв)

Робота з таблицею «Реформи Марії-Терезії та Йосифа II 1770–1780-х рр.» (с. 61):

• Аграрна (скасування особистої залежності 1782 р., обмеження панщини).

• Релігійна (зрівняння прав греко-католиків, Барбареум 1774 р.).

• Освітня (обов’язкова освіта, «Студіум рутенум» 1787 р.).

Форми роботи з документами та джерелами:

1. Групова робота з таблицею (позитивні / негативні наслідки):

   • Чому реформи важливі для селян і духівництва?

   • Чи можна вважати їх демократичними?

   • Які заходи створили передумови для лідерства греко-католицького духівництва?

2. Аналіз уривка з праці Я. Грицака (мовна ситуація — «Вавилонська вежа»):
   «Чи можна вважати мовне розмаїття позитивним явищем? Чому?»

3. Дискусія: «На підставі яких фактів політику австрійського уряду визначають як політику денаціоналізації? Які верстви зазнавали асиміляції найбільше?»

4. Узагальнення і систематизація (5–6 хв)

• Учні усно складають перелік ключових понять і витлумачують їх.

• Аргументоване обговорення твердження (рубрика «Обговорюємо»):
  «Об’єднання в коронному краї Галичини та Лодомерії двох різноетнічних частин зумовило протистояння. Галичина перетворилася на клубок гострих суперечностей і конфліктів на національно-релігійному ґрунті».

• Підтвердження фактами 4 тверджень зі с. 64 (етнічна неоднорідність, переважання селян, «добрий цісар», потурання денаціоналізації).

5. Рефлексія + домашнє завдання
Рефлексія:
«Який факт уроку найбільше змінив ваше уявлення про становище українців в Австрійській імперії? Чому?»

Домашнє завдання:

1. Опрацювати § 9, витлумачити поняття.

2. Виконати онлайн-завдання за посиланням у підручнику.

3. Підготувати коротке повідомлення (на вибір): «Роль греко-католицького духівництва» або «Наслідки реформ освіченого абсолютизму для західноукраїнських селян».