18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

"Афгану біль - навіки, в душі моїй не замовкає"

Про матеріал

Година мужності до Дня вшанування учасників бойових дій на інших територіях. Розробка позаурочного заходу для викладачів історії, а також як виховна година для класного керівника. Зустріч учнів з ветеранами "афганської війни", яка переплітає спогади, пісні-вітання, мелодії військової тематики, вірші та....хвилина мовчання.

Перегляд файлу

http://s55.radikal.ru/i147/0811/5c/75afd37bbea3.jpgДПТНЗ «Лебединське вище професійне училище лісового господарства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До Дня вшанування учасників бойових дій

 

 

 

«Подвиг Ваш довіку буде жити у пам’яті прийдешніх поколінь»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

позакласного заходу

години мужності

Викладач історії:

Колесник О.В.

 

 

 

Тема:  Подвиг Ваш довіку буде жити  у пам’яті прийдешніх    поколінь

 

Мета: ознайомити з історичними фактами війни в Афганістані 1979-1989 років, вказати статистичні дані даної війни, наголосити на участі земляків в Афганській війни; вшанувати пам'ять загиблих земляків воїнів-афганців, через спогади та розповіді учасників війни, через поезію, пісні, відео-фільми донести до свідомості підростаючого покоління трагізм війни, недопустимість війни та зазначити на страшних наслідках війни; сприяти вихованню в учнів почуття патріотизму, поваги та вдячності воїнам-інтернаціоналістів.

 

Завдання: створити атмосферу теплого спілкування підростаючого покоління з випускниками-ветеранами Афганської війни; зазначити на тяжких наслідках будь-якої війни; вказати на мужність і відвагу учасників війни та акцентувати увагу на тому, що обов’язок кожного юнака захищати свою рідну Батьківщину, нашу Україну.

 

Обладнання: ПК, проектор, фото загиблих воїнів-афганців, географічна карта Афганістану, наукова, історична та публіцистична література, тканина чорного, жовтого та червоного кольору, квіти, лампадка

 

Форма проведення: година мужності

 

Місце проведення: бібліотека навчального закладу

 

Опис дій:

  • у приміщені бібліотеки відведені місця для ветеранів та для присутніх учнів і викладачів;
  • на середині аудиторії знаходиться екран, мікрофони біля яких викладач, ведучі та  учні-читці;
  • створений куточок із портретами загиблих воїнів та створена композиція з тканини трьох кольорів, квіти, лампадка та карта Афганістану;
  • весь хід заходу супроводжує музичний супровід, який переплітається із переглядом відео-хроніки, читанням віршів, музичним вітанням для ветеранів (пісні про війну).
  • під  звуки повільної мелодії викладач читає епіграф (за кулісами) та виходить до присутніх до мікрофону;
  •   після його виступу виходять ведучі, викладач контролює хід заходу.

 

Епіграф:

 

                           Нам ще болить за мертвих, а хто вижив –

                      Про біль ще скажуть правду, хай гірку.

                  Й здригнуться телевежі щонайвищі,

                          Й солдат підніметься в терновому вінку…

 

 

 

 

 

 

 

Хід заходу

 

Викладач. Доброго дня всім присутнім!

Ми вітаємо всіх на почесному зібранні, яке приурочене  Дню вшанування учасників бойових дій.

 Саме 15 лютого  відзначається   річниця з дня виведення радянських військ з Афганістану. Саме ____ років назад закінчилася війна для радянського солдату окремого контингенту.

«Нема більшої любові, ніж та, коли поклав душу свою за друзів», - сказано в Євангелії. Тож на долю учасників тієї війни випало  віддавати своє життя, захищаючи інтереси афганського народу.

Час лікує рани. Але фізичні. А в душі, у пам 'яті воїнів - афганців назавжди залишаться суворі будні Афганістану, які випали на їх долю.

Їм випало жити - так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому, вони пройшли пекло війни Афганістану, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.

Сьогоднішню годину мужності та звитяги   ми проведемо у колі зустрічі з ветеранами тієї війни, які присутні на нашому заході. Почуємо спогади ветеранів, вірші, пісні  про афганську війну та переглянемо хроніку тих подій та спробуємо відчути почуття тих юнаків, які у свої 18-20 років пережили біль втрати, сльози розлуки з найдорожчими людьми, повернулися живими до рідних і є прикладом для молодого покоління юнаків. А також наш обов’язок шанувати і  пам’ятати  тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

 На сьогоднішньому заході присутні воїни-афганці, які в такі юні роки як ви зараз навчалися в нашому навчальному закладі, а після його закінчення виконували свій інтернаціональний обов’язок в далекій країні Афганістан:

_____________________________________________________________________________

 

На фоні відео-ролика «Афганська війна 1979-1989»

Ведучий 1. Що ми знаємо про цю  афганську війну? Можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах — це страшно й моторошно.

Ведучий 2: Афганістан завжди був однією з найбідніших країн світу. Це було зумовлено насамперед географічним розташуванням країни, рельєфом місцевості (80 % території — гори та безводні пустелі), а також особливостями релігійної свідомості афганських племен.

У вересні 1979 року до влади в результаті двірцевого перевороту прийшов жорстокий тиран Хафізулла Амін, репресивна політика котрого не влаштовувала основну масу афганців. У країні фактично спалахнула громадянська війна, яка загрожувала самому існуванню комуністичного уряду, — і вторгнення радянських військ в Афганістан ставало неминучим.

Ведучий 1: Рішення про введення радянських військ до Афганістану було ухвалене 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційною метою введення було запобігання загрозі іноземного військового втручання. Як формальна підстава Політбюро ЦК КПРС використовувало неодноразові прохання керівництва Афганістану.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.

15 лютого 1989 року, всі телекомпанії світу передали в ефір репортажі з кордону Радянського Союзу та Республіки Афганістан. Закінчилася десятилітня, ніким і нікому неоголошена війна.

Відео-ролик «Мы уходим»

Ведучий 2 Так, війна тривала 3340 пекучих днів i холодних ночей. У цей перід кожної доби в середньому гинув один i отримували поранения два вихідця з України. Через афганське пекло пройшли 160 375 призваних з Укра'їни до лав обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані. Загинуло 3 360 військових, серед яких 80 зникли безвісти. Отримали поранения більше 8 тис, стали інвалідами 3 560 чол., залишилися сиротами 711 дітей. Внаслідок поранень, хвороб, отриманих в Афганістані, після 1989 року пішло з життя набагато більше, ніж загинуло під час бойових дій. Таку страшну данину сплатила i сплачує донині Украина війні в Афганістані.

Афганська війна належить до тих подій XX століття, які ще не знайшли свого повного та об'ективного висвітлення та аналізу. Вона залишаеться «білою плямою» новітньої історії.

Ведучий  1       Минають дні, ідуть роки,
                          Життя листки перегортає,
                           А біль Афгану - навіки,

                          В душі чомусь не замовкає.

 

Ведучий  2   До слова запрошуємо учасника бойових дій, випускника нашого училища, ________________________________________

Музичне вітання

 

Ведучий1    Можна по-різному ставитися до  війни, по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

Дедалі більше часу минає від тих часів та подій, коли наші земляки своїми вчинками навічно увійшли в історію України , як мужні, відважні сини свого народу. Вони чинили так не тільки за наказом, але й за покликом серця, достойно виконували свій військовий і громадянський обов'язок, не шкодуючи сил, і навіть життя.

Ведучий  2  З Лебединщини не повернулося з Афганської війни 13 юнаків і одна дівчина – медична сестра (це найбільша кількість загиблих з усієї Сумської області).

 

 

                   Афганістан  - земля, що робила дітей сиротами, а жінок вдовами.

Афганістан...

Згадаймо бої. Згадаймо загиблих.

Шануймо батьків наших рідних. Пониклих

В журбі за синочком, що смерть там знайшов...

Геройськи загинув! У вічність пішов!...

 

Схиляємо голови перед загиблими в Афгані земляками  (презентаційний матеріал)

 

   Ведучий 1     Послухай, і серцем почуєш в цей час,

             Як гомін струмка, як пташине ячання,

 Здаля голоси долітають до нас

Ця мить - не прощання,

А вічне стрічання

Із тими, кого вже не стрінемо ми,

Коли наступає хвилина мовчання

У пам'яті нашій клекочуть громи.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання...

 

В пам'ять про воїнів, загиблих в Афганістані,

оголошується хвилина мовчання.

 

  (хвилина мовчання, метроном)

 

Вони пройшли війну, в різний час, з різними званнями, на різних посадах. Вони були зовсім різні до того часу, як воювали на війні. Але щось тепер незриме їх об’єднує так, як не можуть поєднувати навіть самі найрідніші зв’язки.

До слова запрошуємо ветерана Афганської війни, випускника, а в минулому і викладача нашого училища – ___________________________________________________________

 

Ведучий  2                            Вже двадцять чотири  роки в снах страшних, крізь стогін,

                                                Рятуючи крихкий, тендітний світ,

З останніх сил тримають оборону

Сміливі воїни Афганських лихоліть.

 

    Ведучий 1   Цей біль утрат ніколи не згасити,

Не знищить спогадів минулих тлінь,

Та подвиг ваш довіку буде жити

    Ведучий1,2                     (разом)

               У пам’яті прийдешніх поколінь.

 

Музичне вітання

 

Ведучий 2 Зустрічі, які проходять з учасниками бойових дії, мають своє забарвлення, це ніби полотно, яке поєднує в собі три кольори:

Перший – червоний! Колір гарячої крові,  якою политий кожен клаптик афганської землі, а ще це колір відваги  та сміливості

Ведучий 1    Другий – колір жовтогарячий – це колір пекучого сонця Афгана, але і колір життя, радості, натхнення, зустрічей;

Ведучий 2 Третій – чорний! Колір вдовиних хусток… і якби вітром раптово зірвало їх із сивих голів матерів і дружин солдатських – то закрили б вони усе небо чорними птахами горя,  чорний колір – колір вічності та пам’яті

 

Ведучий 1 Пам’ять! Гірка пам’ять війни!  Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам’ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Не йдуть з пам’яті скалічені душі людей, не залишають серце полеглі побратими. І гортає пам’ять свої жалобні сторінки.

 

Відео-ролик «Вспомним товариш…»

До слова запрошуємо воїна-афганця і також випускника училища – __________________________________________________________________________

Ведучий 2     Матері, їх мільйони, і кожна несе в собі подвиг – материнську Любов. Матері воїнів – афганців. Скільки горя пережила кожна з них,чекаючи з війни свого сина.                                         

Ведучий 1 Дорогі наші воїни – інтернаціоналісти!  Як добре, що Вас дочекались Ваші матері. Міцного здоров’я вашим батькам, а кого вже немає в живих – вічна пам'ять.   Любити їх безмежно, шанувати, оберігати від сліз і лихого слова – це обов’язок кожного із нас,  адже не має дорожчої людини у світі, окрім мами.

 

Учень.               РІДНА МОЯ, МАМО.  (на фоні відео-ролик докум.кадрів)

Мамо. Рідна моя, мамо.

Я вже далеко від оселі.

В чужій країні, за "Салангом",

Де гори, спека і пустелі.     

 

Я знаю, що немає в тебе сну,

Коли поїхав я "за річку".

З тих пір ти посивіла враз...

Не засипаєш кожну нічку...

 

Щоб повернувся я додому -

Ти Бога молиш... Щохвилини...

Я повернуся, мамо! І побачу

Зелені наші полонини!

 

Я обніму тебе і сам заплачу.

Промовлю тихо: "Я з тобою.

Ніхто нас не розлучить більш

Несправедливою "війною".

Бог допоміг нам! Та молитва,

Яка злітала з вуст твоїх,

Барєром стала перед смертю!

Сина залишила в живих!

                                            Музичне вітання

Ведучий 2 Важко нам, юним, зрозуміти, як ви у свої 18-20 років змогли вижити на такій неймовірно жорстокій війні. Наша молодь не може стояти осторонь від пам’яті свого народу. І тільки причетність до неї формує в нас відчуття патріотизму, мужності, вірності.

 

Ведучий 1  Радіти світлу сонця щохвилини,

Захоплено дивитись в майбуття,

Нести добро і мир, немов святиню,

І берегти цей скарб усе життя.

 

Ведуча 2  Такий урок ми винесли, солдати,

З історії Афганської війни.

Про це ми обіцяєм розказати

Усім нащадкам нашої землі.

 

Ведучий 1  В цей світлий день ми зичимо Вам щастя,

Великого, безмежного, п’янкого,

Хай доля Ваша зміниться на краще

Й удача посміхнеться веселково.

 

Ведуча 2  Наснаги Вам бажаємо й терпіння,

Хай дім Ваш буде ласкою зігрітий,

Здоров’я міцного і творчого горіння.

Живіть ще сотні літ на світі!

 

                                            Музичне вітання

Викладач. Викладач.  25 років тому вони, ще юнаками, повернулися з війни, а сьогодні, маючи посипане  сріблом волосся, стоять перед вами, молодим поколінням захисників Вітчизни. Для вас вони є прикладом того як захищати країну, як любити свою рідну землю. І на передодні дня Захисника Вітчизни привітати наших гостей з цим святом.

А для вас, молоді люди, хай дана виховна година не закінчиться із лунанням дзвоника, пам’ятайте, про що ми говорили сьогодні, розповідайте батькам, друзям – ми не повинні стояти в осторонь пам’яті нашого народу.

На цьому наш захід закінчено. Щиро дякуємо всіх присутніх. До побачення.

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Хом'як Алла
    СЦЕНАРІЙ ЗРОБЛЕНИЙ З ДУШЕЮ. ДЯКУЮ.
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
4 лютого 2018
Переглядів
5053
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку